ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
14.05.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/299/26
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/299/26 за позовом за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до відповідачів: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором в сумі 4785,79 доларів США.
Суть спору.
Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" (документ сформований в системі "Електронний суд" 05.03.2026) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Миленької Наталії Василівни (відповідач 1) та ОСОБА_2 (відповідач 2) про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором в сумі 4785,79 доларів США.
Як встановив суд, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 12.05.2020 ОСОБА_1 зареєструвала припинення своєї підприємницької діяльності, у зв'язку з чим державну реєстрацію відповідача-1, як фізичної особи-підприємця, припинено.
Однак, оскільки кредитний договір (рамкова угода та договір про надання траншу) укладені з ОСОБА_1 , як із фізичною особою-підприємцем, спір щодо його невиконання виник з господарських відносин і належить до юрисдикції господарському суду.
Детальніше мотиви суду щодо поширення юрисдикції господарського суду на розгляд даного спору викладені в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 23.03.2026.
У зв'язку з наведеним ОСОБА_1 у даній справі є відповідачем як фізична особа.
ОСОБА_2 є співвідповідачем, оскільки між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" та ОСОБА_2 (відповідач 2) укладено договір поруки № 205928-ДП1 від 22.04.2011, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем-1.
Стислий виклад позиції позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням фізичною особою-підприємцем Миленькою Наталією Василівною (відповідач 1) умов Рамкової угоди № FW1301.480 від 22.04.2011 та Договору про надання траншу № 1301.43176/FW1301.480 від 29.03.2013.
ОСОБА_2 є співвідповідачем по зобов'язаннях ОСОБА_1 , оскільки між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" та ОСОБА_2 (відповідач 2), з метою забезпечення виконання вимог Рамкової угоди № FW1301.480 від 22.04.2011, укладено договір поруки № 205928-ДП1 від 22.04.2011.
Стислий виклад заперечень відповідачів.
Відповідачі відзиву на позов не подали, проти позову не заперечили, доказів погашення заборгованості не надали.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 06.03.2026 для розгляду справи № 909/299/26 визначено суддю Горпинюка І.Є.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.03.2025 позовну заяву Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (вх. № 1986/26 від 06.02.2026) залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.
17.03.2026 до суду від позивача, на виконання вимог зазначеної вище ухвали, у строк, встановлений судом, надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 4816/26) згідно якої усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/299/26; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення та повідомив, що останні мають право у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін: відповідач - в строк для подання відзиву; позивач - протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання відзиву.
Копію ухвали від 23.03.2026 про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам відповідно до вимог ст. 120 ГПК України.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа, копія зазначеної вище ухвали доставлена до електронного кабінету позивача 23.03.2026 о 13:08.
У зв'язку з тим, що відповідачі не зареєстрували свій електронний кабінет у підсистемі (модулі) ЄСІТС, копію ухвали від 23.03.2026 про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачам рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси, яка вказані в позовній заяві та відповідають даним їх державної реєстрації, вказаним у Єдиному державному демографічному реєстрі.
Поштове відправлення № R067128677680, яким суд направляв відповідачу-1 копію ухвали від 23.03.2026 про відкриття провадження у справі на адресу, яка вказана в позовній заяві та відповідає даним з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідачки-1, повернулось до суду без вручення одержувачеві.
Поштове відправлення № R067128676233, яким суд направляв відповідачу-2 копію ухвали від 23.03.2026 про відкриття провадження на адресу, яка відповідає даним з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідача-2, повернулось до суду без вручення одержувачеві.
Поштове відправлення № R067128673706 яким суд направляв відповідачу-2 копію ухвали від 23.03.2026 про відкриття провадження у справі, на адресу, яка вказана в позовній заяві, повернулось до суду без вручення одержувачеві.
Інформації про інші адреси відповідачів у суду немає. Відповідачі самі, у власних інтересах, повинні забезпечити належне приймання кореспонденції, яка направляється на їх адресу місяця реєстрації, зазначену в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
У контексті викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачі були належним чином, у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, повідомлені про розгляд даної справи.
Суд також бере до уваги, що відповідачі мали можливість знати про всі справи, у яких вони є стороною, через вебпортал "Судова влада України" (складка "Стан розгляду справ) та ознайомитись зі всіма процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.
22.04.2011 між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (далі також - позивач, кредитор) та фізичною особою-підприємцем Миленькою Наталією Василівною (далі також - відповідач-1, позичальник) було укладено Рамкову угоду № FW1301.480 (надалі - Рамкова угода), відповідно до п.п. 2.1., 2.2. якої кредитор на підставі угоди зобов'язується здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов'язується належно виконати всі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені угодою та кредитними договорами (п. 2.1).
На підставі вищевказаної угоди, встановлені наступні ліміти умов кредитування позичальника: ліміт суми кредитування еквівалент - 200 000,00 доларів США; ліміт строку кредитування - 240 місяців; максимальний розмір процентів - 40 % річних.
Максимальний розмір процентів застосовується лише при укладенні нових кредитних договорів та видачі кредиту. Розмір процентів за користування конкретним кредитом встановлюється у відповідних кредитних договорах при їх укладенні та не може перевищувати максимальний розмір. Після укладення кредитних договорів та видачі кредитів, встановлені ними проценти можуть змінюватись тільки у випадках, що не суперечать законодавству.
Якщо валюта кредиту відрізняється від валюти ліміту суми кредитування, то еквівалент кредиту визначається за офіційним курсом НБУ гривні до валюти ліміту суми кредитування та валюти кредиту, діючим на дату видачі кредиту (п. 2.2).
Відповідно до п. 4.4. Рамкової угоди, у випадку прострочення погашення кредиту, позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом «факт/360» від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з дати виникнення заборгованості додати повного її погашення.
Встановлене забезпечення повинно гарантувати можливість повного, реального та у розумний строк погашення грошових зобов'язань позичальника за рахунок такого забезпечення (п. 5.1. рамкової угоди).
Позичальник погоджується, що кредитор вправі самостійно встановлювати вимоги щодо забезпечення, його стану, умов та оформлення договорів забезпечення, реєстрації у відповідних реєстрах, страхування тощо та визначати осіб поручителів, види, обсяг, предмети забезпечення та необхідність укладення відповідних договорів забезпечення (п. 5.2. Рамкової угоди).
Пунктом 7.2. Рамкової угоди передбачено, що грошові зобов'язання вважаються погашеними з моменту зарахування коштів у розмірі цих зобов'язань та у встановленій угодою черговості на відповідний рахунок кредитора.
Сторони погодилися, що належним та достатнім доказом наявності, безспірності та розміру заборгованості позичальника, наявності порушень договорів є письмова довідка кредитора з розрахунком заборгованості. (п. 7.8. Рамкової угоди).
Відповідно до п. 8.2.1 Рамкової угоди, кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим Договором тривалістю більш ніж 3 (три) банківські дні.
Позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит протягом п'яти банківських днів з дня відправлення вимоги (п. 8.4. Рамкової угоди).
Згідно з п. 8.6. Рамкової угоди, у разі виникнення заборгованості позичальника тривалістю більш ніж 30 (тридцять) календарних днів, позичальник зобов'язаний здійснити повне дострокове погашення кредиту, виданого на підставі кредитного договору, по якому існує прострочення, не пізніше ніж через 3 банківські дні з моменту настання тридцятого календарного дня прострочення незалежно від того, чи кредитор пред'явив йому вимогу, якщо інше не буде погоджено з кредитором.
Пунктом 10.2. Рамкової угоди передбачено, що при порушенні, встановлених договорами строків погашення грошових зобов'язань позичальник сплачує штрафну неустойку у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше 15 гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи дату повного погашення заборгованості позичальником. Починаючи з 31 календарного дня прострочення, розмір неустойки збільшується до 1 % за умови подання кредитором відповідного повідомлення позичальнику про таке збільшення. Неустойку не може бути збільшено, якщо погашено не менше 80 % всього боргу чи щомісячно не менше ніж 30 % від суми заборгованості.
Згідно з п. 10.4. Рамкової угоди, нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування, встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості.
Відповідно до п. 12.3. Рамкової угоди, до всіх вимог, що випливають з угоди та кредитних договорів, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.
Як свідчать матеріали справи, 29.03.2013 між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (далі також - позивач, кредитор) та фізичною особою-підприємцем Миленькою Наталією Василівною (далі також - відповідач 1, позичальник) укладено договір про надання траншу № 1301.43176/FW1301.480 (у цьому рішенні також - Договір про надання траншу), відповідно до п. 1 якого кредитор на підставі та умовах рамкової угоди № FW1301.480 від 22.04.2011 (Рамкова угода), а також цього договору зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується належно виконати всі умови, необхідні для його отримання, належно здійснити погашення грошових зобов'язань та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених рамковою угодою та цим договором.
Пунктом 2 Договору про надання траншу передбачені умови, на яких видається кредит:
Розмір кредиту - 48 000 доларів США 00 центів.
Строк користування - 60 місяців від дати видачі кредиту включно.
Проценти: тип процентної ставки: змінювана; розмір процентів - 12 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.
Цільове призначення кредиту: придбання основних засобів.
Спосіб видачі кредиту: продаж кредитних коштів на МВРУ та зарахування їх гривневого еквіваленту на рахунок позичальника у кредитора.
Проценти за договором діють з моменту укладення договору до моменту їх зміни відповідно до правил.
Через кожні 12 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (надалі - дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього договору змінюється і встановлюється за вказаною формулою.
Згідно з п. 4 Договору про надання траншу, повернення кредиту та сплата процентів здійснюється періодичними платежами, сума і строк сплати яких визначені графіком в черговості, встановленій рамковою угодою.
Відповідно до п. 7 Договору про надання траншу, даний договір є невід'ємною частиною рамкової угоди, умови якої вважаються умовами цього договору і регламентують усі відносини між сторонами, що виникли на підставі цього договору.
Договір набирає чинності з моменту його підписання позичальником і однією уповноваженою особою кредитора і діє протягом усього строку користування кредитом до моменту повного і належного виконання сторонами своїх зобов'язань та реалізації прав за цим договором (п. 8 Договору про надання траншу).
Сторонами узгоджено Додаток № 1 до Договору про надання траншу "Графік повернення кредиту та сплати процентів", до якого неодноразово вносились зміни.
Також, до Договору про надання траншу неодноразово вносились зміни щодо розміру процентів та строку користування кредитом (договір № 1 про внесення змін до договору траншу від 15.07.2015, договір № 2 про внесення змін до договору траншу від 19.02.2016, договір № 3 про внесення змін до договору траншу від 15.02.2017, договір № 4 про внесення змін до договору траншу від 16.03.2018, договір № 5 про внесення змін до договору траншу від 21.03.2019, договір № 6 про внесення змін до договору траншу від 19.03.2020).
За договором № 1 про внесення змін до договору траншу від 15.07.2015 проценти за користування кредитом встановлено з 15.07.2015 по 01.02.2016 - 0,01% річних, виходячи з 360 календарних днів у році, весь інший період користування кредитом - 11,91 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.
За договором № 2 про внесення змін до договору траншу від 19.02.2016 проценти за користування кредитом встановлено з 19.02.2016 по 01.02.2017 - 0,01% річних, виходячи з 360 календарних днів у році, весь інший період користування кредитом - 11,91 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.
За договором № 3 про внесення змін до договору траншу від 15.02.2017 встановлено строк користування у 108 календарних місяців від дати видачі кредиту. Проценти за користування кредитом встановлено з 15.02.2017 по 07.02.2018 - 6% річних, виходячи з 360 календарних днів у році, весь інший період користування кредитом - 11,91 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.
За договором № 4 про внесення змін до договору траншу від 16.03.2018 встановлено проценти за користування кредитом встановлено з 08.02.2018 по 15.03.2018 - 11,91% річних, виходячи з 360 календарних днів у році, з 16.03.2018 по 15.03.2019 - 6% річних, виходячи з 360 календарних днів у році, весь подальший період користування кредитом - 11,91 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.
За договором № 5 про внесення змін до договору траншу від 21.03.2019 встановлено проценти за користування кредитом - 6% річних, виходячи з 360 календарних днів у році.
За договором № 6 про внесення змін до договору траншу від 19.03.2020 встановлено строк користування - 114 календарних місяців від дати видачі кредиту включно.
Щоразу при внесенні змін, сторони викладали у новій редакції графік повернення кредиту та сплати процентів.
Позивачем було виконано умови договору про надання траншу та надано фізичній особі-підприємцю Миленькій Наталії Василівні кредит на загальну суму 48 000 доларів США 00 центів.
В забезпечення виконання умов Рамкової угоди та укладених відповідно до неї кредитних договорів, 22.04.2011 між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (далі також - позивач, кредитор) та ОСОБА_2 (далі також - поручитель, відповідач 2) укладено договір поруки № 205928-ДП1 (договір поруки), відповідно до п. 2.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов'язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.
Розмір зобов'язань Позичальника визначається відповідно до Кредитних договорів. При цьому розмір зобов'язань, які виникають з Рамкової угоди і укладених на її підставі Кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на моменту укладення договору становлять: ліміт суми кредитування - еквівалент 400 000 доларів США; ліміт строку кредитування - до 22.04.2031; максимальний розмір процентів - 40% річних (п. 2.2 договору поруки).
У розділі 1 договору поруки визначено такі терміни:
- позичальник - ОСОБА_1 ;
- Рамкова угода - наступні Рамкові угоди з усіма діючими та майбутніми змінами та/або доповненнями до них: № FW1301.480 від 22.04.2011, № FW1301.481 від 22.04.2011;
- Кредитні договори - наступні договори з усіма діючими та наступними змінами та/або доповненнями до них: Рамкова угода, а також Договори про надання траншу, овердрафту, кредитної лінії, гарантії та усі інші договори, які укладені та/або будуть укладені на підставі та в межах ОСОБА_3 угоди як її невід'ємні частини.
Пунктом 4.1. договору поруки сторони визначили, що порука діє з моменту укладення договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії ОСОБА_3 угоди чи належне виконання усіх вимог кредитора. Припинення окремих кредитних договорів чи погашення заборгованості позичальника до моменту припинення строку рамкової угоди, а також непред'явлення кредитором вимоги про погашення поручителем заборгованості позичальника не тягне за собою припинення поруки. Кредитора вправі пред'явити вимогу поручителю про погашення заборгованості позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості позичальника.
Договір вступає в силу з моменту його укладення діє протягом усього часу дії, встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової угоди, належного виконання усіх зобов'язань позичальника за кредитними договорами та поручителя за договором (п. 4.2. договору поруки).
Відтак ОСОБА_2 поручився за виконання ОСОБА_1 зобов'язань як за Рамковою угодою, так і за Договором про надання траншу.
Як підтверджується розрахунком заборгованості, випискою з рахунку ОСОБА_1 , станом на 03.03.2026 позичальником ( ОСОБА_1 ) порушені взяті на себе умови щодо своєчасного погашення кредиту, з 48 000 доларів США отриманого кредиту повернуто 43 214,21 доларів США, заборгованість становить 4 785,79 доларів США основного боргу.
04.02.2026 позивач, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою-1 зобов'язань щодо вчасної сплати платежів, звернувся до останнього з претензією про повне погашення кредиту (вих. 03-02-26/1/60/БТ). Згідно вказаної претензії позивач повідомив про тривале та істотне порушення фізичною-особою підприємцем Миленькою Наталією Василівною умов Договору про надання траншу №1301.43176/FW1301.480 від 29.03.2013. На підставі вказаного кредитор вимагав протягом 3-х банківських днів з моменту відправлення вимоги погасити існуючий борг та здійснити повне погашення кредиту, що складає: борг - 4 785,79 дол. США, проценти за неправомірне користування кредитом - 61,42 дол. США. Загалом 4 847,21 дол США (а.с.50).
Окрім того аналогічну вимогу про виконання зобов'язань за договором поруки 04.02.2026 було надіслано на адресу поручителя ОСОБА_2 (а.с.51).
Докази надіслання вимоги на адресу відповідачів надано в матеріали справи (а.с.52).
Проте, вказані вимоги залишені відповідачами 1 та 2 без відповіді та задоволення.
Неповернення суми кредиту стало причиною спору у даній справі та зверненням позивача з вимогами про солідарне стягнення з відповідачів 4785,79 дол. США.
Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.
Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, за приписами ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), є договір.
Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, як це передбачено ч.1 ст.546 ЦК України
Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Стаття 554 ЦК України встановлює, що правовим наслідком порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, є відповідальність боржника і поручителя перед кредитором як солідарних боржників.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно договору № 6 від 19.03.2020 про внесення змін до договору траншу, строк користування кредитом збільшено до 114 (ста чотирнадцяти) календарних місяців, від дати видачі кредиту включно.
Згідно нової редакції додатку № 1 від 21.03.2019 до договору № 6 від 19.03.2020 про внесення змін до договору траншу № 1301.43176/FW1301.480 "Графік повернення кредиту та сплати процентів", останньою датою повернення кредиту зазначено 21.03.2022.
Станом на дату звернення з позовними вимогами до суду строк повернення кредиту є таким, що настав.
Відповідач-1 свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі не виконав. Докази погашення відповідачем-1 заборгованості за договором про надання траншу № 1301.43176/FW1301.480 від 29.03.2013 у сумі 4785,79 доларів США в матеріалах справи відсутні.
Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов'язань і при цьому водночас сама має зобов'язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов'язання та про договори (розділи І та II кн. 5 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов'язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов'язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.
Аналогічна правова позиція щодо істотних умов договору поруки наведена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 922/2913/18.
Частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
На час вирішення даного спору, відповідачами 1, 2 не надано доказів належного виконання зобов'язання щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі за договором про надання траншу № 1301.43176/FW1301.480 від 29.03.2013, виданого на умовах Рамкової угоди FW1301.480 від 22.04.2011, а отже заборгованість в заявленому позивачем розмірі є не спростованою відповідачем 1 та відповідачем 2, підтверджена умовами укладених Рамкової угоди Договору про надання траншу, розрахунком заборгованості та випискою по банківському рахунку відповідача-1.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати.
Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 67 від 04 березня 2026 р. (а.с. 10).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України та враховуючи те, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено, витрати позивача зі сплати судового збору суд стягує з відповідачів порівну: з відповідача 1 - 1331,20 грн; з відповідача 2 - 1331,20 грн.
Керуючись статтями 74, 76 80, 129, 130 233, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Акціонерного товариства "Прокредит Банк" до відповідачів: 1) ОСОБА_1 та 2) ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором в сумі 4 785,79 доларів США задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" (03115, м. Київ, проспект Берестейський, буд. 107-А; ідентифікаційний код юридичної особи: 21677333) основну заборгованість за договором про надання траншу № 1301.43176/FW1301.480 від 29.03.2013 у розмірі 4 785 (чотири тисячі сімсот вісімдесят п'ять) доларів США 79 центів.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" (03115, м. Київ, проспект Берестейський, буд. 107-А; ідентифікаційний код юридичної особи: 21677333) 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп. витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" (03115, м. Київ, проспект Берестейський, буд. 107-А; ідентифікаційний код юридичної особи: 21677333) 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Горпинюк