вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" квітня 2026 р. Справа№ 910/12671/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Кравчука Г.А.
Сибіги О.М.
без повідомлення учасників справи
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 (повний текст рішення складено та підписано 11.12.2025)
у справі №910/12671/25 (суддя Ягічева Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК-Транс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС»
про відшкодування збитків у розмірі 101 349,11 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛК -Транс» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС» (далі - відповідач) про відшкодування збитків у розмірі 101 349,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятого на себе зобов'язання з реєстрації податкових накладних за договором поставки №1639 від 01.08.2024, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛК -Транс» було позбавлене можливості включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 101 349,11 грн до складу податкового кредиту, що призвело до понесення позивачем збитків у вказаній сумі.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК-Транс» 101 349 грн. 11 коп. - збитків та 2 422 грн 40 коп. - судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу завдано збитки у зв'язку з бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати відповідні податкові накладні, що позбавило позивача можливості зменшити податкові зобов'язання на суму ПДВ у розмірі 101 349,11 грн. Отже, у даному випадку наявні усі елементи складу господарського правопорушення. З огляду на що суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС» звернулося 22.01.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд» 22.01.2026, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста від 11.12.2025 у справі №910/12671/25 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю. До апеляційної скарги було долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого господарського суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
Скаржник зазначив про те, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, залишив поза увагою той факт, що умовами Е-Договору, укладеного між сторонами, передбачено сплату відповідачем коштів у розмірі суми податку на додану вартість у разі зупинення реєстрації податкових накладних, які надає постачальник, Державною податковою службою України здійснюється виключно з доведеної вини відповідача, встановленої рішенням суду, що набрало законної сили, після його перегляду судом апеляційної інстанції.
Одночасно, матеріали справи не містять судового рішення, яке набрало законної сили, яким встановлено вину відповідача у зупиненні реєстрації податкових накладних.
Апелянт посилаючись на абзац 7 пункту 198.6 статті 198 ПК України зазначає про те, що на період зупинення реєстрації податкових накладних, перебіг строків включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість відповідно до зупинених податкових накладних, переривається на період такого зупинення. Відтак, у позивача існує можливість включення у майбутньому суми податку на додану вартість до податкового кредиту після поновлення реєстрації податкових накладних.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/12671/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Кравчук Г.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/12671/25 залишено без руху, запропоновано апелянту усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 3 633,60 грн.
03.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС» надійшла заява про усунення недоліків, сформована в системі «Електронний суд» 03.02.2026, до якої долучено платіжну інструкцію №38А9-А1Н2-5ХАТ-6Н9Х від 03.02.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС» пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/12671/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, заперечення на відзив. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/12671/25 на 01.04.2026 без повідомлення (виклику) учасників справи. Витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12671/25. Зупинено дію оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/12671/25 до закінчення його перегляду у апеляційному порядку.
10.02.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просив залишити без задоволення апеляційну скаргу у зв'язку з її необґрунтованістю, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заперечуючи проти апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції при увалені рішення було всебічно досліджено усі обставини справи та винесено законне та обґрунтоване рішення.
12.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/12671/25.
Розгляд справи №910/12671/25 01.04.2026 не відбувся та ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2026 справу призначено на 29.04.2026 без повідомлення (виклику) учасників справи.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №3891-IX, Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4024-IX, Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4220-IX від 15.01.2025, Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 16.04.2025 № 4356-IX, Указом Президента України від 14.07.2025 №478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.07.2025 №4524-IX, Указом Президента України від 20.10.2025 №793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21.10.2025 №4643-IX, Указом Президента України від 12.01.2026 №40/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 14.01.2026 №4757-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб, тобто до 04 травня 2026 року.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, частиною 7 вказаної статті визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Колегією суддів враховано, що ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Отже, справа №910/12671/25 призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі.
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень, дійшла наступного висновку.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 01.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛК-Транс» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС» (постачальник) укладено договір поставки №1639 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти продовольчу та/або непродовольчу продукцію (надалі «товар») покупцю, на умовах та в строки, що передбачені цим договором, а покупець зобов'язався приймати товар і сплачувати за нього на умовах цього договору.
Згідно п.1.2. договору сторони домовились про перехід на електронний документообіг (ЕДО), відповідно до чинного законодавства України.
За умовами п.п.3.1-3.3 договору сторони передбачили наступну процедуру здійснення Е-Замовлення на поставку товару. Товар, зазначений в Е-Специфікації, поставляється постачальником окремими партіями, відповідно до Е-Замовлень покупця. Е-Замовлення передаються покупцем постачальнику у вигляді електронного документа ORDER за допомогою Платформи електронного документообігу EDIпровайдера. Е-Замовлення покупця на поставку товару за допомогою Платформи електронного документообігу EDI-провайдера вважається відправленим постачальнику з моменту відправки електронного повідомлення. Підтвердженням відправлення Е-Замовлень і отримання їх постачальником є дані, Платформи електронного документообігу і не вимагає додаткового доведення.
Згідно п.7.1 договору ціна на товар встановлюється в гривнях та визначається на підставі Е-Специфікації, яка зберігається у системі електронного документообігу та вступає в силу в порядку визначеному п. 1.7. цього договору. Загальна сума цього договору складається із сум поставок партій товару, які були прийняті за видатковими накладними, що були поставлені протягом строку дії договору (7.1.1).
Відповідно до п. 4.15 договору передача товару у власність покупця вважається завершеною, з моменту фактичної передачі товару, усіх необхідних товаросупровідних документів, згідно вимог чинного законодавства України та формування на підставі Е-Повідомлення про відвантаження - DESADV в обліковій системі Покупця документу Е-Прибуткова накладна (COMDOC_007), а в разі виявлення розбіжностей по ціні, кількості, або/та по ціні, кількості формування Е-Акту про виявлені недоліки (COMDOC_005), їх підписання за допомогою КЕП представником покупця в присутності представника постачальника та направлення їх постачальнику через Платформу електронного документообігу EDI-провайдера.
За умовою п.7.8 договору оплата здійснюється Покупцем в національній грошовій одиниці України через 14 (чотирнадцять ) календарний день з моменту поставки продукції та надання всіх товаросупровідних документів. При цьому, Покупець має право не сплачувати Постачальнику суму ПДВ вказаної у видатковій накладній або товарно-транспортній накладній (20% від вартості поставленого товару) до моменту реєстрації Постачальником податкової накладної. Після реєстрації податкової накладної Постачальником, Покупець сплачує 20% від вартості Товару протягом п'яти календарних днів.
Цей договір згідно п.12.1 вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання за допомогою накладання КЕП відповідальними особами кожної із сторін та скріпленням Е-печатками підприємств Сторін (у разі наявності) та діє до 19.07.2025. У разі, якщо жодна зі Сторін письмово не заявить про своє бажання припинити співробітництво за 30 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих же умовах. Закінчення строку дії цього Е-Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Е-Договору (12.2).
Як правильно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору в період з серпня 2024 року по вересень 2024 року відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 608 094,65 грн, що підтверджується видатковими накладними: від 06.08.2024 № 70 на суму 20 601,18 грн. (у т.ч. ПДВ - 3 433,53 грн); від 07.08.2024 № 78 на суму 54 030,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 005,00 грн); від 08.08.2024 № 81 на суму 100 968,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 828,00 грн.); від 13.08.2024 № 89 на суму 72 761,58 грн. (у т.ч. ПДВ - 12 126,93 грн); від 20.08.2024 № 103 на суму 53 034,73 грн. (у т.ч. ПДВ - 8 839,12 грн.); від 23.08.2024 № 113 на суму 12 012,48 грн. (у т.ч. ПДВ - 2 002,08 грн.); від 28.08.2024 № 129 на суму 34 464,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 5 744,10 грн.); від 29.08.2024 № 130 на суму 17 856,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2 976,00 грн.); від 30.08.2024 № 133 на суму 29 488,50 грн. (у т.ч. ПДВ - 4 914,75 грн.); від 06.09.2024 № 137 на суму 35 580,10 грн. (у т.ч. ПДВ - 5 930,02 грн.); від 18.09.2024 № 148 на суму 65 228,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 10 871,40 грн.); від 24.09.2024 № 149 на суму 78 649,08 грн. (у т.ч. ПДВ - 13 108,18 грн.); від 27.09.2024 № 152 на суму 33 420,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5 570,00 грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання пункту 7.8 договору позивачем сплачено вартість поставленого відповідачем товару на загальну суму 606 703,39 грн (у т.ч. ПДВ у розмірі 101 117,24 грн), що підтверджується наступними платіжними інструкціями: від 23.08.2024 № 3058231 на суму 160 599,18 грн (у тому числі ПДВ у розмірі 26 766,53 грн); від 27.08.2024 № 109162 на суму 25 631,40 грн (у тому числі ПДВ у розмірі 4 271,90 грн); від 03.09.2024 № 109416 на суму 72 761,58 грн (у тому числі ПДВ у розмірі 12 126,93 грн); від 10.09.20024 № 109685 на суму 63 084,73 грн (у тому числі ПДВ у розмірі 10514,12 грн); від 17.09.2024 №109977 на суму 52 320,60 грн (у тому числі ПДВ у розмірі 8720,10 грн); від 27.09.2024 № 3059274 на суму 77 081,08 грн (у тому числі ПДВ у розмірі 12846,85 грн); від 08.10.2024 № 110734 на суму 65 228,40 грн (у тому числі ПДВ у розмірі 10 871,40 грн); від 15.10.2024 № 110942 на суму 50 000,08 грн (у тому числі ПДВ у розмірі 8 333,35 грн); від 22.10.2024 № 111185 на суму 39 996,34 грн (у тому числі ПДВ у розмірі 6 666,06 грн).
Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних за договором поставки №1639 від 01.08.2024, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛК -Транс» позбавлене можливості включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 101 349,11 грн до складу податкового кредиту.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи як окремо так і в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість вимог апеляційної скарги та наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Положеннями статей 6, 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вірно вказав суд першої інстанції, права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі договору № №1639 від 01.08.2024, який за правовою природою є договором поставки.
Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, є обов'язковим для сторін.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом раніше, на виконання умов договору в період з серпня 2024 року по вересень 2024 року відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 608 094,65 грн, у тому числі 101 349,11 грн ПДВ.
Приписами пункту 7.8 договору передбачено, що позивач має право не сплачувати відповідачу суму ПДВ вказаної у видатковій накладній або товарно-транспортній накладній (20% від вартості поставленого товару) до моменту реєстрації відповідачем податкової накладної.
Позивач не скористався своїм правом відтермінувати час сплати суми ПДВ до моменту реєстрації відповідачем податкових накладних, та сплатив вартість поставленого відповідачем товару у розмірі 606 703,39 грн у тому числі ПДВ у розмірі 101 117,24 грн.
Разом з тим, податок на додану вартість у розмірі 231,87 грн залишився не оплаченим позивачем, і обов'язок щодо його оплати виникне після реєстрації відповідачем податкових накладних, відповідно до п. 7.8 договору.
Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконання відповідачем обов'язку, передбаченого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України щодо завершення процедури реєстрації податкових накладних на вартість товару у розмірі 608 094,65 грн, в тому числі ПДВ 101 349,11 грн, внаслідок чого позивачу спричинено збитки у вигляді неможливості включення сплачених відповідачу сум податку на додану вартість до податкового кредиту на суму 101 349,11 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частиною першої статті 225 ГК України, чинного на час виникнення спірних правовідносин, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 року у справі № 925/556/21.
Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України(в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) ( далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
3а змістом пунктів 198.1, 198.2 статті 198 цього Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені і нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів і послуг; дата отримання платником податку товарів і послуг.
За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів і послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними і розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв'язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №73 від 06.08.2024 на суму 20 601,18 грн, №79 від 07.08.2024 на суму 54 030,00 грн, №81 від 08.08.2024 на суму 100 968,00 грн, №88 від 13.08.2024 на суму 72 761,58 грн, №100 від 20.08.2024 на суму 53 034,73 грн, № 107 від 23.08.2024 на суму 20 601,18 грн12 012,48, №117 від 28.08.2024 на суму 34 464,60грн, №118 від 29.08.2024 на суму 17 856,00 грн, № 119 від 30.08.2024 на суму 20 601,18 грн29 488,50, №123 від 06.09.2024 на суму 35 580,10 грн, №129 від 18.09.2024 на суму 20 601,18 грн65 228,40, №130 від 24.09.2024 на суму 78 649,08 грн та №133 від 27.09.2024 на суму 33 420,00 грн.
Однак, за змістом квитанцій до зазначених накладних від 02.10.2024, долучених до позовної заяви, вбачається, що документи були прийняті, проте реєстрація зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України.
Отже, вказані податкові накладні збережено, але реєстрація зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 0701, 0704, 0807, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Так, відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Порядок №1165), а наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі - Порядок №520).
Згідно абзацу першого пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзаци другий, третій пункту 6 Порядку №1165).
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (абзаци двадцять перший пункту 6 Порядку №1165).
У свою чергу, Порядок №520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку №520).
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено документи, які може подати платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Згідно з п. 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Пунктом 10 Порядку № 520 визначено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до п. 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав доказів подання до ДПС пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.
Одночасно, колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи також не містять доказів прийняття органом ДПС (комісією регіонального рівня) рішення після зупинення реєстрації спірних податкових накладних, а саме: рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації податкових накладних.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні спричинила неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки відсутність рішення органу ДПС про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної не відміняє того, що реєстрація відповідних податкових накладних була зупинена і остаточного рішення органом ДПС прийнято не було.
Колегія суддів звертає увагу на те, що період включення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту у відповідному звітному періоді, на підставі отриманих податкових накладних, переривається на час зупинення реєстрації таких накладних.
Відтак, період протягом якого позивач може включити суму податку на додану вартість до податкового кредиту, ще не закінчився.
Таким чином, позивач може понести збитки лише після закінчення вищевказаних граничних строків, оскільки після настання цих дат право на включення до податкового кредиту суму податку на додану вартість за вищевказаними податковими накладними буде остаточно втрачено.
Отже, саме у даній справі, у спірних правовідносинах відсутні підстави вважати, що кредитор (постачальник) допустив прострочення, адже він вчинив дії, необхідні для виконання зобов'язання (своєчасно подав на реєстрацію податкові накладні).
З огляду на наведене, на момент звернення з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛК-Транс» не втратило право на податковий кредит за податковими накладними від Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС», відповідно, на день розгляду справи № 910/12671/25 в суді першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛК-Транс» не зазнало збитків за втрачену можливість скористатись податковим кредитом за зазначеними податковими накладними.
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні позову.
Правильність здійсненого позивачем розрахунку збитків, судом не перевірялось, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
Згідно з п. 2 ч. 1ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Частина 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведені положення законодавства, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню, із прийняттям у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК-Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС» про відшкодування збитків у розмірі 101 349,11 грн.
Згідно ч. 14 ст.129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст.129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні позову, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати останнього на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/12671/25 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №910/12671/25 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК-Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС» про відшкодування збитків у розмірі 101 349,11 грн - відмовити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК-Транс» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 12, ЄДРПОУ 37470510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС» (03113, м. Київ, вул. Василенка Миколи, буд.2, код ЄДРПОУ 44904299) 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
5. Доручити Господарського суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.
6. Матеріали справи №910/12671/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 12.05.2026.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді Г.А. Кравчук
О.М. Сибіга