8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" травня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/94/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Чабан А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТ Груп" (вул. Роганська, буд. 117, м. Харків, 61047)
до Treofan Germany GmbH&Co.KG (Bergstrasse, 66539, Neunkirchen, Germany)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Щербак О.В.
відповідача - не з'явився
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФТ Груп", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Treofan Germany GmbH&Co.KG - відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму попередньої оплати у розмірі 53717,32 Євро, що еквівалентно 2714142,79 грн. за курсом НБУ на дату подання позову, а також 40429,96 грн. судового збору.
Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з поставки вже оплаченого товару на загальну суму 53717,32 Євро за контрактом №TR-FTG/21 від 01.02.2021.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.01.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
У судовому засіданні 04.05.2026 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався.
З'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
01.02.2021 між Treofan Germany GmbH&Co.KG (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФТ Груп" (покупець) було укладено контракт №TR-FTG/21 (надалі - контракт).
Також, між сторонами були укладені додаткові угоди до контракту: № 1 від 19.12.2022, № 2 від 29.11.2023, № 3 від 20.05.2024, № 4 від 03.09.2024.
Додатковою угодою № 2 до контракту було продовжено контракт з 01.02.2021 до 31.12.2026.
Згідно п. 2.1. контракту постачальник зобов'язувався доставити товар відповідно до умов цього контракту, інвойсів і специфікацій, та передати його у власність покупця, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар відповідно до умов цього контракту.
Позивач у позові зазначає, що фактично інвойс не складався, а одразу було складено специфікацію № 6 від 31.07.2025 до контракту, згідно з якою, партія товару за такою специфікацією мала бути оплачена позивачем, шляхом здійснення 100% попередньої оплати.
На підставі платіжної інструкції в іноземній валюті № 145 від 05.08.2025 позивач здійснив на користь відповідача 100% попередню оплату у розмірі 53717,32 Євро за товар згідно специфікації № 6 від 31.07.2025 до контракту.
Згідно п. 4.1. контракту, умови поставки: FCA Нойнкірхен (Incoterms-2020).
Відповідно до п. 4.2. контракту, час доставки товару визначений у специфікації.
Згідно зі специфікацією № 6 від 31.07.2025 до контракту, строк поставки товару - до 31.10.2025.
У позові позивач зазначає, що станом на даний час, строк поставки товару вже сплив, а товар фактично не поставлений з боку відповідача відповідно до умов поставки.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у справі є іноземна юридична особа - Treofan Germany GmbH&Co.KG (Bergstrasse, 66539, Neunkirchen, Germany).
Відповідно до ст. 366 Господарського процесуального кодексу України, підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.
Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про міжнародне приватне право", приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи.
Згідно зі статтею 36 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", порядок притягнення до цивільно-правової відповідальності, здійснення такої відповідальності та звільнення від неї може визначатися зовнішньоекономічними договорами (контрактами), якщо це не суперечить чинним законам України.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право", у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України "Про міжнародне приватне право", зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України "Про міжнародне приватне право", підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону.
Спір у даній справі не відноситься до випадків виключної підсудності, наведених в статті 77 Закону України "Про міжнародне приватне право".
У пункті 10.1. контракту, з урахуванням додаткової угоди № 4 від 03.09.2024 до контракту, сторони погодили, що усі суперечки та розбіжності, які можуть виникнути з цього контракту або у зв'язку з ним, наскільки це можливо, будуть вирішуватися шляхом переговорів між сторонами. Якщо сторони не досягають згоди, справа підлягає розгляду в Господарському суді Харківської області на підставі процесуального законодавства України. Цей договір регулюється нормами матеріального права України.
Ураховуючи досягнення сторонами домовленості щодо розгляду спору в Господарському суді Харківської області, суд вважає, що спір правомірно передано на розгляд до Господарського суду Харківської області та підлягає вирішенню із застосуванням норм матеріального і процесуального права України.
Так, статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
В матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем позивачу товару на суму 53717,32 Євро згідно специфікації № 6 від 31.07.2025 до контракту та докази повернення відповідачем позивачу суми попередньої оплати у розмірі 53717,32 Євро, що еквівалентно 2714142,79 грн. за курсом НБУ на дату подання позову.
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відсутність в матеріалах справи доказів у спростування заявлених позивачем вимог, суд визнає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 40429,96 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 3, 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76-80, 86, 91, 120, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 366 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Treofan Germany GmbH&Co.KG (Bergstrasse, 66539, Neunkirchen, Germany) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТ Груп" (код ЄДРПОУ 37575589, вул. Роганська, буд. 117, м. Харків, 61047) суму попередньої оплати у розмірі 53717,32 Євро, що еквівалентно 2714142,79 грн. за курсом НБУ на дату подання позову, та 40429,96 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФТ Груп" (код ЄДРПОУ 37575589, вул. Роганська, буд. 117, м. Харків, 61047).
Відповідач: Treofan Germany GmbH&Co.KG (Bergstrasse, 66539, Neunkirchen, Germany).
Повне рішення складено "14" травня 2026 р.
СуддяА.М. Буракова