13 травня 2026 року
м. Київ
справа №340/2484/25
адміністративне провадження №К/990/43866/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі № 340/2484/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування пункту наказу, наказу, зобов'язання поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі № 340/2484/25.
За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що позивач у касаційній скарзі заявив бажання взяти участь у розгляді даної касаційної скарги.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи № 340/2484/25 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24.01.2020 у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).
В порядку, встановленому статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 327, 340, 345 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд касаційної скарги за участю позивача відмовити.
Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду.
Призначити справу до розгляду у порядку письмового провадження з 14.05.2026 в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5, м. Київ.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ж.М. Мельник-Томенко