номер провадження справи 6/241/25
06.05.2026 Справа № 908/3993/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А., за участю секретаря судового засідання Драковцевої В.В.,розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 908/3993/25
за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,
позивач: Департамент з питань ветеранської політики Запорізької міської ради (69002, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 64)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бліженських Вікторії Сергіївни ( АДРЕСА_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)
про визнання недійсною додаткової угоди до договору про закупівлю послуг та стягнення штрафних санкцій,
за участю представників сторін:
прокурор - Гапонова В.М., посвідчення №075791 від 01.03.2023;
від позивача - Матюшко Е.В., самопредставництво, довіреність № 2151 від 25.07.2025;
від відповідача - Гуляєва С.Л., адвокат, ордер серії АР № 1253343 від 12.03.2026;
від третьої особи - Мальченко А.Л., самопредставництво, виписка з ЄДР.
Процесуальні дії по справі.
31.12.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. №30.12.2025 №52-103-10166вих-25 від 31.12.2025 (документ сформований в системі Електронний суд 31.12.2025) Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Департаменту з питань ветеранської політики Запорізької міської ради до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бліженських Вікторії Сергіївни про:
- визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 19.03.2025 до договору про закупівлю послуг від 06.03.2025, укладену між Департаментом з питань ветеранської політики Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 45565596) та Фізичною особою-підприємцем Бліженських Вікторією Сергіївною (РНОКПП НОМЕР_1 );
- стягнення штрафних санкцій в розмірі 17 968,53 грн за неналежне (несвоєчасне) виконання зобов'язань за договором про закупівлю послуг від 06.03.2025 № 29.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 31.12.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №908/3993/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою суду від 05.01.2026 позовну заяву Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вхід. № 4428/08-07/25 від 31.12.2025) залишено без руху, надано прокурору десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
07.01.2026 від прокурора надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 326/08-08/26, документ сформований в системі “Електронний суд» 06.01.2026), відповідно до якої на виконання вимог ухвали суду прокурор надав всі додатки, які перелічені в позовній заяві вих. №30.12.2025 №52-103-10166вих-25 від 31.12.2025.
Ухвалою суду від 09.01.2026, після усунення недоліків, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/3993/25 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 6/241/25. Підготовче засідання призначено на 05.02.2026 об 11 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 05.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 12.03.2026 о 10 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 12.03.2026 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Запорізьку міську раду. Підготовче засідання відкладено на 31.03.2026 о 12 год. 00 год.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.03.2026 закрито підготовче провадження у справі №908/3993/25, призначено справу №908/3993/25 до судового розгляду по суті на 09.04.2026 об 11 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 09.04.2026 в порядку ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до 06.05.2026 о 10 год. 30 хв.
У судове засідання 06.05.2026 з'явилися прокурор, представники позивача, відповідача та третьої особи.
У судовому засіданні 06.05.2026 судом в порядку ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення, роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В якості підстави для звернення з позовом прокурор зазначив про наявність між Департаментом з питань ветеранської політики Запорізької міської та Фізичною особою-підприємцем Бліженських Вікторією Сергіївною господарських правовідносин, які врегульовані договором про закупівлю послуг від 06.03.2025 № 29. Додатковою угодою №1 від 19.03.2025 до договору продовжено строк надання послуг Підрядником - не пізніше 08.04.2025. Підрядні роботи виконані Підрядником та оплачені позивачем у розмірі 1 244 500,00 грн.
Прокурор доводить, що внаслідок укладення додаткової угоди №1 від 19.03.2025 сторонами порушено вимоги законодавства у сфері публічних закупівель, необґрунтовано продовжено строк виконання зобов'язань за Договором без належного документального підтвердження об'єктивних обставин, що зумовили таке продовження, що є підставою для визнання недійсною додаткової угоди та стягнення з підрядника пені за період прострочення виконання робіт за договором з 22.03.2025 по 07.04.2025 у сумі 17 968,53 грн.
14.01.2026 до суду від Департамента з питань ветеранської політики Запорізької міської ради надійшла заява (вх. №860/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд» 13.01.2026), в якій позивач зазначає, що Запорізька міська рада як власник нерухомого майна - нежитлового приміщення №5, розташованого по проспекту Соборному, 29, має повний комплекс прав та обов'язків щодо такого майна. Крім того, рішенням виконавчого комітету від 14.05.2025 № 366 «Про передачу майна комунальної власності в оперативне управління Комунальній установі «ВЕТЕРАНСЬКИЙ ПРОСТІР «ВЕТЕРАН ПРО. ЗАПОРІЖЖЯ» Запорізької міської ради» зазначене вище приміщення вилучено з оперативного управління Департаменту та передано до сфери управління Комунальної установи «ВЕТЕРАНСЬКИЙ ПРОСТІР «ВЕТЕРАН ПРО. ЗАПОРІЖЖЯ» Запорізької міської ради. Зауважив, що саме Запорізькою міською радою було передбачено фінансування поточних та капітальних видатків на утримання комунального майна. Вважає, що суб'єктний склад учасників спору (справи) не відповідає характеру спірних правовідносин у даній справі, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Заперечуючи проти позову Департамент наполягає, що на момент підписання договору про закупівлю послуг від 06.03.2025 року №29 його сторонами було погоджено всі його істотні умови: предмет, ціна та строк його дії. В договорі про закупівлю послуг від 06.03.2025 року №29 істотні умови Сторонами не змінювались, оскільки строк надання послуг не є істотною умовою договору про закупівлю послуг від 06.03.2025 року №29.
Також зауважував, що положення Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови №1178 не містять визначення поняття «документально підтверджених об'єктивних обставин», вичерпного переліку таких об'єктивних обставин та переліку документів, що їх підтверджують. Єдиною вимогою, яку встановляє закон для таких документів, це наявність у них відомостей про конкретні обставини неможливості виконати обумовлені договором зобов'язання на певну дату чи протягом певного періоду.
Вважає, що різке істотне погіршення безпекової ситуації на території м.Запоріжжя, негативна динаміка у безпекових процесах всього Запорізького регіону, що проявилось у значному збільшенні тривалості повітряних тривог та уражень від ракетно-авіаційних засобів у порівнянні з попередніми періодами, в тому числі з періодом проведення самої процедури закупівлі, є тими надзвичайними та невідворотними обставинами, які сторони об'єктивно не могли передбачити.
Звертав увагу на добросовісну поведінку відповідача під час дії договору про закупівлю послуг від 06.03.2025 року №29.
Зазначив, що предметом укладеного договору є надання послуг з поточного ремонту, які не передбачають зміни основних конструкцій об'єкта і не належать до категорії капітальних робіт, відтак правовідносини сторін підпадають під правове регулювання статей 901 - 907 ЦК України. Вважає, що правове регулювання, яке застосовується до договору підряду, не може бути екстрапольоване на відносини, що виникли на підставі договору про надання послуг, а отже, відсутні підстави для визнання укладеної додаткової угоди до договору про закупівлю послуг недійсним.
Департамент посилався на неправильність здійсненого прокурором розрахунку штрафних санкцій (пені). Відповідно до наданого контррозрахунку сума штрафних санкцій за період прострочення з 22.03.2025 по 07.04.2025 (17 днів) складає 57,96 грн. Ураховуючи нетривалість прострочення надання відповідачем послуг, виконання відповідачем зобов'язань за договором в повному обсязі, відсутність заподіяних позивачеві збитків, просив зменшити розмір штрафу.
У запереченнях від 20.01.2026 (вх. №1965/08-08/26, документ сформований в системі електронний суд 20.01.2026) на заяву Департаменту з питань ветеранської політики Запорізької міської ради Прокурор зазначив, що Департамент є суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено захист інтересів держави у вказаних правовідносинах. Порушення строків виконання зобов'язань за договором, що фінансується з бюджету, становить безпосередню шкоду інтересам держави. Водночас Департамент з питань ветеранської політики Запорізької міської ради, будучи уповноваженим органом, фактично відмовився від самостійного захисту таких інтересів, про що свідчить лист від 29.10.2025 № 3428. Наведені факти порушень законодавства у сфері публічних закупівель в умовах правового режиму воєнного стану безальтернативно вимагають від прокурора захисту конституційно значущих інтересів держави.
Зауважує, що лист ФОП Бліженських В.С., на підставі якого продовжено строк дії Договору, не містить жодного обґрунтування, яким саме чином збільшення інтенсивності тривог протягом світового робочого унеможливлюють виконати Підрядником зобов'язання у строк, передбачений Договором. Відповідач заздалегідь знав або повинен був знати про ризики, пов'язані з виконанням зобов'язань, оскільки договір укладено вже після тривалого періоду дії воєнного стану. Тобто обставини, на які він посилається, не є новими й такими, що виникли після укладення договору.
Наполягає, що Додаткова угода № 1 від 19.03.2025 до договору про надання послуг від 06.03.2025 № 29, якою продовжено строк виконання робіт, є такою, що укладена з порушенням вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 4 пункту 19 Особливостей у зв'язку з відсутністю об'єктивних обставин, що зумовили таке продовження.
Вважає розрахунок пені, здійснений прокурором, правильним та таким, що відповідає умовам п. 7.3 Договору.
У відзиві, який надійшов до суду 26.01.2026 (вх. №1878/08-08/26) Відповідач заперечив проти заявлених прокурором позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зважаючи, що власником майна - нежитлового приміщення №5 є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, вважає, що належним позивачем у справі є Запорізька міська рада, як орган уповноважений державою управляти майном та здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Відповідач зазначив, що своєчасно повідомив Замовника про настання обставин, що унеможливили своєчасно виконати роботи (надати послуги) за Договором та з метою усунення негативних наслідків для обох сторін Договору. 19.03.2025 р. сторони за Договором дійшли взаємної згоди щодо укладання додаткової угоди та викладення пункту 5.1. розділу 5 Договору «СТРОКИ НАДАННЯ ПОСЛУГ» в новій редакції. Додатковою угодою №1 до договору строк надання послуг було продовжено лише на 17 календарних днів. Вже 08.04.2025 року послуги були передані Підрядником та прийняті Замовником за Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3).
Звертає увагу, що чинним законодавством України не визначено, які саме обставини вважаються об'єктивними та достатніми для продовження строків виконання робіт (надання послуг) за договорами про закупівлю. Також не визначено форму документального підтвердження настання зазначених обставин, що дає замовнику право самостійно їх визначати. Єдиною вимогою, яку закон встановлює в п.п. 4 п. 19 Постанови № 1178, це наявність в них відомостей про конкретні обставини неможливості виконати обумовлені договором зобов'язання на певну дату чи протягом певного періоду. Відтак вважає, що різке істотне погіршення безпекової ситуації на території м. Запоріжжя, що проявлялось у значному збільшенню тривалості повітряних тривог та уражень від ракетно-авіаційних засобів в порівнянні з попередніми періодами, є по суті надзвичайними обставинами, які об'єктивно неможливо було передбачити Сторонами заздалегідь.
Предметом укладеного Договору є надання послуг з поточного ремонту, які не передбачають зміни основних конструкцій об'єкта і не належать до категорії капітальних робіт, та регулюються положеннями ст.ст. 901-907 ЦК України про надання послуг. Виходячи з цього, правове регулювання, що відноситься до договору підряду, не може бути застосоване до договору про надання послуг.
Прокурор у відповіді на відзив, яка надійшла до суду 03.02.2026 (вх. №2619/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 02.02.2026) зазначив, що Департамент з питань ветеранської політики Запорізької міської ради є суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у вказаних правовідносинах. Договір про закупівлю послуг від 06.03.2025 № 29 за своєю правовою природою є договором підряду, тому з урахуванням положень ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються в договорі підряду та є істотною умовою договору.
Запорізька міська рада у письмових поясненнях вх. №6396/08-08/26 (документ сформований в системі Електронний суд 23.03.2026) виклала заперечення щодо доводів Прокурора, наведених у позові. Обґрунтовуючи свою позицію зазначила, що на момент підписання договору про закупівлю послуг від 06.03.2025 року №29 його сторонами було погоджено всі його істотні умови: предмет, ціна та строк його дії. Додаткова угода, яка є предметом спору, укладена сторонами у відповідності до положень чинного законодавства. Чинним законодавством вичерпно не визначено, настання яких саме обставин вважається об'єктивним та достатнім для продовження строків в договорах на закупівлю. Підтвердження причинно-наслідкового зв'язку сигналу «повітряна тривога» та надання послуг в межах виконання договору про закупівлю послуг від 06.03.2025 № 29 також підтверджується інформацією Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради. Будь-яка діяльність підприємств на території міста здійснюється на власний ризик, а випадки настання форс-мажорних обставин, таких як збільшення тривалості повітряних тривог, частота та інтенсивність обстрілів, наближення бойових дій та інші надзвичайні обставини можуть тимчасово або повністю унеможливлювати виконання умов договорів, що укладені. Вважає, що лист Відповідача від 18.03.2025 № 03/10-25 в розумінні п.п. 4 п.19 Постанови 1178 є документальним підтвердженням об'єктивних обставин для продовження строку виконання зобов'язань за Договором про закупівлю. На переконання ЗМР, стягнення штрафних санкцій після повного виконання договору про закупівлю є безпідставним у зв'язку з тим, що зобов'язання припинені належним виконанням.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Департамент з питань ветеранської політики Запорізької міської ради 18.02.2025 на офіційному вебсайті системи публічних закупівель «Prozorro» оприлюднив оголошення про проведення відкритих торгів за № UA-2025-02-10-003433-а з очікуваною вартістю предмета закупівлі 1 496 682,12 грн щодо закупівлі Департаментом послуг з аварійного (поточного) ремонту приміщення Ветеранського простору «ВЕТЕРАН ПРО. ЗАПОРІЖЖЯ» (ДК 021:2015 (СРV) - 45450000-6 - інші завершальні будівельні роботи). Строк виконання робіт чи надання послуг визначено до 21.03.2025.
Згідно з протоколом затвердження річного плану закупівель UA-P2025-01-21-0178377-a, джерелом її фінансування є кошти місцевого бюджету.
За результатами проведеної закупівлі 06.03.2025 між Департаментом з питань ветеранської політики Запорізької міської ради (Замовник, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Бліженських Вікторією Сергіївною (Підрядник, відповідач у справі) укладено договір №29 про закупівлю послуг (надалі - договір).
За умовами п. 1.1 договору Підрядник, відповідно до кошторисної документації та умов Договору, зобов'язується виконати Аварійний (поточний) ремонт приміщення Ветеранського простору «ВЕТЕРАН ПРО. ЗАПОРІЖЖЯ» за адресою: пр. Соборний, буд. 29 у м. Запоріжжя (ДК 021:2014 (СРV) - 45450000-6-Інші завершальні роботи)», а замовник оплатити надані послуги на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 1.2 договору встановлено, що об'єм, характер та вартість послуг, передбачених в п. 1.1 цього договору, визначаються на підставі договірної ціни, погодженої сторонами, яка є невід'ємною частиною цього договору та підставою для проведення взаємних розрахунків.
Відповідно пунктів 1.3, 1.4, предмет Договору за код ДК 021:2015 - 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи. Місце надання послуг: 69000, Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 29.
Істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених законодавством (п. 19 «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування») (п. 1.7 договору).
Згідно з п. 3.1 договору договірна ціна послуг є невід'ємною частиною договору, є динамічною і визначається на підставі кошторису та складає 1 244 500,00 грн без ПДВ.
За умовами п. 5.1 договору строк надання послуг Підрядником визначений не пізніше 21.03.2025. Підрядник розпочне надання послуг після підписання договору. Надання послуг може бути закінчено достроково тільки за згодою із Замовником.
Датою закінчення надання послуг вважається дата їх прийняття Замовником (п. 5.2 договору). Строки надання послуг можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у Договір (п. 5.3).
У пункті 7.1 договору сторонами погоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену Законами та цим договором.
За невиконання зобов'язань за договором Підрядник несе відповідальність в порядку, визначеному п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, зокрема за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п. 7.3 договору).
Пунктом 8.1 договору встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Сторона, що не може виконати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3-х днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п. 8.2 договору).
Згідно з п. 8.3 договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є документи, які видаються відповідними і компетентними органами.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих за цим договором зобов'язань, але не пізніше ніж до 31.12.2025 року (п. 11.1 договору).
Зміни та доповнення до цього договору оформлюються відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України додатковою угодою, яка є невід'ємною його частиною (п. 11.3 договору).
Істотними умовами цього договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору про закупівлю. Інші умови договору про закупівлю істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів (п. 11.4 договору).
За умовами п. 11.5 договору істотні умови не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків та з урахуванням положень статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», крім частин другої - п'ятої, сьомої - дев'ятої статті 41 Закону, п. 19 Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.
Пунктом 11.8 договору встановлено, що зміна істотних умов договору шляхом складання додаткової угоди допускається виключно у випадку, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Необхідність унесення змін до Договору має бути обґрунтованою та підтверджена стороною, яка ініціює такі зміни.
Додатком до Договору №29 від 06.03.2025 є договірна ціна.
ФОП Бліженських В.С. листом вих. №03/10-25 від 18.03.2025 (т. 1 арк. спр. 96) звернулась до Замовника з проханням продовжити строк дії договору про закупівлю від 06.03.2025 до 08.04.2025 у зв'язку з виникненням документального підтвердження об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, та погіршення безпекової ситуації в місті. За текстом листа також зазначила, що відповідно до даних «Air-alarms.in.ua - статистика повітряних тривог» за період з 06.03.2025 (дата підписання договору) по вчора значно збільшилась тривалість повітряних тривог по Запорізькій області, за вказаний період тривалість становить (лише чистий час без перетинів, у годинах) - 101,2 год., більшість яких припадає на робочий час. Цей факт підтверджує погіршення безпекової ситуації по місту Запоріжжя та має беззаперечний вплив таких обставин на можливість виконання конкретних договірних зобов'язань. Указує, що у зв'язку зі збільшенням інтенсивності тривог протягом світового робочого дня та з метою збереження життя і здоров'я працівників з урахуванням п. 7.9 договору, об'єктивно не має можливості надати послуги в межах визначеного договором строку.
Додатком до вказаного листа зазначено лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 та додаткова угода №1 до договору в 2 прим.
19.03.2025 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору про закупівлю послуг №29 від 06.03.2025, за умовами якої пункт 5.1 розділу 5 Договору «Строки надання послуг» викладено в новій редакції: « 5.1. Строк надання послуг Підрядником не пізніше 08.04.2025. Підрядник розпочне надання послуг після підписання договору. Надання послуг може бути закінчено достроково тільки за згодою із Замовником».
Додатковою угодою №2 від 03.04.2025 до договору про закупівлю послуг №29 від 06.03.2025 сторони виклали Договірну ціну з розрахунками в новій редакції.
08.04.2025 між сторонами підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 за квітень 2025 р. на суму 1 244 500,00 грн та акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за квітень 2025 р. на суму 1 244 500,00 грн.
Позивач (замовник) на виконання договору перерахував на користь ФОП Бліженських В.С. грошові кошти в загальній сумі 1 244 500,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція №95 від 18.04.2025 (т. 1 арк. спр. 103).
Укладання між сторонами додаткової угоди № 1 від 19.03.2025 до Договору без належного, за твердженням прокурора, документального підтвердження об'єктивних обставин, що зумовили продовження строків виконання робіт, стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Щодо підстав здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах суд зазначає таке.
Відповідно до положень статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Статтею 4 ГПК України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 ГПК України).
Згідно з частинами 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
При цьому суд зауважує, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Отже, суду належить з'ясувати питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів держави.
Як вбачається з позовної заяви Заступником керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області подано позов в інтересах Департаменту з питань ветеранської політики Запорізької міської ради.
Відповідно до статті 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Пунктом 18 частини першої статті 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац третій пункту 7 Порядку).
Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.
Згідно з п 1.1. Положення про департамент з питань ветеранської політики Запорізької міської ради, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 05.03.2025 № 42 (далі - Положення) Департамент є виконавчим органом Запорізької міської ради, підзвітний і підконтрольний Запорізькій міській раді.
За п. 1.6 Положення, Департамент є неприбутковою установою, утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, якщо інше не передбачено законодавством, та інших джерел, не заборонених законом.
Відповідно до п. 1.7. Положення Департамент у межах своїх повноважень має право укладати від свого імені угоди, договори з юридичними та фізичними особами, набувати майнових прав, виконувати обов'язки, бути позивачем, відповідачем та третьою особою у судах усіх інстанцій.
За умовами договору про закупівлю послуг №29 від 06.03.2025 Департамент з питань ветеранської політики Запорізької міської ради є розпорядником коштів міського бюджету Запорізької територіальної громади. У даному випадку Департамент з питань ветеранської політики Запорізької міської ради є стороною оспорюваного правочину та юридичною особою, яка може від свого імені набувати майнові права та нести обов'язки, яка є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України.
Оцінюючи доводи Департаменту та відповідача щодо необхідності подання позову в інтересах Запорізької міської ради, який має бути визначений позивачем у даній справі, суд зазначає таке.
За змістом ч. 1 ст. 327 ЦК України, майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді є комунальною власністю.
Відповідно до п. 39 ч. 1 ст. 64 БК України, штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів відповідних бюджетів місцевого самоврядування належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.
За обставинами цієї справи, роботи за Договором №29 від 06.03.2025 виконані, розрахунок відбувся, бюджетні кошти сплачені Замовником Підряднику; предметом спору є не повернення бюджетних коштів, а стягнення пені у зв'язку з порушенням Підрядником строків виконання зобов'язань, відповідно до п. 7.3 Договору, за умови визнання недійсною додаткової угоди щодо продовження строку виконання робіт, укладеної між Департаментом та відповідачем.
Так, пунктом 7.3 Договору визначено, що за невиконання зобов'язань за договором Підрядник несе відповідальність в порядку, визначеному п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, зокрема за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Оскільки сторонами Договору є Департамент з питань ветеранської політики Запорізької міської ради ( Замовник ) та ФОП Бліженських В.С. (Підрядник), зобов'язання щодо сплати неустойки, встановлене Договором, також виникає між цими суб'єктами.
Судом не встановлено, що спірний Договір є тристороннім та/або містить обов'язки перерахування неустойки на користь третіх осіб, що не є сторонами Договору, зокрема Запорізької міської ради.
Верховний Суд в п. 17 постанови від 02.08.2023 р. у справі № 908/2335/22 зауважив, що стягнення неустойки в разі порушення контрагентом комунальної організації своїх зобов'язань за договором відбувається на користь такої організації; неустойка не є тими фінансами, що повертаються в бюджет, тобто контролюються міською радою.
Отже, Департамент з питань ветеранської політики Запорізької міської ради є суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено правовий висновок, відповідно до якого прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Вознесенівська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області на виконання вимог, установлених ст. 23 вказаного Закону, листами від 06.08.2025 №52-103-6157вих-25 та від 30.09.2025 №52-103-7640вих-25 інформувала Департамент з питань ветеранської політики Запорізької міської ради та Запорізьку міську раду про порушення інтересів держави, що полягають в укладенні спірної додаткової угоди з порушенням законодавства та несплатою підрядником штрафу за порушення договору.
Втім, Департамент з питань ветеранської політики Запорізької міської ради відповіді на запити окружної прокуратури не надав.
Запорізька міська рада листом від 21.08.2025 № 19780/03.3-20/12 (арк.спр. 106-109) повідомила, що заходи претензійно-правового характеру щодо стягнення фінансових санкцій за договором та визнання додаткової угоди недійсною не вживалися.
Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.
18.12.2025 прокурор направив на адресу позивача повідомлення вих. №52-103-9914вих-25, в якому в порядку п. 4 ст. 23 закону України «Про прокуратуру» зазначив про звернення в інтересах держави до господарського суду Запорізької області з позовом до ФОП Бліженських В.С. про визнання недійсною додаткової угоди до договору про закупівлю та стягнення штрафних санкцій у розмірі 17 968,53 грн.
З огляду на викладене суд виснує, що прокурором доведено наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.
Позивач у заявах по суті справи не підтримав поданий прокурором в його інтересах позов. З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 55 ГПК України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.
Якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (власниками), учасником (учасниками), акціонером (акціонерами) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави (частина 4 ст. 55 ГПК України).
Поряд з цим, частина 5 ст. 55 Господарського кодексу України передбачає, що відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
Так, у п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов'язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК передбачає такі правила:
- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову прокурора в інтересах держави;
- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати розгляду справи по суті.Не зважаючи на не підтримання позивачами поданого в їх інтересах позову, прокурор в судовому засіданні підтримав поданий ним позов та наполягав на розгляду справи по суті.
Отже, не підтримання компетентним органом позову, поданим в його особі, не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим, оскільки невжиття цим органом заходів щодо захисту інтересів держави протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Щодо вимоги про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 19.03.2025 до договору про закупівлю послуг №29 від 06.03.2025.
Спір у цій справі є господарським, стосується правовідносин сторін, що виникли на підставі договору про закупівлю послуг №29 від 06.03.2025.
Предметом спору у цій справі є вимоги прокурора про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 19.03.2025 до договору про закупівлю послуг №29 від 06.03.2025 як такої, що суперечить вимогам чинного законодавства в частині необґрунтованого продовження строку виконання зобов'язань за договором без належного документального підтвердження об'єктивних обставин, що зумовили таке продовження, та порушення відповідачем строків виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою, третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин).
За змістом ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Згідно з ч.1 ст. 628, ст. 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір, є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч. 1 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до преамбули Закону України «Про публічні закупівлі», цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Така мета розкрита у статті 5 Закону № 922-VIII, в якій, зокрема, закріплений перелік принципів здійснення публічних закупівель, до яких віднесені: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Окрім того, відповідно до преамбули Закону № 922-VIII цей Закон також має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, зіншої сторони.
Суд ЄС зауважує, що з метою забезпечення прозорості процедур та рівного ставлення до учасників тендеру, зміни до положень державного контракту під час його дії становлять нове укладення контракту в розумінні Директиви 92/50, якщо вони істотно відрізняються за характером від початкового контракту і, отже, свідчать про намір сторін переглянути основні умови цього контракту. Зміна державного контракту під час його дії може вважатися істотною, якщо вона вводить умови, які, якби вони були частиною початкової процедури укладення контракту, дозволили б допуск інших учасників тендеру, крім тих, які були допущені спочатку, або дозволили б прийняття іншої пропозиції, крім тієї, яка була прийнята спочатку. Зміна також може вважатися істотною, якщо вона змінює економічний баланс договору на користь підрядника в спосіб, який не був передбачений умовами початкового договору (див. справу C-454/06 Nachrichtenagentur GmbH v Republik Osterreich (Bund), APA-OTS Originaltext - Service GmbH, APA Austria Presse Agenturre gistrierte Genossenschaft mit beschrankter Haftung).
У пункті 61 рішення від 07 грудня 2023 року у справах C-441/22 та C-443/22, EU:C:2023:970 Obshtina Razgrad Суд ЄС звернув увагу, що пункт 72 директиви 2014/24 ЄС по суті має на меті забезпечити дотримання принципів прозорості процедур та рівного ставлення до учасників тендеру. Ці принципи виключають, після укладення державного договору, внесення замовником та переможцем тендеру змін до положень цього договору таким чином, щоб ці положення суттєво відрізнялися за своїм характером від положень початкового договору. Дотримання цих принципів, у свою чергу, є частиною більш загальної мети правил ЄС у сфері державних закупівель, яка полягає у забезпеченні вільного руху послуг та відкриття для неспотвореної конкуренції в усіх державах-членах (див. mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 910/13988/20, в якій було здійснено посилання на рішення Суду ЄС для ілюстрації підходу застосування схожих положень (принципів) у практиці ЄС).
Як зазначено у ч.ч. 1, 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Разом з тим, п. 4 ч. 5 ст. 41 цього Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
За приписами ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як установлено судом, 06.03.2025 між Департаментом з питань ветеранської політики Запорізької міської ради та Фізичною особою-підприємцем Бліженських Вікторією Сергіївною укладено договір №29 про закупівлю послуг.
Позивач, відповідач та третя особа заперечуючи проти позову зазначили, що такий договір є договором про надання послуг, відтак спірні правовідносини підпадають під правове регулювання, визначене ст.ст. 901 - 907 ЦК України.
Як свідчить стала судова практика Верховного Суду, правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його предмету, умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, з'ясувати фактичний характер спірних правовідносин, які склались між сторонами, з'ясувати дійсні наміри сторін спору при укладенні договору щодо визначення умов виконання зобов'язань обома сторонами цього договору наслідків, застосувати відповідні норми права (постанови від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 23.03.2021 у справі № 916/2380/18 тощо).
Відтак, господарський суд з огляду на зміст та умови укладеного між сторонами договору має встановити, який саме правочин вчинено сторонами та вирішити спір із застосуванням норм, які регулюють цей правочин.
Так, предметом договору №29 від 06.03.2025 є виконання підрядником - ФОП Бліженських В.С. аварійного (поточного) ремонту приміщення Ветеранського простору «ВЕТЕРАН ПРО. ЗАПОРІЖЖЯ» за адресою: пр. Соборний, буд. 29 у м. Запоріжжя.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
У питанні розмежування «послуг» з «роботами» (предметом договору підряду), варто враховувати, що роботи - це діяльність, результат якої має матеріальне вираження і може бути реалізований для задоволення потреб фізичних чи юридичних осіб. Водночас послуги - це діяльність, результат якої не має, як правило, матеріального вираження, вони реалізуються і споживаються в процесі здійснення цієї діяльності.
Тобто, основною ознакою договору підряду, на відміну від договору про надання послуг, є наявність матеріального результату. Послуга не має матеріального результату, вона полягає у вчиненні дії. Послуга споживається у процесі її надання. Грошовій оцінці підлягає не сам результат, а дії, які до нього призвели.
Близька за змістом правова позиція викладена у Верховним Судом у постановах від 04.09.2023 у справі № 910/5352/21, від 19.03.2025 у справі № 910/2026/24.
Здійснивши аналіз укладеного між сторонами Договору суд виснує, що за своєю правовою природою він є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У відповідності до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
На підставі викладеного суд зазначає, що істотними умовами договору підряду є, зокрема, предмет, договірна ціна, строки виконання робіт.
За умовами укладеного договору №29 від 06.03.2025, сторони погодили строк виконання робіт - не пізніше 21.03.2025.
Особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовані у ст.41 Закону «Про публічні закупівлі», яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.
Водночас пунктом 4 частини 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» передбачено можливість внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, зокрема, у випадку продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Пунктом п. 3-7 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Законом України «Про публічні закупівлі», установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 38 цього розділу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23).
Відповідно пп. 4 п. 19 цих Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Аналогічні умови містяться у п.п. 11.5, 11.7, 11.8 Договору про закупівлю послуг № 29 від 06.03.2025.
Отже, виходячи з аналізу наведених норм, зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема в частині продовження строку виконання зобов'язань є правомірною виключно за умов виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження; документально підтверджених обставин непереборної сили; документально підтверджених обставин затримки фінансування витрат замовника. Тобто об'єктивні обставини, що спричинили відповідне продовження, мають бути документально підтверджені.
Як установлено судом, 19.03.2025 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору про закупівлю послуг №29 від 06.03.2025, за умовами якої сторони продовжили строк надання послуг - не пізніше 08.04.2025.
Обґрунтовуючи необхідність продовження строку виконання робіт ФОП Бліженьских В.С. послалась на дані «Air-alarms.in.ua - статистика повітряних тривог» та в якості документального підтвердження обставин, що викликали необхідність продовження строків надала лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.
При цьому, відповідач звертаючи до позивача з пропозицією продовжити строк виконання робіт, встановлений в договорі від 06.03.2025 №29, не посилався на виникнення обставин непереборної сили, які б перешкоджали виконати договірні зобов'язання у встановлений строк.
Жодного документального підтвердження наявності об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження строків виконання робіт, відповідач позивачеві не надавав.
Позивач, відповідач та третя особа вважають, що сам лист ФОП Бліженських В.С. №03/10-25 від 18.03.2025 є підтвердженням виникнення тих об'єктивних обставин, що викликали необхідність продовження строків виконання робіт.
Верховний Суд у постанові від 12.12.2024 у справі №916/4679/23 виснував, що зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема, в частині продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань є правомірною виключно за таких умов і відбувається у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження; документально підтверджених обставин непереборної сили; документально підтверджених обставин затримки фінансування витрат замовника.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 по справі №916/3577/21 вказав, що підставою для зміни істотних умов договору, можуть бути лише обставини, що виникли після його підписання та впливають на виконання зобов'язання сторін за договором (п. 8.28), схожий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.10.2018 у справі №910/23585/17.
Як пояснила представниця відповідача під час розгляду справи по суті, необхідність в укладенні додаткової угоди до Договору про продовження строку виконання робіт виникла через збільшення тривалості повітряних тривог під час робочого часу, у зв'язку з чим відповідач змушений був призупиняти роботи з метою збереження життя і здоров'я своїх працівників, що є об'єктивною причиною, яка завадила виконати роботи у строк, встановлений договором.
Суд погоджується з доводами відповідача, що людина, її життя, здоров'я та безпека є найвищою соціальною цінністю, тому беззаперечно відповідач під час оголошення сигналу про повітряну тривогу мав зупинити виконання робіт та вжити заходи для збереження життя та здоров'я працівників.
Втім, поза увагою суду не може залишитися той факт, що договір №29 від 06.03.2025 був укладений між сторонами після спливу трьох років з дати введення в Україні воєнного стану. Відповідач на момент укладення договору був обізнаний про те, що сигнал «повітряна тривога» у місті Запоріжжі оголошується щодня та може тривати години. Відтак, за розумної обачності, він мав передбачити настання несприятливих наслідків, пов'язаних з російською агресією на території України, розрахувавши строк виконання робіт, який би був необхідним та достатнім для їх виконання.
Позивачем на підтвердження збільшення тривалості повітряних тривог за період з 06.03.2025 (дата укладання договору №29) по 19.03.2025 (дата укладання між сторонам оспорюваної додаткової угоди) надано лист Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення від 18.08.2025 №1673/06-04. Проаналізувавши зміст листа суд зазначає таке.
Лист Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення №1673/06-04 датований 18.08.2025 та був отриманий Департаментом з питань ветеранської політики Запорізької міської ради на його запит від 14.08.2025, тобто вже після укладання між сторонами додаткової угоди №1 від 19.03.2025 та після повідомлення прокурора про виявлені порушення законодавства про закупівлі під час укладання такої додаткової угоди (лист прокурора від 06.08.2025 вих. №52-103-6/57вих-25). Такий лист не був наданий відповідачем позивачеві в якості документального підтвердження виникнення обставин, що об'єктивно перешкоджали відповідачеві виконати зобов'язання у строк, встановлений договором.
Згідно з наведеною в листі інформацією, в період з 06.03.2025 по 19.03.2025 було оголошено сигнал «повітряна тривога» протягом робочого часу, а саме: 06.03.2025 - з 11:08 - по11:42; 07.03.2025 - з 15:27 - по 15:59; 08.03.2025 - з 07:42 - по 08:24; 08.03.2025 - з 09:45 - по 10:28; 08.03.2025 - з 10:40 - по 11:45; 08.03.2025 - з 09:45 - по 10:28; 08.03.2025 - з 14:51 - по 15:28; 08.03.2025 - з 15:33 - по 15:47; 09.03.2025 - з 11:54 - по 12:05; 09.03.2025 - з 13:52 - по 14:04; 09.03.2025 - з 15:42 - по 16:02; 10.03.2025 - з 10:20 - по 11:08; 10.03.2025 - з 12:02 - по 12:08; 11.03.2025 - з 15:37 - по 15:42; 12.03.2025 - з 07:13 - по 08:29; 12.03.2025 - з 12:29 - по 12:39; 13.03.2025 - з 12:34 - по 12:53; 14.03.2025 - з 11:37 - по 12:23; 14.03.2025 - з 13:26 - по 14:00; 17.03.2025 - з 12:02 - по 12:12; 17.03.2025 - з 16:39 - по 17:07; 18.03.2025 - з 13:30 - по 13:50; 18.03.2025 - з 16:07 - по 17:03.
На підставі наведеної інформації вбачається, що в зазначений період під час робочого дня тривалість сигналу про повітряну тривогу не була значною, в більшості випадків 15 - 30 хв., та між сигналами були значні перерви. Відтак, суд не вважає слушними доводи відповідача про те, що оголошення сигналу про повітряну тривогу перешкоджало відповідачеві виконати зобов'язання за договором №29 від 06.03.2025 у встановлений строк - до 21.03.2025.
Стверджуючи про збільшення тривалості повітряних тривог, відповідач мав надати суду інформацію про їх тривалість за період, який передував даті укладання договору, аби суд мав можливість порівняти їх тривалість за такий період з періодом після укладання цього договору. Лист від 18.08.2025 №1673/06-04 не містить інформації про оголошені сигнали повітряної тривоги до дати укладання між сторонами договору №29 від 06.03.2025.
В матеріалах справи наявний лист від 02.12.2025 №2568/03-01 Департаменту цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації (т. 1 арк. спр. 112), в якому зазначено, що на території Запорізької міської територіальної громади сигнал «Повітряна тривога» в період з 21.02.2025 по 06.03.2025 оголошувався 62 рази, загальною тривалістю 120 год. 49 хв; з 06.03.2025 по 17.03.2025 - 42 рази тривалістю 99 год. 37 хв., що дає підстави для висновку про зниження частоти оголошення сигналу «Повітряна тривога» та її тривалості.
На підставі наведеного суд зазначає, що відповідачем не доведено виникнення об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання робіт за договором №29 від 06.03.2025, тобто для зміни істотної умови договору. Існування таких обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження строку виконання робіт за Договором станом на дату укладення спірної додаткової угоди документально не підтверджено.
Сторони, укладаючи договір, розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. В порушення приписів пункту 4 часини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пп. 4 п. 19 Особливостей, додаткова угода № 1 від 19.03.2025 до Договору № 29 від 06.03.2025 була укладена між сторонами без будь-якого документального обґрунтування. Доводи позивача та відповідача про те, що листи відповідача є тим документальним обґрунтуванням наявності об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання робіт, суд відхиляє, оскільки зазначені в такому листі обставини не підтверджені відповідними доказами.
Суд відхиляє доводи представниці відповідача про те, що стягнення штрафних санкцій після повного виконання договору про закупівлю є безпідставним у зв'язку з припиненням зобов'язань належним виконанням. На підтвердження такого доводу представниця відповідача навела постанову Верховного Суду у справі №916/1247/23. Втім така справа та справа №908/3993/25 не є релевантними.
В даному випадку підставою для звернення з позовом до суду не є невиконання зобов'язань за договором. Такою підставою стало порушення відповідачем зобов'язань в частині строку їх виконання. Тому, ключове значення має не підписання акта виконаних робіт, а факт порушення відповідачем умов договору, який є встановленим під час розгляду даної справи.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи відсутність документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання робіт за Договором про закупівлю від 06.03.2025 № 29, позовна вимога про визнання недійсною додаткової угоди від 19.03.2025 № 1 до Договору про закупівлю послуг від 06.03.2025 № 29, що укладена між Департаментом з питань ветеранської політики Запорізької міської ради та ФОП Бліженських Вікторією Сергіївною, є законною та обґрунтованою, відтак задовольняється судом.
Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій в розмірі 17 968,53 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст. 236 ЦК України).
Відтак, у зв'язку з визнанням недійсною додаткової угоди від 19.03.2025 № 1 до Договору про закупівлю послуг від 06.03.2025 № 29, відповідач мав виконати роботи, визначені договору не пізніше 21.03.2025.
Як установлено судом, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 за квітень 2025 р. на суму 1 244 500,00 грн та акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за квітень 2025 р. на суму 1 244 500,00 грн підписані 08.04.2025.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Таким чином, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасного виконання підрядних робіт за договором про закупівлю №29 від 06.03.2025 підтверджується матеріалами справи та є доведеним.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Відповідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У постанові від 06.06.2022 у cправі № 908/1133/21 Верховний Суд зазначив, що пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яка має на меті, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов'язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов'язання. Окрім того, до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію і, навпаки, з моменту порушення є мірою відповідальності.
Пунктом п. 7.3 Договору сторони визначили, що за невиконання зобов'язань за Договором підрядник несе відповідальність у порядку, визначеному п. 2 ст. 231 ГК України, а саме: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Судом установлено, що відповідач не виконав зобов'язання у встановлений договором строк. Роботи виконані відповідачем 08.04.2025, тобто останній допустив прострочення виконання робіт на 17 днів - з 22.03.2025 по 07.04.2025. Саме за вказаний період прокурором нараховано пеню в порядку, передбачено п. 7.3 договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нарахована неустойка, виходячи з вартості послуг в сумі 1 244 500,00 грн.
Перевіривши розрахунок пені суд зазначає, що він є арифметично правильним. З відповідача на користь позивача підлягає до стягнення пеня в розмірі 17 968,53 грн.
Оцінивши доводи позивача щодо необхідності при розрахунку пені застосовувати 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, замість подвійної облікової ставки НБУ та перевіривши наданий позивачем контррозрахунок, за яким пеня складає 57,96 грн, суд вважає такий розрахунок неправильним. Так, при розрахунку пені у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, пеня за період з 22.03.2025 по 07.04.2025 складає 21156,50 грн.
Ураховуючи умови договору, при розрахунку пені слід застосовувати саме подвійну облікову ставку НБУ, оскільки за таким розрахунком сума пені є меншою, ніж розрахована з 0,1% вартості робіт.
У письмових поясненнях позивач указував на нетривале прострочення виконання робіт (17 днів) та просив суд вирішити питання про наявність або відсутність обставин, за яких можливе зменшення розміру штрафних санкцій.
Оцінивши такі доводи Департаменту суд зазначає таке.
Згідно з частини 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 зазначила, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення.
При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 ЦК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання; невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання; негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Суд звертає увагу, що відповідач як особа, до якої пред'явлено вимогу, не заявляв суду клопотання про зменшення розміру неустойки. Будь-яких доказів на підтвердження наявності обставин, що можуть бути підставою для зменшення розміру пені суду не надано.
Щодо нетривалості прострочення відповідачем виконання робіт (17 днів) слід зазначити, що за умовами договору №29 від 06.03.2025, строк виконання робіт мав становити 16 днів (з 06.03.2025 по 21.03.2025). Сторони додатковою угодою №1 від 19.03.2025 продовжили строк виконання робіт на 17 днів, тобто на такий самий строк, як установлено договором. З огляду на наведене, таке продовження не можна вважати нетривалим строком порушення виконання робіт за договором.
Виконання робіт за договором у повному обсязі та відсутність збитків у позивача не є винятковими обставинами та не можуть бути достатніми підставами для прийняття рішення про зменшення розміру штрафних санкцій.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зменшення заявленої до стягнення пені.
Відтак, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 17 968,53 грн.
Ураховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, згідно якої у судових рішеннях мають бути належним чином зазначені підстави, на яких воно ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Відтак, суд зазначає, що інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені прокурором підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 19.03.2025 до договору про закупівлю послуг №29 від 06.03.2025, укладену між Департаментом з питань ветеранської політики Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 45565596) та Фізичною особою-підприємцем Бліженських Вікторією Сергіївною (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бліженських Вікторії Сергіївни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту з питань ветеранської політики Запорізької міської ради (вул. Поштова, буд. 64, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 45565596) штрафні санкції в розмірі 17 968,53 грн (сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім гривень 53 коп.) за неналежне (несвоєчасне) виконання зобов'язань за договором про закупівлю послуг від 06.03.2025 № 29.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бліженських Вікторії Сергіївни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800) суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 4 844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК Українита підписано 14.05.2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Федько