Провадження № 2/734/379/26 Справа № 734/5534/25
іменем України
09 квітня 2026 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Бараненка С.М.,
за участю:
секретаря судових засідань - Чумак Н.М.,
представника позивача - Борсук Н.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Козелець справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав, -
Орган опіки та піклування Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав.
Свої вимоги мотивує тим, що внаслідок ухилення від виконання відповідачкою своїх батьківських обов'язків створилися умови, які шкодять інтересам дітей.
Громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є матір'ю малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Батько дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , записаний згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00053862772 від 27.09.2025 року.
Громадянка ОСОБА_2 за час проживання на території Деснянської громади Чернігівського району зарекомендувала себе з негативної сторони, веде антигромадський спосіб життя, зловживає спиртами напоями, наркотичними речовинами, належним чином не доглядає за дітьми, часто залишає дітей без догляду, не створила умови для проживання, виховання та всебічного розвитку дітей. Малолітня дитина не забезпечена повноцінним харчуванням, предметами гігієни. ОСОБА_2 веденням домашнього господарства не займається.
Старша дитина ОСОБА_5 виховується бабусею з народження, мати не проявляє інтерес до дитини, не займається її вихованням, не створила умови для всебічного розвитку.
Спеціалістами Служби у справах дітей, відділу сім'ї, дітей та молоді соціального захисту населення Деснянської селищної ради, поліцейським офіцером громади в межах повноважень проводилась відповідна робота з ОСОБА_2 щодо підвищення її батьківського потенціалу, щодо належного виконання нею батьківських обов'язків. Дані заходи не призвели до позитивних результатів, ситуація в родині не змінилась.
21.09.2025 року надійшло повідомлення, що в селищі Десна біля магазину ОСОБА_6 , була залишена дитина, зі слів дитини мати покинула ОСОБА_7 та пішла гуляти. Службою у справах дітей та поліцією, було прийнято міри помістити дитину до Козелецької лікарні (дитяче відділення) та складено акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку.
На даний час малолітня дитина ОСОБА_3 , проживає та виховується батьком ОСОБА_8 .
Поведінка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідчить про її нехтування батьківськими обов'язками та ухилення від їх виконання.
Питання про стан виконання батьківських обов'язків ОСОБА_2 жителькою АДРЕСА_1 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Деснянської селищної ради та прийнято рішення: рекомендувати визнати за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням виконавчого комітету Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 17 жовтня 2025 року № 90 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі вищевикладеного, враховуючи тривале ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі та не заперечувала щодо винесення заочного рішення по справі.
Третя особа Служба у справах дітей Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, в судове засідання явку свого представника не забезпечили, до суду надійшла заява в якій третя особа просить розглядати справу без участі їх представника.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов та клопотань про відкладення розгляду справ від останньої до суду не надходило. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялася судом належним чином шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами із повідомленнями за останнім відомим зареєстрованим місцем її проживання, а також в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України.
Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Таким чином, відповідач була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наведених вище обставин, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що відповідач гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.
Відомості про батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00053862772, виданого Козелецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 27.09.2025 року.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виховується бабусею з народження, мати не проявляє інтерес до дитини, не займається її вихованням, не створила умови для всебічного розвитку.
Відповідно до довідки-характеристики Виконавчого комітету Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області №02-14/1442 від 23.09.2025 року на громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровану в АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_2 за час проживання на території Деснянської громади Чернігівського району зарекомендувала себе з негативної сторони, веде нездоровий спосіб життя, вживає спиртні напої. Має двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дітьми не піклується.
Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 15 жовтня 2025 року, складеного Службою у справах дітей Деснянської селищної ради та спеціалістом з питань сім'ї та молоді, соціального захисту населення Деснянської селищної ради, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , разом з прабабусею ОСОБА_10 та бабусею ОСОБА_11 . В будинку чисто, охайно. Кімнати облаштовані меблями, наявний телевізор, пральна машина, холодильник. Для виховання та розвитку дитині створені належні умови, а саме: в наявності є ліжко, шафа для одягу, стіл для занять, смартфон. В ході бесіди встановлено, що мати не приймає участі в житті дитини, не допомагає матеріально. Дитиною займається бабуся ОСОБА_11 .
Відповідно до Акту №154 обстеження фактичного місця проживання особи від 11.12.2025 року, складеного старостою Великодимерської селищної територіальної громади, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , разом з батьком ОСОБА_8 постійно з жовтня 2025 року по теперішній час без реєстрації.
Наведе свідчить, що відповідачка у порушення ст. 150, 155, 180 СК України ухиляється від виконання обов'язків матері по вихованню та утриманню своєї дитини, зокрема: утримувати дитину до досягнення нею повноліття, виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний і моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною освіти.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 164, ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Згідно Висновку органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Деснянської селищної ради про доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , враховуючи всі обставини, керуючись статтею 164 Сімейного кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», відповідно до протоколу Комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Деснянської селищної ради від 07.10.2025 року № 28, Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Деснянської селищної ради з метою захисту прав та інтересів дітей ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_4 , як таку, що не виконує батьківські обов'язки щодо утримання та виховання дітей.
Рішенням виконавчого комітету Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 17 жовтня 2025 року № 90 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст. 153 Сімейного Кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ст. 155 Сімейного Кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому, у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.
Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради УРСР № 798 від 27.02.1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована Постановою Верховної Ради від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Передбачено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини і предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Частиною 2 ст. 27 Конвенції передбачено, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Відповідно до приписів ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Право дитини на належне батьківське виховання, відповідно до ст. 152 Сімейного Кодексу України, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За приписом ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистостей дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ч. 4 ст. 155 Сімейного Кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
В п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Якщо позов про позбавлення батьківських прав заявлений із декількох підстав, суди повинні перевіряти та обґрунтовувати в рішенні кожну з них, а також повно і всебічно досліджувати обставини справи, оскільки, позбавлення батьківських прав - це крайній захід впливу на недобросовісних батьків.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт оскарження заявником заяви … про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до сина (параграф 57, 58).
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).
Аналіз зазначених положень закону, практики Європейського суду з прав людини дає можливість зробити висновок, що підставою позбавлення батьківських прав батьків є виникнення в сім'ї обставин, коли батьки внаслідок свідомої, винної поведінки не виконують своїх обов'язків щодо виховання, утримання, розвитку дітей, їх навчання та лікування і коли таку ситуацію неможливо виправити іншими заходами.
Позбавлення батьківських прав, відповідно до ст. 166 Сімейного Кодексу України, є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька та матері, так і для дитини.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Так, матеріали справи містять належні та допустимі докази, в розумінні ст. 12, 81 ЦПК України, на підтвердження того, що відповідачка байдуже ставиться до дітей, на які посилається позивач, як на підставу задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав.
Позивачем доведено ті обставини, що відповідач не піклується про фізичний, духовний розвиток дітей, не цікавиться життям дітей, не вживає жодних заходів щодо повернення дітей на виховання в сім'ю.
Відповідач не надала суду жодного доказу на підтвердження неможливості виконувати своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей, а також прояву з її боку материнської турботи, забезпечення рівня життя, достатнього для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дітей.
В судовому засіданні не встановлені об'єктивні перешкоди для відповідачки у належному вихованні дітей, що свідчить про свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов'язками.
Встановлені обставини вказують на злісне ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню й матеріальному утриманню дітей, а саме остання жодним чином не приймає участі в утриманні дітей, не цікавиться їх життям та не приймає участь у їх вихованні.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачкою, як матір'ю дітей, своїми батьківськими обов'язками щодо доньок, є наслідком винної поведінки відповідачки та є підставою для позбавлення її батьківських прав.
Позбавлення батьківських прав відповідача буде відповідати інтересам дітей, оскільки відповідачка в подальшому буде позбавлена можливості негативно впливати на психічний стан дітей до моменту зміни нею свого ставлення та поновлення у встановленому порядку батьківських прав, а тому позовна вимога про позбавлення відповідача батьківських прав є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Судові витрати вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись, Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. 150, 155, 164, 165, 166, 180, 183, 191 Сімейного Кодексу України, ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 211, 245, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -
позов Органу опіки та піклування Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Роз'яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Чернігівським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Сергій БАРАНЕНКО