Справа № 583/1600/26
2/583/1028/26
13 травня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Савєльєвої А.І.,
за участю секретаря Доценко Т.Г.,
розглянувши в залі суду м. Охтирка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, згідно з яким просить розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 25.09.2004 року Виконкомом Пологівської сільської ради Охтирського району Сумської області, актовий запис № 03.
Свої вимоги мотивує тим, що сторони зареєстрували шлюб 25.09.2004 року і мають двох повнолітніх дітей: ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач є військовослужбовцем, який 10.12.2025 року отримав травми під час виконання військового обов'язку. Відповідачка проживає закордоном протягом дії воєнного стану і жодного разу не приїхала підтримати позивача. Крім того, телефоном повідомила про те, що має окреме особисте життя і не заперечує проти того, щоб позивач сам влаштовував своє особисте життя і не заперечує проти розірвання шлюбу.
Враховуючи, що подружнє життя між сторонами припинене в результаті тривалого воєнного стану та через втрату інтересу один до одного, фактично шлюб має формальний характер, позивач вважає, що збереження шлюбу є недоцільним та просить його розірвати.
13.04.2006 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області Савєльєвої А.І. провадження у справі було відкрито та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Повно та всебічно дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифікованоЗаконом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Згідно зі ст.ст. 111, 112 Сімейного Кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд повинен установити дійсні мотиви розлучення, з'ясувати фактичні взаємини подружжя, і зобов'язаний вжити заходів щодо їх примирення, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Шлюб розривається, якщо судом буде встановлено,що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу стали неможливими.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Матеріалами справи встановлено, що шлюб між сторонами зареєстровано25.09.2004 Виконавчим комітетом Пологівської сільської ради Охтирського району Сумської області, актовий запис № 03, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.02.2026.
Сторони мають сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 25.09.2004 (а.с.4).
Сторони подружніх та сімейних стосунків не підтримують, позивач наполягає на розірванні шлюбу.
З'ясувавши фактичні взаємовідносини між сторонами і дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд також враховує ст. 51 Конституції України та ст. 24 Сімейного Кодексу України, в якій вказано, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і примушування до шлюбу не допускається, а документальне існування шлюбу між сторонами по справі не відповідає поняттю «сім'ї» як соціального інституту сучасного суспільства.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції про дискримінацію жінок в частині першій підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу у подальшому іменуватися цим прізвищем або поновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом № 11 (стаття 5), кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до ч.1 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу.
Згідно зі ст. ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Враховуючи обставини справи, приймаючи до уваги приписи ст.ст. 112, СК України, суд вважає за можливе позов задовольнити.
На підставі ст.ст. 110,111,112,114, Сімейного Кодексу України,
керуючись ст.ст. 12,13,48,76,258,259,263-265,268,273,274,280-284,354,355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрований 25 вересня 2005 року виконкомом Пологівської сільської ради Охтирського району Сумської області, актовий запис № 03.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.І.Савєльєва