Справа № 952/275/26
13.05.2026 суддя Зачепилівського районного суду Харківської області Яценко Є.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, -
До Зачепилівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.
Вивчивши матеріали справи встановлено, що заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 57 Сімейного Кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Згідно з вимогами ст.69 Сімейного Кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 22-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного Кодексу України та ст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4 ст. 65 СК).
Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не можна вважати безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачка посилається, що у період перебування у зареєстрованому з відповідачем ОСОБА_2 шлюбі, ними було придбано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачкою до позовної заяви не додано документів, що підтверджують право власності її чоловіка відповідача ОСОБА_2 на вищевказаний будинок який є предметом спору.
За вищевказаних обставин подальший рух позовної заяви неможливий.
Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177 цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.175,177,185,260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - залишити без руху, а саме надати документи, що підтверджують право власності відповідача ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Надати позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали у зазначений термін, заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.І. Яценко