06.05.2026 року м.Дніпро Справа № 904/4871/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач у справі),
суддів: Золотарьова Я.С., Фещенко Ю.В.
секретар судового засідання: Рибалка Г.Д.
представники сторін:
від скаржника: Кравцов В.В. (представник);
від ТОВ "ЮПІТЄР ЛТД": Слостін А.Г. (ліквідатор);
інші учасники провадження по справі в судове засідання не з'явились.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 (повний текст складено 03.04.2026), суддя Камша Н.М.
у справі №904/4871/22
за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м.Київ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПІТЄР ЛТД", м.Дніпро
про визнання банкрутом
Провадження у справі №904/4871/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПІТЄР ЛТД", код ЄДРПОУ 39764043 перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Слостін Андрій Геннадійович, свідоцтво №2042 від 10.11.2021.
12.02.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області від ліквідатора Слостіна А.Г. надійшло клопотання №02-01-4-155 від 12.02.2026 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, в якому арбітражний керуючий просив:
1. Затвердити звіт арбітражного керуючого Слостіна А.Г. №10 про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №904/4871/22 про банкрутство ТОВ "ЮПІТЄР ЛТД за період з 21.09.2024 року по 20.01.2026 року у розмірі 416 481,46 грн., що складається з наступного:
Розмір основної грошової винагороди - 408 736,13 грн., з якої сплачено - 87 502,27 грн.
Розмір понесених витрат складає - 7745,33 грн., з яких сплачено 7745,33 грн.
2. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, місто Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2042 від 10.11.2021 року, ідентифікаційний номер отримувача: НОМЕР_1 р/р: НОМЕР_2 , Банк: АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО: 305299) - 41 142,80 грн. - основна грошова винагорода за період виконання повноважень ліквідатора з 21.09.2024 року по 20.01.2026 року.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "НАФТОПЕРЕРОБНИЙ КОМПЛЕКС - ГАЛИЧИНА" (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вул. Бориславська, будинок 82; ідентифікаційний код: 00152388) на користь арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2042 від 10.11.2021 року, ідентифікаційний номер отримувача: НОМЕР_1 р/р: НОМЕР_2 , Банк: АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО: 305299) - 37659,15 грн. - основна грошова винагорода за період виконання повноважень ліквідатора з 21.09.2024 року по 20.01.2026 року.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН" (49094, місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 38; ідентифікаційний код: 40473930) на користь арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2042 від 10.11.2021 року, ідентифікаційний номер отримувача: НОМЕР_1 р/р: НОМЕР_2 , Банк: АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО: 305299) - 2 318,67 грн. - основна грошова винагорода за період виконання повноважень ліквідатора з 21.09.2024 року по 20.01.2026 року.
5. Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 17-А ЄДРПОУ 44118658) на користь арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2042 від 10.11.2021 року, ідентифікаційний номер отримувача: НОМЕР_1 р/р: НОМЕР_2 , Банк: АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО: 305299) - 240 113,24 грн. - основна грошова винагорода за період виконання повноважень ліквідатора з 21.09.2024 року по 20.01.2026 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 клопотання №02-01-4-155 від 12.02.2026 ліквідатора Слостіна А.Г. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат задоволено.
Затверджено звіт арбітражного керуючого Слостіна А.Г. про нарахування 408 736,13 грн. та виплату 87 502, 27 грн. грошової винагороди, здійснення 7 745,33 грн. та відшкодування витрат 7 745,33 грн. за виконання повноважень ліквідатора у справі №904/4871/22 про банкрутство ТОВ "ЮПІТЄР ЛТД" за період з 21.09.2024 року по 20.01.2026 року.
Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, місто Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №2042 від 10.11.2021 року, адреса: 03049, м.Київ, а/с 44, ідентифікаційний номер отримувача: 3066008751 р/р: НОМЕР_2 , Банк: АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО: 305299) основну грошову винагороду за період виконання повноважень ліквідатора з 21.09.2024 року по 20.01.2026 року у розмірі 41 142,80 грн.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "НАФТОПЕРЕРОБНИЙ КОМПЛЕКС - ГАЛИЧИНА" (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вул. Бориславська, будинок 82; ідентифікаційний код: 00152388) на користь арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №2042 від 10.11.2021 року, адреса: 03049, м.Київ, а/с 44, ідентифікаційний номер отримувача: 3066008751 р/р: НОМЕР_2 , Банк: АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО: 305299) основну грошову винагороду за період виконання повноважень ліквідатора з 21.09.2024 року по 20.01.2026 року у розмірі 37 659,15 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН" (49094, місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 38; ідентифікаційний код: 40473930) на користь арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №2042 від 10.11.2021 року, адреса: 03049, м.Київ, а/с 44, ідентифікаційний номер отримувача: 3066008751 р/р: НОМЕР_2 , Банк: АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО: 305299) основну грошову винагороду за період виконання повноважень ліквідатора з 21.09.2024 року по 20.01.2026 року у розмірі 2 318,67 грн.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 17-А ЄДРПОУ 44118658) на користь арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №2042 від 10.11.2021 року, адреса: 03049, м.Київ, а/с 44, ідентифікаційний номер отримувача: НОМЕР_1 р/р: НОМЕР_2 , Банк: АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО: 305299) основну грошову винагороду за період виконання повноважень ліквідатора з 21.09.2024 року по 20.01.2026 року у розмірі 240 113,24 грн.
Судове рішення мотивоване тим, що заперечень щодо виконання покладених на арбітражного керуючого Слостіна А.Г. обов'язків ліквідатора ТОВ "ЮПІТЄР ЛТД" не надходило, його роботу визнано задовільною.
Окремо суд першої інстанції зазначив, що в даному випадку кредитори у справі №904/4871/22 про банкрутство ТОВ "ЮПІТЄР ЛТД" не створювали фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора Слостіна А.Г.
Не погодившись з ухвалою суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області через систему «Електронний суд» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4871/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити у повному обсязі в задоволенні клопотання ліквідатора про стягнення з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича грошових коштів у розмірі 240 113,24 грн як основної винагороди за період виконання повноважень ліквідатора з 21.09.2024 по 20.01.2026, а також щодо затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування 408 736,13 грн та виплату 87 502,27 грн грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у розмірі 7 745,33 грн за період з 21.09.2024 по 20.01.2026 у справі про банкрутство ТОВ «ЮПІТЄР ЛТД».
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
В обґрунтування апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
У поданій скарзі Скаржник посилається на те, що сума грошової винагороди арбітражного керуючого Слостіна А.Г. за виконання повноважень ліквідатора є завищеною.
Також Скаржник вважає, що відповідні витрати неправомірно покладено на кредиторів обов'язок щодо сплати арбітражному керуючому грошової винагороди у пропорційності до задоволених, а не визнаних вимог кредиторів.
У поданому 29.04.2026 відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Слостін А.Г. заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.
В обґрунтування заявленої позиції ліквідатор зазначає, що відшкодування його витрат за рахунок активів боржника було частковим, а тому останнім було застосовано принцип пропорційного розподілу суми несплаченої основної винагороди між кредиторами відповідно до розміру їхніх визнаних вимог.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Мартинюка С.В. (доповідач), судді - Золотарьова Я.С., Фещенко Ю.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4871/22. Розгляд справи №904/4871/22 призначено у судовому засіданні на 06.05.2026.
29.04.2026 до суду через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Слостіна А.Г. надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого заявник заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПІТЄР ЛТД", 49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29А, код ЄДРПОУ 39764043, введено процедуру розпорядження майном відносно боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича, свідоцтво №2042 від 10.11.2021.
22.06.2023 Господарським судом Дніпропетровської області винесено постанову, якою:
- припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПІТЄР ЛТД", 49000, м.Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29А, код ЄДРПОУ 39764043;
- припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПІТЄР ЛТД", 49000, м.Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29А, код ЄДРПОУ 39764043 арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича, свідоцтво №2042 від 10.11.2021;
- визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮПІТЄР ЛТД", 49000, м.Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29А, код ЄДРПОУ 39764043 банкрутом;
- відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік, до 22.06.2024 року;
- призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПІТЄР ЛТД", 49000, м.Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29А, код ЄДРПОУ 39764043 арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича, свідоцтво №2042 від 10.11.2021.
Загальний розмір основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора за період з 22.06.2023 року по 20.09.2024 року становить - 327 516,00 грн. та складається з наступного:
- розмір основної грошової винагороди - 326 530,00 грн. (сплачено);
- розмір понесених витрат складає - 986,00 грн. (сплачено).
На засіданні зборів комітету кредиторів, яке відбулося 08.10.2024 (протокол зборів комітету кредиторів №8), комітетом кредиторів схвалено звіт арбітражного керуючого Слостіна А.Г. №8 про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №904/4871/22 про банкрутство ТОВ "ЮПІТЄР ЛТД" за період з 10.01.2023 по 20.09.2024 у загальному розмірі, запропонованому АТ КБ "ПРИВАТБАНК", а саме: 328 564,00 грн., з яких 326 530,00 грн. - основна грошова винагорода за період виконання повноважень ліквідатора з 22.06.2023 року по 20.09.2024 року та 1 048,00 грн. витрати понесені на стадії розпорядження майном та 986,00 грн. витрати понесені у ліквідаційній процедурі.
12.11.2024 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:
- задоволено частково клопотання ліквідатора Слостіна А.Г. від 16.10.2024 про затвердження звіту нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат;
- затверджено звіт арбітражного керуючого Слостіна А.Г. про нарахування та виплату грошової винагороди у розмірі 326 530,00 грн., здійснення та відшкодування витрат у розмірі 986,00 грн. за період з 22.06.2023 року по 20.09.2024 за виконання повноважень ліквідатора у справі №904/4871/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПІТЄР ЛТД", 49000, м.Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29А, код ЄДРПОУ 39764043;
- в задоволенні решти вимог клопотання відхилено.
Розмір мінімальної заробітної плати з 01.04.2024 по 31.12.2024 встановлений на рівні 8 000 грн., відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2025 по 31.12.2025 встановлений на рівні 8 000 грн, відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Згідно звіту №10 від 20.01.2026 арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №904/4871/22 про банкрутство ТОВ "ЮПІТЄР ЛТД" встановлено, що за період з 21.09.2024 по 20.01.2026:
- розмір основної грошової винагороди становив 408 736,13 грн., з якої сплачено - 87 502,27 грн.;
- розмір понесених витрат становив 7 745,33 грн., з яких сплачено 7 745,33 грн.
Вказані вище витрати ліквідатора складалися з:
- 240,00 грн. - витрати за отримання кваліфікованого сертифікату відкритого ключа електронного підпису;
- 349,99 грн. - поштові витрати;
- 40,34 грн. - витрати по сплаті судового збору за видачу ухвали;
- 7 000,00 грн. - витрати за послуги з науково - технічного опрацювання документів з метою передачі до архівної установи;
- 115,00 грн. - витрати за отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських організацій.
30.01.2026 відбулося засідання комітету кредиторів ТОВ "ЮПІТЄР ЛТД", на якому комітетом кредиторів прийнято рішення схвалити звіт арбітражного керуючого Слостіна А.Г. №10 про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №904/4871/22 про банкрутство ТОВ "ЮПІТЄР ЛТД" за період з 21.09.2024 по 20.01.2026.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Статтею 1 Кодексу визначено, що ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури;.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами, зокрема розпорядника майна, керуючого санацією та ліквідатора відповідно до законодавства.
Частиною 1 ст.30 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Нормами ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 6 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
Арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов'язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі, а необґрунтована відмова арбітражному керуючому в можливості отримання гарантованої законом винагороди і тим самим примушення його виконувати повноваження з відсутності оплати праці суперечить ст. 43 Конституції України та ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №5011-50/438-2012 від 17.05.2018.
При цьому, відмова у схваленні (затвердження) звіту арбітражного керуючого, не проведення авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 7 ст. 43 Конституції України, використання примусової праці забороняється; кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом № 475/97- ВР від 17.07.1997) ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов'язкову працю.
Як вбачається із приписів ст.ст. 12, 30 Кодексу України з процедур банкрутства, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно.
Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".
Відтак, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.
Кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2018 у справі №29/5005/468/2012 при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним повноважень у справі про банкрутство має досліджуватись не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури банкрутства, а й які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом відповідної процедури банкрутства, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.
В відповідно до приписів ч. 3 ст. 12 КУзПБ, яка кореспондується зі ст.13 Цивільного кодексу України, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
При цьому "добросовісність" має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а "розсудливість" - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права. Тобто, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
При визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд, через призму зазначених статей та процесуального законодавства, має досліджувати якість виконаних робіт, час за який вони виконані, які фактичні дії вчинялись ліквідатором за заявлений ним період та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно належно виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала зазначена процедура, враховуючи те, що арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності (ст.10 Кодексу України з процедур банкрутства).
Колегія зауважує, саме по собі настання строку для виплати грошової винагороди не тягне за собою обов'язку суду для її призначення, оскільки, як зазначено вище, суд має оцінити належне виконання обов'язків арбітражним керуючим.
Крім того, законодавство не передбачає оплату винагороди арбітражного керуючого, який неналежно виконував обов'язки та своїми діями сприяв порушенню строків, встановлених КУзПБ та ухвалами суду, оскільки такі порушення фактично є зловживанням процесуальними правами.
Законодавець закріпив право на отримання грошової винагороди тільки за тим арбітражним керуючим, який фактично виконував покладенні на нього КУзПБ обов'язки.
Апеляційний суд не погоджується зі Скаржником, який виділяє окремі дні, в які, на його думку, арбітражний керуючий виконував свої повноваження. Слід зазначити, що винагорода арбітражного керуючого встановлюється не за день, а за місяць виконання його функцій. При цьому сам Скаржник визнає, що покладені обов'язки ліквідатор Слостін А.Г. виконував у кожному місяці заявленого періоду.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що арбітражним керуючим Слоснітим А.Г. протягом визначеного періоду підтверджено активне здійснення повноважень ліквідатора боржника у заявлений до затвердження період нарахування основної грошової винагороди, що виявляється у здійснені усієї повноти дій ліквідатора боржника, як в частині розгляду заяв із грошовими вимогами, так і аналізі фінансового та майнового стану боржника та активних діях направлених на повернення майна на користь ТОВ "ЮПИТЄР ЛТД", а також здійснення дій щодо притягнення засновників/посадових осіб боржника до встановленої чинним законодавством відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд виснує про наявність підстав про необхідність затвердження звіту арбітражного керуючого Слостіна А.Г. про нарахування 408 736,13 грн. та виплату 87 502, 27 грн. грошової винагороди, здійснення 7 745,33 грн. та відшкодування витрат 7 745,33 грн. за виконання повноважень ліквідатора у справі №904/4871/22 про банкрутство ТОВ "ЮПІТЄР ЛТД" за період з 21.09.2024 року по 20.01.2026 року.
Щодо стягнення з кредиторів основної грошової винагороди арбітражного керуючого
Скаржник у поданих до суду першої інстанції запереченнях та апеляційній скарзі просить відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора про стягнення на його користь 240 113,24 грн. основної грошової винагороди, посилаючись на те, що оплаті підлягає виключно фактично виконана робота ліквідатора Слостіна А.Г., а тому розмір винагороди підлягає визначенню, виходячи з 74 днів, згідно з датами, які зазначено ліквідатором у звіті, а також з огляду на те, що частково погашені вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області становлять лише 0,22% від загальної суми частково задоволених вимог кредиторів.
На вказане вище заперечення ліквідатором подано відзив на апеляційну скаргу, в якому арбітражний керуючий зазначив, що не може погодитися з доводами ГУ ДПС у Дніпропетровській області, оскільки вони суперечать як ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, так і правовій позиції Верховного Суду.
У відзиві також ліквідатором зазначено, що несплачений залишок розподілено між усіма кредиторами у справі, а не заявлено до стягнення виключно з ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а саме, зокрема, з ГУ ДПС у Дніпропетровській області заявлено до стягнення 240 113,24 грн., з АТ КБ "ПриватБанк" - 41 142,80 грн., з ПАТ "НПК-Галичина" - 37 659,15 грн., з ТОВ "Альянс Еволюшн" - 2 318,67 грн. Отже, ліквідатором подано клопотання з огляду на застосування ним принципу пропорційного розподілу суми несплаченої основної винагороди між кредиторами відповідно до розміру їхніх визнаних вимог.
Щодо стверджень ГУ ДПС у Дніпропетровській області про нарахування грошової винагороди лише за фактично відпрацьовані ліквідатором 74 дні, то арбітражним керуючим Слостіним А.Г. зазначено, що статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства прямо встановлено помісячний порядок нарахування основної грошової винагороди, а не її обчислення, виходячи з кількості окремих дат чи умовно відпрацьованих днів. Тому, здійснений ГУ ДПС у Дніпропетровській області розрахунок не відповідає змісту статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Посилання ГУ ДПС у Дніпропетровській області на правову позицію Верховного Суду щодо необхідності дослідження фактично виконаної роботи не спростовує вимог ліквідатора у даній справі, а навпаки, ліквідатор зазначив, що правова позиція Верховного Суду означає, що суд повинен оцінити, чи здійснював арбітражний керуючий реальні дії, пов'язані з ліквідаційною процедурою, який був їх обсяг та чи були вони необхідними.
У своєму відзиві ліквідатор посилався на постанову Верховного Суду від 14.12.2021 по справі №902/626/20, відповідно до якої суд виходив із того, що якщо процедура банкрутства триває після закінчення авансованих коштів, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних від господарської діяльності боржника або від продажу його майна, недостатньо, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів коштів на оплату його грошової винагороди та відшкодування витрат. Також, Верховним Судом зазначено, що за таких обставин витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати покладаються на кредиторів пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав.
Також, ліквідатором зазначено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області є кредитором із найбільшою сумою визнаних грошових вимог у цій справі, визнані вимоги податкового органу є істотно більшими за вимоги інших конкурсних кредиторів, що й зумовило покладення на нього найбільшої частки несплаченої основної грошової винагороди ліквідатора. Тому, за ствердженням ліквідатора, стягнення з податкового органу лише суми у розмірі 130,24 грн. є неправомірним.
Заслухавши пояснення ліквідатора та представників кредиторів, судом встановлено наступне.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).
Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
У питанні щодо покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого саме на кредиторів боржника потрібно звернутись звертається до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011 (провадження № 12-4гс23) (пункти 7.7-7.12), згідно з якими діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі (частина чотирнадцята статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства). Тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.
Згідно постанови Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/32824/15 визначено, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
Кредитори боржника на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство можуть відмовитися від своїх вимог до боржника, заявлених у порядку статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, припинивши свою участь у процедурі банкрутства як учасники провадження (сторони у справі).
Беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов'язки, пов'язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого.
Законодавством визначено декілька джерел для здійснення оплати послуг ліквідатора, у тому числі і за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
За приписами частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді задовольняються в першу чергу.
У зв'язку із відсутністю у боржника достатньої кількості коштів та будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредиторів за реєстром, пропорційно сумам визнаних вимог, є правомірним, оскільки вказане положення закріплене законодавством як одне із джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого. При цьому, відмова від здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за відсутності майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату послуг арбітражному керуючому можна розцінювати як відмову в можливості отримання гарантованої Законом та Кодексом оплати послуг і тим самим примушення його виконувати повноваження за відсутності оплати праці, що суперечить статті 43 Конституції України та статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №Б14/040-07/15-08.
Кредитори у справі №904/4871/22 про банкрутство ТОВ "ЮПІТЄР ЛТД" не створювали фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора Слостіна А.Г.
Матеріали справи не містять доказів оскарження дій чи бездіяльності арбітражного керуючого та прийняття за результатами розгляду такої скарги відповідного судового рішення.
Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв'язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/32824/15).
Така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.
Викладене узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №909/1036/17 від 25.04.2025.
Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів, жодним чином не має впливати на оплату його послуг.
Відмінність боржників, яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат, що викладено у правових висновках Верховного Суду в постановах від 24.04.2018 у справі № 910/2923/15-г, від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, від 16.04.2019 у справі № 914/2458/16, від 30.01.2019 у справі № 910/32824/15.
Необхідно зауважити, що у випадку коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів у зв'язку із не виявленням майнових активів, що включаються до ліквідаційної маси банкрута або одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам, що викладено у висновках щодо застосування норм права у постанові Верховного суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16.
Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність у банкрута достатніх майнових активів для оплати грошової винагороди арбітражного керуючого Слостіна А.Г. за період виконання ним повноважень ліквідатора у справі, апеляційний суд вважає правомірним пропорційне стягнення з кредиторів грошової винагороди на користь арбітражного керуючого Слостіна А.Г.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
Доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4871/22 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 14.05.2026.
Головуючий суддя С.В. Мартинюк
Суддя Я.С. Золотарьова
Суддя Ю.В. Фещенко