05 травня 2026 року м. Харків Справа № 917/1621/22(917/1030/24)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.
за участю представників сторін:
позивача - Ткач Т.М.
арбітражний керуючий ТОВ "СТРОНГ-ІНВЕСТ" - Сердюк В.В.
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "СТРОНГ-ІНВЕСТ" (вх.№658П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 23.02.2026 у справі № 917/1621/22(917/1030/24) (суддя Ореховська О.О., повне рішення складено в приміщення господарського суду Полтавської області 09.03.2026, дата ЕЦП рішення 12.03.2026)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОНГ-ІНВЕСТ" (52441, Дніпропетровська область, Дніпровський (Солонянський) район, смт. Новопокровка, вул. Дружби, буд. 4, код ЄДРПОУ 42665037)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції" ( 39220, Полтавська область, Полтавський район, смт. Білики, вул. Будівельна, буд. 1, код ЄДРПОУ 36156348)
про стягнення витрат понесених на відновлення та ремонтні роботи за Договором оренди частини цілісного майнового комплексу від 17.03.2023 та розірвання договору
В провадженні господарського суду Полтавської області знаходиться справа № 917/1621/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції" (далі - ТОВ "Сільські традиції") ( 39220, Полтавська область, Полтавський район, смт. Білики, вул. Будівельна, буд. 1, код ЄДРПОУ 36156348), відкрита за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Сервіс-Безпека" відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
За результатами підготовчого засідання ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.01.2023 відкрито провадження у справі №917/1621/22 про банкрутство ТОВ "Сільські традиції"; визнано кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Сервіс-Безпека" (код ЄДРПОУ 34962773) у розмірі 1 703 995,20грн. основного боргу; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Несвіта Володимира Івановича з наданням йому повноважень відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою господарського суду Полтавської області 08.07.2025 у справі №917/1621/22, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2025, припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Сільські традиції"; припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Сільські традиції" арбітражного керуючого Несвіта Володимира Івановича; введено процедуру санації у справі № 917/1621/22 про банкрутство ТОВ "Сільські традиції"; затверджено план санації ТОВ "Сільські традиції", схвалений протокольними рішеннями зборів кредиторів 04.07.2025; призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Сердюка Віктора Володимирович (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1974 від 19.10.2020).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2026 касаційні скарги Білицької селищної ради та Головного управління ДПС у Полтавській області залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2025 та ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.07.2025 у справі №917/1621/22 про введення процедури санації залишено без змін.
Наразі процедура санації ТОВ "Сільські традиції" триває, повноваження керуючого санацією ТОВ "Сільські традиції" виконує арбітражний керуючий Сердюк Віктор Володимирович .
В ході провадження у справі № 917/1621/22 про банкрутство ТОВ "Сільські традиції" до господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОНГ-ІНВЕСТ" ( далі - ТОВ "СТРОНГ-ІНВЕСТ", позивач) з позовною заявою за вх. №1087/24 від 20.06.2024 до ТОВ "Сільські традиції" (відповідач), відповідно до якої просить суд:
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені на відновлення та ремонтні роботи за Договором оренди частини цілісного майнового комплексу від 17.03.2023 у розмірі 3 568 186,24грн, а також 53 522,80грн витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору;
- розірвати Договір оренди частини цілісного майнового комплексу від 17.03.2023, укладений між ТОВ "Сільські традиції" (код ЄДРПОУ 36156348) та ТТОВ "СТРОНГ-ІНВЕСТ" (ЄДРПОУ 42665037).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.02.2026 у справі № 917/1621/22(917/1030/24) відмовлено в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
ТОВ "СТРОНГ-ІНВЕСТ" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області у справі 917/1621/22 (917/1030/24) від 23.02.2026 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Також просить долучити до справи в якості доказу Акт приймання передачі робіт (надання послуг) № 17 від 28.07.2023, складений ТОВ «СТРОНГ-ІНВЕСТ» як Замовником та ТОВ «ДІРЕКТ» як Підрядником.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновок суду першої інстанції про перебування спірного об'єкту у фактичному користуванні позивача спростовується матеріалами справи, згідно яких об'єкт для використання позивачем (орендарем за Договором) - придатним не був. Також, апелянт зазначає, що в рішенні суду першої інстанції зазначено, що відшкодування витрат на ремонт орендованого майна можливе лише після припинення договору оренди. Втім, в самому рішенні відображено, що строк дії спірного Договору оренди сплив на час винесення рішення у справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "СТРОНГ-ІНВЕСТ" (вх.№658П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 23.02.2026 у справі № 917/1621/22(917/1030/24); призначено справу до розгляду на 05.05.2026.
27.04.2026 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОНГ-ІНВЕСТ" залишити без задоволення, рішення господарського суду Полтавської області від 23.02.2026 у справі № 917/1621/22(917/1030/24) залишити без змін.
В судове засідання, призначене на 05.05.2026, з'явились представники учасників справи та надали пояснення в обґрунтування своєї позиції по справі.
Розглянувши клопотання апелянта про долучення нового доказу, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ч. 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянт посилається на те, що акт від 28.07.2023 № 17 між ТОВ «СТРОНГ-ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІРЕКТ» не був долучений до матеріалів справи в Електронному суді через технічні причини, а саме: перебої в електропостачанні, нестабільний інтернет-зв'язок. Доказів існування зазначених обставин до суду не надано.
Між тим, прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 ГПК України підстав для їх прийняття фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті 124, 129 Конституції України, статей 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поруч із цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 статті 13 ГПК України).
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 913/479/18.
Опираючись на викладене, колегія суддів відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання.
Щодо доводів скаржника про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у клопотанні про повернення до стадії підготовчого провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження обґрунтоване тим, що позивачем позов з додатками було подано через підсистему «Електронний суд», але в матеріалах справи в підсистемі «Електронний суд» відсутній Акт приймання передачі робіт (надання послуг) № 17 від 28.07.2023, складений ТОВ «СТРОНГ-ІНВЕСТ» як Замовником та ТОВ «БК «ДІРЕКТ» як Підрядником. Зазначений акт від 28.07.2023 № 17 не був долучений до матеріалів справи в Електронному суді через технічні причини, а саме: перебої в електропостачанні, нестабільний інтернет-зв'язок.
Відмовляючи в задоволенні клопотання позивача про повернення справи до стадії підготовчого провадження, суд першої інстанції зазначив, що у зв'язку із тим, що позивач попередньо, а саме разом з поданням позовної заяви не повідомив суд про неможливість подання у встановлений законом строк з об'єктивних причин доказу - Акту приймання - передачі робіт (надання послуг) № 17 від 28.07.2023, не довів поважності причин пропуску встановленого строку, то за таких обставин, суд першої інстанції не вбачав правових підстав для задоволення поданої позивачем заяви про повернення на стадію підготовчого провадження.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що у заяві про поновлення строку позивач вказує, що через безпосередню близькість до лінії фронту відбуваються систематичні обстріли артилерією, удари БПЛА населеного пункту, де знаходиться підприємство позивача, що унеможливлює своєчасне подання доказів у справі. В свою чергу, суд зазначив, що сам лише факт існування даних обставин не є підставою для продовження строку на подання доказів, оскільки позивачем не наведено та не надано доказів на підтвердження того, яким чином вищевказані обставини впливали особисто на позивача й призвели до неможливості своєчасного подання ним доказу, а саме Акту приймання-передачі робіт (надання послуг) № 17 від 28.07.2023.
Отже, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви позивача про повернення справи до стадії підготовчого провадження врахував обставини цієї справи, оцінив підстави для повернення до стадії підготовчого провадження та дійшов висновків про відсутність обґрунтованих вагомих підстав для такого повернення.
Колегія суддів враховує, що сама по собі необхідність подання додаткових доказів не може розцінюватися як безумовна підстава для повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки інше призвело б до нівелювання значення процесуальних стадій та створило б можливість для зловживання процесуальними правами.
Зважаючи на зазначене вище доводи апеляційної скарги в цій частині зводяться до незгоди з процесуальним рішенням суду першої інстанції та не спростовують висновків про відсутність правових підстав для повернення до стадії підготовчого провадження.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, 17.03.2023 між ТОВ "СТРОНГ-ІНВЕСТ" (далі - позивач, Орендар) та ТОВ "Сільські традиції" (далі - відповідач, Орендодавець) укладено Договір оренди частини цілісного майнового комплексу (далі - Договір оренди, Договір) (а.с. 85-88 т. 1). Передачу в оренду майна, належного ТОВ "Сільські традиції", погоджено протокольним рішенням зборів комітету кредиторів ТОВ "Сільські традиції", що відображено у Протоколі проведення зборів комітету кредиторів №1 від 17.03.2023 (а.с.90-94 т. 1).
Умовами зазначеного Договору оренди сторони узгодили, зокрема наступне:
- (п.1.1. Договору) Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду), частину цілісного майнового комплексу, а саме адміністративно-побутовий корпус з дизарєром № 1 (A, а, a1, ан) загальною площею 569,7 кв.м., мийка (3) загальною площею 267,7 кв.м., водонапірні вежі (К,к) виробничий корпус (Я1) загальною площею 1388,00 кв.м. (згідно плану земельної ділянки виробничого будинку, Додаток 8.1 до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна), каналізаційно-насосна станція (Р) загальною площею 73,7 кв.м., площадки ДЕС та КТП (II), що знаходиться за адресою: Полтавська область, Кобеляцький район, смт. Білики, вулиця Будівельна, будинок 1 (надалі - "Обєкт оренди" або приміщення). Загальна площа орендованих приміщень становить 2299,1 кв.м.
- (п.1.3. Договору) Об'єкт оренди передається в оренду для здійснення Орендарем господарської діяльності.
- ( п.2.1. Договору) розмір орендної плати в місяць встановлюється в Акті приймання-передачі Об'єкта оренди, після проведення грошової оцінки майна та сплачується Орендарем щомісячно до двадцять першого числа поточного місяця за поточний місяць.
- (п.2.2. Договору) Грошові кошти витрачені Орендарем на здійснення поліпшення, ремонту, відновлювальних робіт на Об'єкті оренди здійснені безпосередньо Орендарем або з залученням підрядних організацій зараховуються в рахунок орендної плати. Зазначені кошти витрачені до моменту передачі Орендодавцем Об'єкта оренди Орендарю також безпосередньо зараховуються в оренду (п.2.2. Договору).
- (п.2.3. Договору) Сторони погодили, що в разі перевищення щомісячно витрачених коштів, зазначених в п.2.2. даного Договору, над вартістю оренди дана сума враховується як кредиторська заборгованість Орендодавця перед Орендарем.
- (п.3.1. Договору) Об'єкт оренди передається Орендодавцем та приймається Орендарем за Актом приймання-передачі із зазначенням санітарного, технічного стану Об'єкту оренди, іншої необхідної інформації. Акт приймання-передачі Об'єкту оренди підписується Орендодавцем та Орендарем, і з моменту його підписання є невід'ємною частиною цього Договору (п.3.1. Договору).
- (п.3.2. Договору) Підписання Сторонами Акту приймання-передачі свідчить про фактичну передачу Об'єкту оренди в оренду від Орендодавця Орендарю та тягне за собою початок нарахування Орендної плати за користування Об'єктом оренди.
- (п.3.4. Договору) У момент підписання Акту приймання- передачі Орендодавець передає Орендарю ключі від Об'єкту оренди, після чого Орендар має бути забезпечений безперешкодний доступ до Об'єкту оренди у відповідності до умов Договору.
- (п.4.1. Договору) Термін дії Договору становить 2 (два) роки.
- (п.4.2. Договору) Строком оренди Об'єкта оренди є період, протягом якого Орендар має право користуватися Об'єктом оренди відповідно до умов Договору та повинен сплачувати Орендну плату. Перебіг строку оренди починається у день підписання цього Договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що орендоване майно знаходилося у незадовільному стані, потребувало значних ресурсів та часу для приведення його в робочий стан, позивач вирішив розпочати ремонтні та відновлювальні роботи до моменту передачі майна в оренду.
Вказує, що у відповідності до п.2.2. Договору позивач здійснив відновлювальні та ремонтні роботи на загальну суму 3 568 186,24 грн, на підтвердження чого позивач посилається на договори, укладені ним з підрядними організаціями та акти виконаних робіт за вказаними договорами, а саме:
1.ТОВ "КРЕМЕЛЕКТРО" (здійснено ремонт, відновлення та підключення електроенергії): Договір № 25077 від 22.03.2023 (а.с. 95-100 т. 1); АКТ приймання виконаних будівельних робіт від 21.07.2023 на загальну суму 79 807,20грн (9 т. 1).
2.ТОВ "СУСТР-19" (ремонт, очищення артезіанських свердловин, відновлення дебіту свердловин): Договір №21-03-23/1 від 21.03.2023)(а.с. 30-34 т. 1); АКТ приймання виконаних будівельних робіт від 17.07.2023 на загальну суму 249 890,40грн.; АКТ приймання виконаних будівельних робіт від 31.07.2023 на загальну суму 337 048,80грн (а.с. 12-17 т. 1)
3.ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ДІРЕКТ (ремонтні будівельні роботи): Договір на виконання монтажних робіт № 31/03-2023 від 31.03.2023 (а.с. 36-40 т. 1), додаток до договору №1;
4.ТОВ "СТРОНГ-ІНВЕСТ" (закупівля матеріалів): АКТ списання № 1434087 від 01.08.2023 на загальну суму 86 151,53грн (а.с. 25 т. 1); Накладна № 49170 від 08.01.2024 на загальну суму 50 885,51грн (а.с. 42 т. 1) (Видаткова накладна Рнк/РL-0012202 від 03.04.2023, а.с. 49 т. 1).
Позивач зазначає, що всі здійсненні відновлювальні та ремонтні поліпшення не підлягають відокремленню від Об'єкту оренди.
За твердженням позивача він у повному обсязі, добросовісно виконував усі умови Договору.
Як вказує позивач, на час звернення позивачем з позовом відповідач, в порушення Розділу 3 Договору, не здійснив передачу позивачу майна, яке є предметом оренди за Договором оренди частини цілісного майнового комплексу від 17.03.2023.
Крім цього позивач вказує, що до теперішнього часу не врегульовані земельні відносини, оренда землі не оформлена, що унеможливлює приведення у законодавчу відповідність профільну діяльність позивача, а саме - отримання відповідних дозволів та погоджень для здійснення господарської діяльності.
У зв'язку з цим у позивача відсутня можливість ведення профільної господарської діяльності на зазначеному в Договорі майні.
Позивачем на адреси відповідача та розпорядника майна арбітражного керуючого Несвіта В.І. направлено вимогу № 784 від 21.09.2023 з додатками про невідкладне забезпечення належного виконання умов Договору оренди частини цілісного майнового комплексу від 17.03.2023 (а.с. 18-21 т. 1).
Вказана вимога ні відповідачем, ні розпорядником майна отримана не була, у зв'язку з чим позивач повторно засобами поштового зв'язку направив вимогу № 784 від 21.09.2023 на домашню адресу директора ТОВ "Сільські Традиції" Грушевського Ю.А. (опис та накладна АТ "Укрпошта" № 4900002205551 від 24.10.2023), яке адресатом не отримано (а.с. 22 т. 1). Розпоряднику майна дана вимога з додатками була вручена особисто під підпис.
Вказана вимога позивача залишена без реагування.
Окрім цього позивач зазначає, що ним 14.04.2023 у відповідності до ч.9 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства на адресу відповідача було направлено заяву з додатками, якою було запропоновано інвестиційну програму для здійснення фінансового оздоровлення ТОВ "Сільські Традиції". Проте відповіді на дану пропозицію також не надійшло.
Після цього позивач направив на адресу відповідача та розпорядника майна арбітражного керуючого Несвіта В.І вимогу № 837 від 08.01.2024 з додатками, яка містить наступні вимоги: 1) Укласти Додаткову угоду № 1 від 04.01.2024 до Договору оренди частини цілісного майнового комплексу від 17.03.2023 2) Підписати Акт надання послуг № 1453922 від 19.12.2023, Акт надання послуг № 1453941 від 19.12.2023, Акт надання послуг № 1456439 від 19.12.2023, Накладну № 49170 від 19.12.2023; 3) Відшкодувати ТОВ "СТРОНГ-ІНВЕСТ" витрати, пов'язані з виконанням Договору оренди частини цілісного майнового комплексу від 17.03.2023 у розмірі 3 568 186,24грн (а.с. 27-29, 35, 41-46 т. 1).
Вказане поштове відправлення було повернуто поштовим відділенням на адресу відправника (позивача) за закінченням терміну зберігання (а.с. 44 (зворотний бік) - 46 т. 1).
Розпорядником майна Несвітом В.І. поштове відправлення було отримано 18.01.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 44 т. 1).
Вимога № 837 від 08.01.2024 залишена без реагування.
Позивач зазначає, що 08.01.2024 на виконання вимог Наказу Міністерства фінансів № 1307 від 31 грудня 2015 року ТОВ "Стронг-Інвест" були подані і зареєстровані податкові накладні № 11 на суму 2764402,80, № 12 на суму 79 807,20 грн, № 13 на суму 586 939,20 грн, № 14 на суму 86 151,53 грн, № 15 на суму 50 885,51 грн.( а.с. 47, 49 - 55 т. 1).
З огляду на викладене, позивачем, на підставі на п.2 ч.1 ст.766 Цивільного кодексу України, прийнято рішення про відмову від Договору оренди частини цілісного майнового комплексу від 17.03.2023 та відшкодування збитків, у вигляді понесених витрат на відновлення та ремонт частини орендованого майна на загальну суму 3 568 186,24грн.
З метою захисту свої порушених прав позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просив:
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати, понесені на відновлення та ремонтні роботи на об'єкті оренди за Договором оренди частини цілісного майнового комплексу від 17.03.2023 у розмірі 3 568 186,24грн та 53 522,80грн витрати по сплаті судового збору;
- розірвати Договір оренди частини цілісного майнового комплексу від 17.03.2023, укладений між ТОВ "Сільські традиції" (код ЄДРПОУ 36156348) та ТОВ відповідальністю "СТРОНГ-ІНВЕСТ" (ЄДРПОУ 42665037).
В ході розгляду справи представником позивач заявлено до суду усне клопотання, в якому просив не розглядати позовні вимоги в частині розірвання Договору оренди частини цілісного майнового комплексу від 17.03.2023, укладеного між ТОВ "Сільські традиції" (код ЄДРПОУ 36156348) та ТОВ "СТРОНГ-ІНВЕСТ" (ЄДРПОУ 42665037) оскільки термін дії цього Договору становить 2 роки і під час розгляду справи у суді цей термін вже закінчився.
Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову з посиланням на ненадання сторонами документальних доказів вартості орендованого майна на час його передачі в оренду за Договором оренди від 17.03.2023, що зробило неможливим визначення судом збільшення вартості орендованого майна в результаті зроблених поліпшень, що визначається як різниця між вартістю поліпшеного майна і вартістю цього майна на час його передачі в оренду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, але з мотивів, викладених нижче.
Колегією суддів встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі укладеного ними 17.03.2023 Договору оренди частини цілісного майнового комплексу.
Факт укладання сторонами договору не заперечується.
Разом з цим, позивач стверджує про ухилення відповідача від передачі майна в оренду за Договором оренди частини цілісного майнового комплексу від 17.03.2023, у зв'язку з чим у позивача відсутня можливість ведення профільної господарської діяльності на зазначеному в Договорі майні.
Відповідач у свою чергу посилається на те, що керівник відповідача за погодження з розпорядник майна ТОВ "Сільські традиції" арбітражним керуючим Несвітом В.І. передали підписаний в 2-х екземплярах Договір оренди частини цілісного майнового комплекс та Акт приймання-передачі представникам позивача. При цьому відповідачем Акт приймання-передачі об'єкту оренди за Договором оренди частини цілісного майнового комплексу від 17.03.2023 (копія) суду не наданий як і не надані докази його вручення (направлення) позивачу.
Так, колегією суддів прийнято до уваги те, що після підписання Договору оренди відповідач мав повний доступ до об'єкту оренди (вільний пропуск на КПП, наявність ключів від дверей орендованих приміщеннях тощо), що свідчить про можливість здійснення позивачем будівельних робіт у орендованих приміщеннях з метою подальшого їх використання у своїй господарській діяльності. Такий вид господарювання прямо передбачений п. 2.2 договору сторін.
Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ст. 776 ЦК України передбачено, що поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Наслідки поліпшення наймачем речі, переданої у найм, визначені у ст.778 Цивільного кодексу України.
Так, за приписами ст. 778 Цивільного кодексу Украйни наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Отже, законодавством закріплено право наймача на проведення поліпшень майна, яке є предметом договору найму, лише за згодою наймача. Аналогічна вимога передбачена законом і для отримання орендарем відшкодування витрат за поліпшення майна.
Крім того, умовами п. 5.1.2. Договору оренди від 17.03.2023 сторони узгодили, що орендар має право здійснювати ремонт, відновлення, поліпшення Об'єкту оренди самостійно чи з залученням сторонніх організацій. Результат даних робіт фіксується актом виконаних робіт з обов'язковим зазначенням суми витрачених коштів на матеріали та роботи та погоджується з розпорядником майна.
Орендодавець зобов'язаний прийняти від Орендаря в рахунок оплати за оренду акти виконаних робіт по ремонту, відновленню, поліпшенню Об'єкта оренди з обов'язковим зазначенням суми витрачених коштів на матеріали та роботи (п. 5.4.3. Договору).
На підтвердження факту проведення в орендованому приміщенні поліпшень на суму 3 568 186,24грн позивач посилається на укладені ним договори з підрядними організаціями та акти виконаних робіт за вказаними договорами, а саме:
ТОВ "КРЕМЕЛЕКТРО" (здійснено ремонт, відновлення та підключення електроенергії): Договір № 25077 від 22.03.2023; АКТ приймання виконаних будівельних робіт від 21.07.2023 на загальну суму 79 807,20грн;
ТОВ "СУСТР-19" (ремонт, очищення артезіанських свердловин, відновлення дебіту свердловин): Договір №21-03-23/1 від 21.03.2023); АКТ приймання виконаних будівельних робіт від 17.07.2023 на загальну суму 249 890,40грн.; АКТ приймання виконаних будівельних робіт від 31.07.2023 на загальну суму 337 048,80грн;
ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ДІРЕКТ (ремонтні будівельні роботи): Договір на виконання монтажних робіт № 31/03-2023 від 31.03.2023, додаток до договору №1;
ТОВ "СТРОНГ-ІНВЕСТ" (закупівля матеріалів): АКТ списання № 1434087 від 01.08.2023 на загальну суму 86 151,53грн; Накладна № 49170 від 08.01.2024 на загальну суму 50 885,51грн (Видаткова накладна Рнк/РL-0012202 від 03.04.2023, а.с. 49 т. 1).
В свою чергу, як стверджує відповідач та підтверджується матеріалами справи, в порушення п. 5.1.2. Договору позивачем не погоджувалась з розпорядником майна вартість здійснених поліпшень.
Крім того, матеріали справи не містять доказів погодження орендодавцем переліку робіт та їх вартості будь-яким іншим способом.
В той же час направлені позивачем вимоги № 784 від 21.09.2023 про невідкладне забезпечення належного виконання умов Договору оренди частини цілісного майнового комплексу та № 837 від 08.01.2024 не є доказами погодження з розпорядником майна вартості здійснених ним поліпшень, оскільки це виключно одностороння дія.
Як вже було зазначено вище, у відповідно до ч. 5 ст. 778 ЦК України, якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову з підстав того, що позивачем здійснено поліпшення орендованого майна без погодження з орендодавцем обсягу, переліку і вартості робіт, що позбавляє права позивача на відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов правильного висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення позову.
Разом з цим, як на підставу для відмови в позові місцевим господарським судом було вказано на неможливість визначення судом збільшення вартості орендованого майна в результаті зроблених поліпшень, що визначається як різниця між вартістю поліпшеного майна і вартістю цього майна на час його передачі в оренду. Такий підхід, за певних умов, може бути застосований до поліпшень орендованого державного майна. Однак, оскільки даний спір стосується приватного майна, колегія суддів не вбачає підстав застосування такого правового підходу у даному спорі.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
В силу дії статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального та процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Зважаючи на викладене, апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення місцевого господарського суду підлягає зміні із викладенням його мотивувальної частини в редакції даної постанови, тоді як решту рішення слід залишити без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.
Керуючись статтями 129, 270, 275, 276, 277, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ТОВ "СТРОНГ-ІНВЕСТ" (вх.№658П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 23.02.2026 у справі № 917/1621/22(917/1030/24) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 23.02.2026 у справі № 917/1621/22(917/1030/24) змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови.
В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 23.02.2026 у справі № 917/1621/22(917/1030/24) залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 14.05.2026.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко