Номер провадження: 11-сс/813/844/26
Справа № 523/15613/25 1-кс/523/3006/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
06 травня 2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
скаржника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 17 березня 2026 року про відмову у задоволені скарги на постанову про закриття кримінального провадження №12024163480000116, внесеного до ЄРДР 03 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,-
установив:
Зміст оскарженого судового рішення.
Оскарженою ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги скаржника ОСОБА_6 на постанову старшого слідчого другого слідчого відділу ( з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві про закриття кримінального провадження в рамках кримінального провадження № 12024163480000116 від 03 лютого 2024 року.
Рішення слідчого судді мотивоване тим, що під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні були виконанні всі необхідні слідчі дії і встановлені всі обставини, які мають значення для кримінального провадження, за результатами яких, було встановлено відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, а доводи заявника спростовуються висновками суддів у цивільній та адміністративній справах, відео з боді-камер, які були предметом дослідження судів.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вказану ухвалу заявник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження без розгляду клопотання сторони, без проведення необхідних слідчих дій та без дослідження ключових доказів, а слідчим суддею не перевірено ці обставини.
На підставі наведеного апелянт просить скасувати оскаржувану ухвали та постановити нову, якою скасувати постанову слідчого від 18.12.2025 про закриття кримінального провадження та зобов'язати орган досудового розслідування продовжити досудове розслідування .
Позиції учасників судового розгляду.
Скаржник ОСОБА_6 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Оскільки Одеська обласна прокуратура належним чином повідомлена про дату, час і місце апеляційного розгляду (зворот а.с. 81), про поважні причини свого неприбуття не повідомила, з клопотанням про відкладання не зверталася, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників судового розгляду, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви апеляційного суду.
Положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Аналіз оскаржуваної ухвали слідчого судді та матеріалів провадження надає підстави дійти висновку про те, що вказане судове рішення вимогам вищенаведеної статті не відповідає з огляду на наступне.
Однією із засад кримінального провадження, якою повинен керуватись суд під час судового розгляду, є принцип верховенства права, зміст якого закріплений ст. 8 КПК України, яка передбачає, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Приписами ст. 3 КПК України передбачено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які приймають участь в кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження по справі на стадії досудового розслідування. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінально-процесуальної функції, а саме: забезпечення законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на стадії досудового розслідування кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим або прокурором всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження у сукупності.
Як вбачається з матеріалів скарги, 03 лютого 2024 року було зареєстроване кримінальне провадження №12024163480000116 за заявою ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Із змісту заяви ОСОБА_6 убачається, що останній просив притягнути до кримінальної відповідальності працівників управління патрульної поліції при оформленні дорожньо-транспортної пригоди за адресою: м. Одеса, вул. Львівська, буд. 56.
Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадження було проведено ряд слідчих (процесуальних) дій, зокрема: допитано заявника ОСОБА_6 , досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення за фактом зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, допитано свідків ОСОБА_7 (іншого учасника ДТП), ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (працівників поліції), відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, судове рішення, ухвалене за результатом розгляд адміністративного позову ОСОБА_6 до Департамента патрульної поліції, а також постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
За наслідками досудового розслідування старшим слідчим другого слідчого відділу ( з дислокацією в м. Десі) ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_10 постановою від 18 грудня 2025 року закрито кримінальне провадження №12024163480000116, внесене до ЄРДР 03 лютого 2024 року, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, за відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Вказане рішення слідчий мотивував тим, що у ході досудового розслідування було проаналізовано матеріали адміністративного провадження, досліджено судові рішення, допитано свідків, а також інші зібрані докази, за результатами чого не встановлено обставин, які б свідчили про внесення працівниками поліції завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди.
З аналізу наведених ОСОБА_6 у заяві про кримінальні правопорушення відомостей, досліджених матеріалів кримінального провадження № 12024163480000116, слідчий дійшов висновку, про відсутність у діях службових осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
З вказаним висновком слідчого погодився і слідчий суддя місцевого суду, відмовивши у задоволенні скарги ОСОБА_11 на дану постанову.
Проте, слідчий суддя під час розгляду скарги ОСОБА_6 залишив поза увагою таке.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб'єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності.
Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування.
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд.
Згідно з вимогами ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно та неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
При цьому, згідно з ч.5 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Аналіз змісту ст. 2 та ст. 284 КПК України свідчить, що прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів у їх сукупності.
Разом з тим, наведені вимоги кримінального процесуального закону під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження дотримані не були, а висновок слідчого про відсутність складу кримінального правопорушення є передчасним з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів судової справи вбачається, під час досудового розслідування кримінального провадження №12024163480000116, внесеного до ЄРДР 03 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_6 подав до другого слідчого відділу ( з дислокацією в м. Десі) ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві пояснення від 08.12.2025 року, в яких просив визнати потерпілим, допитати його, а також клопотання від 08.12.2025 року про проведення певних слідчих дій (а.с.10-12).
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК УКраїни потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Згідно ч. 2 ст. 55 КПК УКраїни права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Частиною 5 статті 55 КПК України передбачено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Крім того, відповідно до вимог ст. 220 КПК України слідчий, дізнавач або прокурор зобов'язані розглянути клопотання сторони захисту, потерпілого чи іншої особи, права або законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, у строк не більше трьох днів з моменту його подання та повідомити заявника про результати розгляду.
Разом з тим, із матеріалів судової справи не вбачається, чи було слідчим прийнято процесуальне рішення щодо заяви ОСОБА_6 про визнання його потерпілим, а також відсутні будь-які дані про розгляд поданих ним клопотань.
Крім того, зі змісту постанови слідчого від 18.12.2025 року про закриття кримінального провадження №12024163480000116, внесеного до ЄРДР 03 лютого 2024 року також не вбачається, чи були пояснення та клопотання ОСОБА_6 предметом розгляду слідчого.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що постанова про закриття кримінального провадження від 18 грудня 2025 року винесена передчасно, без належної перевірки доводів заявника та з порушенням вимог ст. ст. 55, 220 КПК України.
Зазначені обставини залишилась поза увагою слідчого судді при розгляді ним скарги на закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя при ухваленні оскаржуваної ухвали не звернув увагу на допущені слідчим порушення вимог та належним чином не перевірив доводи скарги ОСОБА_6 щодо незаконності та необґрунтованості постанови про закриття кримінального провадження.
Зазначені обставини свідчать про неповноту судового розгляду та передчасність висновків слідчого судді щодо законності оскаржуваної постанови слідчого.
Прокурор у судове засідання апеляційного суду не з'явився та на спростування доводів апеляційної скарги не надав матеріалів кримінального провадження, які б підтверджували належний розгляд заяви ОСОБА_6 про визнання його потерпілим, а також поданих ним клопотань у порядку, передбаченому ст. ст. 55, 220 КПК України.
За таких обставин висновки слідчого судді про законність постанови слідчого про закриття кримінального провадження колегія суддів вважає передчасними, оскільки матеріали судового провадження не містять відомостей про дотримання слідчим вимог ст. ст. 55, 220 КПК України під час досудового розслідування.
Відтак оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, із постановленням нової ухвали, якою скаргу ОСОБА_6 належить задовольнити, оскаржувану постанову слідчого - скасувати, а матеріали кримінального провадження направити для продовження досудового розслідування.
Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Керуючись ст.ст. 24, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 17 березня 2026 року про відмову у задоволені скарги на постанову про закриття кримінального провадження №12024163480000116, внесеного до ЄРДР 03 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,- скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_6 задовольнити, постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу ( з дислокацією в м. Десі) ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_12 від 18 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження №12024163480000116 скасувати.
Зобов'язати орган досудового розслідування продовжити досудове розслідування кримінального провадження №12024163480000116.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_13 ОСОБА_3 ОСОБА_4