Справа № 585/1859/26
Номер провадження 3/585/517/26
12 травня 2026 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Шульга В.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, мешканку АДРЕСА_1 , працюючу на ТОВ «Таланпром», паспорт серія НОМЕР_1 від 08.12.2003 року,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
08 травня 2026 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшов адміністративний матеріал за ч. 3 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
В протоколі від 26.04.2026 року зазначено, що 10.04.2026 року близько 22 год.08 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , неповнолітній ОСОБА_2 , 2010 р.н. вчинив відносно своєї матері ОСОБА_1 домашнє насильство, а саме: виражався грубою нецензурною лайкою в бік останньої, чим завдав шкоди психічному здоров'ю гр. ОСОБА_1 .
В судове засідання для розгляду справи ОСОБА_1 не з'явилася, повідомлена про час та місце розгляду справи. В протоколі про адміністративне правопорушення просила розглянути справу без її участі.
Відповідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Стаття 9 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дії, вчиненні неповнолітнім ОСОБА_2 , відносно своєї матері ОСОБА_1 , а саме - сварка, в ході якої він висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, складають категорію домашнього насильства, відповідальність за яке передбачена ст.173-2 КУпАП.
Так, диспозиція частини 1статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Однак, стаття 12 КУпАП передбачає, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. А тому неповнолітній ОСОБА_2 , не може нести відповідальність за адміністративні правопорушення.
Водночас, варто врахувати, що КУпАП містить дві статті (173-4 та 184), які визначають випадки, коли за вчинення конкретних правопорушень малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, адміністративні стягнення застосовують до батьків або осіб, які їх замінюють.
Так, згідно ч. 3 ст.184 КУпАП - вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За загальним правилом, за вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 , адміністративного правопорушення слід накладати стягнення на батьків.
Разом з тим суд переконаний, що застосування такого підходу у даній справі не відповідатиме завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення - стаття 1 завданнями визначає охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Так, відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року його метою є захист прав та інтересів осіб, які постраждали від домашнього насильства.
Згідно ч.1ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству»:
1) дитина-кривдник - особа, яка не досягла 18 років та вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; 3) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; 8) особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Згідно встановлених судом обставин, 10.04.2026 року … неповнолітній ОСОБА_2 , 2010 р.н. вчинив відносно своєї матері ОСОБА_1 домашнє насильство, а саме: виражався грубою нецензурною лайкою в бік останньої, чим завдав шкоди психічному здоров'ю гр. ОСОБА_1 .
Тобто, ОСОБА_2 , в розумінні ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству є дитиною-кривдником, а ОСОБА_1 - постраждалою особою.
У статті 4 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» закріплено такі засади запобігання та протидії домашньому насильству:
- гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини;
- повага та неупереджене і небайдуже ставлення до постраждалих осіб з боку суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, забезпечення пріоритетності прав, законних інтересів та безпеки постраждалих осіб під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Стаття 5 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає основними напрямами реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:
3) надання допомоги та захисту постраждалим особам, забезпечення відшкодування шкоди, завданої домашнім насильством;
4) належне розслідування фактів домашнього насильства, притягнення кривдників до передбаченої законом відповідальності та зміна їхньої поведінки.
Отже, накладення стягнення на постраждалу особу ОСОБА_1 за вчинення дитиною-кривдником ОСОБА_2 , домашнього насильства по відношенню до неї самої, не відповідатиме вимогам законності, гуманності, верховенства права і здорового ґлузду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 неможливо кваліфікувати як адміністративне правопорушення в розумінні ст.9 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, в діях ОСОБА_1 щодо даної події відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.184 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі слід закрити у відповідності до ст. 247 КУпАП.
Керуючись ч. 3 ст.184, п.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП - закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10-ти днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Роменський міськрайонний суд Сумської області.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В.О.Шульга