вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
14 травня 2026 рокуСправа № 912/2075/24
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у судовому засіданні заяву Фермерського господарства "Цабевської Олени Анатоліївни" від 16.12.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/2075/24
за позовом Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, вул. Незалежності, 29, с. Піщаний Брід, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27037
до відповідача Фермерського господарства "Цабевської Олени Анатоліївни", вул. Молодіжна, 21а, с. Олексіївка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27036
про розірвання договору, стягнення 239 689,81 грн
Рішенням від 10.12.2024 суд відмовив в задоволенні позову.
17.12.2024 через систему "Електронний суд" Фермерське господарство "Цабевської Олени Анатоліївни" подало суду заяву від 16.12.2024 про ухвалення додаткового рішення, де просить стягнути з позивача 47 920,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 03.02.2025 суд постановив судове засідання з розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №912/2075/24 відкласти до повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.
Постановою від 24.02.2026 Центральний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2024 залишив без змін.
Додатковою постановою від 30.03.2026 Центральний апеляційний господарський суд задовольнив частково заяву ФГ "Цабевської Олени Анатоліївни" про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №912/2075/24. Стягнув з Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на користь Фермерського господарства "Цабевської Олени Анатоліївни" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 091,15 грн.
06.04.2026 на виконання додаткової постанови суд видав відповідний наказ.
Ухвалою від 01.05.2026 суд призначив судове засідання для розгляду заяви Фермерського господарства "Цабевської Олени Анатоліївни" від 16.12.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/2075/24 на 14.05.2026 об 11:00 год.
Позивач повідомлений про дату, час і місце засідання суду шляхом направлення ухвали суду від 01.05.2026 до електронного кабінету.
Від позивача 12.05.2026 надійшло клопотання про зменшення витрат.
Відповідач 13.05.2026 направив заяву про проведення засідання без участі його представника.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність підстав для відкладення судового засідання, господарський суд розглядає питання про розподіл судових витрат у справі №912/3146/24 по суті в судовому засіданні 14.05.2026 за відсутності представників сторін.
Розглядаючи заяву по суті, суд враховує таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З дотриманням приписів процесуального законодавства, відповідач у відзиві на позов зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, а саме: 30 000,00 грн витрат на правничу допомогу. У доданій до відзиву заяві від 09.10.24 відповідач просив вирішити питання про стягнення судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно заяви від 16.12.2024 про ухвалення додаткового рішення відповідач заявляє про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 47 920,00 грн.
Відповідно до статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Частиною четвертою статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи у суді гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 ГПК України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У статті 30 вказаного Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 47 920,00 грн ФГ "Цабевської Олени Анатоліївни" надало Договір про надання професійної правничої допомоги №53 від 23.09.2024 з додатком №1 (а.с. 125-130 т.1), заявку на надання професійної правничої допомоги 1-ГС від 23.09.2024 (а.с. 131 т. 1), акти про приймання професійної правничої допомоги №1 від 18.10.2024, № 2 від 16.12.2024 (а.с. 131, 133 т. 1 з обороту), докази сплати за послуги (а.с. 133,134 т. 1).
За умовами Договору про надання професійної правничої допомоги №53 від 23.09.2024 укладеного Адвокатським об'єднанням "Науменко, Боруш і партнери" (Адвокатське об'єднання) та ФГ "Цабевської Олени Анатоліївни" (Клієнт):
- на умовах передбачених цим Договором, Адвокатське об'єднання зобов'язується надати Клієнту Професійну правничу допомогу, а Клієнт зобов'язаний сплатити Адвокатському об'єднанню Гонорар та відшкодувати (за наявності) фактичні витрати (п. 2.1.),
- деталізація професійної правничої допомоги та умови її надання узгоджується сторонами у відповідній заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору (п. 2.2.),
- перелік послуг за надання яких сторонами узгоджено фіксований розмір гонорару визначений в додатку 1 до цього Договору, який є невід'ємною його частиною (п. 7.3.),
- якщо інше не передбачено Заявкою Клієнта, платежі, передбачені цим Договором, сплачуються на підставі Акту надання професійної правничої допомоги протягом п'яти робочих днів з моменту погодження Акту згідно п. 4.5. Договору (п. 7.6.),
- цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, що свідчитиме про повне розуміння останніми умов цього Договору та досягнення сторонами згоди щодо всіх умов цього Договору, в тому числі тих, які кожна з них вважає істотними (п. 9.1.),
- строк дії Договору складає один рік (п. 9.2.).
Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
У заявці на надання професійної правничої допомоги 1-ГС від 23.09.2024 сторони погодили таке:
- надання з 23.09.2024 Клієнту професійної правничої допомоги, яка включає в себе: перелік послуг визначений у Додатку 1 до Договору №53 від 23.09.2024, які необхідно надати з метою представництва інтересів клієнта у справі №912/2075/24 у Господарському суді Кіровоградської області (п. 1.1.),
- сторонами узгоджено, що фактичний розмір гонорару Адвокатського об'єднання за виконання цієї заявки розраховується в залежності від обсягу фактично наданих співробітниками Адвокатського об'єднання послуг за цінами, визначеними в Додатку 1 до Договору №53 від 23.09.2024 "Перелік послуг за надання яких сторонами узгоджено фіксований розмір гонорару" (п. 2.1.),
- сторонами узгоджено, що приблизний (орієнтовний) розрахунок гонорару за виконання орієнтовного переліку послуг, які необхідні для виконання цієї заявки у Господарському суді Кіровоградської області складає 30 000 грн (п. 2.2.).
В Актах про приймання професійної правничої допомоги №1 від 18.10.2024, № 2 від 16.12.2024 сторони погодили, зокрема, найменування послуг та загальну вартість.
23.09.2024 адвокату Борушу А.О. видано ордер серії ВА №1091569 на надання правничої допомоги ФГ "Цабевської Олени Анатоліївни" (а.с. 29 т.1).
Адвокат Боруш А.О. брав участь у судових засіданнях у даній справі 23.09.2024, 09.10.2024, 22.10.2024, 07.11.2024, 20.11.2024, 10.12.2024.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Позивач подав клопотання від 08.01.2025 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, де зазначив таке:
- відповідач у відзивах №б/н не зазначив попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу,
- згідно з ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право в разі невиконання стороною обов'язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору,
- є підтвердженим фактичне надання адвокатом позивача послуг, а саме: підготовка та подання відзиву, клопотань про долучення,
- надмірна подача процесуальних документів була спричинена невчасністю їх подання,
- підготовлений адвокатом відповідача відзив не має значного обсягу та його зміст у переважній частині містить опис фактичних обставин (подій),
- перелік застосованих відповідачем нормативних актів незначний,
- наведене не спростовує якість наданих адвокатом послуг, який своєчасно та належним чином готував до суду необхідні документи і був обізнаний про фактичні обставини справи, однак дає підстави для висновку, що підготовка таких документів не передбачала особливих зусиль та значного часу для їх підготовки,
- заявлена сума компенсації витрат є надмірною.
Також, 12.05.2026 позивач подав суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, де зазначає, що вважає необґрунтованими витрати в сумі 20000 грн щодо складання відзиву на майнову вимогу позовної заяви. Поданий представником відповідача відзив на позовну заяву містить лише одне заперечення, зміст якого полягає в тому, що відповідач не користувався земельною ділянкою, відповідно відсутні підстави для стягнення орендної плати та розірвання договору. Відзив на позов не містить жодних розрахунків або окремих заперечень щодо вимог позивача майнового характеру. Отже, витрати на правову допомогу підлягають зменшенню на 20000 грн у зв'язку з їх недоведеністю.
Відповідач в заяві від 13.05.2026 зазначив що позивач не довів обставини необґрунтованості понесених витрат.
Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом враховано, що згідно висновку про застосування норм права, який викладений в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Суд ураховує, що відповідач зазначив у відзиві на позов від 09.10.2024 попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат в розмірі 30 000,00 грн.
З Актів про приймання професійної правничої допомоги №1 від 18.10.2024, № 2 від 16.12.2024 вбачається отримання такої правничої допомоги:
участь представника в 6-ти судових засіданнях загальною вартістю 14 400,00 грн,
складання клопотання про продовження строку для подання відзиву вартістю 2 800,00 грн,
складання відзиву на немайнову та майнову вимоги загальною вартістю 26 000,00 грн,
складання адвокатського запиту вартістю 1 600,00 грн,
складання клопотання про приєднання доказів вартістю 2 800,00 грн.
Щодо стягнення 320,00 грн за відправку процесуального документу до суду (позову, клопотань, інших заяв з невід'ємними додатками) засобами "Електронного суду" та/або електронною поштою з дотриманням вимог у сфері електронного документообігу у справі №912/2075/24, таку послугу суд не відносить до правничої допомоги. Підстав стягувати її вартість - 320,00 грн не вбачається (Позиція наведена апеляційною інстанцією в додатковій постанові від 30.03.2026).
Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
З огляду на наведене, суд ураховує, що такі надані адвокатом послуги, як:
складання клопотання про продовження строку для подання відзиву вартістю 2 800,00 грн,
складання адвокатського запиту вартістю 1 600,00 грн,
складання клопотання про приєднання доказів вартістю 2 800,00 грн,
надані з метою подання відзиву на позов та є діями адвоката з підготовки таких матеріалів.
Зокрема, їх подання обумовлене безпосереднім зверненням відповідача до Адвокатського об'єднання про захист своїх інтересів зі значним спливом часу після отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі. Так, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 24 т. 1) відповідач отримав ухвалу від 23.08.2024 - 28.08.2024, а Договір з Адвокатським об'єднанням укладено 23.09.2024.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що загальна вартість таких послуг, зокрема і складання відзиву на позов, в загальному розмірі 33 200,00 грн є завищеною вартістю послуг адвоката за підготовку матеріалів, та вважає співрозмірною суму витрат на таку правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 23.09.2024 подав суду заяву про розгляд справи без участі. Представник позивача брав участь лише у судовому засіданні 20.11.2024.
Суд звертає увагу, що адвокат Боруш А.О., будучи обізнаним про необхідність подання відзиву на позов та заявивши про це у засіданні суду 23.09.2024 відповідне усне клопотання, що стало підставою для оголошення перерви у такому засідання, заявляє про покладення на позивача 2400,00 грн за участь у такому засіданні.
Також, подавши суду 09.10.2024 відзив та будучи обізнаним про необхідність надання позивачу строку на подання відповіді на відзив, адвокат Боруш А.О. заявляє про покладення на позивача 2400,00 грн за участь у підготовчому засіданні 09.10.2024.
За аналогічних підстав суд оголосив перерву у підготовчому засіданні 22.10.2024, так як відповідач подав клопотання про долучення доказів, разом з цим адвокат Боруш А.О. заявляє про покладення на позивача 2400,00 грн за участь у підготовчому засіданні 22.10.2024.
Поряд з цим, суд ураховує не значну тривалість засідань суду у даній справі, а саме: 23.09.2024 - 17хв, 09.10.2024 - 14 хв, 22.10.2024 - 27 хв, 07.11.2024 - 28 хв, 20.11.2024 - 1 год 37 хв, 10.12.2024 - 30 хв та зазначає, що вартість послуг адвоката за участь у засіданнях суду є завищеною.
З огляду на викладене, суд вважає співрозмірною витраченому адвокатом часу суму витрат на правничу допомогу за участь у суді в розмірі 7 200,00 грн.
Також суд ураховує, що адвокат Боруш А.О. здійснював представництво ОСОБА_1 у справі №912/3809/16 де предметом спору була та земельна ділянка, що і у даній справі, та, відповідно, був обізнаний про спірні правовідносини, що не потребувало дослідження великого обсягу доказів.
Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обґрунтованістю позовних вимог; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, беручи до уваги поведінку відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на позивача витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 27 200,00 грн.
В силу положень ст.129 ГПК України понесені відповідачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.
Відтак, заява відповідача від 16.12.2024 про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Фермерського господарства "Цабевської Олени Анатоліївни" від 16.12.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/2075/24 задовольнити частково.
Стягнути з Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (вул. Незалежності, 29, с. Піщаний Брід, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27037, код ЄДРПОУ 04365810) на користь Фермерського господарства "Цабевської Олени Анатоліївни" (вул. Молодіжна, 21а, с. Олексіївка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27036, код ЄДРПОУ 40656809) 27 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити в задоволені решти вимог.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії додаткового рішення надіслати сторонам до Електронних кабінетів.
Повне додаткове рішення складено 14.05.2026.
Суддя В.Г. Кабакова