05 травня 2026 року
місто Чернігів
Справа №751/3881/26
Провадження №3/751/1031/26
Суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова, Ченцова С.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 772108 від 02.04.2026 року слідує, що 01.04.2026 року громадянка ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, по відношенню до свого неповнолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як останній вчинив домашнє насильство стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Дії ОСОБА_1 інспектором, який складав протокол кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 772106 від 02.04.2026 року слідує, що 02.04.2026 року громадянка ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, по відношенню до свого неповнолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як останній вчинив домашнє насильство стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Дії ОСОБА_1 інспектором, який складав протокол кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судове засідання особа, стосовно якої складено протокол ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 184 КУпАП, у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На суд покладено обов'язок повідомити таку особу про час та місце судового розгляду, що судом було зроблено.
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи завдання провадження в справі про адміністративне правопорушення, правові висновки ЄСПЛ щодо пріоритету публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне об'єднати адміністративні матеріали, що надійшли з Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області стосовно ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП, в одне провадження.
Вивчивши матеріали провадження: відомості у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 772108 від 02.04.2026 року; відомості у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 772106 від 02.04.2026 року; письмові пояснення ОСОБА_2 , складеного в присутності матері, від 02.04.2026 року; письмові пояснення ОСОБА_1 від 02.04.2026 року; копію паспорта ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2 , суд дійшов такого висновку.
Стаття 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких діях:
1) ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч. 1) (формальний склад);
2) вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (ч. 2) (матеріальний склад);
3) вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ч. 3) (матеріальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності (ч. 1 цієї статті).
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП, до суду, окрім самих протоколів серії ВАД № 772106 та серії ВАД № 772108, надані копії письмового пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 від 02.04.2026 року та копію письмового пояснення ОСОБА_1 .
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, яке ставиться їй в вину, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшарпротии Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282).
Крім того, у порушення ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколах про адміністративні правопорушення не зазначено місце та час вчинення адміністративних правопорушень; інші відомості, необхідні для вирішення справи, зокрема, заяви та пояснення потерпілої ОСОБА_3 , пояснення свідків, відеозаписи правопорушення, рапортів, тощо.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Отже, матеріали справи не містять жодних інших допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушень, окрім протоколів про адміністративне правопорушення, які самі по собі не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини викладені у них повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Положення статті 62 Конституції України визначають, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження по справі підлягає закриттю, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 9, 184, 247, 251, 252, 256, 283, 284, 287-289 КУпАП, суд
Адміністративні справи № 751/3881/26 та № 751/3882/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП - об'єднати в одне провадження, присвоївши справі номер № 751/3881/26, провадження № 3/751/1031/26.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С. М. Ченцова