Справа № 643/9757/26
Провадження № 2-о/643/318/26
13.05.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Задорожної А.М.,
за участю секретаря судового засідання Тугайбей В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті, -
12.05.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування вимог заявник у заяві зазначив, що в ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Чистяково (попередня назва м. Торез), Горлівського р-ну, Донецької області померла його матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 27.01.2026 Торезьким міським відділом запису актів цивільного стану Управління РАЦС Донецької Народної республіки видано свідоцтво про смерть, серія НОМЕР_1 . Остання мешкала на тимчасово непідконтрольній території України за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки ОСОБА_2 померла на території, що Верховною Радою України визнана тимчасово окупованою, він не має належних медичних документів, передбачених законодавством України, для реєстрації факту смерті своєї матері.
Встановлення факту смерті необхідно ОСОБА_1 для державної реєстрації смерті матері, отримання в державному органі України свідоцтва про смерть, вирішення спадкових справ.
Заявник просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Харківської області, Барвінківського р-ну, с. Алісово, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасово окупованій території України, місце смерті: м. Чистяково (попередня назва Торез), Горлівський р-н, Донецька область.
Ухвалою суду від 12.05.2026 відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
Учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, до початку судового засідання від заявника надійшла заява, у якій останній просив проводити судовий розгляд без його участі, на задоволенні заяви наполягав.
Частиною 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , батьками якого зазначені: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України.
Таким чином заявник ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 , а отже для заявника встановлення факту смерті матері має юридичне значення.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Торез, Донецької області померла громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка Харківської обл., Барвінківського р-ну, с.Алісово.
На підтвердження даного факту заявником суду надано медичне свідоцтво про смерть серії 21 №212700031 від 26.01.2026 та свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 27.01.2026, фото з місця поховання ОСОБА_2 .
З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 08 серпня 1997 року Торезьким МВ УМВС України у Донецькій області, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мала реєстрацію місця проживання: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч.1 ст.2, ч.1 ст.4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 5 ч.2 ст.293 ЦПК України унормовано, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Статтею 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до роз'яснень, даних в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Згідно з ч.2 ст.319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: 1) якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; 2) встановлення у судовому порядку факту смерті; 3) звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» від 15 квітня 2014 року (далі Закон) громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Зі змісту ч.ч.2, 3 ст.9 Закону вбачається, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
З наведеної правової норми слідує, що свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 є недійсним і не створює правових наслідків.
Одночасно суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey, Cyprus v. Turkey), проти Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia, Ilascuand Others v. Moldovaand Russia), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі Cyprus v. Turkey, ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.
Відповідно до Додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» зі змінами м. Торез, Донецької області віднесено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Вказане розпорядження набрало чинності 07 листопада 2014 року.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено та такий триває до теперішнього часу.
Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в таких випадках є рішення суду про встановлення факту смерті.
Факт, який просить встановити заявник, має для нього юридичне значення, оскільки встановлення факту смерті його матері є підставою для державної реєстрації смерті та не суперечить вимогам законодавства і відповідає законним інтересам заявника.
З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту смерті підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 263-265, 273, 293, 294, 315-319, 430 ЦПК України, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд, -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки Харківської області, Барвінківського району, с. Алісово, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Чистяково (попередня назва Торез), Горлівського району, Донецької області, Україна.
Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.
Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , фактичне місце проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків), місце знаходження: 61121 м. Харків, пр-т Тракторобудівників, 114, код ЄДРПОУ 33292155.
Суддя А.М. Задорожна