Справа № 357/12854/25
про залишення апеляційної скарги без руху
13 травня 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксененко О.М., перевіривши апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам, встановленим статтями 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: пропущено десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та несплачений судовий збір.
Відповідно до частини четвертої статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Проте, в абзаці другому частини першої статті 295 КАС України зазначено, що якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи статті 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржує рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2026 року.
Апеляційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2026 року направлено до суду за допомогою засобів поштового зв'язку 05 травня 2026 року та зареєстровано 08 травня 2026 року (вх. №А/855/18286/26).
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що копію оскаржуваного рішення вони отримали 17 квітня 2026 року, на підтвердження чого скаржник додає до суду скріншот трекінгу з Укрпошти.
Відтак граничний строк на апеляційне оскарження такого рішення припадає на 27 квітня 2026 року.
При цьому, відповідач заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, що обумовлено об'єктивними причинами, пов'язаними специфікацією діяльності відповідача в умовах воєнного стану. А також додає, що у відповідний період працівники відповідача були безпосередньо залучені до виконання заходів мобілізаційного характеру, що пов'язані з виконанням завдань державної важливості, значним навантаженням та обмеженими можливостями своєчасного опрацювання кореспонденції та підготовки процесуальних документів, а тому апеляційна скарга подається з незначним пропуском строку.
Враховуючи, що скаржником не обґрунтовано належними та допустими доказами причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не надано доказів відсутності можливості останнього подати у встановлений адміністративним судочинством термін апеляційну скаргу, суд приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до вимог пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В силу вимог частини першої статті 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Разом з тим, відповідно до Закону розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становив - 3 028 грн.
Враховуючи, що позовна заява подана в 2025 році, та позивачем заявлено 1 вимогу немайнового характеру, тому розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, в даному випадку, становить (3028*0,2)*150% = 908, 40 грн.
Згідно частини першої статті 9 Закону № 3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відтак, з 01 січня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити:
отримувач - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030101;
код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
код банку (МФО) - 899998;
рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007;
код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу - *;101;____________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
При цьому скаржник звертається до суду з клопотанням про відстрочення від сплати судового збору без обґрунтування причин такого відстрочення.
Розглянувши вищевказане клопотання, вважаю його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України, визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Тому, з урахуванням недоведеності апелянтом та не надання належних і відповідних доказів фінансової неспроможності сплатити судовий збір, суд прийшов до висновку про неможливість задоволення поданого клопотання скаржника стосовно відстрочення від сплати судового збору, через необґрунтованість.
Враховуючи, що скаржником не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору в повному обсязі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху.
Отже, скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно надати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 908, 40 грн або відповідного клопотання з наведенням належних підстав для звільнення, відстрочення або розстрочення такої сплати.
Таким чином, скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно надати:
- обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших поважних, на думку апелянта, причин такого пропуску, що підтверджувалися б належними та відповідними доказами;
- надати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 908, 40 грн або відповідного клопотання з наведенням належних, на думку скаржника, підстав для звільнення, відстрочення або розстрочення такої сплати, які б підтверджувалися відповідними доказами.
Відповідно до вимог частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до статей 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2026 року - відмовити.
В задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2026 року - залишити без руху.
Встановити строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: О.М. Оксененко