Справа №463/417/26
Провадження №1-кс/463/4611/26
про застосування запобіжного заходу
13 травня 2026 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваній
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Городок, Львівської області, українці, громадянці України, особі з інвалідністю ІІІ групи, безробітній, зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 ,
в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142410000368 від 31 жовтня 2025 року за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України, -
прокурор як сторона кримінального провадження звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про продовження строку тримання під цілодобовим домашнім арештом підозрюваної ОСОБА_4 із забороною залишати житло у період часу з 22:00 год до 07:00 год., за адресою: АДРЕСА_1 , до чотирьох місяців, в межах строку досудового розслідування, з покладенням на неї обов'язків, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із іншими невстановленими на даний час співучасниками вчинення злочину, а також із свідками сторони обвинувачення, у тому числі зі свідком ОСОБА_5 , свідком ОСОБА_6 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України.
Зокрема досудовим розслідуванням встановлено, що 26 серпня 2020 року, тобто до дії воєнного стану, ОСОБА_7 уклав контракт про проходження військової служби з Державною прикордонною службою України, строк дії якого не закінчився станом на 24 лютого 2022 року та до моменту звільнення з військової служби (до 20 вересня 2025 року), ОСОБА_7 перебував на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії - водія групи моніторингу обстановки відділення прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б), який перебуває у розпорядженні начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби. Громадянка ОСОБА_4 , будучи обізнаною про бажання і умисел свого знайомого військовослужбовця ОСОБА_7 в ухиленні від несення обов'язків військової служби шляхом обману, а саме шляхом укладення ОСОБА_7 фіктивного шлюбу з нею, без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя, але з метою використання військовослужбовцем ОСОБА_7 її статусу особи, яка є інвалідом 3 групи відповідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ № 314156 від 3 липня 2019 року, і потребує догляду, вчинила активні незаконні дії з метою створення умов для звільнення з військової служби ОСОБА_7 , з мотивів допомогти йому як своєму знайомому. Так, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30 липня 2025 року, знаходячись у м. Городок, Львівської області (точна адреса не встановлена), із використанням офіційного застосунку «Дія», уклала фіктивний шлюб з ОСОБА_7 , без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя, але з метою створення фіктивних підстав для звільнення з військової служби ОСОБА_7 , у зв'язку із укладенням шлюбу з особою, з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок відсутності одного з парних органів, що надало підставу ОСОБА_7 для звернення до командування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з рапортом про звільнення його з військової служби у відповідності до підпункту «г», п. 3, ч. 5 ст. 26 та абз. 12, п. 3, ч. 12, ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Встановлено, що у громадянки ОСОБА_4 відсутній парний орган, а саме наявний протез лівого ока. 30 липня 2025 під актовим записом № 8514 Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , про що було видано свідоцтва про реєстрацію шлюбу серії № НОМЕР_2 від 30 липня 2025 року. У подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел і доведення його до кінця щодо створення умов і підстав для незаконного звільнення з військової служби ОСОБА_7 , вводячи в оману командування НОМЕР_1 прикордонного загону у законності шлюбу, тобто сприяючи в ухиленні від обов'язків військової служби шляхом обману і використанням факту укладення фіктивного шлюбу для цього, діючи за попередньою змовою з останнім, у невстановлений час, але у період часу з 30 липня 2025 року по 4 серпня 2025 року, знаходячись у м.Городок, Львівської області (точна адреса не встановлена), надала ОСОБА_7 свої документи, а саме: свідоцтво про шлюб, довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ № 314156 від 3 липня 2019 року, посвідчення особи з інвалідністю від 18 серпня 2019 року серії НОМЕР_3 , індивідуальну програму реабілітації інваліда №759 від 3 липня 2019 року, для використання їх з метою звільнення з військової служби. Після вищевказаних активних дій ОСОБА_4 , спрямованих на створенні фіктивних підстав для звільнення ОСОБА_7 з військової служби, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел шляхом обману командування НОМЕР_1 прикордонного загону, спрямований на ухилення від несення обов'язків військової служби, 4 серпня 2025 року у денний час, більш точний час органом досудового розслідування не встановлений, знаходячись у м. Львові (точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), подав на адресу начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », рапорт про звільнення, у якому вказав, що є військовослужбовцем, який на підставі ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» має право на звільнення з військової служби у зв'язку з тим, що його дружина ОСОБА_4 є особою з інвалідністю 3 групи, долучивши копії документів щодо укладення шлюбу з ОСОБА_4 та щодо стану здоров'я останньої, які вона надала ОСОБА_7 для їх використання як підставу для звільнення з військової служби. Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 20 вересня 2025 року №1319-ОС, на підставі підпункту «г», п. 3, ч. 5 ст. 26 та абз. 12, п. 3, ч. 12, ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби головного сержанта ОСОБА_7 . Тобто, ОСОБА_7 звільнено з військової служби на підставі фіктивного укладеного шлюбу та медичних документів, які надала ОСОБА_4 . Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_7 , вчинила дії з укладення фіктивного шлюбу з ним, в подальшому надала йому свої медичні документи, сприяючи у звільнення його з військової служби, тобто в ухиленні від несення обов'язків військової служби шляхом обману, в умовах воєнного стану, чим вчинила співучасть (пособництво), за попередньою змовою групою осіб, в ухиленні ОСОБА_7 від несення обов'язків військової служби шляхом обману, вчиненій в умовах воєнного стану.
Таким чином прокурор вважає, що в діях ОСОБА_4 наявні підстави для обґрунтованої підозри у вчинені останньою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України, у зв'язку з чим 17 березня 2026 року їй вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні такого. Вказує, що у ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема вказує, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання винною у вчиненні інкримінованого злочину їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, і це може стимулювати підозрювану до втечі, у тому числі - з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин підозрювана може перетнути державний кордон України, оскільки немає заборон щодо його перетину та обізнана в способах та методах його перетину оскільки вчиняла раніше дії з вивозу колишнього військовослужбовця за кордон. Так, у 2023 році, ОСОБА_4 використовуючи свій стан здоров'я організувала виїзд за кордон попереднього свого чоловіка ОСОБА_8 , з яким уклала шлюб та після звільнення останнього з військової служби на підставі наявності дружини з інвалідністю, ОСОБА_4 «у супроводі свого чоловіка» ОСОБА_8 виїхала з ним за кордон України 23 лютого 2023 року. У подальшому, ОСОБА_4 повернулась на територію України та 12 жовтня 2023 року Городоцьким районним судом Львівської області розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 . Окрім цього, підозрювана може незаконно впливати на свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 шляхом їх переконання, прохання, залякування, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували її у вчиненні інкримінованого злочину, а також узгоджувати з іншими підозрюваними свої показання та створювати штучні докази непричетності до вчинення інкримінованого злочину, оскільки перебуває з ними в довірливих відносинах, оскільки надавала їм свої неправомірні послуги. Окрім цього, свідки ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу вироку суду. Також підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перешкоджати проведенню слідчих (розшукових) та процесуальних дій, негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показаннями свідків, зокрема з підозрюваним ОСОБА_7 і свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших причетних осіб, які ще не встановлені або не допитані в ході досудового розслідування, зокрема і співучасників, які перебували в злочинній групі з нею, давати цим особам поради з врахуванням відомих їй обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування з метою створення собі штучного алібі щодо її непричетності до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Вказує, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_4 закінчується 17 травня 2026 року о 23:59, однак, внаслідок особливої складності даного кримінального провадження, що зумовлено обсягом та специфікою процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку досудового розслідування, у зв'язку з чим подано відповідне клопотання до суду. Водночас, виникла необхідність у продовженні строку домашнього арешту, оскільки завершити досудове розслідування до закінчення зазначеного строку неможливо внаслідок особливої складності, необхідності проведення низки додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на збір доказів з метою повного, всебічного і неупередженого з'ясування всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме: отримати висновки по призначеним трьом судовим експертизам (дві судові почеркознавчі експертизи та одна призначена судова криміналістична експертиза аудіо-, звукозапису); оглянути отриману інформацію по здійсненим тимчасовим доступам до речей і документів оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Лайфселл», «Київстар»; встановити та допитати свідків з числа співробітників Управління патрульної поліції, які у січні 2026 здійснювали розмову на блокпосту із ОСОБА_7 щодо підстав не перебування його на військовій службі; отримати документи і інформацію на запит від 16 квітня 2026 року з військової частини; отримати розсекречені ухвали Львівського апеляційного суду на підставі яких проведено негласні слідчі дії; з урахуванням зібраних доказів вирішити питання про зміну раніше повідомленої підозри; встановити інших осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушень, вирішення питання щодо повідомлення їм про підозру; здійснити інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на встановлення істини у кримінальному провадженні; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати вимоги ст. 293 КПК України щодо надання копії обвинувального акту та копії реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику. Зазначає, що обставинами, які перешкоджали завершити вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії у двох місячний строк є особлива складність кримінального провадження, необхідність проведення великого обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій, проведення судових експертиз, вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, спрямованих на отримання доказів злочинної діяльності підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , тривале розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, встановлення додаткових свідків, яких необхідно допитати, тощо. Стверджує, що покладені на ОСОБА_4 , обов'язки не є обтяжливими щодо підозрюваної та в достатній мірі забезпечують її належну процесуальну поведінку та виконання нею її процесуальних обов'язків. Підозрювана не порушував покладені на неї обов'язки, що, в свою чергу, свідчить про те, що застосований слідчим суддею запобіжний захід до ОСОБА_4 є таким, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, забезпечує її належну процесуальну поведінку в кримінальному провадженні. Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним у клопотанні ризикам, які в ході проведення досудового розслідування не зменшилися та не змінилися, подане клопотання просить задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_9 подав до суду заяву про розгляд клопотання про продовження строку запобіжного заходу у його відсутності, згідно з якою клопотання підтримує в повному обсязі та просить таке задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_10 в судове засідання також не з'явились, подали до суду спільну заяву про розгляд клопотання без їх участі, згідно з якою просять застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Указом Президента України №64/20211 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховна Рада України вказаний вище указ було затверджено.
Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, зокрема востаннє Указом Президента України від 27 квітня 2026 року №342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №4857-ІХ від 28 квітня 2026 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб і такий продовжує діяти на даний час.
За таких обставин, враховуючи дію на території України воєнного стану, обмежені строки розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути таке у відсутності учасників процесу, що не з'явилися у судове засідання.
Оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону домашній арешт як запобіжний захід може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що З матеріалів клопотання вбачається, що Другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснює досудове розслідування кримінального провадження №42025142410000368 від 31 жовтня 2025 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України.
17 березня 2026 року в даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 березня 2026 року застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши їй залишати місце проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду у період з 22:00 години до 7:00 години впродовж строку дії запобіжного заходу строком два місяці з часу оголошення ухвали 18 березня 2026 року до 17 травня 2026 року, покладено на підозрювану ряд обов'язків.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 8 травня 2026 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025142410000368 від 31 жовтня 2025 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України, до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 17 липня 2026 року.
При цьому з вказаної ухвали вбачається, що для встановлення істини у справі орган досудового розслідування має намір провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальний дій, провести які раніше було неможливо з об'єктивних причин, в тому числі необхідно отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновки судових почеркознавчих експертиз та судової криміналістичної експертизи відео-, звукозапису, оглянути та проаналізувати інформацію операторів мобільного зв'язку ПрАТ «Лайфселл», «Київстар», розсекретити рішення про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що потребує тривалого часу. При цьому такі дійсно мають важливе доказове значення для досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення) свідчать, зокрема: копії актових записів про шлюб, відомості про перетин ОСОБА_4 державного кордону України, протокол допиту у якості свідка ОСОБА_6 від 27 січня 2026 року, протокол допиту у якості свідка ОСОБА_5 від 12 березня 2026 року, протокол огляду від 2 лютого 2026 року, протокол огляду від 3 лютого 2026 року, протокол про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії «зняття інформації з електронних комунікаційних мереж» від 20 лютого 2026 року, копія довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ № 314156 від 3 липня 2019 року та копії інших медичних документів ОСОБА_4 , копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 30 липня 2025 року, копія наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №1319-ОС від 20 вересня 2025 року, протокол тимчасового доступу до речей та документів від 6 квітня 2026 року, протокол тимчасового доступу до речей та документів від 7 квітня 2026 року.
Ризиками, які дають підстави слідчому судді продовжити застосування запобіжного заходу слід вважати той факт, що підозрювана обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, відтак з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі виїхати за межі території України, незаконно впливати на свідків обвинувачення, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом узгодження своїх показань з показаннями свідків, іншого підозрюваного та інших причетних осіб, які ще не встановлені або не допитані в ході досудового розслідування, зокрема співучасників, які перебували в злочинній групі з нею, давати цим особам поради з врахуванням відомих їй обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування.
Водночас слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки сторона обвинувачення не надає будь-яких відомостей щодо неналежної процесуальної поведінки підозрюваної, чи не виконання нею будь-яких процесуальних обов'язків, чи не явки в орган досудового розслідування за викликом після повідомлення їй про підозру, навпаки в поданому клопотанні прокурор вказує, що підозрювана ОСОБА_4 протягом строку дії ухвали про застосування до неї запобіжного заходу не порушувала покладені на неї обов'язки. Також слідчий суддя враховує те, що події злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , мали місце ще в липні та серпні 2025 року, тобто з моменту інкримінованого їй злочину пройшло понад десять місяців, остання має стійкі соціальні зв'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Беручи до уваги описані вище ризики, наявність на даний час обґрунтованої підозри, слідчий суддя приходить до переконання про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання на строк не більше двох місяців, тобто до 13 липня 2026 року, з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення, зокрема ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. При цьому слідчий суддя не може покласти на підозрювану обов'язок утримуватись від спілкування із необмеженим колом осіб та щодо невизначених обставин.
Керуючись вимогами статей 176-179, 181, 194, 196, 395 КПК України, -
в задоволенні клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід особисте зобов'язання з покладення обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення, зокрема ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки покладаються на строк не більше двох місяців, тобто до 13 липня 2026 року.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на неї вище обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_11