П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/35282/25
Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.,
повний текст судового рішення
складено 16.04.2026, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
08.04.2026 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №420/35282/25, в порядку ст.382 КАС України, і зобов'язання військову частину НОМЕР_2 протягом десяти днів з дня отримання відповідної ухвали подати звіт про виконання рішення суду.
В обґрунтування заяви позивач вказував, що станом на день подання заяви рішення суду не виконано.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та ухвалити, яким зобов'язати військову частину НОМЕР_2 , військову частину НОМЕР_1 протягом десяти днів з дня отримання відповідної ухвали подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 року у справі №420/35282/25.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 року у справі №420/35282/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено наступним чином:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, січень 2008 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, січень 2008 року, із врахуванням раніше виплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.08.2020 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 4443,67 грн. за період з 01.03.2018 року по 01.08.2020 року у загальному розмірі 129009,77 грн. відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026 року залишено без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 року.
Як вже зазначено вище, 08.04.2026 року представник Решетила С.В. подав заяву про встановлення судового контролю, в порядку ст.382 КАС України, за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 року у справі №420/35282/25.
Однак, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 року було відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви.
Відмовляючи в задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції не побачив фактичних та правових підстав для покладення на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, оскільки станом на час розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю, позивач не реалізував своє право на ініціювання процедури примусового виконання рішення суду, а тому наразі неможливо стверджувати, що примусове виконання цього рішення суду не дало очікуваних результатів.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, та зазначає наступне.
Частиною 1 ст.129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, виконання судового рішення забезпечує Держава у визначеному законом порядку, тобто через виконавче провадження, а суд здійснює контроль за правильним виконанням судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.381-1 КАС України, суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. (абз.1)
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. (абз.2)
Отже, абзацом першим визначено право, а не обов'язок суду встановлювати судовий контроль за виконанням рішення.
Абзацом другим вже встановлено обов'язок суду, за заявою заявника, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення, однак, даний випадок не передбачено вказаним абзацом.
Таким чином, зміст положень ст.382 КАС України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Відповідно до ч.3 ст.382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як вбачається з зазначеного вище, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 року у справі №420/35282/25, контроль за яким просить встановити позивач, набрало законної сили з 03.04.2026 року (з ухвалення постанови суду апеляційної інстанції).
Тобто, позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю в порядку ст.382 КАС України через 5 днів (08.04.2026 року) з дати набрання законної сили рішення суду першої інстанції.
На думку колегії суддів 5-денного терміну недостатньо для виконання вказаного вище рішення суду та для встановлення наявності об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Таким чином, оскільки представником позивача не надано докази, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - без змін
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322. ст.325, ст.327-329 КАС України апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія