Справа № 952/256/26
13.05.2026 суддя Зачепилівського районного суду Харківської області Яценко Є.І. розглянувши матеріали позовної заяви ТОВ « Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До суду надійшла вказана позовна заява.
При перевірці позовної заяви та матеріалів, доданих до неї, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, визначених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, до позову додано платіжну інструкцію банку № 579944243.1 від 06.04.2026, з якої встановлено, що ТОВ « Деал Фінанс Груп» сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
У той же час, зі змісту позовної заяви та її вимог встановлено, що предметами спору у даній справі є два окремих кредитних договори: за Договором позики № 71994839 від 01.08.2025 року, заборгованість за яким становить в розмірі 12 900,00 грн., за Договором позики № 8134571 від 01.08.2025 року заборгованість за яким становить в розмірі 26 236,00 грн. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з положеннями п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2011 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Верховний Суд у справі № 909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Згідно ч. 1 ст.188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).
Також Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Отже, вимога про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором є самостійною вимогою.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 39 136,00 грн. Зі змісту позову та доданих документів вбачається, що така заборгованість утворилась за двома окремими кредитними договорам, укладеними відповідачем, зокрема: за Договором позики № 71994839 від 01.08.2025 року, заборгованість за яким становить в розмірі 12 900,00 грн., за Договором позики № 8134571 від 01.08.2025 року заборгованість за яким становить в розмірі 26 236,00 грн., тобто позивач заявляє по суті дві самостійні вимоги майнового характеру, однак при цьому об'єднує суму заборгованості по двох окремих самостійних кредитних договорах в одну суму, з якої сплачено судовий збір, що має відображення у платіжній інструкції № 579944243.1 від 06.04.2026 року.
Заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, хоча й стосуються одного відповідача. Вимоги за вказаними кредитними договорами не є похідними від основної позовної вимоги. При цьому при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорах.
Тобто заявлено по суті дві самостійні вимоги майнового характеру по двох окремих самостійних кредитних договорах, об'єднаних позивачем в одному позові, за яким позивачем сплачено судовий збір як за одну вимогу майнового характеру.
Якщо б позивач подавав окремі позови про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором, то мав би сплатити судовий збір за кожен з них.
Беручи до уваги, що позивачем заявлено дві окремі вимоги майнового характеру, за подачу до суду позову про стягнення заборгованості за двома кредитними договорами, тому позивачу необхідно було сплатити 5324,80 грн. судового збору, тобто за кожну вимогу по 2662,40 грн.
Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір у повному обсязі і необхідно доплатити 2662,40 грн. судового збору.
Вказані недоліки перешкоджають прийняттю позовної заяви до розгляду, у зв'язку з чим її слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно вимог ч. 1, ч. 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ТОВ « Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя Є.І. Яценко