Дата документу 15.04.2026
Справа № 334/5034/25
Провадження № 2/334/205/26
15 квітня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря Александрової А.С., представника позивача адвоката Завгородньої В.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника позивача про зміну підстав позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди
У червні 2025 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди.
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.06.2025 року, позов надійшов у провадження судді Козлової Н.Ю.
Ухвалою суду від 26.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 31.07.2025 року.
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, разом з копією позовної заяви та додатками до нього направлено відповідачу з роз'ясненням права на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач своїм правом на написання відзиву на позовну заяву не скористався. У судові засідання, призначені на 31.07.2025 року, 27.10.2025 року не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема смс - повідомленнями, які доставлялися відповідачу завчасно.
27.10.2025 року, за відсутністю відповідача, суд закрив підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті на 26.01.2026 року.
26 січня 2026 року судове засідання не відбулося у зв'язку з неявкою представника позивача та відповідача.
09 березня, у судовому засіданні за участю представника позивача, остання заявила клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження та витребування доказів.
Ухвалою суду від 09.03.2026 року, суд повернувся до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди до стадії підготовчого провадження. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію щодо проходження військової служби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
08 квітня 2026 року, представник позивача звернувся до суду з заявою про зміну підстав позову вказавши, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. З урахуванням викладених обставин, представник позивача просив суд прийняти дану заяву про зміну підставу позову до розгляду та у подальшому розглядати справу з урахуванням заяви про зміну підстав позову.
Суддя, вирішуючи питання щодо можливості прийняття до розгляду уточненої позовної заяви, у частині, в якій у прийнятті до розгляду не відмовлено, приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.3 ст.49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з Цивільного процесуального кодексу України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13 березня 2018 року в справі №916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням змісту уточненої позовної заяви представника позивача та раніше поданої нею позовної заяви, суддя розцінює уточнену позовну заяву позивача як зміну підстав позову, внаслідок чого приймає її до розгляду та в подальшому розглядати справу з урахуванням зміни підстав позову.
Керуючись ст.49, 258, 260, 261 ЦПК України, суд
Прийняти заяву представника позивача про зміну підстав позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди.
Розгляд цивільної справи здійснювати з врахуванням уточнених позовних вимог у частині, які прийняті до розгляду.
Копію даної ухвали направити сторонам.
Роз'яснити відповідачу, що він має право протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання ухвали, надіслати суду відзив на уточнену позовну заяву і всі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, докази про що повинні бути приєднані до відзиву.
Надати позивачу строк, який не може перевищувати п'ять днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив, а саме міркувань та аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотивів їх визнання або відхилення, яка має бути одночасно направлена відповідачу.
Надати відповідачу строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, для подання заперечень, в яких повинні бути викладені пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі Судової влади України за веб-адресою сторінки http://court.gov.ua/.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Козлова Н. Ю.