Справа № 524/642/23
Провадження 1-кп/524/91/26
12.05.2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області
у складі: головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022170500001901 від 28.10.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтава, Полтавської області, українця, громадянина України, із неповною вищою освітою, одруженого, військовослужбовця, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,-
В провадженні Автозаводського районного суду м.Кременчука перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022170500001901 від 28.10.2022 року відносно вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України.
Згідно із обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України за таких обставин.
27 жовтня 2022 року приблизно о 15 годині 30 хвилин, в світлий час доби, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем Mercedes Vito державний номер НОМЕР_1 , не переконавшись що це буде безпечно і не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, розпочав рух заднім ходом по прибудинковій території магазину «Савана», розташованого в м. Кременчуці по вул. Київській б.58.
В цей же час позаду по напрямку руху автомобіля Mercedes Vito державний номер НОМЕР_1 назустріч автомобілю рухався пішохід ОСОБА_5 .
Знаходячись у заданій дорожній обстановці, водій ОСОБА_4 порушуючи вимоги п.10.1, 10.9 Правил дорожнього руху, де вказано:
- п.10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху,
- п.10.9 Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб, не переконавшись в безпеці свого маневру, рухаючись заднім ходом, по прибудинковій території магазину «Савана», розташованого в м. Кременчуці по вул. Київській б.58, в напрямку проспекту Свободи, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 .
Відповідно висновку судово-медичної експертизи № 1119 від 22.12.2022 у потерпілого ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закритий перелом верхньої третини (хірургічної шийки) лівої плечової кістки, який відноситься до ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Вказане тілесне ушкодження утворилось від непрямої ударної дії тупого твердого предмету з місцем прикладання травмуючої сили на віддаленні та напрямком дії травмуючої сили по вісі кістки про що свідчить характер перелому, що могло мати місце при падінні на лікоть або кисть.
Виявлений перелом свіжий та може відповідати даті травми 27.10.22р. про що свідчать його рентгенологічні ознаки (ознак консолідації не виявлено).
Враховуючи характер та механізм утворення перелому плечової кістки, дані матеріалів кримінального провадження, а також характер та локалізацію слідів на автомобілі, слід вважати, що тілесне ушкодження виявлене у потерпілого ОСОБА_5 могло утворитись внаслідок падіння останнього на площині на лікоть або кисть витягнутої лівої руки після надання тілу прискорення у вигляді поштовху автомобілем, що рухався.
Відповідно висновку судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/117-22/16497-ІТ від 13.12.2022 в умовах заданої пригоди водій автомобіля Mercedes Vito державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5 шляхом виконання ним вимог п.10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України.
В заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля Mercedes Vito державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п.п.10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
Таким чином дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ст.286 ч.1 КК України , як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 було заявлене клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, у якому він зазначає наступне.
У судовому розгляді Автозаводського районного суду міста Кременчука, головуючий суддя ОСОБА_1 , з 03.02.2023 року знаходиться справа №524/642/23 у кримінальному провадженні №12022170500001901 від 28.10.2022 року за затвердженим прокурором Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 обвинувальним актом від 02.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
За змістом обвинувального акту від 02.02.2023 року, який надійшов до Автозаводського районного суду міста Кременчука 03.02.2023 року , ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, яке мало місце 27.10.2022 року на прибудинковій території магазину «Савана» по вулиці Київській, 58 в місті Кременчуці Полтавської області.
Положеннями ст.12 КК України визначено, що кримінальні правопорушення передбачені ч.1 ст.286 КК України відносяться до нетяжких злочинів.
Нормами ч.1, ч.2 ст.44 КК України встановлено правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності, а саме особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КПК України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КПК України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Положення ч. 1-3 ст.49 КК України, якими передбачено підстави та умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності, не наділяють суд дискрецією. Законодавець чітко визначив, що суд звільняє від кримінальної відповідальності особу у разі існування підстав для України. Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності є безумовною для застосування положень ст.49 КК
Передбачений статтею 49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від слідства або суду.
В зазначені в п.2 ч.1 ст.49 КК України строки ОСОБА_4 не вчинив нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості, не ухилявся від слідства або суду.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі спливу строків давності є обов?язком суду у разі настання обставин, передбачених пунктом 2 ч.1 ст.49 КК України.
За матеріалами кримінального провадження №12022170500001901 від 28.10.2022 року зазначені в обвинувальному акті обставини кримінального правопорушення мали місце 27.10.2022 року , тому станом на момент розгляду Автозаводським районним судом м. Кременчука клопотання ОСОБА_4 про застосування положень ст.49 КК України закінчився передбачений законом строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вказане в обвинувальному акті кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.
Враховуючи, що з моменту вчинення вказаного в обвинувальному акті кримінального правопорушення закінчився визначений у п.2 ч.1 ст.49 КК України строк давності для притягнення до кримінальної відповідальності, суд зобов?язаний звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності на підставі п. 2 ч.1 ст.49 КК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв?язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Положенням ч.4 ст.286 КПК України визначено якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду постановою від 18.02.2025 у справі №712/8174/23 встановив, що у результаті закриття кримінального провадження у зв?язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов?язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. Враховуючи розгляд такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.
На підставі викладеного, обвинувачений ОСОБА_4 просить суд звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022170500001901 від 28.10.2022 року за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України - закрити.
Також у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні він не визнає, але надає згоду на закриття кримінального провадження відносно нього у зв'язку із закінченням строків притягнення його до кримінальної відповідальності
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадженнявнесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022170500001901 від 28.10.2022 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України не заперечує. Вважає, що перебіг строку давності притягнення до кримінальної відповідальності не переривався, оскільки відносно ОСОБА_4 не ухвалені судом обвинувальні вироки.
Захисник ОСОБА_6 в судове засідання 12.05.2026 року не з'явився , надав суду заяву про розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст. 286 ч.1 КК України 12.05.2026 року за його відсутності ( а.с. 20-21 т. 6 )
Потерпілий ОСОБА_5 згідно копії свідоцтва про смерть виданого 29.05.2023 року , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 163 т.2).
Суд вислухавши думку учасників судового провадження, прокурора, обвинуваченого, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Як передбачено ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з роз'ясненням, що міститься у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: - закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; - відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2,4 ст. 49 КК).
Процесуально - правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: - притягнення особи як обвинуваченого; - згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284, 288 Кримінального процесуального кодексу України).
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Таким чином, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, тому суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 449/1689/19 наголосив, що кримінальне провадження закривається щодо особи за ст. 49 КК України з нереабілітуючої підстави, що означає, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження у разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду за результатом розгляду справи № 712/8174/23 (Постанова ККС ВС від 18 лютого 2025 року у справі № 712/8174/23 (провадження № 51-2807км24) наголосив, що закриття провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ініціативою і згодою особи, що притягується до відповідальності, не зобов'язує суд констатувати факт вчинення особою кримінально караного діяння.
У судовому засіданні встановлено, що на час заявлення клопотання обвинуваченим ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності, закінчився строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України.
Органами досудового розслідування ОСОБА_4 висунуте обвинувачення у вчиненні 27.10.2022 року кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України.
Санкція інкримінованого ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Згідно ст. 12 ч.2 КК України злочин, передбачений ст. 286 ч.1 КК України є нетяжким злочином.
Разом з цим, судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене 286 ч.1 КК України вчинено 27.10.2022 року.
Відповідно до ст. 49 ч.1 п.2 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
В матеріалах кримінального провадження відсутні будь - які відомості про оголошення обвинуваченого у розшук, що свідчило б про ухилення останнього від досудового розслідування або суду та про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності після вчинення зазначеного злочину, а саме відсутній обвинувальний вирок, який згідно постанови колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду є підставою для переривання перебігу давності за ст. 49 КК України.(справа №761/24361/17)
Тобто, порушення строків давності судом не встановлено.
Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, яка є нереабілітуючою, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави. Обвинувачений бажає бути звільненим від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності.
Також суд зазначає, що за змістом статей 284-288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням (невизнанням) ними своєї вини у вчиненні злочину. Невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. Саме такої правової позиції притримується Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, справа № 552/5595/18, справа № 203/241/17, 730/67/16-к, 552/5595/18).
З огляду на викладене, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України є безумовним, оскільки приводом для цього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.
Застосування вказаних положень кримінального закону для суду є обов'язковими і носять імперативний характер. В разі встановлення судом закінчення визначеного строку, безпідставної відмови у звільненні від відповідальності не допускається. Незгода потерпілого, не може бути підставою для відмови у звільненні особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням його прав, що є неприпустимим виходячи з позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.03.2020 (справа № 730/67/16-к).
З огляду на те, що на момент розгляду клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 минули строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України ( більше 3 - х років ) та беручи до уваги наявність його беззаперечної згоди, він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за таке кримінальне правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
При цьому, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України наслідком звільнення особи від кримінальної відповідальності є закриття судом кримінального провадження.
Так, згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За таких обставин, суд, встановивши наявність передбачених законом підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, а також врахувавши відсутність заперечень обвинуваченого, дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження.
Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 ч.1 п.2 КК України у зв'язку із закінченням строків давності підлягає задоволенню, а кримінальне провадження належить закрити, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не застосований.
Вирішуючи питання про процесуальні витрати по справі, які пов'язані із проведенням судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/117-22/16497-ІТ від 13.12.2022 року у розмірі 755,12 грн., суд виходить із наступного:
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються із витрат, в тому числі пов'язаних із залученням спеціалістів та експертів.
Частиною 1 ст. 122 КК України регламентовано, що витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, в ухвалах колегій суддів Другої та Третьої судових палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 червня 2018 року (справа № 758/2420/17) і від 25 березня 2021 року (справа № 592/10225/19), а також в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 9 листопада 2021 року (справа № 149/83/21) зазначено, що чинний кримінальний процесуальний закон чітко встановлює, що витрати на залучення експерта стягуються з обвинуваченого лише у двох випадках: 1) ухвалення щодо обвинуваченого обвинувального вироку; 2) залучення експерта безпосередньо обвинуваченим (стороною захисту).
Разом з цим, кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, тому наявність факту понесення органом досудового розслідування матеріальних витрат, пов'язаних зі здійсненням кримінального провадження, не може бути приводом для стягнення з особи, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв'язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21.
При цьому, важливе значення у механізмі розподілу витрат в кримінальному провадженні набуває питання про те хто призначав експертизу та за чиєю ініціативою вона проводилась.
З наданих матеріалів кримінального провадження слідує, що саме за ініціативою сторони обвинувачення у кримінальному провадженні №12022170500001901 від 28.10.2022 року була проведена експертиза із залученням експертів на суму 755,12 грн.
За наведеного звертається увага, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження,в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Тому, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що процесуальні витрати, пов'язані із проведенням по справі судової автотехнічної експертизи у сумі 755,12 грн. необхідно віднести на рахунок держави.
Відповідно до ст.174 ч.4 КПК України суд вважає за необхідне скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 31.10.2022 року на транспортний засіб Mercedes Benz Vito, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 .
Речові докази - автомобіль марки Mercedes Benz Vito, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 та який знаходиться на зберіганні на території майданчику тимчасового утримання автомобілів Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, відповідно до ст.100 КПК України - повернути власнику.
Керуючись ст.284 ч.2 п.1, 285-288,376 КПК України, ст.49 КК України суд,-
Клопотання, заявлене обвинуваченим ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.286 ч.1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022170500001901 від 28.10.2022 року відносно вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України - закрити у зв'язку із закінченням строків давності.
Процесуальні витрати по справі, які пов'язані із проведенням судової автотехнічної експертизи у сумі 755,12 грн. віднести на рахунок держави.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 31.10.2022 року на транспортний засіб Mercedes Benz Vito, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 .
Речові докази - автомобіль марки Mercedes Benz Vito, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 та який знаходиться на зберіганні на території майданчику тимчасового утримання автомобілів Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, відповідно до ст.100 КПК України - повернути власнику.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду , через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_8