30.04.2026 м. Дніпро Справа № 912/787/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Соп'яненко О.Ю. (доповідач)
суддів: Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання: Федорчук В.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: Циб С.В.,
від позивача: Костенко О.М.,
від відповідача (скаржник): Лисенко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2026 (повне рішення складено 20.02.2026, суддя Закурін М.К.) у справі № 912/787/25
за позовом Петрівської селищної ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія»
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 221 151,92 грн безпідставно сплачених коштів,
1. Короткий зміст позовної заяви і рішення суду першої інстанції.
25.03.2025 Петрівська селищна рада звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 221 151,92 грн безпідставно сплачених коштів.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2026 у справі № 912/787/25 позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» та Петрівською селищною радою у межах договору про постачання електричної енергії № 1154 від 22.12.2022 додаткові угоди № 1/1 від 31.01.2023, № 2 від 24.05.2023, № 3 від 24.07.2023, № 4 від 03.08.2023, № 5 від 04.09.2023, № 7 від 05.12.2023.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 78; ідентифікаційний код 42132581) на користь Петрівської селищної ради (28300, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Петрове, вул. Святкова, буд. 7; ідентифікаційний код 04364199) - 221151,92 грн надмірно сплачених коштів та 17188,22 грн компенсації витрат зі сплати судового збору.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» оскаржує його в апеляційному порядку та просить:
- скасувати рішення суду першої інстанції;
- ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог Петрівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії та повернення безпідставно сплачених коштів в сумі 221 151,92 грн.
Скаржник вважає рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим без всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції порушив принципи змагальності та рівності сторін, оскільки поклав в основу рішення виключно доводи й докази позивача, не дослідивши належним чином докази відповідача та не навівши мотивів їх відхилення, чим порушив вимоги щодо оцінки доказів у їх сукупності та принцип верховенства права. Товариство зазначає, що додаткові угоди до договору постачання електричної енергії № 1154 від 22.12.2022 укладались правомірно, відповідно до підпунктів 2 та 7 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, умов тендерної документації та пунктів 13.6.2 і 13.6.7 договору, у зв'язку зі зміною регульованих тарифів НЕК «Укренерго» та ПрАТ «Кіровоградобленерго», а також коливанням ціни електроенергії на ринку «на добу наперед».
Апелянт наголошує, що додаткові угоди № 1/1 від 31.01.2023, № 2 від 24.04.2023, № 3 від 24.07.2023, № 4 від 03.08.2023, № 5 від 04.09.2023 та № 7 від 05.12.2023 укладались за взаємною згодою сторін, на підставі експертних висновків щодо коливання ціни на РДН ОЕС України, які позивач не оскаржив та не визнав недійсними.
Скаржник зазначає, що положення договору щодо порядку зміни ціни відповідають принципу свободи договору, передбаченому статтею 627 Цивільного кодексу України, а позивач добровільно підписував усі додаткові угоди та не заявляв заперечень чи вимог про розірвання договору. Також апелянт стверджує, що позивач не довів порушення своїх прав чи інтересів держави, а його розрахунки та трактування даних ДП «Оператор ринку» є довільними та не підтверджені належними доказами.
Окремо апелянт зазначає, що між сторонами існували чинні договірні правовідносини, тому положення статті 1212 Цивільного кодексу України про безпідставне збагачення не підлягають застосуванню, посилаючись на правову позицію Верховного Суду у справі № 927/491/19, а належною нормою є частина 1 статті 670 Цивільного кодексу України. Крім того, вказує, що договір та додаткові угоди вже виконані сторонами, строк дії договору завершився у 2023 році, а спожита електроенергія не може бути повернута в натурі, тому при визнанні правочинів недійсними мали застосовуватись наслідки двосторонньої реституції відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України та правових висновків Верховного Суду у справі № 918/1043/21. Апелянт вважає, що суд першої інстанції, стягнувши кошти виключно з постачальника, не врахував необхідність застосування двосторонньої реституції та не вирішив питання щодо компенсації вартості фактично поставленої і спожитої електричної енергії, що, на думку відповідача, порушує баланс прав та обов'язків сторін і ставить постачальника у невигідне становище.
Також апелянт вказує, що на момент укладення додаткових угод сторони керувались чинною судовою практикою та принципом свободи договору, а правова позиція Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22 щодо обмеження зміни ціни понад 10 % є новою істотною обставиною, яку сторони не могли передбачити під час укладення договору.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
Петриківська селищна рада, скориставшись правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, подала відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія», в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить відмовити у її задоволенні в повному обсязі, а оскаржуване рішення першої інстанції залишити без змін.
Позивач вказує, що апеляційна скарга містить лише загальні твердження про недослідження доказів та відсутність належного правового обґрунтування, однак відповідач не конкретизує, які саме докази не були досліджені судом, які фактичні обставини встановлені помилково та які висновки суду не мають належного обґрунтування. При цьому між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи, а до відзиву на позов відповідач фактично не подавав доказів, окрім документів щодо представництва та направлення кореспонденції.
Щодо доводів скаржника про необхідність застосування подвійної реституції позивач зазначає, що у даній справі недійсними визнані лише окремі додаткові угоди, а не весь договір постачання електричної енергії від 22.12.2022 № 1154, укладений за результатами закупівлі UA-2022-11-30-000184-a, тому відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не тягне недійсності договору в цілому. Наслідком недійсності додаткових угод є повернення сторін до умов основного договору у первинній редакції та повернення відповідачем надмірно сплачених коштів як різниці між ціною, визначеною договором, і ціною, встановленою недійсними додатковими угодами.
Позивач заперечує проти доводів про неправомірне застосування статті 1212 Цивільного кодексу України та зазначає, що стягнення надмірно сплачених коштів узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, зокрема у справах № 922/2321/22 та № 920/19/24. Позивач наголошує, що після визнання додаткових угод недійсними правова підстава для оплати електроенергії за підвищеними цінами відпала, а тому кошти підлягають поверненню на підставі статей 216 та 1212 Цивільного кодексу України. Посилання апелянта на постанову Верховного Суду у справі № 927/491/19 позивач вважає нерелевантним, оскільки у тій справі обсяг поставки визначався чинною додатковою угодою, тоді як у даній справі обсяги електроенергії визначались рахунками та актами приймання-передачі відповідно до умов договору.
Стосовно доводів про неможливість укладення договору без права зміни ціни позивач зазначає, що сторони дійсно мали право змінювати ціну товару у випадках, передбачених законом, однак виключно в межах та у порядку, визначених законодавством. Апелянт на момент укладення договору знав про встановлені законодавством обмеження щодо зміни ціни, а укладення додаткових угод є правом, а не обов'язком сторін. Позивач наголошує, що підставою звернення до суду стала невідповідність додаткових угод вимогам законодавства, а не відсутність згоди сторін на їх укладення, оскільки згода сторін не може надавати законної сили правочину, що суперечить закону.
Крім того, позивач вказує, що апелянт добровільно уклав договір постачання електричної енергії від 22.12.2022 № 1154 та був обізнаний про постанови НКРЕКП № 1801 та № 1788 від 21.12.2022 щодо зміни тарифів, які могли бути враховані при формуванні ціни договору. Разом із тим договір не містив порядку зміни ціни у випадку зміни тарифу на передачу електроенергії та не визначав структуру ціни, що унеможливлює належний розрахунок зміни вартості товару.
Позивач підтримує висновки суду першої інстанції про те, що додаткові угоди № 1/1, № 2 та № 3 були укладені з порушенням підпункту 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель, оскільки змінили порядок ціноутворення, не передбачений договором, а додаткові угоди № 4, № 5 та № 7 незаконно збільшили ціну електричної енергії більш ніж на 10 % від початкової ціни, що суперечить пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 19 Особливостей.
Надані відповідачем експертні висновки Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати мають лише довідково-інформаційний характер, не підтверджують належним чином коливання ціни на ринку у відповідні періоди та не містять аналізу зміни ціни від моменту укладення договору або попередньої зміни ціни, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у справах № 927/1058/21 та № 903/742/22.
Крім того скаржник надав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначає, що доводи позивача суперечать фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства. Відповідач наголосив на принципах змагальності сторін, належності та допустимості доказів, визначених статтями 2, 13, 73, 74, 76, 86, 236 - 238, 282 Господарського процесуального кодексу України, а також на тому, що обов'язок доказування покладається на сторону, яка посилається на відповідні обставини. Відповідач послався на практику Верховного Суду та ЄСПЛ щодо стандарту доказування «переваги більш вагомих доказів» і зазначив, що суд першої інстанції не надав належної оцінки всім доказам та аргументам сторін, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.
Скаржник погодився з висновком про застосування частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин, однак заперечив твердження позивача про нерелевантність справи № 927/491/19, оскільки в обох справах обсяг поставки підтверджувався актами приймання-передачі товарної продукції. Також Товариство зазначило, що укладення додаткових угод № 1/1 від 31.01.2023, № 2 від 24.04.2023 та № 3 від 24.07.2023 було обумовлене зміною регульованих тарифів на передачу та розподіл електричної енергії відповідно до постанов НКРЕКП №1788 та № 1801 від 21.12.2022 і здійснювалося на підставі підпункту 7 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 та пункту 13.6.7 договору. Відповідач вказав, що тендерна документація зобов'язувала враховувати тарифи, чинні саме на момент проведення закупівлі та укладення договору 22.12.2022, а врахування інших тарифів могло призвести до дискваліфікації постачальника.
Товариство також заперечило висновки суду першої інстанції щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зазначивши, що спірні додаткові угоди укладалися відповідно до пункту 7 частини 5 статті 41 цього Закону у зв'язку зі зміною регульованих тарифів, а не через коливання ціни товару в межах 10 %. Відповідач зазначив, що у разі набрання рішенням законної сили Товариство зазнає збитків у розмірі 202 274,79 грн.
Щодо додаткових угод № 4 - 7 відповідач вказав, що вони укладалися відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178, які дозволяли зміну ціни пропорційно коливанню ринкової вартості товару без обмежень, встановлених частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», за умови документального підтвердження такого коливання. На підтвердження зміни ціни Товариством були надані експертні висновки № В-251/6 від 31.07.2023, № В-298/37 від 31.08.2023 та № В-432 від 30.11.2023, сформовані на підставі інформації ДП «Оператор ринку» та передбачені пунктом 13.6.2.1 договору як належне підтвердження коливання ціни на ринку електроенергії. Відповідач вважає безпідставними посилання позивача на постанови Верховного Суду у справах № 927/1058/21 та № 903/742/22, оскільки обставини зазначених справ не є тотожними даній справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» зазначило, що всі додаткові угоди були підписані обома сторонами без зауважень з боку позивача, який не скористався правом на розірвання договору, а тому відсутні підстави для визнання таких правочинів недійсними відповідно до статей 203, 626, 627 Цивільного кодексу України. У зв'язку з цим відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Соп'яненко О.Ю. (суддя-доповідач), судді: Мартинюк С.В., Фещенко Ю.В..
Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.
Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.
20.03.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
24.03.2026 від скаржника надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
30.04.2026 в судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.
Колегія суддів у судовому засіданні 30.04.2026 оголосила скорочену (вступну та резолютивну частини) постанову.
5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
22.12.2022 Петрівська селищна рада та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» уклали договір № 1154 про постачання електричної енергії, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» зобов'язалося у 2023 році поставити Петрівській селищній раді електричну енергію у кількості 370000 кВт/год на загальну суму 2205348 грн (пункти 1.1., 2.1. договору).
Пунктом 5.2. договору Петрівська селищна рада та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» узгодили, що порядок розрахунку, спосіб визначення ціни на електричну енергію та її складові зазначаються у комерційній пропозиції.
Відповідно до пункту 5.9. договору комерційна пропозиція має містити інформацію, з-поміж іншого, про ціну на одиницю товару та спосіб оплати.
У пункті 13.6. договору Петрівська селищна рада та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» визначили підстави для зміни істотних умов договору. Зокрема, істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання сторонами в повному обсязі, крім випадків, з-поміж інших:
- збільшення ціни за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми договору; збільшення ціни за одиницю товару здійснюється з обов'язковим дотриманням вимог законодавства (підпункт 13.6.2.),
- зміни регульованих цін (тарифів), які застосовуються у договорі (пункт 13.6.7).
Петрівська селищна рада та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» у договорі також окреслили умови та порядок збільшення ціни за одиницю товару. Так:
- збільшення ціни здійснюється виходячи з наступного: Законом України «Про ринок електроенергії» визначено, що ДП «Оператор ринку» оприлюднює інформацію про ціну електричної енергії; факт зростання ціни за одиницю товару встановлюється на підставі інформації щодо середньозваженої ціни товару на РДН ОЕС України на дату укладення договору та на дату письмового звернення до споживача; сторони погоджуються та допускають, що документальним підтвердженням коливання ціни на ринку є експертні висновки уповноважених органів, сформовані на підставі інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті ДП «Оператор ринку» (підпункт 13.6.2.1.);
- якщо зміна ціни за одиницю товару у договорі уже проводилася, то наступна зміна здійснюється на підставі інформації щодо середньозваженої ціни товару на РДН ОЕС України на дату, що відповідає останній зміні та на дату нового звернення щодо зміни за одиницю товару по договору; розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах - від останньої зміни ціни та кількості (підпункт 13.6.2.3.).
Відповідно до пункту 1 додатку № 1 до договору «Комерційна пропозиція» Петрівська селищна рада та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» узгодили ціну за одиницю товару, а саме 5,9604 грн за 1 кВт/год електричної енергії (з ПДВ), а також у пункті 9 вказали, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання, крім випадків, передбачених у розділі 13 договору (а.с. 14 на зв.).
У подальшому з метою внесення змін до договору щодо ціни товару Петрівська селищна рада та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» уклали додаткові угоди № 1/1 від 31.01.2023, № 2 від 24.05.2023, № 3 від 24.07.2023, № 4 від 03.08.2023. № 5 від 04.09.2023, № 7 від 05.12.2023. Зокрема:
- додатковою угодою № 1/1 внесли зміни до договору та встановили, що ціна 1 кВт/год електричної енергії становить 6,121692 грн з ПДВ, а загальна сума договору складає 2265026,04 грн; в угоді вказали, що збільшення ціни електричної енергії відбулося за наслідками зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та послуги з розподілу електричної енергії згідно з постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788, що є складовими ціни товару;
- додатковою угодою № 2 внесли зміни до договору та встановили, що ціна 1 кВт/год електричної енергії становить 6,181656 грн з ПДВ, а загальна сума договору складає 2283961,71 грн; в угоді вказали, що збільшення ціни електричної енергії відбулося за наслідками зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та послуги з розподілу електричної енергії згідно з постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788, що є складовими ціни товару;
- додатковою угодою № 3 внесли зміни до договору та встановили, що ціна 1 кВт/год електричної енергії становить 6,247476 грн з ПДВ, а загальна сума договору складає 2303017,06 грн; в угоді вказали, що збільшення ціни електричної енергії відбулося за наслідками зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та послуги з розподілу електричної енергії згідно з постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788, що є складовими ціни товару;
- додатковою угодою № 4 внесли зміни до договору та встановили, що ціна 1 кВт/год електричної енергії становить 6,666 грн з ПДВ; в угоді вказали, що підтвердженням збільшення ціни є експертний висновок Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати № В-251/6 від 31.07.2023;
- додатковою угодою № 5 внесли зміни до договору та встановили, що ціна 1 кВт/год електричної енергії становить 7,25758 грн з ПДВ; в угоді вказали, що підтвердженням збільшення ціни є експертний висновок Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати № В-298/37 від 31.08.2023;
- додатковою угодою № 7 внесли зміни до договору та встановили, що ціна 1 кВт/год електричної енергії становить 7,49 грн з ПДВ; в угоді вказали, що підтвердженням збільшення ціни є експертний висновок Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати № В-432 від 30.11.2023.
Як слідує з експертних висновків Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати, здійснених на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія», середньозважені ціни на електричну енергію на РДН по ОЕС України та коливання ціни за певний період складали:
- за висновком № В-251/6 від 31.07.2023 середньозважена ціна станом на 22.12.2022 складала 3320,96 грн за Мвт/год, станом на 31.07.2023 - 3669,87 грн, коливання - 10,506 %;
- за висновком В-298/37 від 31.08.2023 середньозважена ціна станом на 31.07.2023 складала 3669,87 грн за Мвт/год, станом на 31.08.2023 - 4162,23 грн, коливання - 13,416 %;
- за висновком № В-432 від 30.11.2023 середньозважена ціна станом на 31.08.2023 складала 4162,23 грн за Мвт/год, станом на 30.11.2023 - 4357,80 грн, коливання - 4,699 %.
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» поставила за актами приймання-передачі Петрівській селищній раді 242168 кВт/год електричної енергії, а саме за актами: № 321000068/1/1 від 31.01.2023 - 23874 кВт/год, № 321000068/2/1 від 28.02.2023 - 15281 кВт/год, № 321000068/3/1 від 31.03.2023 - 15061 кВт/год, № 321000068/4/1 від 30.04.2023 - 14386 кВт/год, № 321000068/5/1 від 31.05.2023 - 5943 кВт/год, № 321000068/6/1 від 30.06.2023 - 5948 кВт/год, № 321000068/7/1 від 31.07.2023 - 7833 кВт/год, № 321000068/8/1 від 31.08.2023 - 8500 кВт/год, № 321000068/9/1 від 30.09.2023 - 24272 кВт/год, № 321000068/10/1 від 31.10.2023 - 35952 кВт/год, № 321000068/11/1 від 30.11.2023 - 42559 кВт/год, № 321000068/12/1 від 18.12.2023 - 42559 кВт/год.
Відповідно до платіжних доручень № 51 від 07.02.2023, № 114 від 09.03.2023, № 172 від 04.04.2023, № 217 від 03.05.2023, № 313 від 05.06.2023, № 378 від 05.07.2023, № 450 від 02.08.2023, № 542 від 04.09.2023, № 633 від 06.10.2023, № 445 від 06.10.2023, № 733 від 07.11.2023, № 492 від 07.11.2023, № 813 від 08.12.2023, № 549 від 08.12.2023, № 850 від 20.12.2023, № 569 від 20.11.2023 Петрівська селищна рада перерахувала у межах договору Товариству з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» 1664570,07 грн.
6. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, погоджується з правовим обґрунтуванням та висновками Господарського суду Кіровоградської області з огляду на наступне.
На час укладення договору про постачання електричної енергії № 1154 від 22.12.2022 порядок закупівель за державні кошти регулювався Законом України «Про публічні закупівлі» у відповідній редакції, а також «Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» у відповідній редакції.
За змістом Закону України «Про публічні закупівлі»:
- договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини 1 статті 1);
- договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41);
- умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (речення перше частини 4 статті 41);
- істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, з-поміж інших:
збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару; обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (пункт 2 частини 5 статті 41);
зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (пункт 7 частини 5 статті 41).
У пункті 19 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» у редакції станом на час укладення оспорюваних додаткових угод (станом на 31.01.2023, 24.05.2023, 24.07.2023, 03.08.2023, 04.09.2023, 05.12.2023) визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару; зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (підпункт 2);
- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 7).
Ціна договору (товару) є істотною умовою договору (частини 2, 3 статті 180 та частина 2 статті 189 Господарського кодексу України, який діяв станом на час на час укладення договору). Ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін (частина 1 статті 632 Цивільного кодексу України); зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частина 2 статті 632 Цивільного кодексу України).
Закон України «Про публічні закупівлі» та Особливості здійснення публічних закупівель передбачали можливість внесення змін до ціни договору про закупівлю за бюджетні кошти після його укладення у випадках, визначених законом або умовами самого договору. Зокрема, у спірних правовідносинах допускалася зміна ціни товару у разі коливання ринкової вартості товару - пропорційно такому коливанню в межах до 10 %, а також у випадку зміни регульованих державою цін (тарифів).
Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання; зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (стаття 652 Цивільного кодексу України).
Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) при наявності вказаних випадків зміни ціни є правомірною виключно за таких умов:
- відбувається за згодою сторін;
- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);
- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);
- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %;
- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися;
- регульовані ціни (тарифи) змінилися.
У звичайних умовах покупець не має економічної зацікавленості у підвищенні ціни товару та, відповідно, у зміні вже погоджених умов договору. Навіть за наявності зростання ринкових цін після укладення договору він вправі не погоджуватися на підписання додаткової угоди, якщо вона погіршує його становище, оскільки ціна є остаточно визначеною умовами договору. Водночас така відмова не створює для постачальника права в односторонньому порядку припинити договірні зобов'язання.
Метою правового регулювання, закріпленого у статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема щодо можливості зміни істотних умов договору в частині збільшення ціни за одиницю товару до 10 %, є забезпечення балансу інтересів сторін і недопущення ситуацій, коли через істотні зміни ринкових умов виконання договору стає об'єктивно невигідним для постачальника.
У постанові від 21.11.2025 Велика Палата Верховного Суду у справі № 920/19/24 вказала, що визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.
Пунктом 13.6 договору № 1154, укладеного між Петрівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія», сторони погодили умови зміни істотних положень договору. Зокрема, передбачено можливість коригування ціни за одиницю товару у разі її пропорційного зростання на ринку внаслідок коливання цін, за умови, що таке коригування не призводить до збільшення загальної суми договору (підпункт 13.6.2), а також можливість зміни ціни у випадку зміни регульованих державою тарифів, що застосовуються при виконанні договору (пункт 13.6.7).
У зв'язку з цим сторони у межах вимог законодавства передбачили договірну можливість коригування ціни електричної енергії у разі її ринкового коливання, зокрема шляхом пропорційного збільшення вартості одиниці товару відповідно до змін ринкової ціни, за умови, що таке коригування не призводить до збільшення загальної суми договору та здійснюється з дотриманням установленого 10-відсоткового обмеження.
Щодо зміни ціни (зміни регульованих цін (тарифів), які застосовуються у договорі) колегія суддів посилається на частину 1 статті 632 Цивільного кодексу України: ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Базові принципи цінової політики та правове регулювання відносин, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, визначаються положеннями Закону України «Про ціни та ціноутворення».
Відповідно до положень Закону України «Про ціни та ціноутворення» у контексті спірних правовідносин слід зазначити, що:
- його дія охоплює відносини, які виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність на території України, включаючи державний контроль (нагляд) і моніторинг у сфері ціноутворення (стаття 2);
- законодавством передбачено, що суб'єкти господарювання у процесі здійснення господарської діяльності застосовують як вільні ціни, так і державні регульовані ціни (стаття 10);
- вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за домовленістю сторін щодо всіх товарів, за винятком тих, на які поширюється державне регулювання цін (стаття 11);
- натомість державні регульовані ціни застосовуються до товарів, які мають суттєвий вплив на загальний рівень цін, характеризуються соціальною значущістю або виробляються суб'єктами, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку (стаття 12);
- державне регулювання цін здійснюється уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування у межах їх компетенції шляхом встановлення обов'язкових цінових параметрів (фіксованих, граничних цін, надбавок, нормативів рентабельності, розмірів винагороди, доплат і знижок), а також шляхом запровадження процедур декларування та/або реєстрації зміни цін (стаття 13).
Згідно з положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» у контексті спірних правовідносин:
- універсальна послуга це постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України (пункт 93 частини 1 статті 1);
- на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають: 1) тарифи на послуги з передачі електричної енергії; 2) тарифи на послуги з розподілу електричної енергії; 3) тарифи на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; 4) ціни на універсальні послуги, ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», в частині методик (порядків) їх формування; 5) ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» у випадках, передбачених статтями 63 та 64 цього Закону; 6) ціни на допоміжні послуги у випадках, передбачених статтею 69 цього Закону; 7) ставки плати за приєднання потужності та ставки плати за лінійну частину приєднання; 8) «зелені» тарифи; 9) інші тарифи та ціни в рамках покладення спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до цього Закону (частина 1 статті 7);
- постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу (частина 1); договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником; постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами (частина 2); у разі покладення на електропостачальника зобов'язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника «останньої надії» ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються відповідно до цього Закону (частина 3); покладення зобов'язань з надання універсальних послуг та/або постачання «останньої надії» не обмежує права електропостачальника здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами (частина 4); для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту (частина 5); умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу; у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, з-поміж іншого, ціна електричної енергії та послуг, що надаються (пункт 3 частини 7 стаття 56).
Із наведених положень законодавства вбачається, що суб'єкти господарювання на ринку електричної енергії у процесі здійснення діяльності застосовують як вільні, так і державні регульовані ціни. При цьому електропостачальники, які здійснюють постачання електричної енергії споживачам, у загальному випадку працюють за умов вільного ціноутворення.
Водночас у разі покладення на такого постачальника обов'язку з надання універсальних послуг, вартість електричної енергії (тарифи) визначається у порядку, встановленому законом, і належить до сфери державного регулювання.
За змістом Закону України «Про ринок електричної енергії» вільні ціни на ринку електричної енергії формуються на основі попиту і пропозиції через механізми конкурентних торгів, виробники та постачальники вільно домовляються про ціну, що забезпечує гнучкість, а держава регулює тарифи, у тому числі, на послуги з передачі та розподілу електричної енергії.
Відповідним державним органом, що здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Отже, за змістом Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»:
- Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України (стаття 1);
- Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, з-поміж інших, нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом та формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом (частина 2 статті 3);
- для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом (пункт 13 частини 1 стаття 17).
Таким чином, відповідно до Закону України «Про ціни та ціноутворення» та Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), покладено повноваження щодо встановлення державних регульованих цін і тарифів на товари та послуги суб'єктів природних монополій.
Реалізуючи зазначені повноваження, НКРЕКП постановою від 05.10.2018 № 1177 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги» затвердила відповідний порядок визначення таких цін.
За змістом Порядку формування цін на універсальні послуги:
- Порядок поширюється на постачальників універсальних послуг та визначає механізм формування цін на електричну енергію для побутових та малих непобутових споживачів під час надання універсальних послуг (пункт 1.1.);
- універсальні послуги надаються постачальником універсальних послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (пункт 1.2.);
- ціна на універсальні послуги включає в себе ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу на відповідному класі напруги згідно з укладеними договорами про надання послуг (пункт 1.4.);
- постачальник універсальних послуг формує ціни на універсальні послуги на розрахунковий період і оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет, у засобах масової інформації та на своїх інформаційних стендах у центрах обслуговування споживачів не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування (пункту 1.6.);
- споживачі електричної енергії розподіляються за двома класами відповідно до встановленого чинним законодавством порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги та поділяються на дві групи: 1-а група - непобутові споживачі (для цього Порядку - малі непобутові споживачі), 2-а група - побутові споживачі (пункт 1.7.);
- ціна на універсальні послуги для малих непобутових споживачів (споживачів 1-ї групи) розраховується за формулою Ц уп/1 = Цзакуп/пр + Тпер + Тр/2 + Туп, грн/МВт/год, де: Цуп/1 - ціна на універсальні послуги для малих непобутових споживачів (споживачів 1-ї групи), у тому числі для малих непобутових споживачів, які є користувачами МСР, приєднаної до системи розподілу, грн/Мвт/год; Цзакуп/пр - прогнозована ціна закупівлі електричної енергії на ринках постачальником універсальних послуг, грн/МВт/год, яка визначається за окремою формулою; Тпер - тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений НКРЕКП, грн/МВт/год; Тр/2 - тариф на послуги з розподілу електричної енергії на 2 класі напруги, встановлений НКРЕКП, грн/Мвт/год; Туп - тариф на послуги постачальника універсальних послуг, визначений за результатами проведення конкурсу з визначення постачальника універсальних послуг, або якщо конкурс з визначення постачальника універсальних послуг не відбувся, встановлений НКРЕКП, грн/Мвт/год (пункт 2.1.).
До складу ціни універсальної послуги входять: вартість придбання електричної енергії на ринку електроенергії, тариф на послуги постачальника універсальних послуг, а також тарифи на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідного класу напруги, що застосовуються на підставі укладених договорів.
Відповідно, зміна будь-якої із зазначених складових, з яких формується загальна ціна одиниці універсальної послуги, може призводити до коригування кінцевої вартості такої послуги.
Водночас ні договір, укладений між Петрівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія», ні додаток № 1 до нього не містять умов щодо надання універсальних послуг або застосування порядку формування ціни, встановленого для універсальної послуги.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у спірних правовідносинах застосовані «вільні ціни», а не «регульовані ціни».
Підтвердженням того, що між Петрівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» за договором № 1154 від 22.12.2022 застосовувалося вільне ціноутворення, є відсутність у його змісті положень щодо надання універсальних послуг, а також відсутність визначеного порядку формування ціни та її структурних складових.
Зокрема, пунктом 5.2 договору передбачено, що порядок визначення ціни електричної енергії та її складових має визначатися у комерційній пропозиції. Водночас комерційна пропозиція, оформлена як додаток № 1 до договору, фактично не містить конкретного механізму визначення ціни та її складових, що додатково свідчить про застосування сторонами вільного договірного ціноутворення.
Ціна електричної енергії сформована як вільна ціна та при цьому сторони не визначали її складові, у тому числі тарифи, які можуть враховуватися при її визначенні. Тому умови пункту 13.6.7 договору стосовно можливої зміни ціни електричної енергії за наслідками зміни регульованих цін не стосуються можливості внесення змін до договору в частині визначення вільної ціни.
Таким чином, за змістом договору № 1154 від 22.12.2022 фактично врегульовано лише одну підставу зміни ціни електричної енергії, а саме можливість її збільшення пропорційно ринковому зростанню ціни товару у разі коливання ринку, за умови недопущення перевищення загальної суми договору.
Натомість положення щодо зміни ціни у зв'язку зі зміною регульованих тарифів не узгоджується з іншими умовами договору, які визначають застосування вільного ціноутворення, а отже, не підлягає застосуванню у межах спірних правовідносин.
Щодо дотримання вимог законодавства під час укладення додаткових угод №№ 1/1, 2 та 3 слід зазначити, що їх правомірність підлягає оцінці з огляду на норми чинного законодавства та умови укладеного договору, зокрема в частині можливості зміни істотних умов договору про закупівлю.
Додаткові угоди № 1/1, № 2 та № 3 сторони уклали з посиланням на зміну регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та послуги з розподілу електричної енергії.
У договорі сторони для організації договірних зобов'язань та визначення істотних його умов застосували вільні ціни без конкретизації складових частин ціни, у тому числі не вказували, що при її визначенні використовуються регульовані ціни (тарифи) на послуги з передачі та послуги з розподілу електричної енергії.
У зв'язку з цим, сторони при укладенні додаткових угод № 1/1, № 2 та № 3 порушили положення пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 7 пункту 19 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», оскільки внесли зміни до договору, який не передбачав застосування регульованих цін та тарифів при визначенні ціни електричної енергії та порядку зміни такої ціни.
Щодо дотримання вимог законодавства при укладенні додаткових угод № 4, № 5 та № 7 слід зазначити, що їх відповідність правовим нормам підлягає оцінці з урахуванням положень чинного законодавства та умов договору, які регулюють порядок і підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю.
За умовами договору про постачання електричної енергії № 1154 від 22.12.2022 та його додатку № 1 ціна вартості електричної енергії за 1 кВт/год установлена на рівні 5,9604 грн, а тому у випадку її збільшення у межах 10 % така ціна не може перевищувати 6,53 грн за 1 кВт/год.
Але, за наслідками укладення додаткових угод вона збільшилася, а саме за додатковими угодами:
- № 1/1 - до 6,121692 грн з ПДВ, тобто на 2,71 % по відношенню до первісної;
- № 2 - до 6,181656 грн з ПДВ, тобто на 3,71 % по відношенню до первісної;
- № 3 - до 6,247476 грн з ПДВ, тобто на 4,82 % по відношенню до первісної;
- № 4 - до 6,6666 грн з ПДВ, тобто на 11,85 % по відношенню до первісної;
- № 5 - до 7,25758 грн з ПДВ, тобто на 21,76 % по відношенню до первісної;
- № 7 - до 7,49 грн з ПДВ, тобто на 25,66 % по відношенню до первісної.
Отже, під час укладення додаткових угод № 4, № 5 та № 7 сторони безпідставно збільшили договірну ціну електричної енергії більш ніж на 10 % від її первісного розміру, чим порушили вимоги пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг на період воєнного стану.
При цьому сам факт перевищення встановленого 10-відсоткового обмеження при зміні ціни є самостійним порушенням зазначених норм, незалежно від оцінки підстав чи наявності коливання ринкових цін.
Щодо правових підстав для визнання спірних додаткових угод недійсними слід зазначити, що оцінка їх чинності здійснюється з урахуванням відповідності вимогам чинного законодавства та умовам основного договору, зокрема в частині дотримання встановленого порядку та обмежень при внесенні змін до істотних умов договору про закупівлю.
Положеннями статті 204 Цивільного кодексу України установлена презумпція правомірності правочину, зокрема, він є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
Загальні вимоги, необхідні для чинності правочину, передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України. За частиною 1 цієї статті правочин не може суперечити законодавству.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) (серед інших) вимог, які встановлені частиною 1 статті 203 цього Кодекс (частина 1). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частини 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України).
Недійсним є правочин, який укладений з порушенням норм діючого законодавства.
Таким чином, з огляду на те, що додаткові угоди №№ 1/1, 2, 3 були укладені з порушенням вимог пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель на період дії воєнного стану, а додаткові угоди №№ 4, 5 та 7 - з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 зазначеного Закону та підпункту 2 пункту 19 цих Особливостей, такі правочини не відповідають вимогам закону.
За таких обставин вони підлягають визнанню недійсними відповідно до частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.
Щодо правових наслідків визнання спірних додаткових угод недійсними слід зазначити, що правовідносини з постачання електричної енергії між сторонами регулювалися договором постачання електричної енергії, а тому як надання послуг з постачання, так і їх оплата мали здійснюватися відповідно до його умов у частині вартості електричної енергії, яка визначена на рівні 5,9604 грн за 1 кВт/год з ПДВ.
На виконання договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» передало Петрівській селищній раді 242168 кВт/год електричної енергії, а тому із застосуванням ціни на рівні 5,9604 грн за 1 кВт/год (з ПДВ) загальна її вартість складає 1443418,15 грн з ПДВ, із розрахунку: 242168 кВт/год х 5,9604 грн (з ПДВ) = 1443418,15 грн (з ПДВ).
Петрівська селищна рада перерахувала відповідачу у межах договору 1664570,07 грн, у зв'язку з чим різниця між цією сумою та сумою загальної вартості електричної енергії, яка підлягала поставці за ціною 5,9604 грн за 1 кВт/год (з ПДВ), складає 221151,92 грн, із розрахунку: 1664570,07 грн - 1443418,15 грн = 221151,92 грн.
Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України встановлене правило, за яким недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 цього Кодексу положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
У постанові від 24.01.2024 у справі 922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду надала правові висновки щодо застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України при вирішенні питання про повернення виконаного за недійсним правочином. Зокрема, вказала, що кошти, підстава для набуття яких відпала, повинні бути повернутими за приписами статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.
Таким чином, у разі визнання спірних додаткових угод недійсними правова підстава для застосування визначеної ними ціни на поставлену електричну енергію вважається відсутньою, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» виникає обов'язок повернути Петрівській селищній раді безпідставно отримані кошти у розмірі 221 151,92 грн.
7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами перегляду рішення суду.
Апеляційний господарський суд, здійснивши апеляційний перегляд справи у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про відсутність порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Кіровоградської області - таким, що підлягає залишенню без змін.
8. Розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
З підстав наведеного та керуючись статями 129, 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2026 у справі № 912/787/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2026 у справі № 912/787/25 - залишити без змін.
3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія».
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 14.05.2026.
Головуючий суддя О.Ю. Соп'яненко
Суддя С.В. Мартинюк
Суддя Ю.В. Фещенко