іменем України
13 травня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 748/2094/25
Головуючий у першій інстанції - Іванюк Т. І.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/642/26
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді Шитченко Н.В.,
суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,
позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 грудня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У червні 2025 року АТ «Універсал Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідачки заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30 липня 2024 року у розмірі 60 687,23 грн та 3 028 грн судового збору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 липня 2024 року ОСОБА_1 установила мобільний додаток monobank та підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, у якій просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім'я НОМЕР_1 зі встановленням кредитного ліміту до 500 000 грн. За умовами п. 2 анкети-заяви сторони узгодили, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом. У ОСОБА_1 прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, відповідно до п.п. 5.17 п. 5 Розділу II Умов відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Загальний розмір заборгованості відповідача перед АТ «Універсал Банк» станом на 03 квітня 2025 року становить 60 687,23 грн, яка складається із 57 054,13 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) та 3 633,10 грн заборгованості за пенею.
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 грудня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 57 054,13 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 2 846,62 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити АТ «Універсал Банк» у задоволенні позовних вимог повністю.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що додана до позовної заяви Публічна пропозиція АТ «Універсал Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який, з огляду на його мінливий характер, не підписаний позичальницею, не можна розцінювати як стандартну (типову) форму, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору.
Скаржниця наголошує на тому, що розрахунок заборгованості по відсотках здійснено всупереч Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22 листопада 2023 року (набрав чинності 24 грудня 2023 року), за яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема до ст. 8 про обмеження максимального розміру денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, який не може перевищувати 1%. Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає, передбаченим у ч. 3. ст. 509, ч. 1-2 ст. 627 ЦК України, засадам справедливості, добросовісності та розумності, які є складовими елементами загального конституційного принципу верховенства права.
АТ «Універсал Банк» відзив на апеляційну скаргу у встановлений термін не подавало.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить задовольнити частково, а рішення суду - змінити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам в повній мірі не відповідає.
Задовольняючи частково позовні вимоги АТ «Універсал Банк, суд першої інстанції виходив з того, що слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за наданим тілом кредиту в сумі 57 054,13 грн.
Дійшовши висновку про безпідставність заявленої позивачем вимоги про стягнення заборгованості за пенею у сумі 3 633,10 грн, районний суд виснував про її нарахування у період дії воєнного стану, що суперечить положенням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про стягнення заборгованості за пенею у сумі 3 633,10 грн не оскаржується, та відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у цій справі лише в частині вирішення позовних вимог про стягнення загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту).
У справі встановлено, що між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписано анкету-заяву від 30 липня 2024 року, в якій позичальниця просила відкрити поточний рахунок у гривні на її ім'я НОМЕР_1 , встановити кредитний ліміт до 500 000 грн (в залежності від суми, погодженої банком та відображеної у мобільному застосунку) (а.с. 12).
У пункті 3 анкети-заяви зазначено, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних дні, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.
Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчила генерацією ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі УЕП) з особистим ключем і відповідним його відкритим ключем 02398а64d3d469c62f15bb17c95c50d5f437a960d151d66bdb0639bc256003449, що буде використовуватись нею для вчинення правочинів та платіжних операцій (п. 4 анкети-заяви).
Того ж дня ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с.16 зворот -17).
Банк додав до позовної заяви Умови і правила обслуговування в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, у редакції затвердженій протоколом Правління № 46 від 24 листопада 2021 року, яка набуває чинності з 27 листопада 2021 року (а.с. 21-27).
Довідкою АТ «Універсал Банк» від 03 квітня 2024 року підтверджено, що ОСОБА_1 отримала картку Чорна № НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) зі строком дії до серпня 2028 року (а.с. 19).
Іншою довідкою АТ «Універсал Банк» від 03 квітня 2025 року підтверджено, що за карткою № НОМЕР_2 30 липня 2024 року було встановлено кредитний ліміт у сумі 40 000 грн, який того ж дня зменшений до 3 000 грн (а.с. 20).
Виписка по картковому рахунку ОСОБА_1 свідчить про те, що у період з 30 липня 2024 року по 03 квітня 2025 року вона користувалася кредитною карткою, а саме: поповнювала мобільний телефон, здійснювала перекази грошових коштів на інші карткові рахунки (а.с. 11).
Згідно з наданим розрахунком заборгованості за договором № б/н від 30 липня 2024 року, укладеним між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , станом на 03 квітня 2025 року, заборгованість складає 60 687,23 грн, з яких: 57 054,13 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) та 3 633,10 грн заборгованості за пенею (а.с. 9).
Відповідно до ч. 1, 2, ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За приписами ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Рішення в частині відмови у стягненні пені сторонами не оскаржується.
Доводи апеляційної скарги стосуються виключно незгоди з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту та відсотками.
Матеріалами справи підтверджено, що 30 липня 2024 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ "Універсал Банк", паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank.
Проаналізувавши наведені норми права та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір в рамках банківського проекту «monobank» відповідно до вимог чинного законодавства, за яким позичальинця отримала кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчила генерацією ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі УЕП) з особистим ключем і відповідним його відкритим ключем 02398а64d3d469c62f15bb17c95c50d5f437a960d151d66bdb0639bc256003449, що буде використовуватись нею для вчинення правочинів та платіжних операцій (п. 6 анкети-заяви).
З огляду на викладене, на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін, відповідно до приписів ст. 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
Доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п. 5 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року № 254, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами. До такого правового висновку дійшов Верховний Суд при розгляді цивільної справи № 200/5647/18 у постанові від 16 вересня 2020 року.
Випискою про рух коштів по картці, яка за своєю суттю є первинним банківським документом, засвідчено, що відповідачка користувалася кредитними коштами та вносила кошти на погашення заборгованості, тобто своїми діями підтвердила згоду з умовами укладеного договору.
Водночас сторона відповідача слушно зазначає, що надані позивачем Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, затверджені протоколом правління № 46 від 24 листопада 2021 року, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником.
З огляду на вищевикладене, Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, затверджені протоколом правління № 46 від 24 листопада 2021 року без відповідного підпису ОСОБА_1 , не можна розцінювати, як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 30 липня 2024 шляхом підписання анкети-заяви.
Доводи скаржниці про нарахування позивачем відсотків за користування кредитом всупереч вимог чинного законодавства, за якими максимальний розмір процентної ставки не може перевищувати 1%, колегія суддів відхиляє, оскільки за розрахунком заборгованості, складеним АТ «Універсал Банк»" відсоткова ставка становила 37,2% на рік або 3,1% на місяць або 0,1% на день. Зазначене узгоджується з умовами п. 2 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 30 липня 2024 року.
Оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, кредитор має право вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення.
Як свідчить надана АТ «Універсал Банк» виписка по картковому рахунку ОСОБА_1 , за період з 30 липня 2024 року по 03 квітня 2025 року сума витрат становить 124 407,23 грн, а сума зарахувань 63 720 грн. Разом із цим, до суми витрат позивачем без належної правової підстави враховано операцію «розстрочка на картку», а саме: 30 серпня 2024 року - 3 033,33 грн, 30 вересня 2024 року - 3 033,33 грн, 30 жовтня 2024 року - 3 033,33 грн, 30 листопада 2024 року - 3 033,33 грн, 30 грудня 2024 року - 3 033,33 грн, 30 січня 2025 року - 3 033,33 грн, 28 лютого 2025 року - 3 033,33 грн, а всього на загальну суму 21 233,31 грн.
Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2023 року у справі № 201/6750/16 наголосив, що при визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку складений позивачем/відповідачем розрахунок заборгованості та його правильність), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов'язком суду.
Апеляційний суд, провівши власний розрахунок за договором від 30 липня 2024 року виходить з того, що загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 35 820,82 грн (57 054,13 - 21 233,31 = 35 820,82).
Таким чином, за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30 липня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 35 820,82 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Виходячи з наведеного, рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України слід змінити в частині визначеного судом першої інстанції до стягнення з відповідачки на користь АТ «Універсал Банк» розміру заборгованості, зменшивши його з 57 054,13 грн до 35 820,82 грн.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Звернувшись з позовом, АТ «Універсал Банк» сплатило 3 028 грн судового збору (а.с. 1). Ураховуючи, що апеляційний суд змінює розмір стягнутої суми боргу за кредитним договором, задовольнивши позовні вимоги товариства на 59,02% (35 820,82 грн від заявлених вимог 60 687,23 грн), слід також змінити заочне рішення суду першої інстанції в частині визначеного розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк», з 2 846,62 грн до 1 787,12 грн (3 028 грн х 59,02%).
За подачу апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила 4 545 грн судового збору (а.с. 206). Оскільки апеляційну скаргу відповідачки задоволено частково на 37,22% (35 820,82 грн від оскаржених 57 054,13 грн), відтак з АТ «Універсал Банк» на користь відповідачки належить стягнути 1 691,64 грн у відшкодування сплаченого судового збору за апеляційний розгляд справи.
Керуючись ст. 141, 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 грудня 2025 року - змінити.
Зменшити визначений судом першої інстанції до стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» розмір заборгованості за кредитним договором з 57 054,13 грн до 35 820,82 грн, а суму судового збору - з 2 846,62 грн до 1 787,12 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 1 691,64 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуюча: Н.В. Шитченко
Судді: Н.В. Висоцька
О.Є. Мамонова