Справа № 630/255/26
Провадження № 2/630/311/26
13 травня 2026 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Сухорукова І.М.,
за участю секретаря Дубрової А.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач системою «Електронний суд» звернувся до суду із даним позовом, в якому вказав, що 18.09.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 77771455 за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10 491,00 грн. В подальшому, 04.01.2022 р. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 025-040122 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаним вище договором позики. 05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал фінанс груп» уклали договір факторингу №05/12/25-01 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаним вище договором позики. Відповідач неналежним чином виконував обов'язки за кредитним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 35 543,51 грн. зокрема: 10 491,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 25 052,51 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Ухвалою суду від 30.03.2026 р. було відкрито провадження у справі та її розгляд призначено у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 30 березня 2026р. було задоволено клопотання позивача та витребувано докази з АТ «Універсалбанк» про належність відповідачу платіжної карти та зарахування на неї кредитних коштів.
Позивач у позові просив розглядати справу у відсутності представника та зазначив, що проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач не з'явився, причину неявки суду не повідомив, відзиву на позов, заперечень або клопотань до суду не надавав.
Таким чином, враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
З врахуванням вказаного, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
18.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №77771455, який підписано сторонами у електронному вигляді. За кредитним договором сума кредиту в пункті 2.1 договору визначена у 10491,00 грн. Пунктом 2.2визначено строк на 30 днів. За пунктом 2.3 визначено процентну ставку 1,99% в день. У реквізитах договору зазначено картку позичальника № НОМЕР_1 .
Додатком №1 до даного договору є таблиця обчислення загальної вартості договору, де зазначено строк кредитування з 18.09.2021 по 18.10.2021, а також проценти за цей період у розмірі 2192,09 грн.
Як вбачається з відповіді АТ «Універсалбанк», отриманої судом у порядку витребування доказів, ОСОБА_1 належить карта № НОМЕР_2 , на яку 18.09.2021 було зараховано 10491,00 грн.
Згідно із розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», заборгованість ОСОБА_1 за кредитом складається із заборгованості за тілом кредиту: 10491,00 грн, заборгованості по відсоткам: 25052,51 грн.
За договором факторингу №025-040122 від 04.01.2022 ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» відступило до ТОВ «Сіроко Фінанс» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, відповідно до реєстрів прав вимог.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу, за порядковим номером 1771 значиться боржник ОСОБА_1 за договором від 18.09.2021 із загальною сумою заборгованості у розмірі 35543,51 грн.
За договором факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило до ТОВ «Деал Фінанс Груп» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, відповідно до реєстрів прав вимог.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу, за порядковим номером 2692 значиться боржник ОСОБА_1 за договором від 18.09.2021 із загальною сумою заборгованості у розмірі 35543,51 грн.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З наданих позивачем документів вбачається, що кредитний договір між сторонами укладався в електронній формі. Відповідь АТ «УніверсалБанк» свідчить про належність банківської карти відповідачу та про зарахування на неї кредитних коштів.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт укладення 18.09.2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та позичальником ОСОБА_1 у електронному вигляді кредитний договір №77771455. ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, надавши на банківський рахунок ОСОБА_1 кредит в сумі 10491,00 грн.
За умовами договору сторонами погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Позивач надав документацію, яка наявна у нього як правонаступника кредитора, що стосується заборгованості боржника, яка підтверджує дійсність та наявність права грошової вимоги до боржника станом на дату відступлення права вимоги.
Таким чином, до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшли всі права ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №77771455. Отже, ТОВ «Деал Фінанс Груп» являється новим кредитором у зобов'язанні.
ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку по своєчасному поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом, що підтверджується розрахунками заборгованості. Таким чином позивач ТОВ «Деал Фінанс Груп» правомірно вимагає стягнення простроченої заборгованості з відповідача відповідно до умов договору.
Разом із цим, суд вважає, що розмір заборгованості обґрунтований не у повному обсязі у зв'язку із наступним.
Позивачем у позові вказано розмір заборгованості відповідача за відсотками у розмірі 25052,51 грн.
Відсотки за кредитним договором встановлені у пункті 2.3 на рівні 1,99% на день, строк кредитування погоджено у 30 днів до 18.10.2021, тому за період кредитування відсотки від кредиту 10491 грн мають становити 2192,09 грн, про що також зазначено у додатку №1 до договору.
За змістом ст. 1048 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.
При зверненні до суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 25052,51 гривень, яка існує станом на дату пред'явлення позову 09 березня 2026 року. Таким чином, вбачається, що відсотки за користування наданим кредитом продовжували нараховуватись поза межами строку кредитування у 30 днів - тобто після 18.10.2021.
Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України.
В даному випадку з поданих до суду матеріалів вбачається, що позивачем було заявлено до стягнення з відповідача проценти за користування кредитними коштами поза межами строку кредитного договору. При цьому позовних вимог про стягнення грошових коштів за прострочення виконання зобов'язання відповідно до правил ст. 625 ЦК України позивач не заявляв.
Позивачем ставляться вимоги про стягнення саме тіла кредиту та процентів.
Розрахунку заборгованості в порядку ч. 2ст. 625 ЦК України позивач не надавав та вимог про стягнення таких коштів не заявляв.
За неповернення кредитних коштів після закінчення строку, на який вони були видані, може настати відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, проте регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.
За таких умов, правомірним є нарахування відсотків за передбачений договором 30 денний строк кредитування в порядку підпункту 2.3 договору які становлять 2192,09 грн.
Таким чином, вірним розміром заборгованості відповідача є 12683,09 грн, що складається з 10491,00 грн за тілом кредиту та 2192,09 грн заборгованості з відсотків.
Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованості за кредитним договором 12683,09 грн .
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК).
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.2 ст.141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.2 ст.141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9 ст.141 ЦПК України.
При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі N362/3912/18 (провадження N61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі N201/14495/16-ц (провадження N61-22962св19).
На підтвердження надання правничої допомоги, представником позивача надано Договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 із адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з акту №6-ДІЛ приймання-передачі наданої правової допомоги щодо боржника ОСОБА_1 у розмірі 4500 грн, ордер адвоката Ткаченко Ю.О.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому суд стягує частково з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у зв'язку зі зверненням з позовом до суду у наступних розмірах.
Сума задоволених вимог 12683,09 грн складає 35,68 % від 35543,51 грн заявлених вимог. Судовий збір позивачем було сплачено у розмірі 2662,40 грн.
Тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 35,68 % сплаченого судового збору, а також витрат на правничу допомогу, тобто 949,94 грн та 1605,60 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 144 247, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст.ст. 521, 526, 625, 626, 628, 638-640, 1054, 1077, 1088 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд -
ухвалив :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», ЄДРПОУ 44280974, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, б. 31/33, офіс 40/3, заборгованість за кредитним договором № 77771455 у розмірі 12683 (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят три) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», ЄДРПОУ 44280974, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, б. 31/33, офіс 40/3, судовий збір у розмірі 949 (дев'ятсот сорок дев'ять) гривень 94 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1605 (одна тисяча шістсот п'ять) грн 60 коп.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», ЄДРПОУ 44280974, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, б. 31/33, офіс 40/3;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Суддя І.М. Сухоруков