печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17941/26-к
11 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1-го відділу (розслідування злочинів, скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000000773 від 21.03.2025,
01.04.2026 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1-го відділу (розслідування злочинів, скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором, згідно вимог якого, останній просить накласти арешт із позбавленням права відчуження, користування та розпорядження на автомобіль макри «TOYOTA» модель «TUNDRA», з номером державної реєстрації НОМЕР_1 , (ідентифікаційний номер транспортного засобу (Vehicle identification number, VIN) НОМЕР_2 ), 2022 року випуску, власником якого є підозрюваний у кримінальному провадженні № 12025000000000773 від 21.03.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ).
Мотивуючи подане клопотання, слідчий вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , яка відповідно до постанови слідчого була залучена до виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи, а також інші невстановлені в ході досудового розслідування особи та Особа - 1 дійшли попередньої згоди та домовилися про скоєння злочинів у складі злочинної організації.
Кожен із зазначених осіб свідомо надав свою згоду на участь у такому об'єднанні, усвідомлюючи факт його існування, і в подальшому шляхом скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів підтвердив реальність своїх намірів.
Відповідно до злочинного плану створення та діяльності злочинної організації з метою забезпечення стабільного її функціонування, між всіма її учасниками були визначені конкретні функції, а також визначений механізм та порядок вчинення злочинів, згідно з якими: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 відповідно до покладених на них Особою - 1 обов'язками, здійснювали керівництво злочинною організацією, при цьому підпорядковуючись Особі - 1 та за її вказівкою:
- під контролем Особа - 1 здійснювали керівництво злочинною організацією;
- підшукали та залучили до її складу учасників, зокрема адміністраторів (керівників) окремих структурних частин, які будуть здійснювати керівництво групами так званих «спамерів», «менторів-аналітиків», «інвестів», «айтішників», а також так званих «тім-лідерів», які виконували функції керівників структурних частин;
- встановлювали загальновизнані правила поведінки у всіх структурних частинах злочинної організації та забезпечували їх дотримання;
- забезпечили учасників злочинної організації електронними комунікаціями, включаючи інформаційно-комунікаційні технології, програмні, програмно-апаратні засоби, інші технічні та технологічні засоби і обладнання для використання останніх у заволодінні грошових коштів потерпілих;
- організовували та керували вчиненням злочинів, а саме крадіжками, вчиненими учасниками злочинної організації, під час яких здійснювали таємне викрадення віртуальних активів з електронних гаманців потерпілих шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки;
- забезпечували злагодженість дій учасників злочинної організації, розподіл між її учасниками прибутків, отриманих злочинним шляхом (віртуальні грошові кошти) після переведення їх у готівку;
- визначали основні напрями діяльності злочинної організації та заволодіння віртуальних грошових коштів потерпілих;
- організовували обмін викрадених віртуальних активів та їх конвертацію у готівкові кошти, які розподіляли між учасниками злочинної організації;
- звітували Особі - 1 про результати злочинної діяльності злочинної організації та її структурних частин.
Всього у період часу з травня по серпень 2025 року, діями злочинної організації створеною Особою 1, керівництво якою та її структурними частинами здійснювали ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та в якій брали участь ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , яка відповідно до постанови слідчого була залучена до виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи, а також інші невстановлені особи, потерпілим ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 завдано матеріальної шкоди на загальну 2 285 100, 39 грн.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 , кваліфіковано за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених: ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу України, тобто керівництво злочинною організацією;ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України, тобто організація таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в особливо великих розмірах, злочинною організацією.
За викладених обставин, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на мано підозрюваного ОСОБА_4 з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
У судове засідання прокурор/слідчий не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Представник сторони обвинувачення подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.
У судове засідання прокурор/слідчий не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор подав до суду заяву про проведення розгляду клопотання у його відсутність, вимоги підтримав.
Представник володільця майна до суду не з'явився до суду, про місце і час судового розгляду повідомлений належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, окрім іншого, що неприбуття учасників розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами, їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання їх явки обов'язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у відсутність нез'явившихся осіб.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000000773 від 21.03.2025 за підозрою, серед інших, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України.
31.03.2026 року в порядку ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено обґрунтовану підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України.
31.03.2026 року об 11 годині 17 хвилин підозрюваного ОСОБА_4 затримано в порядку п. 4 ч. 1 ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно частини 5 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з ч. 6 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 255 КК Україн та ч. 5 ст. 185 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_22 , відносяться до особливо тяжких злочинів, при цьому:
ч. 1 ст. 255 КК України - передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
ч. 5 ст. 185 КК України - передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Відтак, наявні підстави з якими законодавець пов'язує вирішення питання щодо арешту майна підозрюваної особи.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
Відповідно до ч. 10 ст. 171 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), є власником автомобіля макри «TOYOTA» модель «TUNDRA», з номером державної реєстрації НОМЕР_1 , (ідентифікаційний номер транспортного засобу (Vehicle identification number, VIN: НОМЕР_2 ), 2022 року випуску.
Зазначені відомості підтверджуються реєстраційною карткою транспортного засобу, отриманої з інформаційної комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна та недопущення його відчуження, вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на вищевказане майно, а відтак клопотання слід задовольнити.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт із позбавленням права відчуження, користування та розпорядження на автомобіль марки «TOYOTA» модель «TUNDRA», з номером державної реєстрації НОМЕР_1 , (ідентифікаційний номер транспортного засобу (Vehicle identification number, VIN) НОМЕР_2 ), 2022 року випуску, власником якого є підозрюваний у кримінальному провадженні № 12025000000000773 від 21.03.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_23