ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
14 травня 2026 року Справа № 906/1362/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Романюк Ю.Г., суддя Саврій В.А. , суддя Миханюк М.В.
розглянувши без повідомлення (виклику) сторін заяву Фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/1362/24, в межах розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.12.2025 (повний текст рішення складено 26.12.2025) та на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.12.2025 (повний текст додаткового рішення складено 31.12.2025), ухвалені суддею Давидюком В.К. у м. Житомир
у справі № 906/1362/24
за позовом Фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез"
про стягнення 24 191 404, 16 грн
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.04.2026 у справі № 906/1362/24, серед іншого: апеляційну скаргу ФОП Губенка Сергія Анатолійовича задоволено частково; скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 18 грудня 2025 року у справі № 906/1362/24 та постановлено ухвалити нове рішення; скасовано додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29 грудня 2025 року у справі № 906/1362/24 та постановлено ухвалити нове рішення.
13.04.2026 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява представника позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу; проте, оскільки у судовому засіданні 16.04.2026 представниця відповідача заперечувала проти вирішення питання про розподіл судових витрат на стадії ухвалення рішення, посилаючись на необхідність додаткового часу для подання заперечень і розрахунків, з метою забезпечення принципів змагальності та рівності сторін, колегія суддів дійшла висновку про надання сторонам строку для подання відповідних пояснень і доказів. Відтак, колегія суддів виснувала, що питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу підлягає вирішенню після реалізації сторонами зазначених процесуальних прав.
04.05.2026 від представника відповідача ТзОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" надійшли заперечення на заяву представника позивача про розподіл судових витрат та заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/1362/24 про відшкодування судових витрат.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2026, серед іншого, призначено розгляд заяв Фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/1362/24 у строк до 14.05.2026 року включно - без повідомлення учасників справи, а також запропоновано позивачу у строк до 12.05.2026 включно надати свої заперечення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/1362/24.
Позивач правом на подання заперечень щодо заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/1362/24 про відшкодування судових витрат не скористався.
Відповідно до ч.ч. 1-3,5 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія ухвалила здійснити розгляд вказаних заяв про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/1362/24 без повідомлення учасників справи.
Розглядаючи заяви ФОП Губенка Сергія Анатолійовича та ТзОВ "Новофарм-Біосинтез" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, Північно-західний апеляційний господарський суд виходить з такого.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Право особи на отримання правничої допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст. 131-2 Конституції України, ст. 16 ГПК України, відповідними нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Разом з тим колегія суддів враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений також у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
Суд враховує, що за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначено у ч. 4 ст. 129 ГПК України. Зокрема, у п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Поряд із тим, у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Щодо заяви фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що в апеляційній скарзі представник ФОП Губенка С.А., окрім іншого, зазначив, що орієнтовний розрахунок понесених апелянтом судових витрат з надання професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції становить 150 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат представник позивача долучив до матеріалів справи наступні докази:
- Ордер про надання правничої допомоги,
- Договір про надання правничої допомоги,
- Додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги від 12.12.2023,
- Акт приймання-передачі надання послуг до Договору про надання правничої допомоги від 12.12.2023 від 10.04.2026.
Колегією суддів встановлено, що 12.12.2023 між фізичною особою-підприємцем Губенком Сергієм Анатолійовичем (клієнт) та адвокатом Гамеєм Валентином Володимировичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 1.2 договору адвокат, зокрема, зобов'язався надавати клієнту правничу допомогу у супроводженні процедури стягнення коштів з ТзОВ фірми "Новофарм-Біосинтез" на підставі агентського договору №02/09/20 від 01.09.2020.
Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що на визначення розміру гонораруаАдвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар Адвоката при виконанні робіт наведених у п.п.1.1.-1.3. цього Договору вказано у Додатку №1, що є невід'ємною частиною Договору.
За умовами п. 1.1 додатку №1 від 12.12.2023 до договору сторони домовилися, що гонорар Адвоката за надання правничої допомоги згідно цього Договору складається з наступних частин, залежно від виконаної адвокатом роботи та наданих послуг: під час підготовки позовної заяви, включно з аналізом доказів, написанням тексту позову, формуванням додатків та вчинення інших необхідних дій для подання позову, а також інших заяв по суті та процесуальних заяв (зокрема, але не виключно відповідь на відзив, відзив на зустрічний позов, апеляційна скарга, касаційна скарга тощо), які будуть подані в межах судового провадження, гонорар адвоката розраховується, виходячи з вартості однієї години роботи адвоката, яка становить 5 000,00 грн за 1 годину; вартість участі адвоката в одному судовому засіданні становить 5 000,00 грн.
Згідно з п. 1.3 додатку №1 факт надання послуг, їх обсяг та вартість підтверджуються актом приймання-передачі наданих послуг, підписаним сторонами.
10.04.2026 між сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого адвокатом надано, а клієнтом прийнято наступні послуги у справі №906/1362/24:
1) Підготовка та подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду (включно з аналізом рішення Господарського суду Житомирської області від 18.12.2025 та додаткового рішення від 29.12.2025) обсягом 24 год. на суму 120 000,00 грн;
2) Підготовка додаткових пояснень на відзив на апеляційну скаргу ТзОВ фірми "Новофарм-Біосинтез" обсягом 10 год. на суму 50 000,00 грн;
3) Підготовка заяви про відмову від частини позовних вимог у справі № 906/1362/24 обсягом 3 год. на суму 15 000,00 грн;
4) Участь у судових засіданнях з розгляду справи № 906/1362/24 від 24.03.2026 та 02.04.2026 у Північно-західному апеляційному суді на загальну суму 10 000,00 грн.
Також позивачем заявлено до відшкодування витрати на участь адвоката у судовому засіданні 16.04.2026 у сумі 5 000,00 грн, оскільки Акт-приймання-передачі наданих послуг було складено між адвокатом та клієнтом 10.04.2026, у зв'язку з цим неможливо було передбачити участь адвоката у вищезгаданому засіданні.
Загальна вартість наданих послуг становить 200 000,00 грн.
Також в акті зазначено, що його підписанням сторони підтверджують, що послуги надані виконавцем клієнту в повному обсязі та належним чином. Клієнт не має жодних претензій щодо обсягу наданих послуг.
Вказаний Акт підписаний сторонами із використанням електронних цифрових підписів.
Відповідно до п. 1.4. Додатку №1 до Договору сторони погодили, що сума гонорару адвоката підлягає сплаті клієнтом протягом 10 днів з моменту складення повного тексту рішення суду відповідної інстанції.
Водночас, позивач вказує, що оскільки одним з етапів реалізації принципу відшкодування судових витрат є попереднє визначення їх розміру, а у апеляційній скарзі було зазначено, що орієнтовний розрахунок понесених позивачем судових витрат з надання професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції становить 150 000,00 грн, у відповідності до попереднього розрахунку таких витрат та згідно з приписами ст.124 ГПК України, останній просить стягнути з відповідача на користь позивача 150 000, 00 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що правничу допомогу позивачу у суді апеляційної інстанції надавав адвокат Гамей В.В.
У поданих запереченнях представник відповідач просить зменшити заявлений апелянтом розмір витрат на професійну правничу допомогу з 150 000,00 грн до 50 000,00 грн, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та часом, витраченим на їх виконання.
При цьому товариство вказує, що дана справа не є складною у юридичному сенсі, значна частина доказової бази була сформована сторонами ще під час розгляду справи судом першої інстанції, а погодинна ставка адвоката у розмірі 5 000,00 грн є надмірною та не відповідає критерію розумності й співмірності судових витрат. Окрім того, зазначено, що позовні вимоги були задоволені частково, позивач відмовився від частини позовних вимог після подання відповідачем додаткових пояснень щодо помилковості розрахунків, а також звернено увагу на відсутність належних доказів фактичної сплати позивачем заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу.
В силу частини 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Тобто відшкодування судових витрат, в тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку з розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19);
Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та пункт 20 постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 917/304/21).
Здійснивши оцінку доказів, поданих представником позивача на підтвердження надання послуг адвоката, які наведені в акті приймання-передачі наданої правничої допомоги, колегія суддів виснує, що останні є належними і допустимими доказами на підтвердження факту надання професійної правничої допомоги та реальності понесених витрат у розумінні ст. 126 ГПК України, а відображена в ньому інформація про характер наданих послуг в суді апеляційної інстанції відповідає матеріалам справи, рівню її складності та критерію розумності й співмірності судових витрат.
Щодо заяви ТзОВ фірми "Новофарм-Біосинтез" про ухвалення додаткового рішення.
Нормами ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на той факт, що апеляційний господарський суд за результатами розгляду цієї справи дійшов висновку про скасування оскаржуваних рішень, відповідно, в силу приписів ст. 129 ГПК України, витрати відповідача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції не підлягають відшкодуванню.
Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин 4, 5 статті 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/1362/24 відбувався без повідомлення (виклику) учасників справи, тому у відповідності до частин 4, 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення цієї додаткової постанови є дата складення її повного тексту.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/1362/24 задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" (11700, Житомирська область, м. Звягель, вул. Житомирська, 38, ід. код 20420715) на користь Фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) 150 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/1362/24 відмовити.
4. Господарському суду Житомирської області на виконання постанови видати наказ.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
6. Справу № 906/1362/24 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складено "14" травня 2026 р.
Головуюча суддя Романюк Ю.Г.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Миханюк М.В.