Справа № 450/133/26 Провадження № 2/450/633/26
14 травня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Мусієвського В.Є.
при секретарі Расяк С.М.
з участю представника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, третьої особи ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Представник позивача ОСОБА_1 через систему «Електронний Суд» звернулась з позовом, у якому просила визначити ОСОБА_2 додатковий строк у 6 місяців для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Мотивувала позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , та 1/3 частку земельної ділянки з кадастровим номером 4623681600:01:0107141. Вказала, що ОСОБА_2 є єдиною донькою та спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 . Позивач із 2002 року проживає в Сполучених Штатах Америки, де набула громадянство. 21.06.2024 року ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса у місті Атланта, Джорджія, США із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Цією заявою підтвердила, що спадок, який належить їй згідно із законом після смерті батька, у чому б такий не полягав і де б не знаходився, вона приймає. 21.06.2024 року ця заява посвідчена М. Суровець, нотаріусом округу Фултон, штат Джорджія. Вказана заява передана із США засобами поштового зв'язку в Україну рідній тітці позивача ОСОБА_5 . Оскільки вказана заява була адресована конкретному нотаріусу, а саме ОСОБА_6 , остання звернулася із цією заявою від імені позивача до вказаного нотаріуса, однак в усному порядку отримала відмову у відкритті спадкової справи у зв'язку із тим, що заява про прийняття спадщини ОСОБА_2 викладена російською мовою. Пояснила, що ОСОБА_2 перебуває під медичним наглядом з приводу посттравматичного стресового розладу та великого депресивного розладу. Лікування триває з 30.09.2020 року. 28.01.2024 року спостерігалося значне погіршення її стану, пов'язане з гострим емоційним стресом після смерті батька. З того часу стан позивача залишається загостреним і їй потрібен постійний медичний нагляд та активне лікування. Через тяжкість стану позивача на той час їй було суворо рекомендовано утриматися від поїздок за кордон, зокрема до України. У зв'язку з наведеним, термінові особисті та юридичні питання, зокрема ті, що стосувалися спадщини, не могли бути вирішені. ОСОБА_2 , перебуваючи в іншій країні ніж спадкове майно, не могла зрозуміти після усної відмови нотаріуса, яким чином вона має оформити свої спадкові права, в зв'язку із чим звернулася до АО «Львівлойерс» для отримання правничої допомоги у питанні спадкування. 08.01.2026 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Павлишин Х.М. постановою № 896/02-31 відмовлено ОСОБА_2 , від імені якої діяла представник за довіреністю ОСОБА_7 , у вчиненні нотаріальних дій, а саме видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на майно, що входить до складу спадкової маси, до визначення судом додаткового строку для прийняття спадщини та прийняття спадщини спадкоємцем. Зазначила, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 сплинув 28.07.2024 року, а до нотаріальної контори із первинною заявою про прийняття спадщини позивач ОСОБА_2 звернулася за своїм місцем проживання в Сполучених Штатах Америки ще 21.06.2024 року, тобто фактично в межах шестимісячного строку. Вказала, що особисто прибути в Україну у шестимісячний строк від дня смерті батька позивач не могла і не може через стан здоров'я та у зв'язку із оголошеним на території України режимом воєнного стану. За вказаних обставин вважає, що строк для прийняття спадщини ОСОБА_2 пропустила з поважних причин, у зв'язку із чим просила позовні вимоги задовольнити. Долучила клопотання про виклик та допит в якості свідка ОСОБА_5 .
Ухвалою від 13.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Протокольною ухвалою від 04.03.2026 року задоволено клопотання про виклик та допит в якості свідка ОСОБА_5 , закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 04.05.2026 року представник позивача ОСОБА_1 надала пояснення аналогічні викладеним письмово, заявлені вимоги підтримала та просила такі задовольнити. Не заперечила щодо ухвалення заочного рішення у справі.
Інші учасники розгляду справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, в засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у їх відсутності не подали.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що позивач ОСОБА_2 є її племінницею. Незважаючи на те, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 мав постійне місце проживання на території США, ОСОБА_2 , яка є його донькою, спільно з ним не проживала.
Частиною 4 статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У частині 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 04.05.2026 року, є дата складення повного судового рішення - 14.05.2026 року.
Зі згоди представника позивача суд постановляє ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Заслухавши пояснення та думку представника позивача, допитавши свідка, розглянувши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 , виданим 02.02.2024 року Департаментом охорони здоров'я штату Коннектикут.
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 06.04.1992 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_4 .
Із паспорта № НОМЕР_3 , виданого 19.07.2024 року Державним Департаментом США, вбачається, що ОСОБА_2 є громадянкою Сполучених Штатів Америки.
Як вбачається із заяви, посвідченої 21.06.2024 року М. Суровець, нотаріусом округу Фултон, штат Джорджія, ОСОБА_2 підтвердила, що спадок, який належить їй згідно із законом і заповітом після смерті ОСОБА_4 , у чому б такий не полягав та де б не знаходився, вона приймає.
Постановою приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Павлишин Х.М. № 896/02-31 від 08.01.2026 року відмовлено ОСОБА_2 , від імені якої діяла представник за довіреністю ОСОБА_7 , у вчиненні нотаріальних дій, а саме видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на майно, що входить до складу спадкової маси, до визначення судом додаткового строку для прийняття спадщини та прийняття спадщини спадкоємцем.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
В силу вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1218, ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається спадщина, до складу якої входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч.1 ст.1222 ЦК України).
У відповідності до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
В силу вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Зі змісту ч.1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Частиною 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2021 року у справі № 315/386/19 (провадження № 61-15100св21).
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що вирішуючи питання про визначення особам додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови, фактичне користування і володіння майном спадкодавця або ж проживанням із спадкодавцем на час відкриття спадщини
Вказане підтверджується і висновками Верховного Суду в постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 536/1013/21, згідно позиції якого, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
У відповідності до правового висновку Верховного Суду України від 26.09.2012 року по справі № 6-85цс12, у спорі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ч.3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
Позивачем не заперечується, що їй було відомо про належність батьку 1/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , та 1/3 частки земельної ділянки з кадастровим номером 4623681600:01:0107141, які увійшли до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 , тобто про відкриття спадщини.
З огляду на вказане, позивач могла звернутись із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Представником позивача ОСОБА_1 у позовній заяві зазначено, що ОСОБА_2 пропустила строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 з поважних причин, а саме у зв'язку із погіршенням стану здоров'я, оголошеним на території України режимом воєнного стану та тривалим проживанням на території США.
Покликання про погіршення стану здоров'я ОСОБА_2 у зв'язку із наявністю посттравматичного стресового розладу та великого депресивного розладу не можуть свідчити про поважність пропуску позивачем строку для звернення до відповідних уповноважених органів із заявою про прийняття спадщини.
З цього приводу слід вказати, що позивач 21.06.2024 року подала заяву нотаріусу в США, тобто була здатна вчиняти юридично значимі дії у межах встановленого законом строку. Крім цього, вчинення таких дій потребує належного розуміння їх правового значення, а також здатності формулювати волевиявлення, що свідчить про відсутність об'єктивних та непереборних перешкод для реалізації права на спадщину у відповідності до вимог законодавства України.
Таким чином, спростовується інформація щодо неможливості вирішення термінових юридичних питань, зокрема тих, що стосуються спадщини, яка викладена у листі лікаря Д. Ганц компанії з обмеженою відповідальністю «Харборсайд психіатрія» від 28.10.2025 року, оскільки фактична поведінка позивача у відповідний період свідчить про протилежне.
Крім цього, 19.07.2024 року ОСОБА_2 видано паспорт громадянина США, а 21.05.2025 року посвідчення водія, отримання яких передбачає особисте звернення до компетентних органів, подання документів, проходження відповідних процедур. Зазначені обставини додатково підтверджують, що позивач не була позбавлена можливості вчиняти юридично значимі дії у відповідний період.
Отже, наведені докази у своїй сукупності свідчать про відсутність об'єктивних, непереборних та істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк до уповноважених органів України, у зв'язку із чим суд критично оцінює покликання представника позивача щодо поважності причин його пропуску в цій частині.
Покликання сторони позивача на введений на території України режим воєнного стану не може свідчити про поважність пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки такий правовий режим сам по собі не зупиняє і не припиняє вчинення нотаріальних дій.
Нотаріальні органи України продовжують здійснювати свою діяльність, а законодавством не передбачено автоматичного продовження строків для прийняття спадщини у зв'язку із запровадженням режиму воєнного стану.
Крім того, відсутні докази того, що позивач була об'єктивно позбавлена можливості подати заяву про прийняття спадщини засобами поштового зв'язку або через уповноваженого представника, як і не доведено наявності перешкод для оформлення довіреності чи належним чином посвідченої заяви за місцем її перебування.
Більше того, враховуючи, що позивач фактично перебувала за межами території України, сам факт введення воєнного стану не створював для неї безпосередніх та непереборних перешкод для вчинення відповідних юридичних дій дистанційно.
Верховний Суд у постанові від 13.04.2023 року у справі № 607/13549/21 наголосив, що перебування за межами країни не є поважними причинами пропуску строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, які унеможливили чи в інший спосіб перешкодили йому вчасно здійснити таку дію. Так, спеціальний механізм подання заяви про прийняття спадщини через консульські установи України встановлений Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року №142/5/310 «Про затвердження Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України». За зверненням громадянина України консул (або уповноважений секретар із консульських питань) засвідчує справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проставляє на заяві свій підпис та гербову печатку, після чого спадкоємець повинен направити заяву в Україну засобами міжнародного поштового зв'язку. Таким чином, громадянам України немає необхідності виїжджати з країни свого постійного проживання та повертатися в Україну для прийняття спадщини (підпункт 3.13 Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України та пункт 3.23 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства України від 22 лютого 2012 року №296/5).
Крім цього, пунктом 3.5. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.
У екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому вказати про прийняття спадщини (пункт 2.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
Таким чином, законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців.
Отже, до 28.07.2024 року ОСОБА_2 могла подати заяву про прийняття спадщини до уповноважених органів України, як у письмовому варіанті, зокрема: шляхом безпосереднього направлення заяви поштовим зв'язком нотаріусу за місцем відкриття спадщини; через уповноваженого представника на підставі належним чином оформленої довіреності; шляхом оформлення заяви у консульській установі України за кордоном з подальшим її направленням в Україну; шляхом належного посвідчення заяви у іноземного нотаріуса з її подальшим перекладом та легалізацією (апостилюванням) для подання в Україні, так і в електронному варіанті, однак цього не зробила, у зв'язку із чим пропустила шестимісячний термін для прийняття спадщини без поважної причини.
Покликання щодо звернення ОСОБА_2 із первинною заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем проживання останньої в Сполучених Штатах Америки у шестимісячний строк не беруться судом до уваги, оскільки законодавство України встановлює національний режим для іноземних громадян у сфері спадкових відносин, а спадкування іноземцями в Україні здійснюється на рівних умовах із громадянами України.
Відтак, на позивача покладався обов'язок дотримання вимог законодавства України щодо порядку та способу прийняття спадщини, зокрема подання відповідної заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини або іншому уповноваженому суб'єкту в Україні.
Покликання про скерування згаданої вище заяви приватному нотаріусу Віблому Л.З. та отримання усної відмови від останнього у відкритті спадкової справи, оскільки заява про прийняття спадщини ОСОБА_2 викладена російською мовою, не знайшли свого відображення в матеріалах справи та не підтверджується належними і допустимими доказами. Окрім наведеного, у випадку дійсності згаданих вище обставин, стороною позивача не надано доказів на підтвердження звернення із такою заявою у встановлений законом шестимісячний строк.
В порушення вимог ст. 81 ЦПК України стороною позивача не надано суду достатніх та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску ОСОБА_2 строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.
Стороною позивача не доведено, що зазначені причини пропуску строку можуть бути визнані поважними у розумінні статті 1272 ЦК України, і пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, які б перешкоджали ОСОБА_2 у встановлений законом шестимісячний строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Отже, позивачем не доведено, що встановлений законом строк на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини пропущений нею з поважних причин.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вказане, суд прийшов до висновку про те, що обставини, якими сторона позивача мотивувала позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому у задоволенні таких слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати з відповідача на користь позивача стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 262, 263-265, 268, 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1220, 1222, 1268-1270, 1272 ЦК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, третьої особи ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мусієвський В.Є.