Справа № 320/26652/24 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.
12 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Беспалов О.О.
Кравченко Є.Д.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПК ВЕРТИКАЛЬ» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПК ВЕРТИКАЛЬ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПК ВЕРТИКАЛЬ» звернулось з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №802710411 від 18.12.2023.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що в акті кількість днів затримки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначена невірно, а саме: по податковим накладним №№71, 54, 68, 59, 51, 70,49, 69, 48, 67, 76, 77, 61, 56, 53, 57, 74, 58, 73, 50, 55, 60, 79, 78, 52, 72, 75, 66, 62, 63, 65, 64, 29 затримки по реєстрації немає, тому що граничний строк їх реєстрації до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені (зареєстровані 16.11.2022); по податковим накладним №№38, 36, 37 кількість днів затримки реєстрації складає не 13 днів, а 10 днів, тому, що граничний строк їх реєстрації до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені (зареєстровані 28.09.2022); по податковій накладній №156 кількість днів затримки реєстрації складає не 12 днів, а 9 днів, тому що граничний строк їх реєстрації до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені (зареєстрована 27.09.2022). Також позивач вказує, що чинними на дату складання акту є штрафні санкції, передбачені п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, отже штрафні санкції повинні застосовуватись відповідно до цього пункту, а не відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ІПК Вертикаль» (код ЄДРПОУ 42957349) зареєстровано 17.04.2019, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Шевченківському районі (Шевченківський район м.Києва).
Основним видом діяльності за КВЕД є: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 ПК України, у порядку, визначеному п. 76.3 ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ІПК Вертикаль».
За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки від 15.11.2023 №74668/Ж5/26-15-04-13-03/42957349, яким встановлено порушення ТОВ «ІПК Вертикаль» граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН згідно переліку, визначеного в акті камеральної перевірки, відповідальність за порушення передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
28.11.2023 позивачем складені заперечення на акт камеральної перевірки.
Листом Головного управління ДПС у м.Києві від 19.12.2023 №49369/1/26-15-04-11-08 повідомлено, що висновки акту перевірки залишені без змін, а заперечення - без задоволення.
На підставі акту камеральної перевірки від 15.11.2023 №74668/Ж5/26-15-04-13-03/42957349 сформовано та направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення від 18.12.2023 №802710411, яким застосовано штраф у розмірі 84 290,69 грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправними та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).
Органи державної податкової служби згідно п.75.1 ст.75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 передбачено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно ст.102 Кодексу, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
З наведеного правового регулювання вбачається, що камеральна перевірка з питань реєстрації податкових накладних проводиться без попередження платника податків, без його згоди та не потребує присутності під час її проведення. При цьому, період за який проводиться перевірка становить 1095 днів.
Вирішуючи питання про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій у період дії карантину та в умовах воєнного стану за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.
Спірним питанням у цій справі є можливість застосування зменшених розмірів штрафних санкцій, передбачених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, до податкових накладних, які складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України діяв карантин, який було відмінено 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651.
Законом України № 591-IX від 13.05.2020 підрозділ 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України доповнено пунктом п. 521, яким передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
У подальшому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» № 2260-IX від 12.05.2022, який набув чинності 27.05.2022, до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України були внесені зміни, якими передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
Відповідно до абзаців 2, 3 п.п. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, що у разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що проводиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові зобов'язання щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування у ЄРПН до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків і зборів до 31.07.2022.
Підпунктом 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
У подальшому Законом України від 12.01.2023 № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90.
Так, згідно пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Згідно пункту 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Пунктом 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
ПК України визначено обов'язок платника податку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, та у разі порушення визначених законодавством граничних строків для такої реєстрації застосовуються штрафні санкції.
Відповідно до пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України штрафні санкції не застосовуються за порушення строків реєстрації податкових накладних, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, у період з 01.03.2020 по останній день календарного місяця, у якому закінчилась дія карантину.
Проте вказана норма припинила свою дію з 27.05.2022 на підставі Закону України №2260-IX від 12.05.2022, яким внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, та який набрав чинності з 27.05.2022.
Отже за змістом вищезазначених приписів:
- граничним терміном реєстрації податкових накладних, складених у період дії п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України щодо встановлення мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), граничний термін реєстрації яких припадав на період до 24.02.2022, є 27.05.2022;
- граничним терміном реєстрації податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадав на період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (дня набрання чинності Законом №2260-ІХ), є 15.07.2022 включно;
- граничні терміни реєстрації податкових накладних, складених після 27.05.2022 до 16.01.2023, визначаються у загальному порядку відповідно до абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- граничні терміни реєстрації податкових накладних, складених починаючи з 16.01.2023, тобто тих, строк реєстрації яких припадає на період з дати набрання чинності Законом №2876-1Х - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Так, згідно переліку податкових накладних, зазначених у акті перевірки та розрахунку штрафних санкцій (додаток до податкового повідомлення-рішення від 18.12.2023 №802710411) зазначені податкові накладні, які мали бути зареєстровані в загальному порядку, проте має місце несвоєчасна реєстрація відповідних податкових накладних.
Наразі, як зазначено вище, вказані накладні виписані до початку дії п. 89-90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, введених в дію Законом України від 12.01.2023 №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набрав чинності 08.02.2023, відтак відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України;
Надаючи оцінку твердженням позивача щодо неправильного розрахунку відповідачем суми штрафу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, апеляційним судом встановлено наступне.
Так, позивач наполягає на тому, що відповідач був зобов'язаний застосовувати пункт 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, за яким штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу), тобто положення пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими вказаний підрозділ було доповнено у зв'язку з прийняттям Закону № 2876-IX.
Позивач вважає, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не враховано положення пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, що призвело до нарахування штрафних санкцій у завищеному розмірі.
Колегія суддів не погоджується з такими твердженнями позивача з огляду на таке.
Відповідно до приписів частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Суд звертає увагу на рішення Конституційного Суду України у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, у якому визначено, що «за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.»
Наведене не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути визначено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Тобто в нормативно-правовому акті, який пом'якшує або скасовує відповідальність юридичних осіб, має бути прямо зазначено про його зворотною дію в часі.
Водночас Закон № 2876-IX, яким підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України був доповнений пунктами 89 та 90, не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.
Зазначення в пунктах 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України «Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні» не є та не може розцінюватись як пряма вказівка, що зазначені пункти мають зворотну дію в часі, тобто їх дія має поширюється на правовідносини, які виникли з 24 лютого 2022 року.
Вказівка про надання нормативно-правовому акту (чи його конкретному пункту, частині, статті) зворотної дії в часі має бути чіткою та однозначною.
Як правило, при наданні нормативно-правовому акту (чи його конкретному пункту, частині, статті) зворотної дії в часі вказується конкретна дата з якої правовідносини регулюються саме у визначений таким нормативно-правовим актом (пунктом, частиною, статтею) спосіб.
Отже, колегія суддів не погоджується з доводами позивача щодо можливості ретроспективного застосування положень пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов'язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є вчиненим з моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкових накладних, а строк затримки їх реєстрації впливає на визначення розміру штрафної санкції.
А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини щодо порушення строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (до внесення змін Законом № 2876-IX), є неможливим.
Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2024 року у справі № 460/25523/23.
З урахуванням наведених вище обставин, а також правового регулювання спірних правовідносин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто, прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПК ВЕРТИКАЛЬ» залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: О.О. Беспалов
Є.Д. Кравченко
(повний текст постанови складено 12.05.2026р.)