13 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/21687/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року (суддя Врона О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» звернулося з позовом до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці UA100060/2025/000025/2 від 16.07.2025р. про коригування митної вартості товарів за ВМД 25UA100060520584U0.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Суд не врахував, що відомості щодо складових митної вартості не підтверджені належним чином та не піддаються обчисленню та перевірці, що суперечить положенням ч. 2, 10, 21 ст.58 Кодексу. Зазначені обставини не дають змоги віднести дані платіжні та транспортні документи до товару що оцінюється. Декларант не скористався своїм правом передбаченим ст. 52 Кодексу на підтвердження заявленої ним митної вартості та усунення розбіжностей, а також декларування числових значень складових митної вартості у повному обсязі.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, 05.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (Покупець) і SHANDONG HUASHENG RUBBER CO.,LTD, Китай (Продавець) був укладений контракт № TIM-SHAN-2025 на поставку товару.
На підставі вказаного контракту, складеної сторонами до нього специфікації №1, інвойсу №CMY07620250420 від 15.05.2025р. на суму 94 322,00 доларів США та специфікації №1-3 до інвойсу № CMY07620250420 від 15.05.2025р. на митну територію України продавцем був поставлений товар - шини загальною кількістю 230 шт. на загальну суму 31 280,00 доларів США.
16.07.2025 позивач надав Київській митниці декларацію 25UA100060520584U0, в якій самостійно, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, визначив митну вартість товарів - 1 513 575,72 грн.
До декларації були надані наступні документи.
пакувальний лист (Packing list) № 04/25 від 15.05.2025;
рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №СМY07620250420 від 15.05.2025;
коносамент (Bill of lading) №ХМ250500181 від 21.05.2025;
автотранспортна накладна (Road consignment note) 8960 від 11.07.2025;
декларація про походження товару (Declaration of origin) №СМY07620250420 від 15.05.2025;
статус особи, яка подає митну декларацію 2;
акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500110/2025/000777 від 12.07.2025;
некласифікований комерційний документ Специфікація №1-3 від 15.05.2025;
банківський платіжний документ, що стосується товару №26 від 27.03.2025;
банківський платіжний документ, що стосується товару №41 від 09.05.2025;
банківський платіжний документ, що стосується товару №54 від 16.06.2025;
рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №UA10007358 від 10.07.2025;
рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №UA10007457 від 11.07.2025;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару №UA10007358 від 10.07.2025;
прескурант (прайс-лист) виробника товару від 05.02.2025;
доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) -Специфікація №1 від 25.03.2025;
зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № ТІМ-SHAN-2025 від 05.02.2025;
договір про надання послуг митного брокера №2412/24 від 24.12.2024;
договір про надання послуг митного брокера . Додаткова угода від 19.04.2025
договір (контракт) про перевезення №GС-026185 від 22.01.2025;
документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу № UA014.24717-25 від 21.05.2025;
інші некласифіковані документи. Комерційна пропозиція від 25.03.2025;
інші некласифіковані документи. Лист №1407 від 14.07.2025;
копія митної декларації країни відправлення №43502025000004044 від 15.05.2025;
митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №25 UA100060520584U0 від 14.07.2025.
На повідомлення митниці щодо надання додаткових документів, позивачем надана відповідь №16-07/2025-3 від 16.07.2025, в якій він повідомив , що надав всі наявні документи та протягом 10 робочих днів додаткові документи надані не будуть. Позивач також просив завершити митне оформлення товарів на підставі ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.
16.07.2025 Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2025/000025/2.
Митним органом сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA10060/2025/000703.
Позивачем 16.07.2025р. було подано митну декларацію 25UA100060520974U5 з відкоригованою (збільшеною) митною вартістю товару, в результаті чого позивач сплатив збільшений розмір ввізного мита - на 43 917,20 грн. та відповідно ПДВ - на 134 261,16 грн. А всього загалом на 178 178,36 грн. (графа 47 митної декларації).
Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до ч.2 та 3 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин 1,2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3 ст. 54 МК України).
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).
Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 Митного кодексу України.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Як встановив суд першої інстанції, відповідно до умов контракту вбачається, що оплата за товар проводиться на умовах 100% оплати. За поясненнями позивача, враховуючи специфіку взаємовідносин між ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» як покупцем і SHANDONG HUASHENG RUBBER CO.,LTD як виробником і продавцем шин, враховуючи особливості логістики шин, вже тривалий час напрацювалися умови за якими поставка, тобто формування партії товару яка завантажується виключно в контейнери призначені для морського перевезення, відбувається із групи замовлень, що оформлюються сторонами Контракту відповідними специфікаціями. Враховуючи виробничий процес, відвантаження із заводу шин не можливе у чіткій відповідності до специфікації, так як у виробника є питання по складам, наявності та логістиці. Вже по факту готовності замовленого товару формується інвойс, товарні позиції в якому були передбачені в різних специфікаціях, тож і при оплаті в призначенні платежу може зазначатися декілька специфікацій.
Крім того, митна декларація формується на кожен окремий контейнер, а один контейнер не відповідає всьому замовленню і партії відповідно, а є лише його частиною. Для економічної доцільності перевезення та економії коштів контейнер завантажується максимально - відповідно в ньому знаходяться шини замовлені згідно різних специфікацій
Суд вірно зазначив, що за приписами ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов'язковим. Отже на момент митного оформлення товару декларант не був зобов'язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Суд також вірно врахував, що розмежування послуг та їх оплата в межах договору №GC0026185 від 22.01.2025 на транспортно-експедиторське обслуговування є питанням, що стосується сторін договору.
Щодо числових показників транспортно-експедиторських послуг.
Як встановлено судом, надання транспортно-експедиторських послуг здійснює ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА».
ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» відповідно до договору №GC-026185 від 22.01.2025р., має право укладати договори з іншими підприємствами в межах здійснення своїх зобов'язань перед ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ».
Суд вірно врахував, що розрахунки між ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» та третіми особами не впливають на числові показники митної вартості товару, що розмитнювався, оскільки всі витрати ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» було викладено у рахунку, що був наданий до попередньої декларації відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України.
Під час митного оформлення митниці позивачем було надано довідку про складові транспортно-експедиційних послуг №UA10007358 від 10.07.2025р, рахунок на оплату таких послуг, коносамент XM250500181 від 21.05.2025, договір №GC-026185 від 22.01.2025р про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, СМR №3998 від 11.07.2025р.
Суд першої інстанції таким чином, дійшов вірного висновку, що у відповідача були всі необхідні документи для визначення числових значень по товару, що оформлявся позивачем. Відповідач мав можливість перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів на підставі поданих позивачем документів. Наведені доводи відповідача не є підставою для твердження про розбіжність у поданих позивачем документах, а відтак, для сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товару.
Суд також вірно врахував, що прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, як і митна декларація країни відправлення.
Суд також вірно врахував, що подані до митного оформлення документи потребують перекладу на українську мову, тільки у разі якщо дані, які містяться в них є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей зазначених у митній декларації.
Суд дійшов вірного висновку про відсутність доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 13 травня 2026 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш