П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/3480/24
Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Миколаїв
Повний текст судового рішення складений 04.12.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
04.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнати протиправним і скасувати рішення від 05.03.2024 №143150018024 про відмову у переведенні її з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ; зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити їй пенсію за віком згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з 26.02.2024 з урахуванням до загального стажу державної служби періоду роботи в органах місцевого самоврядування; зобов'язання врахувати довідки від 15.02.2024 №212/08.01.01-10/05/24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), №211/08.01.01.-10/05/24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), видані Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради.
В обґрунтуванні позовних вимог позивачка зазначає, що рішенням пенсійного органу безпідставно відмовлено в переведенні її з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з посиланням на відсутність права на перехід на пенсію за віком згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ у зв'язку із не перебуванням станом на 01.05.2016 на посаді державної служби.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 позов задоволений, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перевести позивачку на інший вид пенсії, оскільки позивачка працювала на посадах, робота на яких зараховується до державної служби та наявності необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Апелянт зазначає про відсутність у позивачки необхідного стажу для призначення пенсії згідно Закону України «Про державну службу». Крім того, у межах спірних правовідносин заява позивачки про перехід на інший вид пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Львівській області, а тому дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву позивачки.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
26.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про переведення її з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу». /а.с.12-13/
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.03.2024 №143150018024 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» у зв'язку із не перебуванням станом на 01.05.2016 на посаді державної служби. /а.с.15-16/
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням про відмову у переведенні з пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу», крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу ХІ Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу ХІ Закону №889-VIII визначено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, розділом XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст.37 Закону №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Отже, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою ст.37 Закону №3723-ХІІ і п.п.10, 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 , станом на 01.05.2016 вона працювала на посаді спеціаліста 1 категорії відділу з експлуатації житлового господарства управління житлового господарства Миколаївської міської ради, їй присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Пунктами 2, 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
За посадовими особами місцевого самоврядування, посади яких на момент набрання чинності цим Законом було віднесено до відповідних категорій та яким присвоєно ранг згідно з п.5 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зберігається така сама категорія та присвоюється такий самий ранг з додержанням вимог цього Закону.
З набранням чинності цим Законом посадовим особам органів місцевого самоврядування присвоюються ранги на рівні тих, які вони мали відповідно до Закону України «Про державну службу».
Отже, позивачка має право на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» якщо станом на 01.05.2016 стаж її державної служби складав 10 років.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 , у період з 23.11.2003 по 29.01.2024 вона працювала у виконавчих органах Миколаївської міської ради, тобто, в органах місцевого самоврядування. /а.с.22-30/
Посади, які обіймала позивачка за час роботи в органах місцевого самоврядування, відносяться до посад, визначених ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування«.
Тобто, виходячи з порядку та умов, установлених законодавством на час роботи ОСОБА_1 в органах місцевого самоврядування, до стажу державної служби зараховувалась робота на посадах, якій вона обіймала, а тому відповідний період більше 10 років підлягає зарахуванню до стажу державної служби позивачки.
Враховуючи викладене, станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 обіймала посаду прирівняну до державної служби та її стаж державної служби складав більше 10 років, а тому відповідно до абз.2 п.4-7 р. XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, вона має право на переведення на пенсію державного службовця, що свідчить про протиправність оскаржуваного рішення від 05.03.2024 №143150018024.
Разом з тим, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (надалі - Порядок №22-1).
Відповідно до п.1.1 р.І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України..
Згідно з п.4.2 р.IV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. р.IV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами п.4.10 р.IV Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Так, у межах спірних правовідносин заява позивачки про перехід на інший вид пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Львівській області, а тому дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву позивачки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Згідно зі ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії тощо. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, спосіб відновлення порушеного права позивачки має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить до висновку щодо необхідності зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області здійснити з 26.02.2024 переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» із врахуванням до стажу державної служби періоди її роботи з 23.11.2003 по 29.01.2024 та довідок Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає частковому скасуванню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задовольнити частково, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з 26 лютого 2024 року перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889, із зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи з 23 листопада 2003 року по 29 січня 2024 року, із врахуванням довідок від 15 лютого 2024 року №212/08.01.01-10/05/24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №211/08.01.01-10/05/24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), видані Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Ухвалити у цій частині постанову, якою зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області здійснити з 26 лютого 2024 року переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» із врахуванням до стажу державної служби періодів роботи з 23 листопада 2003 року по 29 лютого 2024 року та довідок Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради від 15 лютого 2024 року №212/08.01.01-10/05/24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), №211/08.01.01.-10/05/24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді С.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв