вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" травня 2026 р. Справа№ 910/7180/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
секретар судового засідання Авсюкевич Н.В.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та Головного управління Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 (повний текст складено 30.01.2026) у справі № 910/7180/25 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом Керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі:
1. Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
2. Головного управління Національної гвардії України
до Шаповала Андрія В'ячеславовича
про стягнення 1 533 000,00 грн,
06.06.2025 керівником Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону подано до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та Головного управління Національної гвардії України позовну заяву до Шаповала Андрія В'ячеславовича про стягнення 1 533 000,00 грн.
Прокуратура вважала, що відповідачем за договором № 552/ВЗЗ-2022 від 22.09.2022 було поставлено Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України товар, який не відповідає технічним вимогам та не може використовуватися за цільовим призначенням.
На думку прокурора та позивачів, комплексною товарознавчою та судово-економічною експертизою № 6/6-1/5 від 03.10.2024 доведено, що предмети поставлені ФОП Шаповал А.В. на виконання договору від 22.09.2022 № 552/ВЗЗ-2022 не є аптечками військовими медичними індивідуальними згідно вимог Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 10.04.2015 № 421 «Про затвердження Норм належності медичної служби та з'єднань військових частин, підрозділів та навчальних закладів Національної гвардії України», та наказу Міністерства охорони здоров'я України від 05.01.2017 № 6 «Про затвердження переліків лікарських засобів та медичних виробів, аптечки автомобільної загальновійськової, наплічника медичного загальновійськового санітара та наплічника медичного загальновійськового санітарного інструктора».
У зв'язку з чим прокурор вважав, що наявні підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої п. 7.3. вказаного договору.
Відповідач заперечував проти позовних вимог позивача та зазначав, що позивачами належними та допустимими доказами не доведено факт постачання товару неналежної якості. Відповідач вважав, що оскільки договором № 552/ВЗЗ-2022 від 22.09.2022 було визначено комплектність товару, який мав постачатися покупцеві, а на момент його передачі були відсутні будь-які претензії з боку покупця щодо якості чи відповідності умовам договору, то відсутні підстави для застосування до нього будь-яких інших вимог щодо комплектності товару, окрім погоджених сторонами під час укладення договору.
Крім того, відповідач вказував на неналежність та недопустимість наданого разом із позовом висновку експертів від 03.10.2024 № 6/6-1/5, оскільки невідомо, які саме аптечки були передані для проведення експертного дослідження, зважаючи на те, що в аналогічний період аптечки військові медичні індивідуальні поставлялись позивачу-1 також іншими суб'єктами господарювання.
Водночас відповідачем було заявлено про пропуск строку позовної давності.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у справі №910/7180/25 відмовлено у задоволені позовних вимог.
Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у разі погодження сторонами у договорі поставки умов щодо якості (комплектності) продукції, яка поставляється, із посиланням у договорі на вимоги щодо якості (комплектності), визначені законодавством, постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару саме тієї якості, яка погоджена сторонами у договорі.
Суд зазначив, що у Додатку № 2 до Договору сторонами було погоджено опис аптечки військової медичної індивідуальної, яка мала поставлятись відповідачем. Відтак, на думку суду, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах до «аптечки медичної військової індивідуальної» вимог щодо комплектності, які передбачені Технічним регламентом щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.04.2015 № 421 «Про затвердження Норм належності медичної служби та з'єднань військових частин, підрозділів та навчальних закладів Національної гвардії України», а також наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.01.2017 № 6 «Про затвердження переліків лікарських засобів та медичних виробів, аптечки автомобільної загальновійськової, наплічника медичного загальновійськового санітара та наплічника медичного загальновійськового санітарного інструктора». При цьому матеріали справи не містять складених сторонами Договору актів виявлених недоліків, як це передбачено п. 5.4 Договору, або актів про порушення умов договору відповідно до п. 7.3 Договору щодо якості та комплектності товару. Крім того, під час прийняття товару позивачем-1 не було висловлено жодних зауважень щодо його якості та комплектності.
Щодо наданого позивачем доказу, який, на його думку, мав підтвердити невідповідність поставленого товару вимогам щодо комплектності (висновок експерта від 03.10.2024 № 6/6-1/5), місцевий господарський суд зазначив, що неможливо встановити, які саме аптечки були використані для проведення дослідження, оскільки поставка аптечок відповідачем відбулась у 2022 році, тоді як експертиза проводилася через два роки після поставки. З огляду на відсутність будь-яких зауважень під час приймання товару, неможливо достеменно встановити, чи саме аптечки, поставлені відповідачем, були передані на експертне дослідження.
Крім того, суд вказав на відсутність доказів невідповідності всього обсягу поставленого товару, оскільки відповідачем було поставлено 3500 аптечок, тоді як на експертне дослідження передано лише 10 предметів, схожих на аптечки військові медичні індивідуальні, поставлені ФОП Чубенко О.А. та ФОП Шаповал А.В.
Не погоджуючись із висновком суду, Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону засобами поштового зв'язку звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у справі № 910/7180/25 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд безпідставно не врахував наданий прокурором висновок експерта від 03.10.2024 № 6/6-1/5 як доказ поставки відповідачем неякісного (некомплектного) товару, тоді як будь-якого іншого висновку експерта відповідачем до суду надано не було.
На думку апелянта, суд безпідставно залишив поза увагою заяву свідка ОСОБА_2 , якою підтверджується місце зберігання поставленого відповідачем товару, що в подальшому був переданий на експертне дослідження. Крім того, надані відповідачем декларації про відповідність медичного виробу «турнікет (кровоспинний джгут)» не відповідають вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів.
Прокурор вважав, що суд не міг критично оцінювати відсутність будь-яких зауважень покупця щодо якості чи комплектності товару на момент його передачі, з огляду на наявність службового розслідування та кримінального провадження стосовно особи, відповідальної за прийняття товару. Тим більше, що матеріали кримінального провадження містять протокол огляду від 11.02.2025, яким підтверджується невідповідність наданої продавцем декларації про відповідність медичного виробу «травматична пов'язка (ізраїльський бандаж)» вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів.
При цьому, на думку апелянта, безпідставним є посилання суду на матеріали службового розслідування, проведеного ГУ НГУ щодо можливих порушень під час закупівлі аптечок військових медичних індивідуальних ВЧ НОМЕР_1 НГУ, оскільки такі матеріали містять висновки комісії про необхідність спеціальних експертних знань для визначення якості поставленого товару. Водночас у межах службового розслідування було встановлено невідповідність поставленого товару вимогам наказу МВС України від 10.04.2015 № 421.
Відтак апелянт вважав, що наявні підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої умовами договору, за поставку неякісного товару, який не відповідає технічним регламентам.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 матеріали апеляційної скарги Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у судовій справі № 910/7180/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 25.03.2026.
05.03.2026 представником позивача-2 подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
09.03.2026 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 задоволено клопотання представника позивача-2 та повідомлено учасників справи, що судове засідання, призначене на 25.03.2026 відбудеться в режимі відеоконференції.
10.03.2026 відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач вважав, що наведені апелянтом твердження є хибними припущеннями, які не ґрунтуються на належних і допустимих доказах, долучених до матеріалів справи. На його думку, прокурором не доведено факту неналежної якості поставлених аптечок військових медичних індивідуальних поданими доказами.
Відповідач наполягав, що аптечки медичні військові індивідуальні були поставлені відповідно до наданої комерційної пропозиції та опису, зазначеного у додатку № 2 до договору. Крім того, у момент прийняття товару жодних претензій щодо якості чи комплектності товару військовою частиною НОМЕР_1 НГУ не пред'являлося. Також відповідач зазначав, що суд не зобов'язаний надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони у справі, а тому вважав оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та таким, що ухвалене з повним і всебічним дослідженням обставин справи.
16.03.2026 прокурором подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій вона заперечила доводи відповідача щодо відповідності комплектності товару умовам укладеного договору. Прокурор зазначив, що умовами договору передбачено, що якість товару повинна відповідати технічним стандартам (вимогам, умовам, завданням) виробника, а також законодавству щодо показників якості товарів відповідного виду або роду.
На думку апелянта, факт прийняття товару без зауважень не звільняв постачальника від відповідальності за порушення умов договору щодо якості та комплектності товару, при цьому відповідачем не надано доказів того, що поставлені аптечки відповідали технічним вимогам, погодженим сторонами у договорі, тоді як наданий ним висновок експерта від 03.10.2024 № 6/6-1/5 у сукупності з іншими доказами підтверджує факт постачання товару неналежної якості та неукомплектованого відповідно до вимог законодавства.
18.03.2026 ВЧ НОМЕР_1 НГУ подано пояснення у справі, у яких підтримала доводи, викладені прокурором в апеляційній скарзі та у відповіді на відзив на апеляційну скаргу, та зазначила, що висновок експерта від 03.10.2024 № 6/6-1/5 є належним і допустимим доказом, який підтверджує факт постачання відповідачем товару, що не може бути використаний за своїм цільовим призначенням, а відтак наявні підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої умовами договору.
На думку позивача-1, прийняття товару без зауважень не звільняло постачальника від відповідальності за порушення умов договору щодо якості та комплектності товару, а поставлений відповідачем товар не відповідав технічним регламентам.
У судовому засіданні 25.03.2026 оголошено перерву до 29.04.2026.
02.04.2026 представником позивача-2 подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 задоволено клопотання представника позивача-2 та повідомлено учасників справи, що судове засідання, призначене на 29.04.2026 відбудеться в режимі відеоконференції.
29.04.2026 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні.
29.04.2026 до матеріалів справи долучено службову записку головуючого судді Кропивної Л.В. про заміну судді Руденко М.А. у зв'язку з її перебуванням у відпустці.
29.04.2026 до матеріалів справи долучено розпорядження керівника апарату щодо призначення повторного розподілу судових справ.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2026 матеріали апеляційної скарги Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у судовій справі № 910/7180/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду та оголошено перерву у розгляді справи до 06.05.2026. Задоволено клопотання позивача-2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та повідомлено учасників справи, що судове засідання, призначене на 06.05.2026 відбудеться в режимі відеоконференції.
30.04.2026 представником позивача-2 подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання 06.05.2026 представники сторін з'явилися.
Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при вирішенні позову, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції, 22.09.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) укладено договір № 552/ВЗЗ-2022 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов'язується у визначені Договором строки поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток №1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Найменування (номенклатура, асортимент, кількість) товару зазначена в Додатку №1 до цього Договору. Код ДК 021:2015:33190000-8 - Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні (33196000-0 - Аптечки першої медичної допомоги) (п. 1.2. Договору).
Пунктом 2.1. Договору визначено, що постачальник повинен передати (поставити) замовнику товар, передбачений цим Договором, якість якого (яких) відповідає умовам, які передбачені в описі Аптечки військової медичної індивідуальної (Додаток №2) та пункті 2.3. Договору.
На кожне найменування товару постачальник повинен надати оригінали документів або належним чином завірені копії документів, що підтверджують якість поставленого товару у відповідності з чинними нормативно-правовими актами та законодавством України та підтверджують відповідність товару технічним вимогам замовника, узгодженим з постачальником (п. 2.2. Договору).
Якість товару повинна відповідати технічним стандартам (вимогам, умовам, завданням) виробника та законодавству щодо показників якості такого роду або виду товарів (п. 2.3. Договору).
Загальна сума Договору складає 7 665 000,00 грн без ПДВ (п. 3.1. Договору).
Відповідно до п. 5.4. Договору при передачі товару постачальник повинен направити уповноваженого представника, який зобов'язаний передати всю необхідну документацію на товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару.
За умовами п. 5.5. Договору на кожну партію товару, що постачається, постачальник обов'язково надає замовнику наступні документи, а саме:
- товарно-транспортну накладну (у разі перевезення товару автомобільним транспортом). Товарно-транспортна накладна оформлена належним чином відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568) «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні);
- рахунок-фактуру, підписаний особою, уповноваженою на підписання господарських та фінансових документів;
- видаткову накладну (у трьох примірниках), підписану особою, уповноваженою на підписання господарських та фінансових документів;
- оригінали (або завірені постачальником копії) декларацій виробника або сертифікатів якості;
- документи щодо якості поставленого товару, відповідності його технічним умовам або регламентам (ТУ, ДСТУ, ГОСТ і т.д.).
У разі поставки товару, ввезеного на митну територію України та виробником якого є нерезидент України, постачальник зобов'язаний зазначити в товаросупроводжувальних документах код УКТЗЕД товару, номер та дату митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару та надати копії митних декларацій.
Відповідно до п. 5.2.1. Договору датою поставки товару вважається дата отримання його замовником і підписання уповноваженими представниками сторін накладної та акту приймання-передачі.
У разі невідповідності товару умовам цього Договору, замовник має право не приймати товар та вимагати його заміни (або усунення недоліків) за рахунок постачальника, на товар відповідної якості, зазначеної у цьому Договорі. У такому разі сторонами складається акт виявлених недоліків. Постачальник зобов'язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання акту виявлених недоліків сторонами, провести власними силами (засобами) та за власний рахунок таку заміну (або усунення недоліків). У разі відмови постачальника від підписання акту виявлених недоліків, останній складається замовником в односторонньому порядку і протягом 3 (трьох) календарних днів надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладення, що вважається належним доказом ознайомлення постачальника з вищезазначеним актом (п. 5.4. Договору (дублюється по нумерації).
У разі невідповідності товару умовам цього Договору, замовник має право відмовитись від прийняття і оплати такого товару, а якщо товар уже оплачений замовником - вимагати повернення сплаченої суми від постачальника (п. 5.5. Договору (дублюється по нумерації).
Відповідно до п. 5.6. Договору право власності замовника на товар виникає з моменту прийняття товару, факт якого засвідчується відміткою замовника на акті приймання-передачі та відповідній накладній.
Підпунктом 6.1.3. п. 6.1. Договору на замовника покладено обов'язок із повідомлення постачальника про виявлені недоліки товару та/або невідповідність товару умовам Договору у порядку, передбаченому цим Договором.
Водночас, постачальник згідно з пп. 6.3.2. п. 6.3. зобов'язаний забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам цього Договору. Крім того, постачальник зобов'язаний відповідати за всі недоліки товару, які не могли бути виявлені замовником під час прийому товару (пп. 6.3.7. п. 6.3. Договору).
За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором сторони несуть відповідальність передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших чинних нормативно-правових актів України та цим Договором (п. 7.1. Договору).
У разі поставки неякісного (некомплектного товару або порушенням розділу 2 цього Договору) постачальник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% вартості цього товару. Факт поставки неякісного товару підтверджується Актом про порушення умов Договору. У випадку відмови від підпису вищезазначеного Акту однією із сторін цього Договору або неприбуття сторони на підписання, запис про таку відмову чи не прибуття сторони для підписання зазначається в акті і підписується відповідно другою стороною Договору. Зазначений товар не зараховується постачальнику у виконання поставки і підлягає заміні в строк 10 (десяти) робочих днів з дня направлення документа щодо невідповідної якості товару. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань за цим Договором (п. 7.3. Договору).
Відповідно до Специфікації, яка є додатком №1 до Договору, відповідач зобов'язався поставити до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України товар - Аптечка військова медична індивідуальна в кількості 3500 шт. загальною вартістю 7 665 000,00 грн без ПДВ (код НК 024:2029 44047 - одноразовий медичний набір для першої медичної допомоги, який не містить лікарських засобів).
У Додатку № 2 до Договору наведено Опис Аптечки військової медичної індивідуальної.
Згідно з видатковою накладною від 06.10.2022 № 67 ФОП Шаповал А.В. поставив позивачу-1 товар за Договором - аптечки військові медичні індивідуальні у кількості 3500 шт. вартістю 7 665 000,00 грн.
Позивачем-1 сплачено відповідачу кошти за поставлений товар у розмірі 7 665 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 07.10.2022 № 7369.
Однак, звертаючись із позовними вимогами до суду, прокурор вказав, що поставлений відповідачем на користь позивача-1 за Договором товар не відповідає технічним вимогам та не може використовуватись за цільовим призначенням, що підтверджується висновком експертів Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 03.10.2024 № 6/6-1/5. Відтак, прокурор вказував на те, що відповідачем було порушено умови зобов'язання за Договором щодо поставки якісних (комплектних) товарів, що є підставою для застосування до відповідача штрафних санкцій відповідно до п. 7.3. Договору у розмірі 20% вартості товару, що складає 1 533 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
При цьому суд також враховує, що цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки. Така правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших звичайних вимог.
Так, відповідно до обставин справи, взаємовідносини між позивачем-1 та відповідачем були врегульовані умовами підписаного ними Договору, який за своєю природою є договором поставки.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
За положеннями частин 1, 2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису (ч. 3 ст. 673 ЦК України).
Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам (ч. 4 ст. 673 ЦК України).
Частиною 1 ст. 688 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.
Статтею 678 ЦК України передбачено правові наслідки передання товару неналежної якості. Так, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
В силу положень ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві, або з причин, які існували до цього моменту.
Колегія суддів зазначає, що предметом поставки є товар, вимоги до якого визначені у Специфікації, яка є додатком №1 до Договору: Аптечка військова медична індивідуальна в кількості 3500 шт. загальною вартістю 7 665 000,00 грн без ПДВ. У Додатку № 2 до Договору наведено Опис Аптечки військової медичної індивідуальної, до якої входить: пакет перев'язувальний медичний стерильний (бандаж), маркер водостійкий, ножиці для розрізання одягу і взуття, джут кровоспинний («турнікер»), марля медична стерильна, футляр підсумок з кріпленням до ременя, рукавички медичні оглядові стерильні.
Доводи прокурора про невідповідність поставленого товару вимогам нормативних актів щодо складу аптечки не спростовують належного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору, оскільки вирішальне значення для оцінки належності виконання зобов'язання у спірних правовідносинах мають саме погоджені сторонами умови Договору та додатків до нього, які відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковими для виконання сторонами.
Крім того, умовами договору було передбачено обов'язок постачальника під час поставки товару надати оригінали або належним чином завірені копії декларацій виробника чи сертифікатів якості, документи щодо якості поставленого товару та його відповідності технічним умовам, регламентам і технічним вимогам замовника, узгодженим сторонами договору, а у разі поставки товару, ввезеного на митну територію України, - також документи щодо його митного оформлення.
Уповноваженою особою замовника було прийнято поставлений відповідачем товар та надані разом із ним документи, передбачені умовами договору, без претензій чи зауважень щодо якості, комплектності товару та змісту супровідної документації, що підтверджується видатковою накладною від 06.10.2022 № 67.
Умовами Договору сторони окремо врегулювали порядок дій замовника у разі виявлення невідповідності товару умовам Договору, зокрема шляхом складання акта виявлених недоліків або акта про порушення умов Договору. Однак матеріали справи не містять доказів складення позивачем відповідних актів у порядку та строки, передбачені Договором, а також доказів звернення до відповідача з вимогами про заміну товару чи усунення недоліків після його поставки та прийняття.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Принципу змагальності в господарському судочинстві найбільшою мірою відповідає стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 10.09.2019 р. у справі № 916/2403/18), і саме цей стандарт, як правило, має застосовуватись при розгляді господарських спорів (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17 від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17).
Складений майже через два роки після прийняття товару висновок експертів Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 03.10.2024 № 6/6-1/5 не свідчить про порушення відповідачем умов Договору щодо комплектності та якості поставленого товару, оскільки його зміст не кореспондує предмету договірного регулювання між сторонами та не спростовує факту належного виконання зобов'язання відповідно до погодженого сторонами опису товару.
До того ж, з аналізу зазначеного висновку вбачається, що експертне дослідження проводилось щодо відповідності аптечок вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 10.04.2015 № 421 «Про затвердження Норм належності медичної служби та з'єднань військових частин, підрозділів та навчальних закладів Національної гвардії України», а також наказу Міністерства охорони здоров'я України від 05.01.2017 № 6 «Про затвердження переліків лікарських засобів та медичних виробів, аптечки автомобільної загальновійськової, наплічника медичного загальновійськового санітара та наплічника медичного загальновійськового санітарного інструктора», тоді як вимоги до комплектності аптечки визначалися у спірних правовідносинах описом згідно Додатку № 2 до Договору. Саме погоджений сторонами опис товару є єдиним обов'язковим критерієм оцінки належності виконання зобов'язання постачальником у межах спірного договору.
Крім того, колегія суддів враховує, що на експертне дослідження були надані аптечки медичні військові індивідуальні, отримані як від ФОП Шаповалова А.В., так і від ФОП Чубенка, що унеможливлює однозначне встановлення того, що саме товар, поставлений відповідачем у межах спірного Договору, був предметом дослідження експертів. Така обставина виключає можливість ідентифікації досліджуваного об'єкта як такого, що безпосередньо пов'язаний із виконанням спірного договірного зобов'язання.
Отже, наведений висновок експертизи не може бути належним та достатнім доказом порушення відповідачем умов Договору, оскільки не встановлює невідповідності саме поставленого за Договором товару погодженому сторонами опису та не спростовує факту його прийняття замовником без зауважень.
Доводи прокурора фактично ґрунтуються на ототожненні та підміні різних за правовою природою категорій - «комплектності товару», «якості товару» у розумінні умов Договору та «відповідності товару вимогам нормативно-правових актів».
Так, комплектність поставленого товару у спірних правовідносинах визначається виключно умовами Договору та Додатку № 2 до нього, яким сторони вичерпно погодили склад аптечки, її елементи та характеристики. Саме цей узгоджений перелік є договірним стандартом належного виконання зобов'язання та не може бути змінений або доповнений посиланнями на інші нормативні акти поза межами умов договору.
Наведені прокурором нормативні акти регулюють інші правовідносини та іншу площину оцінки товару, тоді як у межах спірного договору вирішальним є виключно дотримання погодженого сторонами опису товару.
Змішування цих різних критеріїв оцінки фактично призводить до неправомірного розширення змісту договірних обов'язків відповідача поза межі досягнутих сторонами домовленостей, що суперечить принципу свободи договору та обов'язковості його умов.
Таким чином, твердження про «невідповідність якості» товару, побудоване виключно на невідповідності нормативним актам, не може автоматично свідчити про порушення умов Договору щодо комплектності та якості, оскільки такі поняття в даному випадку не є тотожними.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки прокурором не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем умов договору поставки та наявність підстав для застосування штрафних санкцій, передбачених договором.
Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення у справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у справі №910/7180/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у справі №910/7180/25 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/7180/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко