вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"14" травня 2026 р. м. Рівне Справа №918/625/26
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Н.Церковної, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія" про скасування заходів забезпечення позову в межах судової справи № 3/83-м за позовом Прокурора Сарненського району в інтересах державного підприємства Сарненського хлібозаводу до Комерційно-виробничого малого підприємства "Успіх" про стягнення в сумі 23 202,28 грн.
без виклику сторін
12 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Марія" звернулось до Господарського суду Рівненської області з заявою про скасування заходів забезпечення позову в межах судової справи № 3/83-м за позовом Прокурора Сарненського району в інтересах державного підприємства Сарненського хлібозаводу до Комерційно-виробничого малого підприємства "Успіх" про стягнення в сумі 23 202,28 грн.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026 року вказану заяву передано на розгляд судді Н.Церковної.
Ознайомившись із вказаною заявою, Господарський суд Рівненської області дійшов висновку про її повернення виходячи з наступного.
Заявник обґрунтовує свою заяву тим, що в провадженні Арбітражного суду Рівненської області перебувала справа №3/83-м за позовом прокурора Сарненського району в інтересах державного підприємства Сарненського хлібозаводу до комерційного виробничого малого підприємства "Успіх" про стягнення 23 202 грн 28 коп. заборгованості.
При цьому, заявник зазначає, що ухвалою Арбітражного суду Рівненської області від 17.02.1997 року порушено справу, прийнято до розгляду заяву прокурора та накладено забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу відчужувати магазин по вул. Фідарова (нині - вул. Князя Володимира, буд. 4 в м. Caрни, Рівненської обл.). (вказаний процесуальний документ суду не надав).
Також зазначає, що з метою виконання ухвали суду про забезпечення позову прокуратурою Сарненського району направлено вказану ухвалу разом з листом №310 від 05.02.1997 року для виконання державному нотаріусу Сарненського району.
Вказане обтяження було зареєстроване 26.02.1997 року, архівний запис 164441-1732.
В подальшому рішенням Арбітражного суду Рівненської області від 11.03.1997 у справі №3/83-м позовну заяву задоволено, вирішено стягнути з комерційно-виробничого малого підприємства "Успіх" 23 202 грн 28 коп. заборгованості, витрат по сплаті держмита в дохід державного бюджету 1 160 грн із видачею відповідного наказу.
По при це, питання про скасування забезпечення позову у вигляді заборони відчужувати магазин в порушення положень статті 68 Арбітражного процесуального Кодексу України зазначеним рішенням не вирішено. За таких обставин просить суд в порядку ст. 145 ГПК України скасувати вищевказане забезпечення.
Як встановлено судом, в електронній системі документообігу Господарського суду Рівненської області "Діловодство спеціалізованого суду" справа № 3/83-м не обліковується.
На вимогу суду, відділом архіву Господарського суду Рівненської області надано витяг із акту №3 від 23.06.2015 року про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду в якому числиться справа № 3/83-м за позовом прокурора Сарненського району в інтересах державного підприємства Сарненського хлібозаводу до комерційного виробничого малого підприємства "Успіх" про стягнення 23 202 грн 28 коп, заборгованості, за порядковим номером 7018. Тобто вказана справа вилучена із архіву суду для знищення.
Поряд з цим, відділом архіву Господарського суду Рівненської області надано суду копію рішення арбітражного суду Рівненської області № 3/83-м від 11.03.1997 року з якого вбачається, що учасниками провадження у справі №3/83-м були прокурор Сарненського району в інтересах державного підприємства Сарненського хлібозаводу та відповідач комерційне виробниче мале підприємство "Успіх".
Згідно ч.1 ст.145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Оскільки заявник клопотання про скасування заходів забезпечення позову - Товариство з обмеженою відповідальністю "Марія" не був учасником провадження в межах судової справи №3/83-м та не надав суду доказів правонаступництва відповідної сторони, у Господарського суду відсутні правові підстави для прийняття заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Частиною 10 статті 11 ГПК України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
У контексті можливості застосування до спірних правовідносин аналогії закону суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11.
Так, в наведеній постанові, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15, від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.
Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Виходячи із загальних засад та завдань господарського судочинства, визначених ст.2 ГПК України суд вважає за можливе застосувати положення п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, за якими суд повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
При цьому, суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія", що останнє, як можливий власник спірного майна не позбавлений права звернутись до суду із позовом про звільнення з-під арешту майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому, орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України (аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 11.03.2020 №299/2931/17, від 09.06.2021 № 199/1492/20; від 18.08.2021 №522/7321/18).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про повернення поданої заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 145, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія" (вх.№2685/26) про скасування заходів забезпечення позову в межах судової справи № 3/83-м з доданими до неї документами заявнику.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України 14.05.2026 року та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Суддя Н.Церковна