Справа № 349/681/26
Провадження № 1-кс/349/171/26
іменем України
13 травня 2026 року м. Рогатин
Слідчий суддя Рогатинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 4 (м. Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12026091210000049 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, одруженого, пенсіонера, є особою з третьою групою інвалідності, раніше не судимий, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6
підозрюваний ОСОБА_5
захисник ОСОБА_7 ,
12 травня 2026 року слідчий слідчого відділення відділення поліції №4 (м.Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ( далі - СВ ВП №4 ( м.Рогатин) ОСОБА_8 за погодженням прокурором Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з клопотанням 10 травня 2026 року приблизно о 16 год 00 хв, водій ОСОБА_5 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння , керуючи автомобілем марки ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався центральною дорогою населеного пункту с.Чагрів Букачівської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області. У салоні автомобіля на передньому пасажирському сидінні перебував ОСОБА_9 , 2009 року народження.
Керуючи вказаним транспортним засобом , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що знижує увагу, швидкість реакції та унеможливлює належним чином оцінювати дорожню обстановку, водій ОСОБА_5 проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, втратив керування над вказаним автомобілем, виїхав за межі проїзної частини в кювет, із подальшим наїздом на огорожу будинковолодіння, що по вул. В.Великого,55 с.Чагрів , чим порушив п.1.5., 1.10., 2.3. б), 2.3. д), 2.9. а), 12.1 Правил дорожнього руху.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ( далі - ДТП ) пасажир ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої ключиці, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступення тяжкості, як таких , що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечні для життя в момент спричинення.
Необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовано наявністю таких ризиків: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюється у вчиненні злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту, за який передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі; може незаконно впливати на свідків та неповнолітнього потерпілого; має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може не прибувати на виклики слідчого, прокурора.
12 травня 2026 року слідчий подав доповнення до клопотання про застосування запобіжного заходу, де зазначив, що слідством отримані додаткові докази, які мають істотне значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме відеозапис з боді-камери працівників поліції, де зафіксовано, як підозрюваний після вчинення ДТП покинув місце події, а через деякий час приїхав на тракторі та мав намір приховати сліди кримінального правопорушеня шляхом витягнення пошкодженого автомобіля з кювету, а також на місці події заперечував своє перебування за кермом і вчинення ним ДТП.
З огляду на зміст п.3 ч.2 ст.183 КПК України слідчий вважає, що вказані обставини підтверджують активну поведінку підозрюваного, яка спрямована на уникнення відповідальності та протидії слідству.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 просив обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з підстав викладених слідчим у клопотанні від 11 травня 2026 року та в доповненні до нього від 12 травня 2026 року.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні погодився із пред'явленою йому підозрою, а щодо обрання запобіжного заходу, то просив обрати йому домашній арешт.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував щодо застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який відповідатиме тяжкості вчиненого злочину в якому піозрюється особа та даним, що характеризують особу ОСОБА_5 . Зокрема, він одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, визнаний особою з третьою групою інвалідності, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання.
Оцінюючи надані до клопотання матеріали та доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується ( ч.1 ст.177 КПК України ).
За змістом ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Запобіжні заходи під час досудового розслідування можуть застосовуватися до особи, яка набула процесуального статусу підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру; особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
11 травня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Зокрема, він підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху , як особа, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Відповідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження не вирішується питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості її у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
В судовому засіданні прокурор довів, що існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, за обставин, які викладенні у клопотанні про обрання запобіжного заходу, що підтверджується доданими до нього копіями таких доказів:
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 10 травня 2026 року о 21:14:11 до ЄРДР за №12026091210000049 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України;
- протоколом огляду місця події від 10 травня 2026 року та схемою до протоколу з фототаблицями з місця події, де зафіксовано, що на ділянці дороги за адресою вул. В. Великого,55 с.Чагрів Букачівської територіальної громади знаходиться в кюветі з механічними пошкодженнями транспортний засіб ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
- висновком щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного , наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу ти швидкість реакції від 10 травня 2026 року №4 , згідно якого ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп'яніння;
- медичною довідкою від 10 травня 2026 року про те, що потерпілий ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, закритого перелому правої ключиці, травму шиї;
- протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, необхідно вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Прокурор довів про наявність ризиків, передбачених п.1 та п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду, оскільки обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину і його потенційне ув'язнення в майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим, а також він може незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, які є його сусідами.
Однак, слідчий суддя не вважає обґрунтованими доводи слідчого та прокурора щодо наявності ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України .
Щодо можливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає таке.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
В пункті 3 частини 2 статті 183 КПК України зазначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Санкцією ч.1 ст.286-1 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років.
Згідно класифікації кримінальних правопорушень, яка наведена в ст.12 КК України такий злочин відноситься до нетяжкого злочину.
З копії вимоги слідчого слідчого відділення відділення поліції №4 ( м.Рогатин) ОСОБА_3 від 11 травня 2026 року №51428-2026 року встановлено, що ОСОБА_5 раніше не притягався до кримінальної відповідальності.
З огляду на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, раніше не судимий, та те , що прокурором не доведено, що перебуваючи на волі, він переховувався від органу досудового розслідування , перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, а тому відсутні правові підстави, які передбачені п.3 ч.2 ст.183 КПК України для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо доводів прокурора про те, що після вчинення ДТП ОСОБА_5 покинув місце події, а через деякий час приїхав на тракторі та мав намір приховати сліди кримінального правопорушеня шляхом відтягнення пошкодженого автомобіля з кювету, заперечував факт перебування за кермом і вчинення ним ДТП, то слідчий суддя зазначає, що вказані обставини не є тими винятковими обставинами для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав, передбачених п.3 ч.2 ст.183 КК України, оскільки на час вчинення ОСОБА_5 таких дій ( згідно відеозапису подія зафіксована в період з 16 год 40 хв по 17 год 12 хв ), досудове розслідування у вказаному кримінальному проваджені не було розпочато, так як відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за №12026091210000049 внесено 10 травня 2026 року о 21:14:11.
Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Частиною 4 статі 194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Отже враховуючи, що прокурор довів існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з огляду на існування можливості запобігти вказаним ризикам, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, фактичну неможливість визначену законом обрання йому такого запобіжного заходу на підставі ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вирішуючи, на підставі ч. 4 ст.194 КПК України, питання про обрання більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст.178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання особи винуватим у вчиненні злочину, в якому він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, вчинення злочину у воєнний час ,тощо.
З документів, які характеризують особу підозрюваного встановлено, що ОСОБА_5 одружений, разом із дружиною, яка є особою з третою групою інвалідності виховують неповнолітнього сина ОСОБА_9 , який є потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , позитивно характеризується за місцем проживання, є пенсіонером та має третю групу інвалідності .
Окрім того, з виписки із медичної карти стаціонарного хворого №6659-10.05.2026 встановлено, що 13 травня 2026 року хворий ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виписаний із КНП "Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради" з діагнозом: перелом тіла ключиці.
З огляду на викладене, враховуючи обґрунтовану підозру та наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до органів досудового розслідування, прокуратури або суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування з свідками в кримінальному провадженні ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Згідно п.2 ч.3 ст.202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, який був затриманий негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.
Отже керуючись п.2 ч.3 ст.202 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 необхідно негайно звільнити з-під варти та зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 196 КПК України,
У задоволенні клопотанняслідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю, строком на два місяці .
Заборонити підозрюваному ОСОБА_14 залишати житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі ч.5 ст.194 КПК України зобов'язати підозрюваного ОСОБА_13 :
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування з свідками в кримінальному провадженні ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Ухвалу надіслати до відділення поліції №4 (м.Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, для виконання.
Роз'яснити підозрюваному, що згідно ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Строк дії ухвали - два місяці, до 13 липня 2026 року включно .
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору негайно після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1