65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"14" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/835/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши матеріали за позовом Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (вул. Одарія, 1,Одеса,Одеська область,65003)
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба комунального сервісу" (вул. Ніни Строкатої, 1, м. Одеса, Одеський р-н, Одеська обл., 65014) про стягнення 26749,99 грн.
Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Акціонерне товариство “Одесагаз» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Служба комунального сервісу» заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу за договором №009007 у загальному розмірі 26749,99грн. та судового збору у розмір 2662,40 грн.
Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням боржником договору розподілу природного газу №009007, який є договором приєднання, щодо оплати отриманого природного газу за період квітень 2025р. - лютий 2026р.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 16.03.2026 відкрито провадження у справі. Справу прийнято розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України до електронного кабінету.
Згідно сформованої довідки про доставку електронного листа, ухвала суду була доставлена до електронного кабінету відповідча 17.03.2026.
Оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом до електронного кабінету, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відповідач надав відзив на позов відповідно якому заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві.
Позивач надав відповідь на відзив відповідно якої вважає, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 26749,99 грн за договором розподілу природного газу №009007 є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
Між Акціонерним товариством «ОДЕСАГАЗ» (далі- Позивач, Оператор ГРМ) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛУЖБА КОМУНАЛЬНОГО СЕРВІСУ» (далі - Відповідач, Споживач) було укладено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) на підставі заяви-приєднання №009007 Відповідача. Умови, форма та текст цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем, Кодекс ГРМ) та затверджено Постановою НКРЕКП «Про затвердження типового договору розподілу природного газу» №2498 від 30.09.2015р.
Відповідно до п.1.3. Договору, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк.
Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 2 до цього Договору, що і було зроблено Споживачем.
В п.1.4. Договору визначено, що послуга з розподілу природного газу послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача.
Відповідно до п.2.1. Договору Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Також п.2.3 вищевказаного Договору закріплено, що при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем.
Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність , з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до п.6.3. Договору величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Відповідно до положень пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік (з 01 жовтня по 30 вересня), що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Визначення газового року наведене в п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ - і ним є період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.
Щодо визначення річної замовленої потужності на 2025 рік позивач зазначає, що за газовий рік жовтень 2023 року - вересень 2024 року Відповідачем спожито 20 738 м3 природного газу, що підтверджується актами приймання передачі природного газу, зокрема: листопад 2023 року - 1866 м3 (163 м3 - м. Одеса, б-р Приморський, 7; 1703 м3- м. Одеса, вул. Буніна, 1); грудень 2023 року - 4711 м3 (753 м3 - б-р Приморський, 7; 3958 м3 - вул. Буніна, 1); січень 2024 року - 5996 м3 (1593 м3 - б-р Приморський, 7; 4403 м3 - вул. Буніна, 1); лютий 2024 року - 4206 м3 (1202 м3 - б-р Приморський, 7; 3004 м3 - вул. Буніна, 1); березень 2024 року - 3649 м3 (718 м3 - б-р Приморський, 7; 2931 м3 - вул. Буніна, 1); травень 2024 року - 310 м3 (м. Одеса, вул. Буніна, 1).
Позивач вказує, що загальний обсяг споживання природного газу за зазначений газовий рік становить 20 738 м3, що визначає річну замовлену потужність об'єктів Відповідача на 2025 рік.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2763 тариф на послуги розподілу природного газу для АТ «Одесагаз» становить 1,308 грн за 1 м3 замовленої потужності на місяць (з ПДВ). Таким чином, місячна вартість послуги розподілу природного газу для Відповідача у 2025 році становить:20 738 м3 : 12 х 1,308 грн = 2 260,43 грн.
Щодо визначення річної замовленої потужності на 2026 рік позивач зазначає, що за газовий рік жовтень 2024 року - вересень 2025 року Відповідачем спожито 25 519 м3 природного газу, що підтверджується актами приймання передачі природного газу, а саме: листопад 2024 року - 1591 м3 (147 м3 - м. Одеса, б-р Приморський, 7; 1444 м3- м. Одеса, вул. Буніна, 1); грудень 2024 року - 5840 м3 (1375 м3 - б-р Приморський, 7; 4465 м3 - вул. Буніна, 1); січень 2025 року - 5794 м3 (2253 м3 - б-р Приморський, 7; 3541 м3 - вул. Буніна, 1); лютий 2025 року - 8404 м3 (2709 м3 - б-р Приморський, 7; 5695 м3 - вул. Буніна, 1); березень 2025 року - 3890 м3 (392 м3 - б-р Приморський, 7; 3498 м3 - вул. Буніна, 1).
Позивач вказує, що загальний обсяг споживання природного газу за зазначений газовий рік становить 25 519 м3, що визначає річну замовлену потужність об'єктів Відповідача на 2026 рік.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 19.12.2025 № 2154 тариф на послуги розподілу природного газу для АТ «Одесагаз» у період з 01.01.2026 року по 31.03.2026 року становить 1,98 грн за 1 м3 замовленої потужності на місяць (з ПДВ). Таким чином, місячна вартість послуги розподілу природного газу для Відповідача у 2026 році становить:25 519 м3 : 12 х 1,98 грн = 4 210,63 грн.
За п.6.4. Договору закріплено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Пунктом 6.6. Договору передбачено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до п.6.7. Договору у разі виникнення у Споживача заборгованості за цим Договором Сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.
АТ «ОДЕСАГАЗ» стверджує, що свої зобов'язання по Договору виконало в повному обсязі - щомісячно надавало послугу з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача.
Крім того, позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання Боржником зобов'язань за Договором № 009007 виникла заборгованість з розподілу природного газу за період з квітня 2025р. по лютий 2026р. (включно) у розмірі 26 749,99 грн.
23.10.2025р. Боржнику було надіслано лист з претензією, актами наданих послуг (2 прим.), актом звірки взаємних розрахунків (2 прим.). 04.03.2026р. Боржнику повторно було надіслано лист з претензією, актами наданих послуг (2 прим.), актом звірки взаємних розрахунків (2 прим.).
Враховуючи вищевикладено, Акціонерне товариство “Одесагаз» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Служба комунального сервісу» заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу за договором №009007 у загальному розмірі 26 749,99грн.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 901 Цивільно кодексу передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що між Акціонерним товариством «ОДЕСАГАЗ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛУЖБА КОМУНАЛЬНОГО СЕРВІСУ» було укладено Типовий договір розподілу природного газу на підставі заяви-приєднання №009007 Відповідача. Умови, форма та текст цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 та затверджено Постановою НКРЕКП «Про затвердження типового договору розподілу природного газу» №2498 від 30.09.2015р.
Відповідно до п.1.3. Договору, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк.
Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 2 до цього Договору, що і було зроблено Споживачем
Судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання Боржником зобов'язань за Договором № 009007 виникла заборгованість з розподілу природного газу за період з квітня 2025р. по лютий 2026р. (включно) у розмірі 26 749,99 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов судом до уваги не приймається з наступних підстав.
Так, відповідач зазначає, що з квітня 2025 по сьогоднішній день ТОВ «СКС» не використало жодного кубометра природнього газу, а з травня 2025 року відповідач взагалі не обслуговував об'єкти, з тих причин, що Товариству та будь-яким іншим особам в тому числі власнику було заборонено користуватися (обслуговувати) дані об'єкти, тобто відповідач не мав та не має доступу до об'єктів, що знаходяться за адресами: м. Одеса, вул. Буніна 1 та Приморський бульвар 7 у місті Одеса, тому посилання Позивача на те, що він надавав послуги розподілу природнього газу не відповідають дійсності.
У відзиві на позовну заяву ТОВ «Служба комунального сервісу» визнає факт наявності між сторонами договірних відносин, які виникли на підставі підписаної Відповідачем заяви-приєднання до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 №009007.
Приписами пункту 12.3 розділу XII Договору розподілу, передбачено, що цей Договір може бути розірваний за згодою Сторін або за ініціативою Споживача у порядку, визначеному законодавством України.
Пунктом 12.5 розділу XII Договору розподілу встановлено, що у разі звільнення займаного приміщення (остаточного припинення користування природним газом) Споживач зобов'язаний повідомити про це Оператора ГРМ не пізніше ніж за двадцять один день до дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) та остаточно з ним розрахуватись за цим Договором до вказаного Споживачем дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) включно.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення Споживачем Оператора ГРМ про звільнення приміщення (остаточне припинення користування природним газом) Споживач зобов'язаний здійснювати оплату послуг за цим Договором, виходячи з умов цього Договору.
Крім цього, аналогічні положення закріплені у пункті 10 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (із змінами) (далі - Кодекс), у разі звільнення займаного об'єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) споживач зобов'язаний повідомити про це Оператора ГРМ не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення об'єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) та остаточно розрахуватись з ним за договором розподілу природного газу до вказаного споживачем дня звільнення об'єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) включно .
Оператор ГРМ зобов'язаний припинити розподіл (газопостачання) природного газу споживачу із заявленого ним дня звільнення об'єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом).
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем Оператора ГРМ про звільнення об'єкта або приміщення (остаточне припинення користування природним газом) споживач зобов'язаний здійснювати оплату послуг за договором розподілу природного газу, як випливає з умов договору.
Отже, з метою розірвання договірних відносин з Оператором ГРМ, споживачу необхідно звернутись із відповідною письмовою заявою до Оператора ГРМ та остаточно із ним розрахуватись за договором розподілу природного газу.
Відтак, приєднавшись до умов Типового договору розподілу природного газу, Відповідач мав можливість ознайомитися з його умовами, зокрема з пунктами 12.3 та 12.5, якими визначено порядок розірвання договору.
Пунктом 12.5 Договору розподілу природного газу та пунктом 10 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем про звільнення об'єкта або приміщення (остаточне припинення користування природним газом) споживач зобов'язаний здійснювати оплату послуг за договором розподілу природного газу , як випливає з умов договору.
Аналогічною є позиція Верховного Суду від 18.02.2021р. у справі №922/1703/20, який врахував, що у справі встановлено наявність у Відповідача обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, фізичне підключення об'єкта споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, який не припинено, а також враховуючи те, що споживачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавалась, підтримав висновки суду апеляційної інстанції про існування у Відповідача обов'язку оплати вартості послуг з розподілу природного газу в порядку передбаченому главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови №2080 від 07.10.2019.
Враховуючи, що Відповідач не звертався до Позивача з пропозицією розірвати Типовий договір розподілу природного газу, суд не погоджується з твердженнями Відповідача про відсутність обов'язку оплати послуг з розподілу природного газу.
Доводи Відповідача щодо незрозумілості обсягів розподіленого природного газу та їх розподілу за відповідними об'єктами є безпідставними та не заслуговують на увагу суду, так як, матеріали справи містять детальний розрахунок величини річної замовленої потужності Відповідача на 2025 та 2026 роки, зокрема окремо зазначено обяги споживання газу по кожному об'єкту окремо, а також розрахунок місячної вартості послуг з розподілу природного газу за кожним розрахунковим періодом. Контррозрахунки відповідачем не надані.
Отже, наведені Відповідачем доводи у відзиві на позовну заяву не звільняють від оплати за спожитий газ та не є такими, що спростовують обов'язок виконання Відповідачем зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба комунального сервісу" (вул. Ніни Строкатої, 1, м. Одеса, Одеський р-н, Одеська обл., 65014, код ЄДРПОУ 37170405) на користь Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (вул. Одарія, 1,Одеса,Одеська область,65003, код ЄДРПОУ 03351208) борг за розподіл природного газу в розмірі 26 749,99 грн. та судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов