ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.05.2026Справа № 910/2608/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (вул. Кудрявська, 23, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 33745659)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славінвест Груп" (вул. Шовковична, 13/2, прим.134, оф.11, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 44689047)
про стягнення 53 629,55 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи;
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славінвест Груп" (далі - відповідач) про стягнення коштів у розмірі 53 629,55 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору №Вп-29314-П про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 27.11.2023 року, укладеного між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Славінвест Груп" позивач надав відповідачу послуги з вивезення твердих побутових відходів, однак відповідач належним чином свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконував, здійснюючи платежі лише частково, що призвело до утворення заборгованості.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2608/26. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 13.03.2026 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв'язку до суду з поміткою «не вірна адреса».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення від 19.03.2026 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 13.03.2026.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Між громадянином України Пазенко Дмитром Валерійовичем (орендодавець) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Славінвест Груп» (орендатор) з другої сторони, було укладено договір оренди № 10-2023 від 01.10.2023 року.
Пунктом 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежилі приміщення № 1 по № 8, групи приміщень №9 та № 10 в літері «А» з окремою вхідною групою розташоване по вулиці Еспланадній, 34/2 у м. Києві (надалі іменується - Об'єкт оренди). Площа об'єкту оренди становить 205 м2.
Об'єкт оренди надається в оренду для використання за цільовим призначенням, а саме: для розміщення закладу громадського харчування.
Пунктом 2.4.5 договору, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату та відшкодовувати комунальні та інші послуги на умовах і в строки, встановлені у цьому договорі, та згідно існуючих домовленостей з Орендодавцем.
Пунктом 3.2 договору, орендар згідно договорів, які укладаються з постачальниками комунальних та інших послуг, сплачує вартість таких послуг в тому числі, але не виключно, послуг телефонії, телекомунікації, доступ до інтернету.
Між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (далі - Позивач, за договором Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Славінвест Груп» (далі Боржник, за договором - Замовник) укладено договір №Вп-29314-П про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 27.11.2023 року.
Вищезазначений договір був підписаний представником ТОВ «Славінвест Груп», Пантелеєвою Катериною Олександрівною за довіреністю від 21.11.2022 року.
Пунктом 1.1. вищезазначеного договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів (далі за текстом-ТПВ), що утворюються на об'єкті Замовника (заклад громадського харчування), що знаходиться за фактичною адресою: м.Київ, вул. Еспланадна, 34/2, а замовник зобов'язується прийняти і своєчасно оплачувати послуги.
Пунктом 1.2 договору, кількість ТПВ, яке підлягає вивезенню за домовленістю сторін (по факту утворення ТПВ) - 11,67 м3 в місяць.
Пунктом 2.1 договору тариф на послуги , які передбачені п. 1.1. цього договору та надаються КП «Київкомунсервіс» встановлено Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) від 26.12.2018 року № 2351, у редакції розпорядження № 637 від 31.08.2022 року (Київської міської військової адміністрації) «Про внесення змін до тарифів на послугу з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами ( збирання, перевезення, знешкодження, захоронення), що надає комунальне підприємство «Київкомунсервіс» як виконавець цих послуг. Тариф на послуги за цим договором становить: 198,46 грн. (з ПДВ за 1 м3) в місяць - 2315,98 грн.
Пунктом 2.2 договору тарифи на послуги, що надаються за даним договором можуть бути змінені на підставі відповідних актів, прийнятих органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, або в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Офіційне опублікування та оголошення в засобах масової інформації про зміну тарифів на послуги, що надаються за даним договором є підставою для зміни вартості надання Послуг за цим Договором з дати опублікування такого акту у засобах масової інформації. При цьому така зміна тарифів не потребує складання окремого письмового документу (додаткової угоди до Договору) і такі нові тарифи будуть застосовуватись при наданні Послуг за цим Договором з дня їх офіційного вступу в законну силу.
Пунктом 2.3 договору, оплата послуг за цим договором у розмірі що вказаний у п.2.1 даного договору з урахуванням ПДВ, здійснюється замовником щомісячно до 20го числа місяця наступного за місцем надання послуг.
Пунктом 2.5 договору, за результатами наданих послуг Виконавець направляє Замовнику для підписання акти наданих послуг в двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за звітним. Після підписання Акту наданих послуг уповноваженими представниками Сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необгрунтованими. Замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання, вищезазначений повернути Акт наданих послуг Виконавцю. Якщо Замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, Акт наданих послуг вважається підписаним та вважається, що Замовник не має жодних претензій до обсягів наданих Послуг.
За Договором, Позивачем було надано Відповідачу послуги на загальну суму 50 951,56 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна грн. 56 коп.).
Проте, Відповідачем отримані послуги було сплачено частково в розмірі 6 947,94 (шість тисяч дев'ятсот сорок сім грн. 94 коп. ). Таким чином, станом на 07.01.2026 року заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 44 003,62 ( сорок чотири тисячі три грн. 62 коп.) , за послуги надані в період з 01.12.2023р. по 30.09.2025р.
Пунктом 2.5.1 договору, сторони можуть фіксувати факти здійснення господарських операцій за Договором шляхом ведення первинних документів в електронному вигляді, у зв'язку з чим Сторони визнають всі первинні бухгалтерські документи за Договором в електронному вигляді, які були виконані, опрацьовані, відправлені, передані, отримані для зберігання, використання, знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності з підтвердженням факту отримання таких документів в процесі здійснення господарської діяльності Сторін через систему електронного документообігу M.E.Doc, поданих в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі-КЕП), як оригінал. Передача Сторонами документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку та/або на електронних носіях здійснюється з дотриманням та у чіткій відповідності до вимог Податкового кодексу України, закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України « Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронний цифровий підпис», «Вимогам у сфері електронних довірчих послуг» затверджених постановою КМУ № 992 ВІД 07.11.2018Р., «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку». Згідно із наданими Позивачем витягами з реєстру M.E.Doc Позивачем підтверджено факт направлення Відповідачу рахунків на оплату.
В матеріалах справи містяться докази направлення Відповідачу рахунків на оплату через програму М.Е.Dос в Єдиному реєстрі податкових накладних реєструє податкові накладні, до яких Відповідач постійно має доступ і відповідно володіє інформацією про нарахування йому вартості послуг за договором. (копія Витягу з реєстру M.E.Doc).
Витягу М.Е.Dос., який був наданий Позивачем, містить підтвердження дані про факт і час одержання електронного документа, статус документів доставлено контрагенту і підтверджується одержання електронного документа Відповідачем, а також документів які мають електронний цифровий підпис. (копії Актів надання послуг та Рахунки на оплату з 01.12.2023 по 30.09.2025р.
Разом з тим, наявні докази підтвердження направлення Відповідачу Актів наданих послуг з 01.12.2023 по 30.09.2025р. які зареєстровані через програму M.E.Doc.
Позивач через систему електронного документообігу M.E.Doc. направляв Відповідачу скріплені електронним цифровим підписом рахунки на оплату послуг з вивезення твердих побутових відходів у період з 01 грудня 2023 року по 30 вересня 2025 року на загальну суму 50 951,56 грн.
Зі змісту витягу з системи електронного документообігу M.E.Doc. вбачається, що вказані рахунки-фактури на оплату послуг були доставлені Відповідачу. Однак, незважаючи на отримання вказаних рахунків у передбачений договором спосіб Відповідач у визначений пунктом 2.3 Договору строк їх не оплатив.
Про належне виконання зобов'язань Позивачем свідчить також відсутність скарг або заперечень Відповідача щодо якості, відповідності та своєчасності наданих послуг. Таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем згідно з договором №Вп-29314-П про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 27.11.2023 року станом на 30.11.2025 року, становить 44 003,62 грн.
Разом з цим, Позивачем вживались заходи щодо досудового врегулювання спору, а саме:
11.02.2024р. №000022183 на адресу Боржника було направлено претензія щодо сплати заборгованості за договором № ВП-29314-П від 27.11.2023 року в розмірі 2 315,98 (дві тисячі триста п'ятнадцять грн. 98 коп.) за послуги надані з вивезення побутових відходів станом на 31.12.2023 року.
25.03.2024р. №000023228 на адресу Боржника було направлено претензія щодо сплати заборгованості за договором № ВП-29314-П від 27.11.2023 року в розмірі 6 947,94 (шість тисяч дев'ятсот сорок сім грн. 94 коп.) за послуги надані з вивезення твердих побутових відходів станом на 29.02.2024 року.
14.05.2024р. №000024820 на адресу Боржника було направлено претензія щодо сплати заборгованості за договором № ВП-29314-П від 27.11.2023 року в розмірі 9 263,92 (дев'ять тисяч двісті шістдесят три грн. 92 коп.) за послуги надані з вивезення побутових відходів станом на 31.03.2024 року.
17.09.2024р. №000028349 на адресу Боржника було направлено претензія щодо сплати заборгованості за договором № ВП-29314-П від 27.11.2023 року в розмірі 11 579,90 (одинадцять тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять грн. 90 коп.) за послуги надані з вивезення побутових відходів станом на 31.07.2024 року.
22.11.2024р. №000029658 на адресу Боржника було направлено претензія щодо сплати заборгованості за договором № ВП-29314-П від 27.11.2023 року в розмірі 18 527,84 (вісімнадцять тисяч п'ятсот двадцять сім грн. 84 коп.) за послуги надані з вивезення побутових відходів станом на 31.10.2024 року.
24.02.2025р. №000030680 на адресу Боржника було направлено претензія щодо сплати заборгованості за договором № ВП-29314-П від 27.11.2023 року в розмірі 25 475,78 (двадцять п'ять тисяч чотириста сімдесят п'ять грн. 78 коп.) за послуги надані з вивезення побутових відходів станом на 31.01.2025 року.
01.04.2025р. №000032484 на адресу Боржника було направлено претензія щодо сплати заборгованості за договором № ВП-29314-П від 27.11.2023 року в розмірі 27 791,76 ( двадцять сім тисяч сімсот дев'яносто одна грн. 76 коп.) за послуги надані з вивезення побутових відходів станом на 28.02.2025 року.
19.05.2025р. №000033840 на адресу Боржника було направлено претензія щодо сплати заборгованості за договором № ВП-29314-П від 27.11.2023 року в розмірі 32 423,72 (тридцять дві тисячі чотириста двадцять три грн. 72 коп.) за послуги надані з вивезення побутових відходів станом на 30.04.2025 року.
28.07.2025р. №000035772 на адресу Боржника було направлено претензія щодо сплати заборгованості за договором № ВП-29314-П від 27.11.2023 року в розмірі 37 055,68 (тридцять сім тисяч п'ятдесят п'ять грн. 68 коп.) за послуги надані з вивезення побутових відходів станом на 30.06.2025 року.
29.09.2025р. №000037301 на адресу Боржника було направлено претензія щодо сплати заборгованості за договором № ВП-29314-П від 27.11.2023 року в розмірі 41 687,64 (сорок одна тисяча шістсот вісімдесят сім грн. 64 коп.) за послуги надані з вивезення побутових відходів станом на 31.08.2025 року.
Позивачем були направленні Акти наданих послуг та Рахунки на оплату за період з грудня 2023 року по вересень 2025 року за допомогою програмного забезпечення M.E.Doc для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді.
Однак, Боржник свої зобов'язання не виконав щодо підписання та повернення вищезазначених Актів наданих послуг Позивачу.
Пунктом 3.9 договору, замовник зобов'язаний здійснювати 100% оплату послуг на умовах, зазначених у п.2.3 та п.2.5 цього договору.
Згідно п. 3.12 замовник зобов'язаний письмово інформувати Виконавця про зміну власника/користувача об'єкта нерухомого майна, припинення діяльності та зміну інших умов, що можуть призвести до неналежного виконання даного договору Сторонами, протягом 30 календарних днів від дня настання такої події.
Пунктом 5.2 договору, сторони встановили відповідальність, за прострочення оплати послуг з вивезення побутових відходів за цим договором Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Пунктом 5.3 договору, при невиконанні п.3.12 договору Замовником, надані Виконавцем послуги за цим договором у випадку припинення діяльності Замовника, зміни його місця знаходження, зміни власника/користувача об'єкта нерухомого майна, тощо, що були здійсненні Замовником, але на момент такого виконання не були повідомлені Виконавцю, підлягають оплаті Замовником в повному обсязі.
Пунктом 7.2 договору в разі якщо жодна із сторін протягом п'ятнадцяти календарних днів до закінчення строку дії цього договору не заявить в письмовій формі ( шляхом надсилання рекомендованого листа) про свій намір припинити дію даного договору, то строк дії цього договору, вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік.
Таким чином, спір у справі виник, що позивач надав відповідачу послуги з вивезення твердих побутових відходів, однак відповідач належним чином свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконував, здійснюючи платежі лише частково, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 44 0003,62 грн, 4 071,10 грн інфляційних втрат, 1 437,39 грн 3% річних, 4 117,44 грн пені.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
У ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зазначено, що комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем комунальних послуг з поводження з побутовими відходами є суб'єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачі зобов'язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" одиницею виміру обсягу наданих послуг з поводження з побутовими відходами є кілограм, тонна, кубічний метр або інша одиниця, визначена правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Одиниця виміру обсягу наданих послуг з поводження з побутовими відходами встановлюється органом місцевого самоврядування.
Послуга з поводження з побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відходи" поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.
Матеріалами справи встановлено за період з 01.12.2023-30.09.2025 позивачем на умовах Договору №Вп-29314-П надання послуг з вивезення побутових відходів від 27.11.2023 були надані відповідачу послуги, з урахуванням часткових оплат залишок суми боргу складає 44 003,62 грн.
При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи копії актів надання послуг за спірний період, які направлялись відповідачу в системі електронного документообігу.
До позовної заяви позивачем долучені докази направлення відповідачу рахунків на оплату через програму М.Е.Dос в Єдиному реєстрі податкових накладних реєструє податкові накладні, до яких відповідач має доступ, що свідчить про обізнаність факту нарахування йому вартості послуг за договором.
З витягу М.Е.Dос., долученого до матеріалів справи, вбачається підтвердження факту отримання та час одержання електронного документа, статус документів - доставлено контрагенту і підтверджується одержання електронного документа відповідачем, а також документів які мають електронний цифровий підпис.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
Проте, як було встановлено вище, відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору не здійснив оплату за надані позивачем у період з 01.12.2023-30.09.2025 послуги, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 44 003,62 грн.
Оскільки матеріали справи не містять доказів висловлення відповідачем будь-яких заперечень щодо інформації, вказаної позивачем у надісланих актах за спірний період, а нарахування наданих послуг здійснювалось позивачем відповідно до того обсягу побутових відходів, суд дійшов висновку, що за період з 01.12.2023 по 30.09.2025 позивачем відповідно до умов Договору було надано відповідачу послуги на загальну суму 44 003,62 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів сплати грошових коштів у розмірі 44 003,62 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та розмір заборгованості відповідача за Договором №Вп-29314-П надання послуг з вивезення побутових відходів від 27.11.2023 у сумі 44 003,62 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 44 003,62 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 4 117,44 грн. за період з 21.10.2024 по 30.09.2025.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п. 5.2 Сторони встановили відповідальність, відповідно у разі не виконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, за прострочення оплати Послуг з вивезення побутових відходів за цим договором Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочень.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Отже, розмір пені у правовідносинах між позивачем та відповідачем за Договором №Вп-29314-П надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.08.2022 врегульований Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та не може перевищувати 0,01 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення.
У ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Втім, формулювання у ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" про те, що споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення, вказує на те, що такий розмір пені в будь-якому випадку не може перевищувати 0,01 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення, тобто збільшення пені у спірних правовідносинах законом не допускається.
Крім того, умовами Договору №Вп-29314-П надання послуг з вивезення побутових відходів від 27.11.2023 сторони не встановили іншого періоду нарахування пені, ніж той, що визначений у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (протягом 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано).
При цьому, умова договору про нарахування пені за кожен день прострочення (п. 5.2 договору) не встановлює іншого періоду нарахування пені, ніж той, що визначений у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а є механізмом нарахування пені.
Однак, як вбачається з розрахунку пені, долученого позивачем до позовної заяви, вказаних вимог позивачем дотримано не було, у зв'язку з чим суд здійснив власний розрахунок пені (в межах 6 місяців), та дійшов висновку, що обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача в розмірі 732,07 грн.
Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 4 071,10 грн. та 3% річних в розмірі 1 437,39 грн.
Стосовно вказаних позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично вірним, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 4 071,10 грн. та 3% річних в розмірі 1 437,39 грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славінвест Груп" (вул. Шовковична, 13/2, прим.134, оф.11, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 44689047) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (вул. Кудрявська, 23, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 33745659) заборгованості в сумі 44 033 (сорок чотири тисячі тридцять три) грн 62 коп, 4 071 (чотири тисячі сімдесят одну) грн 10 коп, 1 437 (одну тисячу чотириста тридцять сім) грн 39 коп 3% річних, 732 (сімсот тридцять дві) грн 07 коп пені, та 2 494 (дві тисячі чотириста дев'яносто чотири) грн. 34 коп. витрат по сплаті судового збору.
3.В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 13.05.2026.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА