Справа № 451/574/26
Провадження № 2/451/425/26
іменем України
(заочне)
14 травня 2026 року
Радехівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді - Патинок О.П.
секретар судового засідання - Ференс І.І.
Справа № 451/574/26
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Описова частина рішення: 27.03.2026 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява від представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»- Усенко М.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2026 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В обгрунтування позовних вимог сторона позивача покликається на те, що 07.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №187468, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 3 500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою (п. 1.1 договору). Відповідно до умов кредитного договору невід'ємною частиною цього договору є правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», які розміщені на сайті www.credit7.ua. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не виконала свої зобов'язання - не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв'язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором. 16.11.2020 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір факторингу №ККЛУ-16112020. Згідно вищевказаного договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №187468 від 07.10.2019. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 13 513,50 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 3 500,00 грн; заборгованість за процентами - 8263,50 грн; заборгованість за штрафом - 1 750,00 грн. Просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №187468 від 07.10.2019 в загальному розмірі 13513,50 грн, сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надала.
Заяви (клопотання) учасників справи
У позовній заяві представник позивача просить суд розгляд справи проводити за відсутності позивача, проти винесення заочного рішення справи не заперечують (звор. арк. а.с.4).
Процесуальні дії у справі
Згідно відповіді № 2527525 від 30.03.2026 з ЄДДР по запиту суду від 30.03.2026 сформованого засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» - за вказаними параметрами особу не знайдено.
02.04.2026 від міського голови С.Коханчука надійшла відповідь №04-17/759 від 02.04.2026 щодо зареєстрованого місця проживання відповідача (03.04.2026 - суддя Патинок О.П. згідно наказу 8/АГ від 30.03.2026 перебувала у відрядженні).
Суддя своєю ухвалою від 06.04.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребував за клопотання представника позивача АТ «СЕНС БАНК» (адреса: 03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 100) інформацію: - Чи була успішною транзакція, здійснена 07.10.2019, в сумі 3500 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )? - Чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ?
Суд своєю ухвалою від 28.04.2026 відклав судове засідання у зв'язку із неявкою відповідача. Попередив відповідача про наслідки неявки в наступне судове засідання. Здійснено виклик відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с.70). Направив нагадування АТ «СЕНС БАНК» щодо виконання ухвали судді від 06.04.2026.
28.04.2026 на виконання ухвали судді від 06.04.2026 від АТ «Сенс Банк» надійшли витребувані докази.
Відповідач, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку, у судове засідання повторно не з'явилася, причин неявки не повідомила, відзиву не подавала.
14.05.2026 постановлено ухвалу суду про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки сторони в судове засідання не з'явились.
Мотивувальна частина рішення: Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлено, що 07.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №187468. Згідно п. 1.1 Договору товариство надає Клієнту грошові кошти в розмірі 3 500,00 грн. (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Відповідно до п.1.2. даного Договору позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов'язань за цим договором (а.с.7-9).
05.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до договору про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 07.10.2019. Згідно п. 1. Договору у зв'язку із неможливістю виконання Клієнтом зобов'язань за Договором № 187468 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 07.10.2019 у повному обсязі та у встановлений строк, клієнт звернувся до товариства із проханням продовження строку користування позикою, сторони домовились про наступне: 1.1. Продовжити строк користування позикою на строк, що дорівнює установленому пунктом 1.2. Договору строку користування позикою. 1.2. Встановити нову дату повернення позики та сплати нарахованих процентів - пізніше 06.11.2019 (а.с.10).
Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з якою укладено договір № 187468 від 07.10.2019 ідентифікована Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор - X653; час відправки ідентифікатору позичальнику - 06.08.2019; номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - 380501618869 (а.с.11).
Як вбачається з листа директора ТОВ ФК «Вей Фор Пей» О.О.Тиханова Вих. №6525-П від 08.01.2026 відповідно до договору ВП-230119-2 від 23.01.19 було здійснено за дорученням ТОВ «Лінеура Україна» наступні успішні перекази коштів на картки клієнтів: 07.10.2019 на суму 3 500 грн, маска картки НОМЕР_3 , код авторизації 322997, номер транзакції в системі WayForPay - Credit7-187468-3 (а.с.12).
16.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» укладено договір факторингу №ККЛУ-16112020, згідно якого на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) (а.с.23-26).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 187468 від 07.10.2019 на загальну суму заборгованості 13 513,50 грн (а.с.27).
Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №ККЛУ-16112020 від 16.11.2020 ТОВ «Лінеура Україна» передав, а ТзОВ «ФК «Кредит Капітал» прийняв Реєстр Боржників кількістю 6 700 (звор. арк.а.с.27).
Як вбачається із платіжної інструкції №20164 від 18.11.2020 ТзОВ «ФК «Кредит Капітал» на виконання умов договору факторингу №ККЛУ-16112020 від 16.11.2020 оплатило ТОВ «Лінеура Україна» грошові кошти у розмірі 502 890,00 грн (а.с.28).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №187468 від 07.10.2019 про надання коштів на умовах фінансового кредиту станом на 17.11.2020 заборгованість ОСОБА_1 становить 13 513,50 гривень (звор. арк. а.с.13-15).
10.03.2026 за Вих. №20229561 ТзОВ «Кредит-капітал» направило ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення заборгованості в розмірі 13 513,50 грн (звор. арк. а.с.28).
На виконання вимог ухвали від 06.04.2026 - 28.04.2026 АТ «Сенс Банк» надав інформацію, що в банку на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 відкриту запитувану картку, маска якої № НОМЕР_1 , рахунок до картки № НОМЕР_4 на яку 07.10.2019 відбулося зарахування коштів у сумі 3 500,00 грн (а.с.61-63).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Висновки за результатами розгляду справи
Вивчивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить переконання про розгляд справи за наявними доказами та про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".
Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та їх неповернення позивачу, тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору в електронній формі.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Як встановлено ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору №187468 від 07.10.2019, що був укладений між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 .
Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного кредитного договору, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов'язання з укладеного кредитного договору та їх неналежного виконання відповідачем, наслідком якого є обов'язок відповідача повернути суму кредиту та сплатити відсотки, суд погоджується з доводами позивача і вважає, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача суму заборгованості у розмірі 13 513,50 гривень.
Розподіл судових витрат між сторонами
В силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає розмір судових витрат.
У зв'язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню в користь позивача 2 662,40 гривень судового збору.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ними витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 гривень, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст.12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов'язані застосовувати як джерело права практику Європейського суду з прав людини, надалі ЄСПЛ.
В свою чергу ЄСПЛ у своїй практиці визначає поняття «фактично понесені витрати на сплату гонорару» (див., наприклад, рішення від 16.02.2012 у справі «Савін проти України», п. 97; рішення від 07.11.2013 у справі «Бєлоусов проти України», п. 115), не лише ті витрати, яким є документальне підтвердження, а і ті, які за умовами договору з адвокатом клієнт має сплатити як гонорар.
Наведена практика ЄСПЛ цілком узгоджується з приписами п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, щодо доказування обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано: Договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 (а.с.31); акт №916 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 09.03.2026 (звор. арк. а.с.31); детальний опис наданих послуг від 09.03.2026 до акту №916 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, згідно з яким вказано послуги за: усну консультацію клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0,30 год; ознайомлення з матеріалами справи кредитної справи - 2 год; погодження правової позиції клієнта у справі - 0,30 год; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3,30 год; подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт (а.с.32); довіреність від 14.07.2024 (а.с.33 29); ордер на надання правничої допомоги (звор. арк. а.с.32).
При цьому суд враховує правовий висновок Об'єднаної палати Верховного Суду висловлений у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 про те, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України - розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 5, 6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).
Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17.
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 8 000,00 гривень є неспівмірними із складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Резолютивна частина рішення:
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 279, 280-286 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) заборгованість за кредитним договором №187468 від 07.10.2019 в загальному розмірі 13 513,50 (тринадцять тисяч п'ятсот тринадцять гривень 50 копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні, 40 копійок) та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 (дві тисячі) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 корпус 28, 4-й поверх;
Представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, адреса: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 .
Судове рішення складено та підписано 14.05.2026.
Головуючий суддяПатинок О. П.