вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
14.05.2026 Справа № 904/6264/25
За позовом Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, м. Підгородне)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Будсервіс" (Дніпропетровська обл., м. Кам'янське)
про стягнення заборгованості
Суддя: Татарчук В.О.
Без участі представників сторін
Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Будсервіс" (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 11.03.2026) про стягнення заборгованості в загальному розмірі 9241372,34грн, з якої: 8053435,45грн невикористаної суми авансу, 1187936,89грн пені за несвоєчасне повернення авансу. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №41 від 09.05.2025 в частині своєчасного повернення сум невикористаного авансового платежу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2025 позовну заяву залишено без руху на підставі статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
17.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої надано копії додатків до позовної заяви, докази сплати судового збору, обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум із зазначенням періодів нарахування, належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, та усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Зобов'язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Зобов'язано позивача надати акти приймання виконаних будівельних робіт №1 за вересень 2025 року, №2 за вересень 2025 року, №3 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, №4 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2025 року, №5 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, №6 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2025 року на загальну суму 7032704,55грн.
10.12.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.
22.12.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до змісту наведеної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 8627987,39грн, з якої: 8053435,45грн суми невикористаного авансу, 574551,94грн пені за несвоєчасне повернення авансу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог. Вирішено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №904/6264/25 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 22.01.2026.
13.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 574551,94грн штрафних санкцій.
16.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
22.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2026 відкладено підготовче засідання на 12.02.2026.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2026 призначено підготовче засідання на 18.02.2026.
16.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 12.03.2026.
11.03.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні.
Крім того, 11.03.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до змісту наведеної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 9241372,34грн, з якої: 8053435,45грн невикористаної суми авансу, 1187936,89грн пені за несвоєчасне повернення авансу.
12.03.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю представника позивача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2026 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог від 11.03.2026. Відкладено підготовче засідання на 19.03.2026.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.04.2026.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2026 відкладено розгляд справи по суті на 12.05.2026.
За результатами судового засідання 12.05.2026 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 15.05.2026.
12.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Будсервіс" (код ЄДРПОУ 31305465) та майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Україна-Будсервіс", в межах суми 9241372,34грн до набрання рішенням суду у справі №904/6264/25 законної сили.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що поведінка відповідача під час перебування справи у провадженні суду дає достатні підстави обґрунтовано вважати, що виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог може бути істотно ускладнене або взагалі стати неможливим. Зокрема, відповідач не з'являється у судові засідання, не забезпечує явку свого представника, а також станом на 11.05.2026 не повернув суму авансового платежу. Також зазначає, що повернення суми авансового платежу дало б можливість уникнути подальшого нарахування штрафних санкцій, однак відповідач таких дій не вчинив, що свідчить про відсутність належного наміру добровільно виконати свої зобов'язання.
13.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про забезпечення позову.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову разом з матеріалами справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина одинадцята статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання у майбутньому рішення суду, і тільки у разі необхідності, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист. Безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Звертаючись з вимогою про вжиття заходів забезпечення позову заявник не зазначає та не подає жодних доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі та доказів, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
А саме лише припущення та посилання в поданій ним заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення та існування загрози того, що виконання прийнятого господарським судом рішення буде неможливим, без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.
Посилання позивача на ту обставину, що відповідач не з'являється у судові засідання, не забезпечує явку свого представника, а також станом на 11.05.2026 не повернув суму авансового платежу, є необґрунтованими та не спростовують викладеного вище.
Таким чином, заявником не доведена необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених прав та інтересів заявника.
З огляду на вищезазначене, оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням доведеності, розумності і співмірності його вимог стосовно забезпечення позову, наявності зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, в зв'язку з чим, відмовляє в її задоволенні.
Частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Відмовити у задоволенні заяви Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 14.05.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.О. Татарчук