ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.05.2026Справа № 910/316/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІУ ПРОДАКШН" про розстрочення виконання рішення у справі
за позовом Державного підприємства "Центр захисту інформаційного простору України" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців б. 60, оф. 325, ідентифікаційний код 41798218)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІУ ПРОДАКШН" (02189, м. Київ, вул. Степана Рудницького б. 6-Д, оф. 43, ідентифікаційний код 25281810)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (01601, м. Київ, вул. Франка Івана, буд. 19, ідентифікаційний код 43220275)
про стягнення 359 806, 32 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Хацкевич Л.М.
від відповідача: Гінінгер А.З.
третьої особи: не з'явилися
Державне підприємство "Центр захисту інформаційного простору України" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІУ ПРОДАКШН" (далі - відповідач) про стягнення 359 806, 32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання укладеного між сторонами договору №25/07/25-03 від 25.07.2025 про надання послуг з розроблення моделі інформаційного продукту графічного характеру та виробництва поліграфічної інформаційної продукції в рамках кампанії "Книга для зміцнення національної єдності" та додаткових угод до нього позивач платіжною інструкцією № 990 від 04.12.2025 здійснив попередню оплату розмірі 358 500,00 грн, однак відповідач послуги у повному обсязі не надав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 358 500,00 грн заборгованості 3% річних в сумі 589, 32 грн, інфляційні втрати в сумі 717, 00 грн, нарахованих з 23.12.2025 по 12.01.2026, а також 3% річних до фактичного виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2026 залишено позовну заяву Державного підприємства "Центр захисту інформаційного простору України" без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/316/26, вирішив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 25.03.2026.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2026 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІУ ПРОДАКШН" на користь Державного підприємства "Центр захисту інформаційного простору України" грошові кошти у розмірі 358 500 грн 00 коп., 3% річних у розмірі 589 грн 32 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 309 грн 07 коп.
23.04.2026 (зареєстровано 24.04.2026) через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Товариства з обмеженою відповідальністю "МІУ ПРОДАКШН" надійшла заява про розстрочення виконання рішення, у якій останній просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2026 у справі № 910/316/26 строком на вісім місяців, рівними частинами по 45 424,30 грн кожен місяць.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2026 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МІУ ПРОДАКШН" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2026 у справі №910/316/26 у судовому засіданні на 13.05.2026.
У судовому засіданні 13.05.2026 представник відповідача підтримав заяву про розстрочення та просив суд задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача щодо заяви відповідача про розстрочення зазначив на розсуд суду.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІУ ПРОДАКШН" про розстрочення виконання рішення у справі « 910/316/26, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для його розгляду, суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Тобто, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
При цьому, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
В обґрунтування поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду відповідач зазначив, що у даній справі суд вирішив стягнути з ТОВ «МІУ ПРОДАКШН» суму передоплати, отриманої за результатами виконання договору на надання послуг.
Цей договір, як вказує відповідач, укладений за результатами мистецького конкурсу. При цьому, основним напрямом діяльності ТОВ «МІУ ПРОДАКШН» є створення об'єктів інтелектуальної діяльності на замовлення державних, комунальних підприємств та організацій.
Такий напрям роботи, за доводами відповідача, є специфічним, так як передоплата за виконання таких договорів здебільшого не виплачується. Відповідач за власний кошт наймає персонал, сторонні організації після укладення договору, а ці витрати (збитки) покриває лише через тривалий час після виконання договору.
Для виконання договору, що був предметом спору у даній праві, за доводами відповідача, товариство витратило власні ресурси, зокрема найняло персонал, в тому числі редактора, укладачів книги тощо. Після отримання коштів, за договором відповідач першочергово направив її на виконання договору - погашення заборгованості з оплати праці вказаного персоналу. Повернення таких коштів не передбачене нормами права, а також по суті необґрунтоване, так як з боку персоналу вчинялися усі дії по укладанню книги.
Також відповідач зазначає, що у Товариства наразі відсутні кошти для оперативного виконання рішення суду, що підтверджується відомостями фінансової звітності, доданих до заяви.
Зокрема, згідно з фінансовою звітністю за 2025 рік дохід товариства склав 378 600 грн, тобто орієнтовно в розмірі отриманої передоплати. В той же час, вартість зобов'язань ТОВ «МІУ ПРОДАКШН» зросла до 791 000 грн. Вказане свідчить про те, що у відповідача відсутні обігові кошти (в тому числі у вигляді отриманої попередньої оплати).
За доводами відповідача, станом на дату направлення даної заяви товариство активно шукає додаткові грошові кошти для виконання рішення суду, в тому числі від третіх осіб (фінансових установ або учасників відповідача). Такі дії потребують часу для ведення переговорів та отримання коштів.
З огляду на зазначене просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15 квітня 2026 у справі №910/316/26 строком на строк 8 (вісім) місяців з дня винесення рішення суду рівними частинами по 45 424,80 грн кожен місяць.
Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).
Згідно з п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з положеннями ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Як вже було зазначено судом, передбачені ст. 331 ГПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочення, є оціночними, а необхідність використання права на розстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.
Тобто можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
З огляду на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обов'язків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін.
В даному випадку, судом враховано думку позивача, який не заперечував щодо задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення рівними платежами кожного місяця.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом також прийнято до уваги, що матеріальний інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб продовжити господарську діяльність, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про достатню винятковість наведених обставин для застосування визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури розстрочення виконання судового рішення у справі №910/316/26 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІУ ПРОДАКШН" на користь Державного підприємства "Центр захисту інформаційного простору України" грошові кошти у розмірі 358 500 грн 00 коп., 3% річних у розмірі 589 грн 32 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 309 грн 07 коп. строком на вісім місяців рівними частинами по 45 424,80 грн, щомісячно, яке жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права на суд.
Керуючись ст. 13, 74, 86, 234-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІУ ПРОДАКШН" про розстрочення виконання рішення у справі №910/316/26 задовольнити.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/316/26 від 15.04.2026 строком на 8 (вісім) місяців наступним чином:
до 30.05.2026 - 45 424,80 грн;
до 30.06.2026 - 45 424,80 грн;
до 30.07.2026 - 45 424,80 грн;
до 30.08.2026 - 45 424,80 грн;
до 30.09.2026 - 45 424,80 грн;
до 30.10.2026 - 45 424,80 грн;
до 30.11.2026 - 45 424,80 грн;
до 15.12.2026 - 45 424,80 грн.
Ухвала набирає законної сили 13.05.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено14.05.2026
Суддя Л. Г. Пукшин