Справа № 462/1449/26
13 травня 2026 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Боровкова Д.О.
при секретарі Свищо В.С.,
за участю представника заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові в окремому проваджені цивільну справу за заявою ОСОБА_2 /Заінтересована особа: Сьома Львівська державна нотаріальна контора/ про встановлення факту родинних відносин,
встановив:
Заявник звернулася до суду зі заявою, в якій просить встановити факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є її сином. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її син ОСОБА_3 . Вона проживала разом з сином по АДРЕСА_1 . В ході приватизації квартири вони оформили рівні частки, що підтверджується свідоцтвом про право власності. Після смерті сина вона звернулася до Сьомої Львівської державної нотаріальної контори зі заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Проте, державний нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки у документах, що підтверджують родинні відносини спадкодавця та спадкоємця містяться розбіжності, а саме згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження померлого, у відомостях про дитину вказане прізвище « ОСОБА_4 », а у свідоцтві про смерть зазначено прізвище « ОСОБА_4 ». Встановлення факту родинних відносин має суттєве значення для оформлення нею спадщини. У зв'язку із наведеним, просить заяву задовольнити.
Представник заявника у судовому засіданні заяву підтримав, дав пояснення аналогічні вищенаведеному, просить заяву задовольнити.
Суд ухвалив розглядати справу без участі заінтересованої особи - Сьомої Львівської державної нотаріальної контори, яка будучи належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, до суду не з'явилася, проте її неявка не перешкоджає розгляду справи.
31 березня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та витребувано у Сьомої Львівської державної нотаріальної контори належним чином завірені матеріали спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
29 квітня 2026 року до суду надійшли копії матеріалів спадкової справи № 351/2021 до майна померлого ОСОБА_3 .
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним.
Зокрема суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 29 січня 2021 року /а.с.13/.
Зі змісту свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20 жовтня 1988 року вбачається, що прізвище, ім'я, по-батькові померлого, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , записано на російській мові, як « ОСОБА_5 », а батьками є « ОСОБА_6 , ОСОБА_7 » /а.с.9/.
З копії паспорта громадянина України заявника вбачається, що її прізвище, ім'я, по-батькові записано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с.6-8/.
З копії паспорта громадянина України вбачається, що прізвище, ім'я, по-батькові померлого було зазначено на українській мові, як « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.5/.
З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, вбачається, що прізвище, ім'я, по-батькові померлого зазначено « ОСОБА_3 » /а.с.39, зворот-40/.
Згідно із свідоцтвом про право власності на квартиру від 22 квітня 2011 року квартира АДРЕСА_2 належала на праві спільної сумісної власності заявнику ОСОБА_2 , її сину ОСОБА_3 /а.с.10/.
Тобто, судом достовірно з'ясовано, що прізвище померлого ОСОБА_3 у зв'язку із довільним перекладом його прізвища з російської мови на українську мову, в різних документах зазначено по різному, а саме в одних документах зазначено « ОСОБА_4 », а в інших « ОСОБА_4 ».
За таких обставин, у суду не виникає сумніву, що ОСОБА_2 є матір'ю померлого ОСОБА_3
06 жовтня 2021 року заявник ОСОБА_2 звернулася до Сьомої Львівської державної нотаріальної контори зі заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом /а.с.29,зворот/.
31 березня 2026 року Сьомою Львівською державною нотаріальною конторою листом № 163/02-14 було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та запропоновано звернутись до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин /а.с.19/.
Заявник стверджує, що позбавлена можливості здійснити правочин пов'язаний з отриманням спадщини, через наявні розбіжності у документах, що підтверджують її родинний зв'язок з сином.
У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Встановлення факту родинних відносин, має для заявника юридичне значення, оскільки від встановлення факту залежить реалізація права заявника на спадщину, а встановити цей факт у позасудовому порядку неможливо.
Враховуючи наведене, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, врахувавши, що вищевказаний факт родиних відносин підтверджений письмовими доказами, іншим шляхом встановити факт родинних відносин неможливо, а встановлення даного факту необхідно заявнику для оформлення спадщини й не пов'язане із спором про право, за таких обставин, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 293,294,315, 319 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_2 /Заінтересована особа: Сьома Львівська державна нотаріальна контора/ про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити юридичний факт родинних відносин про те, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.
Суддя:
Оригінал рішення.