Справа № 145/1393/25
Провадження № 22-ц/801/1409/2026
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванець В. Д.
Доповідач :Войтко Ю. Б.
12 травня 2026 рокуСправа № 145/1393/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Войтка Ю. Б., одержавши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 02 грудня 2025 року у справі № 145/1393/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
До Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 02 грудня 2025 року в указаній цивільній справі, яку подано з пропуском строку на його оскарження.
Оскільки апеляційна скарга надійшла в суд апеляційної інстанції без матеріалів вказаної цивільної справи, потребувався певний проміжок часу для витребування самої справи, рішення у якій оскаржується, з огляду на те, що без останньої неможливо вирішити питання про відкриття апеляційного провадження відповідно до вимог статей 357-359 ЦПК України.
За таких обставин, на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 01 травня 2026 року, витребувана справа надійшла до суду апеляційної інстанції 11 травня 2026 року.
Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження та оглянувши матеріали цивільної справи, клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без руху з наступних підстав.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що відповідач не була присутнім під час проголошення рішення суду та не отримувала копію оскаржуваного рішення. Проте, представником відповідача адвокатом 27.03.2026 було подано до місцевого суду заяву про видачу копії рішення суду та надання доступу для ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді. Оскаржуване рішення суду та матеріали справи в електронному вигляді були надіслані представнику скаржника до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» лише 31.03.2026. За таких обставин скаржник вважає, що строк на апеляційне оскарження рішення суду пропущено з поважних причин та просить його поновити.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою цієї статті встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду ухвалено 02 грудня 2025 року за відсутності скаржника. Копію рішення ОСОБА_1 отримала 08 грудня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 57).
Таким чином, саме з 08 грудня 2025 року скаржнику стало відомо про існування та зміст оскаржуваного рішення, а відтак перебіг процесуального строку на його апеляційне оскарження повинен обчислюватися саме з цієї дати, а не з 31.03.2026, коли представник ознайомився з матеріалами справи в електронному вигляді.
За таких обставин строк на апеляційне оскарження у даному випадку слід обчислювати з 08 грудня 2025 року, а його закінчення з урахуванням вихідних днів припадало на 07 січня 2026 року, тоді як апеляційну скаргу подано через систему «Електронний суд» лише 29 квітня 2026 року, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 354 ЦПК України тридцятиденного строку.
Аналіз наведених доводів свідчить про те, що з моменту, коли скаржник дізнався про ухвалення рішення, він мав реальну можливість реалізувати право на апеляційне оскарження у передбачений законом строк, оскільки його обізнаність про наявність та зміст рішення суду належним чином підтверджується матеріалами справи.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі № 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні даного питання суд ураховує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Так, аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних прав та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України», заява №32053/13).
Наведені скаржником обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, за таких обставин скаржнику необхідно зазначити інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно із частиною третьою статті 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення.
Тому клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Положеннями частини першої та третьої статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надати відповідні докази.
Керуючись ст. 354, 357 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 02 грудня 2025 року у вказаній справі залишити без руху, надавши скаржнику строк п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків.
Роз'яснити, що протягом вказаного строку скаржник має право звернутись до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, вказавши інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку та надавши відповідні докази. Невиконання вимог ухвали в цій частині є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду Ю. Б. Войтко