Єдиний унікальний номер № 741/1552/25
Номер провадження 2/741/221/26
іменем України
13 травня 2026 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Крупини А.О.,
за участі секретаря судового засідання Кузьменка І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 14.01.2025-100001418 від 14 січня 2025 року в розмірі 30100 грн, а також стягнення судового збору в сумі 2442,40 грн.
Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 28 серпня 2025 року відкрито провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні.
13 травня 2026 року до Носівського районного суду Чернігівської області надійшла заява представника позивача ТОВ «Споживчий центр» Рассказова Д.І. про закриття провадження у справі, у якій представник позивача указує, що відповідач повністю розрахувалася із ТОВ «Споживчий центр» за спірною заборгованістю. Указане свідчить про відсутність предмету спору, саме тому представник позивача просить закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору. Крім того, представник позивача просить вирішити питання про повернення позивачеві судового збору з державного бюджету.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання відповідача було повідомлено належним чином. 16 квітня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій повідомила суд, що 14 квітня 2026 року вона здійснила повну оплату заборгованості за кредитним договором № 14.01.2025-100001418 від 14 січня 2025 року на рахунок ТОВ «Споживчий центр». На підтвердження цього додала до заяви копію квитанції АТ КБ «ПриватБанк» № 9412-1520-3906-5303 від 14 квітня 2026 року про сплату 32523,00 грн, призначення платежу: оплата по кредиту згідно договору № 14.01.2025-100001418 від 14 січня 2025 року, платник ОСОБА_1 , отримувач: Споживчий центр ШвидкоГроші.
Суд проводить судове засідання за відсутності сторін, оскільки вважає, що неявка сторін та їх представників не перешкоджає вирішенню заяви про закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд проводить засідання без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши заяву представника позивача про закриття провадження у справі та матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У статті 12 ЦПК України зазначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Верховним Судом у постанові від 23 грудня 2020 року у справі №522/8782/16-ц зазначено, що поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу ЄСПЛ до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Так, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За змістом цивільного процесуального законодавства під предметом спору розуміється об'єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.
Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а, відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 р. у справі № 638/3792/20.
Предметом розгляду в даній справі є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 14.01.2025-100001418 від 14 січня 2025 року в розмірі 30100 грн, а також стягнення судового збору в сумі 2422,40 грн.
Представник позивача зазначає, що заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 14.01.2025-100001418 від 14 січня 2025 року відповідачем повністю погашена, що також підтверджується копією квитанції АТ КБ «ПриватБанк» № 9412-1520-3906-5303 від 14 квітня 2026 року про сплату ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» 32523,00 грн. Указане свідчить про те, що між сторонами не залишилося неврегульованих питань.
Зважаючи на встановлені вище обставини, суд робить висновок про відсутність предмету спору в даній справі на час ухвалення судового рішення, що є підставою для закриття провадження у справі.
Вирішуючи заяву представника позивача в частині повернення судового збору з державного бюджету, суд робить такий висновок.
Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття провадження у справі.
Однак, відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Отже, оскільки у цій справі позивач не підтримує своїх вимог унаслідок їх задоволення відповідачем після пред'явлення позову, то підстави для повернення судового збору з державного бюджету відсутні.
При цьому відсутні й підстави для стягнення судового збору з відповідача на користь позивача, оскільки із доданої до матеріалів справи копії квитанції АТ КБ «ПриватБанк» № 9412-1520-3906-5303 від 14 квітня 2026 року про сплату ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» кредиту згідно договору № 14.01.2025-100001418 від 14 січня 2025 року, убачається, що останньою сплачено заборгованість за кредитним договором у розмірі 32523,00 грн (30100 грн безпосередньо заборгованості за кредитом + 2422,40 грн судового збору). Тобто позивачеві відповідачем наразі повністю компенсовано судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Тому, ураховуючи вищевикладене, підстави для повторного повернення та компенсації позивачу судового збору відсутні, а тому суд уважає за необхідне відмовити позивачеві в повернення судового збору з державного бюджету.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 206 255, 256, 259-261, 268, 352-355, п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Рассказова Даніїла Ігоровича про закриття провадження в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Провадження в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
У задоволенні заяви представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Рассказова Даніїла Ігоровича про повернення судового збору відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 13 травня 2026 року.
Суддя Анатолій КРУПИНА