Справа № 442/3712/26
Провадження № 2/442/1787/2026
"14" травня 2026 р. головуюча суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - Курус Р.І., розглянувши заяву позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 ), від імені та в інтересах якого діє адвокат Шемеляк Михайло Степанович (адреса - АДРЕСА_2 ), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицьке АТП-24663» (адреса місцезнаходження - Горішня Брама, 183, м. Дрогобич Львівської області) про звільнення майна з-під арешту, -
13.05.2026 до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє адвокат Шемеляк Михайло Степанович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицьке АТП-24663», в якій позивачка просить усунути їй перешкоди в користуванні власністю шляхом скасування арешту нерухомого майна.
Так, згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За нормою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись із матеріалами позову, доходжу висновку про необхідність залишення позову без руху через наявність недоліків.
Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як встановлено, позивач через свого представника, звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить скасувати арешт нерухомого майна, накладений на належний їй житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований Першою Дрогобицькою державною нотаріальною конторою 09.10.2006р. 09:46:36 за №3852676 на підставі: «повідомлення б/н, 23.12.1970, не вказано, Дрог. автор.п-во 13066; об'єкт обтяження: невизначено, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, коментарий: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_2 (причина відсутності коду: архівний запис); додаткові дані: архівний номер 1938044LVOV41, архівна дата 04.01.2000, дата виникнення 23.12.1970, №реєстра 119193-351; внутрішній №C9015F2522F1342E7F4D; коментар 3383-1/70 за реєстром.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 постанови N 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" від 03.06.2016 передбачено, що відповідачами в справі за позовною заявою про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.
Подібні висновки щодо належних відповідачів у справі про зняття арешту з майна висловлені у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №521/17712/15 (провадження №61-11321св18), від 13.11.2019 року у справі №745/691/18 (провадження №61-7248св19), від 12.08.2021 року у справі №756/14542/19 (провадження №61-6976св21), від 26 січня 2022 року у справі №457/726/17 (провадження №61-43201св18, від 02.02.2022 року в справі №607/3269/21(провадження № 61-19506св21).
Таким чином, позивачу, з урахуванням обставин якими він обґрунтовує позовні вимоги, слід уточнити та конкретизувати зміст позовних вимог із зазначенням належних відповідачів та третіх осіб по справі.
Звертаю увагу, що за правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Зокрема статтею 177 ЦПК України визначено перелік документів, які додаються до позовної заяви. Частиною 1 цієї статті визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Однак, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що позовну заяву подано через систему "Електронний суд", проте, позивачем не дотримано зазначених вимог цивільного процесуального законодавства та не долучено належні докази надсилання позовної заяви відповідачу.
Вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 2 зазначеної статті закріплено обов'язок суду та учасників судового процесу керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, з наведених норм вбачається, що позивач, звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, зобов'язаний оформити таку у відповідності до вимог цивільного-процесуального кодексу, що сприятиме її своєчасному розгляду і вирішенню.
Враховую також правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019 (провадження № 11-490сап19), згідно з яким відкриття провадження у справі за заявою, яка не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, є свідченням надання заявнику привілеїв, не передбачених законом.
При таких обставинах дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для її усунення.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 ), від імені та в інтересах якого діє адвокат Шемеляк Михайло Степанович (адреса - АДРЕСА_2 ), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицьке АТП-24663» (адреса місцезнаходження - Горішня Брама, 183, м. Дрогобич Львівської області) про звільнення майна з-під арешту - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що інакше заява буде вважатися неподаною та їй повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Курус Р.І.