Справа № 505/1410/26
№ 2-а/505/96/2026
11 травня 2026 року м. Подільськ
суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Ващук О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції відділення поліції №1 (м.Балта) Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Цобенка М.Д. та Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання незаконними дії та бездіяльність суб'єктів владних повноважень,
30 квітня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Подільського міськрайонного суду Одеської області з адміністративним позовом до старшого сержанта поліції відділення поліції №1 (м.Балта) Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Цобенка М.Д. та Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання незаконними дії та бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
Крім того, позивач у позовній заяві, а також окремо у вигляді відповідного клопотання, просив суд також поновити йому строк звернення до суду з цим позовом. В обґрунтування зазначеного клопотання ОСОБА_1 вказав, що 18 липня 2025 року старший сержант поліції Цобенко М.Д. склав протокол серії ЕПР1 №395349, згідно якого йому ставиться ввину порушення п.2.5 Правил дорожнього руху (відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння). За результатами розгляду вказаного протоколу Балтським районним судом 21.10.2025 року було винесено постанову, яка 08.12.2025 року була залишена в силі судом апеляційної інстанції, згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. Також, зазначив, що 03.02.2026 року йому було відмовлено в перегляді постанови Балтського районного суду від 21.10.2025 року за ново виявленими обставинами.
Крім того, зазначив, що у зв'язку з віковими змінами (74 роки) та наявністю у нього ряду захворювань, наявність інвалідності 2 групи загального захворювання, а також не роз'ясненням йому права на звернення до суду з цим позовом, він пропустив встановлений законом термін звернення до суду. Просив суд визнати причину пропуску процесуального строку звернення до суду поважною та поновити йому строк звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим, право на звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Частиною першою ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із положеннями частини 2 зазначеної статті КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Водночас ч. 3 ст.122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Пунктом 1 ч.2 ст.287 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Частиною 6 ст.161 КАС України встановлено обов'язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зауважує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Суд вважає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 січня 2023 по справі № 380/14985/21 зазначив, що «поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з позовом.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
З позовної заяви та доданих до неї копій документів вбачається, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №395349 від 18.07.2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Балтського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на 1 (один) рік.
Постановою Одеського апеляційного суду від 08.12.2025 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Балтського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2025 року залишена без задоволення, а постанова судді - без змін.
02 січня 2026 року постановою Балтського районного суду Одеської області відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Балтського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2025 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Позивачем в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку зазначено, що він є людиною похилого віку, має інвалідність ІІ групи, а також юридичну необізнаність, але суд дійшов висновку про те, що наведені позивачем підстави, є неповажними, а докази поважності причин його пропуску суду не надано.
Таким чином, позивач пропустив строк на звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Доказів існування об'єктивних причин, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду з цими позовними вимогами, позивач не надав.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п.6 ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, поважними причинами пропуску строку на оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене та враховуючи, що позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду взагалі не вказує та не обґрунтовує причини пропуску ним строку та не підтверджує поважність причин належними доказами, тому приходжу до висновку, що строк для подання позову був пропущений з неповажних причин, та в поновленні цього строку слід відмовити, а позов повернути позивачу.
Керуючись ст.ст.120,121,123,286 КАС України, суддя,
ухвалила:
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Адміністративний позовом ОСОБА_1 до до старшого сержанта поліції відділення поліції №1 (м.Балта) Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Цобенка М.Д. та Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання незаконними дії та бездіяльність суб'єктів владних повноважень, - повернути позивачу разом із доданими до неї документами.
Копію позовної заяви залишити в суді.
Роз'яснити позивачу, що за змістом ч. 8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.В. Ващук