Справа № 589/1272/25
Провадження № 2/589/715/26
04 травня 2026 рокум. Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі головуючого судді Курбанової А.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
18.03.2025р. товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 100522133 від 24.03.2021 року в розмірі 19408,71 грн, з якої заборгованість за тілом кредиту становить 7667 грн, заборгованість за процентами становить 11741,71 грн. В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів.
Ухвалою суду від 25 квітня 2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено здійснити її розгляд в спрощеному позовному провадженні без повідомлення осіб, також в цій ухвалі роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Вказана ухвала двічі надсилалася відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою, за якою остання зареєстрована, поштові відправлення повернуті востаннє з відміткою «за закінченням терміну зберігання», яка проставлена 09.06.2025 року, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України слід вважати днем вручення цього судового рішення.
18.07.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зміну назви позивача, а саме відповідно до наказу №70-к від 01.07.2025 року на виконання Рішення єдиного учасника ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» №1778 від 01.07.2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» перейменовано на товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС».
Станом на 04.05.2026 року відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.
Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили.
За відсутності таких клопотань, суд, у відповідності до ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу за наявними у ній матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За доводами позову, 24.03.2021р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 (Позичальник) за допомогою вебсайту https://tengo.com.ua/ укладено договір про споживчий кредит № 100522133 (Кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно з умовами пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5.2, 1.6 Кредитного договору сторони домовились, що відповідачу надається кредит в сумі 8000 грн зі строком кредитування на 15 днів (до 08.04.2021 року) зі сплатою процентів за користування кредитом: 3600 грн, які нараховуються зі ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом, стандартною (базовою) процентною ставкою - 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом /а.с. 31-34/.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
В свою чергу, статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній станом на 24.03.2021р.) встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. п.6.2 Кредитного договору розміщені в особистому кабінеті Позичальника проєкт цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту).
Водночас із пункту 10 Кредитного договору вбачається відсутність електронного підпису ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, чи підписання Кредитного договору іншим способом, передбаченим статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Графік розрахунків, що є додатком №1 до договору про споживчий кредит №100522133 від 24.03.2021 року також не містить електронного підпису ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, чи його підписання іншим способом, передбаченим статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» /а.с. 35/.
З наданих документів не вбачається, що відповідач вчинила певну сукупність дій, спрямовану на підписання Кредитного договору з ТОВ «Мілоан» у вказаному вище порядку, зокрема: отримала повідомлення від суб'єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ «Мілоан») із одноразовим ідентифікатором, та прийняла пропозицію (оферту) Кредитодавця шляхом використання (підписання) надісланого їй Кредитодавцем одноразового ідентифікатора.
Наведене свідчить про недотримання порядку укладення та підписання електронного договору, передбаченого ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
В анкеті-заяві на кредит №100522133, дата створення 24.03.2021 року, наявна інформація про умови кредитування, а саме: сума кредиту становить 8000,00 грн., строк кредитування 15 днів з 24.03.2021 р., дата повернення кредиту 08.04.2021 р., сума до повернення кредиту 11600,00 грн. Проценти за користування кредитом: 3600,00 грн., які нараховуються за ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Також зазначені інші відомості про Позичальника. Але вказана анкета-заява також не містить підпису відповідача, передбаченого статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Також слід зазначити, що жодний документ (ані загаданий Кредитний договор, ані анкета- заява) не містять відомості про номер банківського рахунку, на який слід перерахувати Позичальнику кредит.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Слід зазначити, що матеріали справи не містять і доказів надання відповідачу кредитних коштів за вказаним договором за зазначеними нею реквізитами.
Платіжне доручення від 24.03.2021 року №26211488 /а.с. 42/, на яке посилається позивач як на підставу переведення коштів на рахунок відповідача, не є достовірним доказом отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки згідно з вказаним платіжним дорученням кошти в розмірі 8000,00 грн були перераховані ОСОБА_1 на рах. № НОМЕР_1 , між тим доказів того, що вказаний картковий рахунок дійсно належить відповідачу, матеріали справи не містять. Крім того, вказане платіжне доручення складено в односторонньому порядку і не містить відмітки банківської установи про його виконання (проведення платежу за цим платіжним дорученням).
За доводами позову, 29.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» (Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (Новий кредитор) було укладено договір відступлення прав вимоги № 05Т, відповідно до умов договору кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (Портфель заборгованості) /а.с. 23-27/.
А 24.01.2022 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» і ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» укладено договір факторингу №1/15, відповідно до якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відступило ТОВ «ФК «ПІНГ ПОНГ» (після зміни назви ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») право грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги /а.с. 37-39/.
Посилаючись на набуття на підставі вказаних угод права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №100522133 від 24.03.2021 року, ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» звернулося до суду із цим позовом.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76,77 ЦПК України).
Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, позивач не надав переконливих і достатніх доказів факту укладення Кредитного договору шляхом обміну електронними повідомленнями та прийняття (акцепту) умов договору відповідачем, а також факту перерахування кредитних коштів, а отже і обставин видачі кредиту, з метою доведення виконання умов Кредитного договору, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами, та, як наслідок, набуття права вимоги за цим договором позивачем.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог суд відмовляє повністю, судовий збір, сплачений позивачем при подані позову, розподілу не підлягає та повністю покладається на позивача, а також не підлягають розподілу витрати на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 207, 633, 639, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 83, 100, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
У позові відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова