Номер провадження: 11-сс/813/1067/26
Справа № 521/5659/26 1-м/521/13/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
07.05.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) на ухвалу слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2026 року про продовження тимчасового арешту, стосовно:
ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Уро-Тюбе, Ленінабадська обл., Республіки Таджикистан, громадянин Республіки Таджикистан, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який на міжнародному рівні розшукується правоохоронними органами Республіки Таджикистан для притягнення до кримінальної відповідальності,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Оскаржуваною ухвалою було задоволено клопотання виконувача обов'язків керівника Хаджибейської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_11 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тимчасового арешту відносно ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», на 32 доби, а саме до 17 травня 2026 року включно, до надходження запиту про видачу особи. Строк тимчасово арешту визначено рахувати з моменту затримання, тобто з 08.04.2026 року.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання в.о. керівника окружної прокуратури.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на незаконність та невмотивованість ухвали слідчого судді з огляду на наступне:
-нормами КПК не передбачено продовження тимчасового арешту, а тому слідчий суддя постановив незаконну та невмотивовану ухвалу;
-при постановленні оскарженої ухвали було грубо порушено правила підсудності, а слідчий суддя вдався до оцінки законності попередньої ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.04.2026 року;
-клопотання прокурора не відповідає вимогам КПК, зокрема до нього не долучено червону картку Інтерполу та документи про вчинення ОСОБА_12 злочину на території іноземної держави, про обрання щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу, а також документи, що підтверджують особу затриманого, натомість долучено його паспорт громадянина України, у зв'язку з чим слідчий суддя на підставі ст. 589 КПК України мав би відмовити у видачі особи іноземній державі. Крім того, паспорт громадянина України не може використовуватися для підтвердження особи ОСОБА_13 ;
-надані на російській мові процесуальні документи вказують, що ОСОБА_14 інкримінують не найманство (ст. 401 КК Республіки Таджикистан), а іншу статтю, а саме ст. 401-1 КК Таджикистан (незаконне втягнення і участь громадян Республіки Таджикистан і осіб без громадянства в збройні підрозділи, збройні конфлікти або військові дії на території інших держав);
-в Кримінальному кодексі України відсутній будь-який склад кримінального правопорушення, який передбачає кримінально-правову відповідальність за дії, які інкримінуються ОСОБА_14 за ст. 401-1 КК Таджикистану, а саме за незаконне втягнення і участь громадян та осіб без громадянства в військових підрозділах, військовому конфлікті. Крім того, існує загроза покарання у вигляді смертної кари та обставин, за яких видача особи суперечить зобов'язанням України за міжнародними договорами України.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Захисник ОСОБА_8 підтримав вимоги апеляційної скарги і просив її задовольнити.
Прокурори ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисника і просили залишити її без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін.
Апеляційний розгляд проведено без участі ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), оскільки стороною захисту не заявлялось клопотання про забезпечення участі останнього в судовому розгляді.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Згідно з вимогами ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З матеріалів справи убачається, що співробітниками ОВС 9 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області 08.04.2026 о 13 годині 25 хвилин біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 затримано громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_15 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на міжнародному рівні розшукується правоохоронними органами Республіки Таджикистан для притягнення до кримінальної відповідальності.
Підставою для затримання ОСОБА_16 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повідомлення Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України № 50057-2026 від 07.04.2026 року, відповідно до змісту якого, ОСОБА_17 ( ОСОБА_10 ), на підставі червоного оповіщення (№A-2382/3-2017) від 15.03.2017 року, розшукується компетентними органами Республіки Таджикистан з метою арешту та подальшої екстрадиції для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст.401 КК Республіки Таджикистан.
Співробітниками ОВС 9 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області 08.04.2026 складений протокол про затримання ОСОБА_15 в порядку ст. ст. 10, 104, 208-211, 582 КПК України.
За ініціативою компетентних органів Республіки Таджикистан 15.03.2017 до міжнародної бази Інтерпол внесені відповідні відомості щодо розшуку ОСОБА_15 .
Особу затриманого ідентифіковано за паспортом громадянина України № НОМЕР_1 (виданий 13.05.2024 р., дійсний до 13.05.2034 р.). Згідно з висновком експертизи УНДІ СТ СЕ від 30.05.2025 № 3177/1, підтверджено антропологічну відповідність особи на фото у вказаному паспорті та на знімку з бази даних Інтерполу (циркуляр № A-2382/3-2017 від 15.03.2017 р.).
17.10.2016 р. ОСОБА_18 , Tajikistan винесено ордер на арешт.
Компетентні органи Таджикистану поінформовані про факт виявлення на території України (Одеської області) вказаної особи.
Відповідно до ч.1 ст.583 КПК України (далі КПК), до затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт до сорока діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу.
Згідно ч.2 ст.583 КПК, у разі якщо максимальний строк тимчасового арешту, передбачений частиною першою цієї статті, закінчився, а запит про видачу цієї особи не надійшов, особа підлягає негайному звільненню з-під арешту.
Відповідно до ч. 8 ст.583 КПК звільнення особи з-під тимчасового арешту у зв'язку з несвоєчасним надходженням до центрального органу України запиту про видачу не перешкоджає застосуванню до неї екстрадиційного арешту в разі отримання в подальшому такого запиту.
Відповідно до ч.9 ст.583 КПК, у разі надходження запиту про видачу особи (екстрадицію) до закінчення строку тимчасового арешту ухвала слідчого судді про застосування тимчасового арешту втрачає юридичну силу з моменту винесення слідчим суддею ухвали про застосування екстрадиційного арешту щодо цієї особи.
Продовжуючи строк дії тимчасового арешту, слідчий суддя виходив з того, що нормами КПК не передбачено таке поняття як «продовження тимчасового арешту», але за обставин даної справи існували підстави для продовження тимчасового арешту, оскільки строк тимчасового арешту ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) відповідно до оскарженої ухвали слідчого судді, не перевищував 40 діб, що відповідає положенням ч.1 ст.583 КПК.
З огляду на те, що ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.04.2026 р. відносно ОСОБА_15 застосований тимчасовий арешт строком на 12 діб, до 20.04.2026 р., прокурор фактично мав право звернутись з клопотанням про продовження тимчасового арешту, оскільки в даному випадку тимчасовий арешт підозрюваного не перевищував 40 діб.
Підставою для звернення прокурора з клопотанням про продовження тимчасового арешту стало те, що від компетентних органів не надійшов запит про видачу цієї особи.
Враховуючи, що Главою 44 КПК «Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)» вище зазначені обставини, що склалися у даному провадженні, не врегульовано, апеляційний суд, керуючись положеннями ч.6, ст.9 КПК, вважає, що строк тимчасового арешту стосовно ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) не перевищував 40 діб, а тому клопотання прокурора щодо продовження тимчасового арешту, подано відповідно до вимог ст.583 КПК.
Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. У рішенні ЄСПЛ у справі «Квін проти Франції», Суд зазначає, «що тримання під вартою з метою здійснення екстрадиції, у принципі, виправдане з точки зору підпункту f) пункту 1 статі 5 Конвенції». Разом з тим, Суд також зазначив, «що тримання під вартою з метою здійснення екстрадиції було надзвичайно тривалим». У справі ОСОБА_19 , мова йшла про майже два роки ув'язнення. Таким чином, затримання ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тимчасового арешту, є обґрунтованим з точки зору забезпечення видачі особи в іншу державу.
У контексті доводів захисника з приводу того, що під час розгляду клопотання прокурора слідчий суддя не перевірив наявність документів, передбачених ч. 4 ст. 583 КПК України, відповідно до якої до клопотання прокурора про застосування тимчасового арешту додаються документи, що містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави, колегія суддів зауважує, що матеріали справи містять витяг із бази даних Інтерполу, а саме особової справи №2017/16052 відповідно до якої ОСОБА_20 ( ОСОБА_10 ) розшукується через канали Інтерполу правоохоронними органами Держави Таджикистан.
Посилання захисника ОСОБА_8 на те, що матеріали клопотання не містять копії паспорту громадянина Таджикистану ОСОБА_16 ( ОСОБА_10 ) не заслуговують на увагу з огляду на те, що останній набув громадянство України.
Так, п. 2.6 розділу ІІ «Порядку реалізації Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні», затвердженого Наказом МВС, МЗС України 22.10.2014 № 1118/429, територіальний орган Державної міграційної служби України (далі - територіальний орган) через територіальний підрозділ протягом десяти днів з дня прийняття рішення про оформлення набуття особою громадянства України вилучає документ на право постійного проживання в Україні, документ, що підтверджує належність до громадянства Республіки Таджикистан, видає паспорт громадянина України та надсилає до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України (далі - ДКС МЗС України) повідомлення про факт і дату оформлення набуття громадянином Республіки Таджикистан громадянства України, форма якого наведена у додатку 4 до цього Порядку (із зазначенням неповнолітніх дітей, які одночасно набули громадянства України). Разом з цим повідомленням надсилається вилучений документ, що підтверджує належність особи до громадянства Республіки Таджикистан, або заява про втрату такого документа.
Разом з тим, в ході перевірочних заходів було встановлено, що ОСОБА_20 ( ОСОБА_10 ), перебуваючи в міжнародному розшуку по лінії Інтерполу (розшукова картка №2017/16052), 30.12.2017 року прибув в Україну, використовуючи паспорт громадянина Таджикистану НОМЕР_2 .
З метою неможливості ідентифікації як особи, яка перебуває у міжнародному розшуку, та подальшої незаконної легалізації в Україні, ОСОБА_21 змінив анкетні ОСОБА_22 на ОСОБА_23 та під вказаними зміненими анкетними даними у червні 2023 року в ГУ ДМС України в Одеській області отримав дозвіл на імміграцію та був документований посвідкою на постійне проживання в України НОМЕР_3 .
В подальшому, ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув громадянство України з приховуванням суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, та за клопотанням Департаменту захисту національної державності СБУ від 08.04.2026 року №5/2-683 рішенням ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 12.04.2024 року було відмінено рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з дітьми було скасовано (т. 1 а.с. 23-24).
Як пояснив у судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_8 , вказане рішення на теперішній час не скасоване та не оскаржувалось.
Крім того, приписи п. 3 ч. 4 ст. 583 КПК України не вимагають обов'язкового долучення до клопотання про тимчасовий арешт паспорту затриманої особи.
Апеляційний суд наголошує, що тимчасовий арешт за своє правовою природою є спеціальним запобіжним заходом, який застосовується виключно у межах міжнародно-правового співробітництва компетентних органів держав, що стосується видачі осіб відповідно до вимог Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року та Конвенції про правову допомогу й правових відносинах у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року (Мінської конвенції).
При вирішенні питання про наявність підстав застосування даного заходу, слідчий суддя повинен враховувати тільки наявність документів, передбачених ч.4 ст.583 КПК України (протокол затримання, документи підтверджуючі факт вчинення особою злочину на території іноземної держави, документи, що підтверджують особу затриманого) та за результатами розгляду застосувати або відмовити у застосуванні тимчасового арешту.
Наявність у ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) паспорту громадянина України, нібито подвійна криміналізація інкримінованих йому дій, а також відсутність в Кримінальному кодексі України будь-якого складу кримінального правопорушення, який передбачає кримінально-правову відповідальність за дії, які інкримінуються ОСОБА_24 за ст. 401-1 КК Таджикистану, як підстава для відмови у видачі особи іноземній державі, не заслуговують на увагу з огляду на те, що вказані обставини є предметом екстрадиційної перевірки після надходження запиту від іноземної держави.
За таких обставин, доводи захисника щодо відсутності законних підстав для продовження до ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасового арешту є необґрунтованими.
На теперішній час ОСОБА_25 затриманий та перебуває в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», відтак апеляційний суд погоджується із тим, що клопотання прокурора було підсудне Хаджибейському районному суду міста Одеси.
Таким чином, при розгляді клопотання прокурора, слідчий суддя дотримався вимог ст.583 КПК, зокрема, мотивував своє рішення тим, що відповідно до матеріалів провадження та документів, долучених до клопотання прокурора про продовження застосування до ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) тимчасового арешту, останній розшукується компетентними органами Республіки Таджикистан з метою арешту та подальшої екстрадиції для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст.401 КК Республіки Таджикистан.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
За наведених обставин апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів сторони захисту стосовно незаконності оскарженої ухвали, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 583, 584 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2026 року, якою було задоволено клопотання виконувача обов'язків керівника Хаджибейської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_11 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тимчасового арешту відносно ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», на 32 доби, а саме до 17 травня 2026 року включно, до надходження запиту про видачу особи, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4