Справа № 505/1562/26
Провадження № 1-кс/505/515/2026
13 травня 2026 року місто Подільськ
Слідчий суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026161180000337 від 09.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
Клопотання про арешт майна
До Подільського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання слідчого відділення № 2 СВ Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026161180000337 від 09.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що за даним фактом 09.05.2026 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026161180000337 за ознаками кримінального правопорушення, передбачуваного ч. 3 ст. 332 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Подільською окружною прокуратурою.
Протоколом огляду місця події від 09.05.2026 здійснено огляд узбіччя дороги сполученням Новосамарка-Окни, Подільського району, Одеської області за координатами 47.5039211,29.5294573, де виявлено та вилучено легковий автомобіль «Audi А4» зеленого кольору з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , в якому перебували троє осіб, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, та транспортний засіб марки «Volkswagen PASSAT» синього кольору з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також мобільний телефон «Infinix Not 40» сірого кольору, ІМЕІ-1: НОМЕР_3 , ІМЕІ-2: НОМЕР_4 з абонентським номером телефону - НОМЕР_5 , належний ОСОБА_5 , поміщено до поліетиленового сейф-пакету №NРU2032384 з логотипом «Національна поліція України». Транспортні засоби надалі поміщено на спецмайданчик для тимчасово затриманих транспортних засобів, за адресою: Одеська область, м. Подільськ, провулок Куяльницький, 28Д.
Відповідно до ст. 91 КПК України подія кримінального правопорушення підлягає доказуванню, що полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказані об'єкти являються речовими доказами по даному кримінальному провадженню.
Разом з тим, для досягнення дієвості кримінального провадження, положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено застосування заходів забезпечення такого провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину . Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частинами 2 та 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини третьої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчий зазначає, що необхідність накладення арешту на транспортний засіб «Audi А4» зеленого кольору з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , користувачем якої є ОСОБА_6 , який виявлено та вилучено протоколом огляду місця події від 09.05.2026, пов'язана з тим, що вилучене майно в ході вказаних слідчих дій являється речовим доказам у кримінальному правопорушенні.
Позиція учасників щодо розгляду клопотання
Слідчий СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилась, в матеріалах клопотання наявна заява в якій вона просить клопотання задовольнити та розглянути без її участі.
Також від слідчого до суду надійшла заява, в якій слідчий СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 просить провести розгляд клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 332 КК України без участі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки, як зазначає слідчий, після виявлення факту перевезення осіб, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, останній залишив місце події, а його місцеперебування наразі невідоме.
12.05.2026 від адвоката ОСОБА_8 до суду надійшла заява в якій він зазначає, що ним укладено 09.05.2026 року договори про надання правничої допомоги ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженню №12026161180000337 від 09.05.2026., у зв'язку з чим просить забезпечити його участь, як захисника, в судовому розгляді всіх клопотань слідчого у даному кримінальному провадженні, в тому числі в судовому розгляді клопотань про накладення арешту на майно. Крім того, просить внести відомості про нього, до підсистеми Електронний суд у справах з розгляду вказаних клопотань.
Також 12.05.2026 до суду надійшло клопотання від адвоката ОСОБА_8 у якому він просить з метою ознайомлення з клопотаннями та додатками приєднати його, як захисника, до підсистеми «Електронний суд» за справами з розгляду зазначених вище клопотань, а також відкласти на іншу дату призначені на 12.05.2026 судові засідання.
З урахуванням поданих адвокатом ОСОБА_8 клопотань, матеріали клопотання були оцифровані та долучені до підсистеми «Електронний суд», судове засідання було відкладено на 08.год. 45 хв. 13.05.2026.
13.05.2026 від адвоката ОСОБА_8 до суду надійшло клопотання в якому він зазначає, що 13.05.2026 він буре участь в судових засіданнях Окнянського районного суду Одеської області, а саме у справі №506/328/26, призначене на 09 год. 15 хв. та у справі №506/993/25, призначене на 10 год. 00 хв, в зв'язку з чим не може з'явитися в судове засідання у даній справі, тому просить відкласти на інші, узгоджені з ним, час та дату, призначене судове засідання у даній справі.
Судом встановлено, що клопотання захисника адвоката ОСОБА_8 про відкладення судового засідання з розгляду клопотання слідчого про арешт майна, призначеного на 08 год. 45 хв. 13.05.2026, задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна підлягає невідкладному розгляду слідчим суддею, не пізніше двох днів із дня його надходження до суду. Законодавцем визначено скорочені строки такого розгляду саме з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, збереження речових доказів та недопущення їх відчуження, приховування чи знищення.
Посилання захисника на неприєднання його до підсистеми «Електронний суд» не свідчить про неможливість реалізації права на захист та не є безумовною підставою для відкладення судового розгляду. Як убачається із поданих заяв, адвокат ОСОБА_8 був обізнаний про існування відповідних судових проваджень та дату їх розгляду ще 12.05.2026, однак жодних даних про вжиття ним заходів для безпосереднього ознайомлення з матеріалами клопотань у приміщенні суду або отримання їх копій у інший спосіб суду не надано. Саме по собі ненадання доступу через електронний кабінет не позбавляло захисника можливості ознайомитися з матеріалами у суді до початку судового засідання.
Крім того, слідчий суддя враховує, що участь адвоката в інших судових засіданнях не може автоматично зумовлювати обов'язкове відкладення розгляду справи, оскільки адвокат самостійно організовує свою професійну діяльність та приймає на себе ризик одночасної участі у різних судових процесах. При цьому із наданих захисником відомостей убачається, що засідання в Окнянському районному суді Одеської області призначені на 09 год. 15 хв. та 10 год. 00 хв. 13.05.2026, тоді як розгляд даного клопотання призначено на 08 годину 45 хвилин, тобто до початку інших судових засідань, а відтак об'єктивних перешкод для прибуття захисника до суду не встановлено.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа, оцифровані матеріали клопотання були надіслані адвокату ОСОБА_8 до його електронного кабінету та доставлені 12.05.2026 о 18 год. 48 хв. Отже, адвокат ОСОБА_8 мав можливість надати письмові заперечення або взяти участь у розгляді даного клопотання в режимі відеоконференції.
Суд також враховує, що доказів неможливості забезпечення участі іншого захисника, належного повідомлення сторони обвинувачення про неможливість участі або наявності інших виняткових обставин захисником не надано. Наведені у заяві доводи фактично спрямовані на затягування строків розгляду клопотання, для якого законом визначено невідкладний порядок вирішення.
За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що підстави для відкладення розгляду клопотання про арешт майна відсутні, а тому судове засідання підлягає проведенню у призначені дату та час.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання
Вивчивши матеріали клопотання, дослідивши додані до нього документи, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Слідчими слідчого відділу Подільського РУП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026161180000337 від 09.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Постановою слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 09.05.2026 вилучене майно визнано речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України визначено загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Зокрема, застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий або прокурор не доведе: наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують відповідний ступінь втручання у права та свободи особи, можливість виконання завдання, для досягнення якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав або розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації, конфіскації як виду покарання, або необхідне для забезпечення цивільного позову, стягнення неправомірної вигоди чи можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою: збереження речових доказів, забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у разі необхідності збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що таке майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається за наявності достатніх підстав вважати, що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна.
Разом із тим, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя доходить висновку про відсутність достатніх правових підстав для накладення арешту на транспортний засіб «Audi А4» зеленого кольору з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , користувачем якої є ОСОБА_6 , який виявлено та вилучено протоколом огляду місця події від 09.05.2026.
Слідчий суддя звертає увагу, що, звертаючись із клопотанням про арешт майна, орган досудового розслідування посилається саме на підставу, передбачену ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме необхідність забезпечення збереження речових доказів. Як убачається зі змісту клопотання, слідчий обґрунтовує необхідність арешту тим, що вилучене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Разом з тим, хоча санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна, а також не виключається можливість застосування спеціальної конфіскації у порядку ст. 96-1 КК України, слідчий у поданому клопотанні не посилається на вказані обставини як на самостійну підставу для накладення арешту на майно. Будь-яких доводів щодо необхідності забезпечення можливої конфіскації майна або спеціальної конфіскації клопотання не містить.
За таких обставин слідчий суддя позбавлений можливості виходити за межі доводів клопотання та самостійно відшуковувати підстави для застосування арешту майна, які не наведені стороною обвинувачення. Надання оцінки обставинам щодо можливості майбутньої конфіскації майна або застосування спеціальної конфіскації без відповідного обґрунтування сторони обвинувачення фактично свідчило б про перебирання судом на себе функцій органу досудового розслідування та сторони обвинувачення, що є неприпустимим з огляду на принцип змагальності кримінального провадження.
Відтак при розгляді поданого клопотання слідчий суддя виходить виключно з тих доводів, які наведені слідчим, а саме, що вилучене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Разом із тим, саме клопотання не містить належного обґрунтування того, за якими саме ознаками вилучене майно відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України. Долучена до матеріалів постанова слідчого від 09.05.2026 про визнання майна речовим доказом містить лише загальне посилання на те, що вилучене майно може бути об'єктом експертних досліджень.
Однак ні у клопотанні, ні у доданих до нього матеріалах не зазначено, які саме експертні дослідження планується проводити, які обставини кримінального провадження мають бути встановлені за результатами таких досліджень, а також які саме сліди кримінального правопорушення містить вилучене майно чи які відомості воно може підтверджувати у межах даного кримінального провадження.
Саме по собі формальне визнання майна речовим доказом без наведення належного фактичного та правового обґрунтування не може вважатися достатньою підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Крім того, відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення своєї правової позиції та доведення перед судом переконливості наданих доводів і доказів. Суд не вправі самостійно визначати інші підстави для арешту майна, зокрема щодо його можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації, якщо такі обставини не наведені та не обґрунтовані стороною обвинувачення.
За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слідчого є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 98, 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на вилучений транспортний засіб «Audi А4» зеленого кольору з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , користувачем якого є ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12026161180000337 від 09.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Повернути ОСОБА_6 транспортний засіб «Audi А4» зеленого кольору з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 .
Роз'яснити, що відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Повний текст ухвали буде складено 13.05.2026.
Слідчий суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області ОСОБА_9