Рішення від 11.05.2026 по справі 398/3901/20

Справа №: 398/3901/20

провадження №: 2/398/15/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"11" травня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі головуючого судді Подоляк Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Черткова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ПАТ «Державний ощадбанк України» до ОСОБА_1 , ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМАПАНІЯ АГРОТРАНС», ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить поновити строк на пред'явлення позовної заяви з поважних причин та відкрити провадження по справі.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 77 від 25 грудня 2008 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, зареєстрованим в реєстрі за № 6687 та посвідченим приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіною І.В, нерухоме майно, нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються зі: складу з листової сталі, загальною площею 801,9 кв. м. під літ. М1; складу з листової сталі, загальною площею 376,6 кв.м. - О; контори цеглової, загальною площею 158,9 кв.м. - А; 1/2 прохідної цеглової - 1Б, що знаходяться на земельній ділянці 8023,38, переданої іпотекодавцю у тимчасове користування. Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, що буде визначена при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з відповідачів на користь акціонерного товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» судовий збір у розмірі 14 280,38 грн.

У обґрунтування позову зазначає, що 25 грудня 2008 р. між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 77, за умовами якого ОСОБА_3 отримав кошти в сумі 750 000,00 грн на споживчі потреби. Кредит надано на 120 (сто двадцять) місяців з остаточним терміном погашення не пізніше 24.12.2018 р. зі сплатою 20,0% річних за користування кредитом. Згідно п.3.3.1. Кредитного договору, позичальник зобов'язався повернути кредит в розмірі 750 000,00 грн та сплатити проценти, нараховані Банком на залишок основної суми боргу за кредитом.

У забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором від 25 грудня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за № 6687 та посвідчений приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіною І.В. (далі - Іпотечний договір).

Предметом іпотеки згідно п.1.2. Іпотечного договору є нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються зі: складу з листової сталі, загальною площею 801,9 кв. м. під літ. М1; склад з листової сталі, загальною площею 376,6 кв. м. - О; контори цеглової, загальною площею 158,9 кв. м. - А; 1/2 прохідної цеглової - 1Б, що знаходяться на земельній ділянці площею 8023,38 переданої іпотекодавцю у тимчасове користування.

Згідно вимог Кредитного договору Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце випадки невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань та недотримання умов передбачених Кредитним договором, зокрема, затримання сплати частини основної суми боргу за кредитом таабо процентів за користування кредитом, інших платежів на три календарні місяці, вимагати дострокового повернення суми Кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом із будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають до сплати за Кредитним договором).

Крім того, відповідно до вимог п.6.1. Іпотечного договору, Іпотекодержатель/Позивач має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, а якщо вимога не буде задоволена, незалежно від настання строку виконання зобов'язання, звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема у разі, невиконання та/або неналежного виконання Іпотекодавцем Кредитного договору (у тому числі й щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватися відповідно до Кредитного договору, якщо прострочення строку будь-якого з платежів або його частини становить більше 3 (трьох) місяців).

Починаючи з 23 липня 2010 року позичальник припинив погашення основного боргу.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 умов кредитного договору № 77 від 25.12.2008 року, 12.02.2010 року позичальнику було направлено претензію про дострокове виконання умов кредитного договору. Дана вимога ОСОБА_3 виконана не була.

04.10.2010 року АТ «Ощадбанк», в особі ТВБВ № 10023/01 філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» до Олександрійського міськрайонного суду подало позов про стягнення з ОСОБА_3 боргу за кредитним договором в сумі 828 368,76 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.11.2010 року по справі №2-4373/2010 позовні вимоги АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 були задоволені в повному обсязі.

27.09.2011 ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області рішення суду першої інстанції скасовано та провадження у справі закрито у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (з огляду на наявність справи про банкрутство позичальника та висновок Господарського суду Кіровоградської області в ухвалі від 08.09.2011 про те, що заборгованість Позичальника перед Банком виникла з підстав, пов'язаних зі здійсненням останнім підприємницької діяльності).

15.04.2013 рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі №1118/2774/12 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору: ліквідатора ФОП ОСОБА_3 та ПАТ АКБ «Промінвестбанк», про поділ майна подружжя, задоволено частково. Вирішено поділити спільно нажите під час шлюбу майно між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_2 та 1/2 частину Предмета іпотеки.

05.06.2014 рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі №398/332/14-ц позов ліквідатора до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про виділ частки із спільної часткової власності задоволено. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на предмет іпотеки та виділено в натурі у приватну власність позичальника 1/2 частку.

Станом на 08.09.2020 р. заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором становить 952 025,34 грн.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та відсотки встановлені договором, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно вимог ст. 7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Нормою закріпленою у ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи, що 15.04.2013 рішенням суду про часткове задоволення позову, здійснено поділ спільно нажитого майна подружжя, та визнано за ОСОБА_1 право власності на частини квартири за адресою: АДРЕСА_3 , та 1/2 предмета іпотеки, тому з того моменту ОСОБА_1 вважалася співвласником предмету іпотеки.

Згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 було виведено іпотечне майно, зареєстровано його під іншим реєстраційним номером нерухомого майна - 468591035103, загальною площею 1290, 01 кв м. та за іншою адресою: АДРЕСА_4 .

Після акту приймання - передачі нерухомого майна, серія та номер 2-18, виданий 16.01.2018, ОСОБА_1 передано вказане майно у власність ТОВ «Виробнича компанія Агротранс», де ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи.

Отже, всі вищезазначені дії направлені по суті на уникнення відповідальності іпотекодавцем за виконання зобов'язання.

На сьогоднішній день Іпотечний договір від 05.12.2008 року, зареєстрований в реєстрі за №6687 та посвідчений приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіною 1.В., не припинений, існує заборона відчуження зазначених в договорі нежитлових будівель до припинення дії іпотечного договору.

При зміні власника майна іпотека залишається дійсною, а особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця.

За змістом статті 11 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець (майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.

Перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи регулюється статтею 23 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, яка була чинна на час спірних правовідносин), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної комісії скасовується арешт, накладений на майно боржника визнаного банкрутом, чи інші обтяження щодо розпорядження майном такого боржника.

Співвідношення зазначених положень законодавства дає змогу дійти висновку про те, що Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом щодо урегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення статті 17 Закону України «Про іпотеку» містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у статті 593 ЦК України.

Підстави припинення іпотеки передбачено статтею 17 Закону України «Про іпотеку», до яких зокрема належать: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

Зазначають, що закон не передбачає навіть приблизного переліку поважних причин, які можуть бути визнані такими для захисту порушеного права, тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір. До висновку про поважність причин пропущення строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позовну неможливим або утрудненим. Не може бути підставою для захисту права за позовом, заявленому з пропущенням строку позовної давності, не пред'явлення заінтересованою особою позову навмисно або по необережності.

З огляду на наведене все ж не зайво буде нагадати, що Європейський суд з прав людини наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Закон також не пов'язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб.

Початок перебігу позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку ст. 388 ЦК обчислюється з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна у володіння іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу, а не з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно.

Оскільки право власності боржника на спірне майно було порушено в момент його вибуття з власності у володіння іншої особи, то початок перебігу позовної давності для подання позову про захист порушеного права пов'язується з моментом, коли позивач міг довідатися про порушення його права іпотекодержателя або про особу, яка його порушила, а саме про факт вибуття з власності оспорюваного майна у володіння іншої особи.

Оскільки майно передано по акту приймання - передачі нерухомого майна, серія та номер 2-18, який виданий 16.01.2018 ОСОБА_1 (Відповідач 1), передано у власність ТОВ «Виробнича компанія Агротранс» (Відповідач 2), про що позивач тільки дізнався, отримавши витяг, тому строк для подачі позовної заяви починається з 16.01.2018 .

Правова позиція Верховного Суду України на момент виникнення правовідносин: З огляду на положення ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст. ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Оскільки основне зобов'язання за кредитним договором не припинилося, тому немає підстав для припинення й іпотеки.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що зобов'язання за Кредитним договором відповідачем не виконано просять позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Рух по справі

30.10.2020 справа надійшла до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

09.12.2020 року ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Авраменка О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі.

02.02.2021 року на адресу суду від представника відповідача ТОВ «ВК АГРОТРАНС» надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого зазначає, що відповідач - ТОВ «ВК АГРОТРАНС» не визнає позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх повністю безпідставними, необґрунтованими, та такими, що повністю не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

TOB «ВК АГРОТРАНС» вважає позов Банку завідомо безпідставним, який подано за відсутності предмета спору, з обґрунтуванням його лише надуманими доводами про нібито наявність чинної іпотеки чи чинного Іпотечного договору на нерухоме майно за правовідносинами, які існували ще задовго до набуття ТОВ «ВК АГРОТРАНС» права власності на нерухоме майно.

Як слідує з позовної заяви, Банком заявлені вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, зареєстрованим в реєстрі за № 6687 та посвідченим приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіною І.В., нерухоме майно, нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються зі: складу з листової сталі, загальною площею 801,9 кв.м. під літ М1; складу з листової сталі, загальною площею 376,6 кв.м. - О; контори цеглової, загальною площею 158,9 кв.м. - А; прохідної - 1Б, що знаходяться на земельній ділянці 8023,38 переданої іпотекодавцю у тимчасове користування.

При цьому, вказуючи в позовній заяві одночасно двох відповідачів: 1) фізичну особу - ОСОБА_1 та 2) юридичну особу - ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ АГРОТРАНС», позивачем всупереч вимог п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України взагалі не наведено зміст позовних вимог до кожного з цих відповідачів, а з наявного змісту позовних вимог взагалі не вбачається, до якого саме відповідача вони пред'явлені та можуть стосуватись. При цьому в позовних вимогах йдеться лише про одну особу - ОСОБА_3 , в рахунок погашення заборгованості якого позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки, що може допускати пред'явлення таких вимог саме до цієї особи. Однак, ОСОБА_3 в позовній заяві Банком не визначений в якості відповідача.

При цьому, як вказує сам позивач, нерухоме майно на даний час відповідачу 1 - ОСОБА_1 не належить, а знаходиться у власності ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ АГРОТРАНС», яке позивачем у позовній заяві визначено в якості відповідача 2.

Таким чином, виходячи із змісту позовної заяви, позовні вимоги про звернення стягнення на нерухоме майно фактично заявлені до юридичної особи - TOB «ВК АГРОТРАНС», і не можуть стосуватись ОСОБА_1 , яка за твердженням самого позивача, не є власником нерухомого майна. З наведеного слідує, що Банком безпідставно в якості одного з відповідачів визначено фізичну особу - ОСОБА_1 , до якої позовні вимоги фактично не заявляються. Відтак, вимоги про звернення стягнення на нерухоме майно Банком як юридичною особою заявлені до відповідача - ТОВ «ВК АГРОТРАНС», як іншої юридичної особи. Тобто за змістом позовної заяви так званий спір щодо нерухомого майна стосується двох юридичних осіб, а саме Банку яким заявлені вимоги про звернення стягнення на майно, та власника нерухомого майна - ТОВ «ВК АГРОТРАНС», а відтак пов'язаний із здійсненням господарської діяльності двох юридичних осіб та стосується прав на нерухоме майно.

Отже, визначення в якості одного з відповідачів фізичну особу - ОСОБА_1 , яка за твердженням самого ж позивача не є власником нерухомого майна, щодо якого заявлені вимоги, носить виключно формальний характер. Це свідчить, що Банком було штучно визначено ОСОБА_1 в якості співвідповідача з метою зміни підсудності справи із наведенням в позовній заяві безпідставних доводів про перебування належного на праві власності ТОВ «ВК АГРОТРАНС» нерухомого майна в іпотеці Банку.

ТОВ «ВК АГРОТРАНС» наголошує на тому, що нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, не перебуває під іпотекою та жодними обтяженнями, у тому числі не виступає і не може виступати предметом іпотеки за іпотечним договором, укладеним ще у 2008 році між Банком та ОСОБА_3 від 25.12.2008 року, зареєстрованим в реєстрі за №6687, посвідченим приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіною І.В., як безпідставно стверджує Банк у позовній заяві.

Жодні обтяження іпотекою чи забороною відчуження на нерухоме майно, яке належить ТОВ «ВК АГРОТРАНС», ані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ані в будь-яких інших державних реєстрах не значаться, а ТОВ «ВК АГРОТРАНС» не виступало стороною у правовідносинах між Банком та ОСОБА_3 , і не має до них жодного відношення. Тому, враховуючи, що ТОВ «ВК АГРОТРАНС» не має жодного відношення до правовідносин між Банком та ОСОБА_3 за названим позивачем Іпотечним договором, після укладення якого минуло вже більше 12 років, а Банком не надано будь-яких доказів наявності в державних реєстрах відомостей про перебування належного ТОВ «ВК АГРОТРАНС» на праві власності нерухомого майна в іпотеці чи під іншими обтяженнями, тому поданий Банком позов носить очевидно штучний характер та є завідомо безпідставним.

З наведеного вбачається подання Банком завідомо безпідставного позову та із одночасним необґрунтованим і штучним залученням в якості співвідповідача фізичної особи - ОСОБА_1 , яка як на момент подання позову, так і на даний час не є власником нерухомого майна, на яке позивач просить звернути стягнення, тоді як позовні вимоги Банку фактично пред'явлені до юридичної особи - ТОВ «ВК АГРОТРАНС».

З цього вбачається штучна зміна Банком підсудності справи у так званому спорі між юридичними особами (позивач - Банк, відповідач - ТОВ «ВК АГРОТРАНС»), тобто в господарському спорі, яка належить до предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів, додаючи в якості співвідповідача фізичну особу, тим самим змінюючи підсудність справи з віднесенням її до юрисдикції загальних судів в порядку норм ЦПК України.

Вказані обставини, які свідчать про зловживання Банком своїми процесуальними правами, потребують вжиття судом відповідних заходів для їх запобігання.

До того ж, наявність безпідставного характеру поданого Банком позову також вбачається з наведених нижче обставин.

За частиною 1 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку" (абзац 3 статті 1 Закону).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (перше речення частини 1); іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина 5).

Згідно зі статтею 9 цього Закону іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено Законом (перше речення частини 1); іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати предмет іпотеки (абзац 4 частини 3). Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час укладення між Банком та ОСОБА_3 договору іпотеки від 25.12.2008 року)обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Також згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, яка діє на даний час) обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" передбачені підстави припинення іпотеки та встановлено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

За змістом частин 1, 2, 4 статті 182 ЦК України (у редакції, чинній на час укладення між Банком та ОСОБА_3 договору іпотеки від 25.12.2008 року) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на час укладення між Банком та ОСОБА_3 договору іпотеки від 25.12.2008 року) речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. В Україні формується та діє єдиний Державний реєстр прав, який базується на державному обліку земельних ділянок усіх форм власності та розташованого на них іншого нерухомого майна, реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна, їх обмежень та правочинів щодо нерухомого майна. Державна реєстрація прав є публічною, здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані речові права та їх обмеження в порядку, встановленому законом. Зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна.

Державна реєстрація обмежень речових прав на нерухоме майно проводиться органом державної реєстрації прав на підставі договору застави (іпотеки) нерухомого майна; накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом (частина 1 статті 23 Закону).

У пункті 7.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/73/17 зазначено, що державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом частини 7 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на даний час) державній реєстрації прав підлягають: обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва: заборона відчуження та/або користування: арешт; іпотека; вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва; інші обтяження відповідно до закону.

Виходячи з наведених вище положень Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.182 ЦК України, наявність укладеного договору іпотеки, у разі нездійснення державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою (або вилучення такого запису), не свідчить про наявність в особи статусу іпотекодержателя, у разі відсутності запису про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою, а вимога такої особи не має пріоритету відносно зареєстрованих прав.

Відповідна правова позиція наведена в п. 6.11. постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.10.2020 року у справі №922/1995/17.

За таких обставин, відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою (в тому числі у зв'язку з вилученням такого запису) позбавляє особу статусу іпотекодержателя та наявність у такої пріоритету на нерухоме майно відносно інших зареєстрованих на нього прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З огляду на це, перехід права власності на нерухоме майно, щодо якого раніше було укладено договір іпотеки, від іпотекодавця до іншої особи, за відсутності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою (в тому числі у зв'язку з вилученням такого запису), іпотека не може бути дійсною для набувача нерухомого майна, і такий набувач нерухомого майна не набуває статусу іпотекодавця в порядку, визначеному статтею 23 Закону України «Про іпотеку».

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ АГРОТРАНС» є юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до законодавства України (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39690202, місцезнаходження: 28008, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Козацька, 122).

Для здійснення господарської діяльності, визначеної статутом, у 2018 році ТОВ «ВК АГРОТРАНС» на законних підставах набуло у власність, зокрема наступне нерухоме майно:

нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , складаються з: адмінбудівля літ. А; 1/2 прохідної літ. Б; склад літ. Ж; склад літ. З, загальною площею 996,89 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 468639635103. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.01.2018, номер запису про право власності: 24504940, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна №1-18 від 16.01.2018, розташовані на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 3510300000:11:402:0011 площею 0,3810 га, яка знаходиться в користуванні ТОВ «ВК АГРОТРАНС» на праві оренди на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.07.2018;

нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , складаються з: склад літ. 3; склад літ. О; склад літ. літ. М', загальною площею 1290,01 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 468591035103. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.01.2018, номер запису про право власності: 24506402, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна №2-18 від 16.01.2018, розташовані на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 3510300000:11:402:0012 площею 0,4213 га, яка знаходиться в користуванні ТОВ «ВК АГРОТРАНС» на праві оренди на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.07.2018.

Як вбачається з доданої Банком до позовної заяви інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №228433469 від 16.10.2020 (яка включає параметри пошуку: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження), по кожному з об'єктів нерухомого майна - нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_4 , право власності на яке зареєстровано за ТОВ «ВК АГРОТРАНС», в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні записи про державну реєстрацію обтяження іпотекою даних двох об'єктів нерухомого майна.

Банком, стверджуючи в позовній заяві про існування заборони на нерухоме майно та наявність у нього прав іпотекодержателя на звернення стягнення на нерухоме майно, всупереч вимог ст. 81 ЦПК України не надано суду жодного доказу, яким могло б бути підтверджено наявність в державних реєстрах чинних записів про державну реєстрацію обтяження іпотекою двох об'єктів нерухомого майна по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_4 , які належать на праві власності ТОВ «ВК АГРОТРАНС».

З наведеного слідує, що ТОВ «ВК АГРОТРАНС» набуло у власність вказані два об'єкти нерухомого майна без будь-яких обтяжень, у тому числі без обтяження їх іпотекою, яка б існувала на підставі укладеного між Банком та ОСОБА_3 Іпотечного договору від 25.12.2008 року, як безпідставно про це стверджує позивач.

Крім того, ТОВ «ВК АГРОТРАНС» не набувало у власність зазначені два об'єкти нерухомого майна від іпотекодавця - ОСОБА_3 , а тому за відсутності в державних реєстрах будь-яких записів про обтяження іпотекою нерухомого майна, Банк не має статусу іпотекодержателя, а ТОВ «ВК АГРОТРАНС» - іпотекодавця щодо нерухомого майна, яке належить на праві власності ТОВ «ВК АГРОТРАНС».

У правовідносинах між Банком та ОСОБА_3 щодо нерухомого майна, яке визначено в укладеному між ними Іпотечному договорі від 25.12.2008 року, ТОВ «ВК АГРОТРАНС» не перебувало і не є учасником таких правовідносин.

При цьому, ТОВ «ВК АГРОТРАНС» не має жодного відношення до нерухомого майна, щодо якого Банком заявлені вимоги про звернення стягнення як на предмет іпотеки та яке визначено в якості предмета іпотеки в укладеному Банком з ОСОБА_3 Іпотечному договорі від 25.12.2008 року, а саме: нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються зі: складу з листової сталі, загальною площею 801,9 кв.м. під літ М1; склад з листової сталі, загальною площею 376,6 кв.м. - О; контори цеглової, загальною площею 158,9 кв.м.-А; 1/2прохідної - 1Б, що знаходяться на земельній ділянці 8023,38 кв.м.

Тобто, як слідує з позовної заяви, нерухоме майно, на яке Банк просить звернути стягнення, та два окремих об'єкти нерухомого майна: по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_4 , які належать на праві власності ТОВ «ВК АГРОТРАНС», є різними об'єктами нерухомого майна (об'єктами цивільних прав).

Це, зокрема, слідує з:

-невідповідності кількості об'єктів нерухомого майна та адреси розташування (майно, щодо якого Банком заявлені вимоги, є одним об'єктом і розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як ТОВ «ВК АГРОТРАНС» належать два окремих об'єкти нерухомого майна за різними адресами: АДРЕСА_5 та мають різні реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна), що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- невідповідність складу об'єкту нерухомого майна та його площі (майно, щодо якого Банком заявлені вимоги, складається з: складу з листової сталі, загальною площею 801,9 кв.м. під літ М1; склад з листової сталі, загальною площею 376,6 кв.м. - О; контори цеглової, загальною площею 158,9 кв.м. - А; 1/2 прохідної - 1Б, тоді як склад та площа двох об'єктів нерухомого майна, які належать ТОВ «ВК АГРОТРАНС» є іншими), що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

- невідповідність даних про земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна (майно, щодо якого Банком заявлені вимоги, розташоване на одній земельній ділянці площею 8023,38 кв.м., тоді як ТОВ «ВК АГРОТРАНС» розташовані на двох різних земельних ділянках: по АДРЕСА_1 - на земельній ділянці площею 0,3810 га, кадастровий номер 3510300000:11:402:0011, по АДРЕСА_4 - на земельній ділянці площею 0,4213 га, кадастровий номер 3510300000:11:402:0012).

Таким чином, крім відсутності державної реєстрації іпотеки, Банком всупереч вимог ст.ст. 77, 78, 81 ЦПК України не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що об'єкт нерухомого майна, щодо якого ним заявлені вимоги про звернення стягнення як на предмет іпотеки, та нерухоме майно, яке належить на праві власності ТОВ «ВК АГРОТРАНС» є одним і тим же нерухомим майном, а також доказів того, що належне відповідачу майно має статус предмета іпотеки за Іпотечним договором від 25.12.2008 року, укладеним між Банком та ОСОБА_3 .

Наведене свідчить, що позовні вимоги Банку до ТОВ «ВК АГРОТРАНС» про звернення стягнення на зазначене в позовній заяві нерухоме майно як на «предмет іпотеки» є повністю безпідставними і необґрунтованими.

Такі позовні вимоги Банку є незаконними, які спрямовані на посягання на майно, яке є об'єктом права приватної власності ТОВ «ВК АГРОТРАНС», яке не має жодного стосунку до відносин за Іпотечним договором чи за Кредитним договором, які були укладені Банком з ОСОБА_3 ще у 2008 році.

ТОВ «ВК АГРОТРАНС» вважає подання Банком такого позову з вимогами про звернення стягнення на нерухоме майно незаконним втручанням у право на мирне володіння майном, яке гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окрім того з наданих на адвокатський запит інформації та копій документів слідує наступне.

ОСОБА_3 був зареєстрований у встановленому законом порядку як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець.

У провадженні господарського суду Кіровоградської області перебувала справа № 11/69 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 .

16 березня 2011 року господарським судом Кіровоградської області по справі № 11/69 винесено постанову, якою ОСОБА_3 як підприємця визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

У період провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 діяв Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (з урахуванням змін у новій редакції), який був чинний до дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства (до 21.10.2019 року).

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

У ході здійснення провадження у справі про банкрутство підприємця ОСОБА_3 . Банком, як кредитором, були пред'явлені до ОСОБА_3 грошові вимоги в розмірі 887 977,89 грн. Пред'явлені Банком у справі про банкрутство грошові вимоги виникли на підставі кредитного договору №77 від 25.12.2008 року, із забезпеченням зобов'язань за кредитним договором укладеним між Банком та ОСОБА_3 . Іпотечним договором від 25.12.2008, предметом іпотеки за яким виступали належні ОСОБА_3 нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

У справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 господарським судом Кіровоградської області було винесено ухвалу від 08.09.2011 року, якою визнані грошові вимоги позивача - ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» в сумі 887 977,89 грн та включено їх до реєстру вимог кредиторів у третю чергу у справі про банкрутство.

Визнаючи грошові вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» в сумі 887 977,89 грн, господарським судом Кіровоградської області ухвалою від 08.09.2011 року було встановлено, що ці грошові вимоги банку виникли на підставі укладеного ОСОБА_3 з Банком кредитного договору № 77 від 25.12.2008 року та забезпечені заставою належних йому на праві власності нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі іпотечного договору від 25.12.2008, посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіною І.В., за реєстровим №6687.

При цьому господарським судом Кіровоградської області в ухвалі від 08.09.2011 року встановлено, що заборгованість ОСОБА_3 в сумі 887 977,89 грн перед ПАТ «Державний ощадний банк України» виникла з підстав, пов'язаних зі здійсненням ним підприємницької діяльності, а саме використання ним одержаних від банку кредитних коштів в сумі 750 000 грн на проведення ремонтних та будівельних роботів у належних йому нежитлових будівлях, що є предметом іпотеки, тобто використання ОСОБА_3 кредитних коштів на потреби, пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця. До того ж, предметом іпотеки за зобов'язання ОСОБА_3 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» за кредитним договором № 77 від 25.12.2008 року є саме нежитлові будівлі (контора, складські приміщення), які за своїм цільовим призначенням підлягають використанню саме в господарській діяльності як підприємця, а не для задоволення особистих потреб громадянина.

Отже, господарським судом Кіровоградської області встановлено, що у відносинах з ПАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_3 перебував як підприємець на підставі кредитного договору №77 від 25.12.2008 року та договору іпотеки від 25.11.2008 р., і його відносини з банком пов'язані з підприємницькою діяльністю, тобто є господарськими відносинами.

Таким чином, вся заборгованість ОСОБА_3 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» на підставі ухвали господарського суду Кіровоградської області від 08.09.2011 року була визнана господарським судом та включена до реєстру вимог кредиторів у справі про його банкрутство як фізичної особи-підприємця.

ПАТ «Державний ощадний банк України» у справі про банкрутство ОСОБА_3 як фізичної особи-підприємця виступав кредитором, тобто учасником провадження у справі про банкрутство, вимоги якого за Кредитним договором № 77 від 25.12.2008 року були включені до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, спір про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 77 від 25.12.2008 року та звернення стягнення на належні йому нежитлові будівлі, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 25.12.2008 року, в ОСОБА_3 з ПАТ «Державний ощадний банк України» виник з його підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця. Тому цей спір за предметною підсудністю належить до юрисдикції господарського суду, про що саме і свідчить ухвала господарського суду Кіровоградської області від 08.09.2011 року. Як зазначено вище, Банк раніше звертався до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області в межах цивільної юрисдикції з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №77 від 25.12.2008 р. в розмірі 828 368,76 грн шляхом звернення стягнення на заставлене майно - нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 листопада 2010 року в цивільній справі № 2-4373/2010 стягнуто з ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором № 77 від 25.12.2008 р. в розмірі 828 368,76 грн шляхом звернення стягнення на заставлене майно - нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 27.09.2011 року (справа № 22-2616 2011 року) рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.11.2010 року скасовано, а провадження у справі за позовом за позовом ВАТ Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаське обласне управління ВАТ «Ощадбанк» закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як слідує з ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 27.09.2011 року, закриття провадження у вказаній справі за позовом Банку про стягнення заборгованості за кредитним договором № 77 від 25 грудня 2008 пов'язано з тим, що в ухвалі від 08 вересня 2011 року Господарським судом Кіровоградської області встановлено, що наявна заборгованість ОСОБА_3 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаське обласне управління ВАТ «Ощадбанк» виникла з підстав, пов'язаних із здійсненням ОСОБА_3 підприємницької діяльності.

При цьому, Апеляційним судом Кіровоградської області, закриваючи провадження у справі, в ухвалі від 27.09.2011 року було зазначено, що згідно положень ч. 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, щодо виникли під час процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Під час процедури банкрутства фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», було звернуто стягнення на майно ОСОБА_3 , продаж якого проведено на аукціоні 12.02.2015 року на Товарній біржі «Кіровоградська універсальна товарна біржа», з метою задоволення вимог кредиторів. При цьому, в процедурі банкрутства на аукціоні 12.02.2015 року були продані нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 - з метою задоволення грошових вимог АТ «Ощадбанк» за кредитним договором. Продаж нежитлових будівель здійснювався за згодою Банку як іпотекодержателя відповідно до його листа від 21.10.2014 № 26-12/509 (копія листа додається).

Реалізація нежитлових будівель підтверджується протоколом про хід торгів на аукціоні ТБ «Кіровоградська універсальна товарна біржа» №3 від 12.02.2015 року, договором купівлі-продажу нерухомого майна від 12.02.2015 року та актом передачі від 19.02.2015 року.

Надалі кошти, які були одержані від продажу нежитлових будівель як заставного майна, в сумі 150 247,97 грн на підставі ухвали господарського суду Кіровоградської області від 10.04.2015 року по справі № 11/69 були направлені на задоволення вимог Банку.

Сплата Банку коштів від продажу заставлених нежитлових будівель підтверджується копіями листа приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Приходько О.М. № 134/02-23 від 13.05.2015 року, виписки банку по рахунку, платіжного доручення №4від 29.04.2015 року, листа Банку № 26-12/228 від 06.04.2015 року, листа ТБ «Кіровоградська універсальна товарна біржа» № 13/02-15 від 13.02.2015 року, ухвали господарського суду Кіровоградської області від 10.04.2015 року по справі № 11/69.

Надалі ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 10 серпня 2015 року по справі № 11/69 було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та припинено провадження у справі.

Вказана ухвала господарського суду є підсумовуючою за результатами здійснення провадження у справі про банкрутство, якою завершено розгляд господарським судом такої справи.

В ухвалі господарського суду Кіровоградської області від 10 серпня 2015 року встановлено здійснення під час процедури банкрутства продажу належних ОСОБА_3 нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , які раніше перебували в іпотеці Банку в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 77 від 25 грудня 2008 року, і подальше направлення отриманих від продажу вказаного заставного майна коштів на задоволення вимог Банку.

При цьому, в зазначеній ухвалі господарського суду встановлено, що відповідно до реєстру вимог кредиторів заборгованість фізичної особи-підприємця банкрута ОСОБА_3 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» в сумі 7 377 729,92 грн не може бути сплачена за рахунок майна банкрута і відповідно до ч. 6 ст. 31 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вважається погашеною за відсутністю майна банкрута.

Отже, за результатами процедури банкрутства зобов'язання ОСОБА_3 перед Банком є погашеними, тобто припиненими і на даний час такі зобов'язання у нього відсутні. Це саме і було встановлено в ухвалі господарського суду Кіровоградської області від 10 серпня 2015 року по справі № 11/69, якою завершено процедуру банкрутства з відповідними правовими наслідками.

Згідно абзацу 1 частини 2 статті 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що була чинною до 19.01.2013 року) після завершення розрахунків з кредиторами громадянин-підприємець, визнаний банкрутом, звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, за винятком вимог, передбачених абзацом другим цієї частини.

Також положеннями абзацу 1 частини 3 статті 92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що була чинною після 19.01.2013 року) передбачено, що після завершення розрахунків з кредиторами фізична особа, визнана банкрутом, звільняється від подальшого виконання грошових вимог кредиторів, що були заявлені після визнання фізичної особи банкрутом, за винятком вимог, передбачених абзацом третім частини третьої цієї статті.

В абзаці 3 частини 3 статті 92 вказаного Закону передбачені вимоги, від яких фізична особа, визнана банкрутом не звільняється від подальшого виконання грошових вимог кредиторів, до яких належать: вимоги кредиторів щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання фізичної особи банкрутом або які погашені частково чи не заявлені після визнання фізичної особи банкрутом, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство фізичної особи відповідно в повному обсязі або в незадоволенні їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Відповідно до частини 6 статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що була чинною до 19.01.2013 року) вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Аналогічне положення міститься в частині 5 статті 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що була чинною після 19.01.2013 року).

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Отже, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» чітко встановлено, що після завершення розрахунків з кредиторами фізична особа, визнана банкрутом, звільняється від подальшого виконання грошових вимог кредиторів, що були заявлені після визнання фізичної особи банкрутом, а вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Таким чином, зобов'язання ОСОБА_3 перед Банком за Кредитним договором пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності (встановлено в ухвалі господарського суду Кіровоградської області від 08.09.2011 р. та ухвалі Апеляційного суду Кіровоградської області від 27.09.2011 р.) припиненні у зв'язку з його банкрутством (встановлено в ухвалі господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2015 р.)

Згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору (абзац 2 частини 1); реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону (абзац 3 частини 1); знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її (абзац 6 частини 1).

В даному випадку, щодо нерухомо майна, яке виступало предметом іпотеки за Іпотечним договором, наявні як мінімум, дві підстави припинення іпотеки, а саме:

- припинення основного зобов'язання ОСОБА_3 за Кредитним договором, яке було забезпечене іпотекою згідного укладеного ним з Банком Іпотечним договором;

- реалізація предмета іпотеки в установленому законодавством порядку для задоволення вимог Банку як іпотекодержателя.

Виступаючи кредитором у справі господарського суду Кіровоградської області №11/69 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , позивачу достовірно відомі зазначені вище обставини, які наразі ним замовчуються, заявивши у даній справі безпідставні вимоги про звернення стягнення на «предмет іпотеки» до TOB «ВК АГРОТРАНС», якому належить на праві власності інше нерухоме майно, на відміну від визначеного в якості предмета іпотеки нерухомого майна в укладеному Банком з ОСОБА_3 . Іпотечному договорі від 25.12.2008 року.

Таким чином, у будь-якому разі до TOB «ВК АГРОТРАНС» не могли перейти в порядку ст. 23 Закону України «Про іпотеку» права і обов'язки іпотекодавця за укладеним між Банком та ОСОБА_3 . Іпотечним договором.

З наведеного слідує, що вимоги Банку у даній справі є необґрунтованими, а поданий ним позов про звернення стягнення «на предмет іпотеки» є повністю безпідставним і не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо застосування позовної давності зазначає.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Водночас за змістом статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як слідує з позовної заяви Банку, його вимоги про звернення стягнення на нерухоме майно як «предмет іпотеки» ґрунтуються на Кредитному договорі та Іпотечному договорі, що були укладені Банком з ОСОБА_3 25.12.2008 року.

У обґрунтування поданого позову Банк посилається на невиконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, який за твердженням Банку, припинив погашення основного боргу, починаючи з 23 липня 2010 року.

Також позивач стверджує, що в нього згідно з п. 5.1. Кредитного договору виникло право дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів та стягнути заборгованість в примусовому порядку, в тому числі шляхом звернення на заставлене майно. Зазначає, що в зв'язку з невиконанням позичальником Кредитного договору Банком Позичальнику направлено претензію про дострокове виконання умов кредитного договору, а 04.10.2010 року Банк звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з ОСОБА_3 боргу за кредитним договором в сумі 828 368,76 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У подальшому за вказаними вимогами Банку Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області було ухвалене рішення від 25.11.2010 року по справі №2-4373/2010 про задоволення позовних вимог, яке скасоване ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 27.09.2011 року із закриттям провадження у справі.

Надалі, вже у справі Господарського суду Кіровоградської області № 11/69 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 Банком з дотриманням правил предметної підсудності були заявлені грошові вимоги до ОСОБА_3 за Кредитним договором, що забезпечені заставою, та ухвалою Господарського суду Кіровоградської області визнані і включені до реєстру вимог кредиторів.

Підсумовуюче судове рішення у справі № 11/69 про банкрутство ФОП ОСОБА_3 було ухвалено 10 серпня 2015 року, яким завершено процедуру банкрутства.

Посилання Банку на те, що він тільки дізнався про передачу нерухомого майна ТОВ «ВК АГРОТРАНС» за актом приймання - передачі, який виданий 16.01.2018 року, що на думку позивача, свідчить про початок перебігу позовної давності з 16.01.2018 року, є необґрунтованими, оскільки ним неправильно визначається початок перебігу позовної давності за заявленими ним вимогами.

Так, в обґрунтування позову, вказуючи на положення ст. 23 Закону України «Про іпотеку», позивач стверджує, що незалежно від зміни власника майна іпотека залишається дійсною, а особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця.

Тобто у будь-якому разі позовні вимоги Банку виникли з укладених ним з ОСОБА_3 . Кредитного договору та Іпотечного договору, які за твердженням самого позивача, залишаються дійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, оскільки за твердженням Банку, у нього на підставі Кредитного договору виникло право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів та стягнути заборгованість в примусовому порядку після припинення погашення основного боргу Позичальником - з 23 липня 2010 року, то саме з цією датою за приписами ст. 261 ЦК України пов'язується початок перебігу позовної давності, а не з 16.01.2018 року, як безпідставно стверджує позивач.

Разом з тим, якщо навіть виходити з того, що перебіг позовної давності за вимогами Банку про стягнення заборгованості за Кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором міг бути перерваний на підставі ст. 264 ЦК України, у зв'язку з пред'явленням Банком позову до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області 04.10.2010 року та в подальшому - пред'явленням вимог у Господарському суді Кіровоградської області у справі про банкрутство № 11/69, то в такому разі має враховуватись дата припинення провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , якою є дата 10 серпня 2015 року.

Отже, в цьому випадку перебіг позовної давності заново (після переривання) має обчислюватись з 10 серпня 2015 року.

Як вбачається з позовної заяви Банку у даній справі, вона датована 22 жовтня 2020 року, тобто після спливу більше 5 років з дати закриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , в якій були визнані грошові вимоги Банку.

Тому у даній справі строк позовної давності за вимогами Банку на підставі Кредитного договору та Іпотечного договору поданий із значним пропущенням позовної давності, і його початок перебігу пов'язується з датою порушення позичальником зобов'язання за Кредитним договором, а не із особою, до якої перейшло право власності на нерухоме майно (яке до того ж, не є предметом іпотеки).

Виходячи з такої логіки позивача, будь-який перехід права власності на нерухоме майно від однієї особи до іншої буде кожного разу зумовлювати перебіг позовної давності спочатку, що суперечить положенням ст. 261 ЦК України.

При цьому, вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, яка має лише похідний характер від основного зобов'язання, та по суті є вимогою про виконання основного зобов'язання за рахунок предмета іпотеки, позивачем неправильно ототожнюються з вимогами за віндикаційним позовом в порядку статей 387, 388 ЦК України, які не підлягають застосуванню до вимог іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог за основним зобов'язанням.

Крім того, як стверджує позивач, йому ще з 2014 року було відомо про поділ нежитлових будівель згідно рішень Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15.04.2013 року по справі № 1118/2774/12 та від 05.06.2014 року по справі № 398/332/14-ц, копії яких додані до позовної заяви

Згідно із ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Європейський суд з прав людини наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою №14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

За таких обставин, одночасно із наведеними вище запереченнями, TOB «ВК АГРОТРАНС» на підставі ст. 267 ЦК України заявляється про застосування позовної давності до вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 25.12.2008 року, що також є підставою для відмови в позові Банку.

Зазначає, що передбачаються очікувані судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката (ст. 137 ЦПК України) на підставі договору про надання правової допомоги орієнтовно на суму 20 000,00 грн.

Просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаське обласне управління AT «Ощадбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

На підставі ст. 267 ЦК України застосувати позовну давність до позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, що укладений між AT ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 , зареєстрованим в реєстрі за №6687, посвідченим приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіною І.В. (т.1 а.с.66-83)

02.02.2021 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання зазначає, що вона не є власником нерухомого майна, нежитлових будівель, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються зі: складу з листової сталі, загальною площею 801,9 кв. м. під літ. М1; склад з листової сталі, загальною площею 376,6 кв. м. - О; контори цеглової, загальною площею 158,9 кв. м. - А; прохідної цеглової - 1Б, що знаходяться на земельній ділянці 8023,38, та в загалі не повинна бути залучена у якості відповідача. Завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з метою зміни підсудності справи є зловживання процесуальними правами. Тобто, АТ «Ощадбанк» завідомо штучно зловживає процесуальними правами. Також вона підтримує відзив TOB «ВК АГРОТРАНС», та заявляє про застосування позовної давності до вимог позивача. Зазначає, що передбачаються очікувані судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката (ст. 137 ЦПК України) на підставі договору про надання правової допомоги орієнтовно на суму 20 000,00 грн ( т.1 а.с.119-121).

05.07.2021 року ухвалою суду в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення доказів від 02.07.2021 року - відмовлено ( т.1 а.с.189).

31.08.2021 року ухвалою суду у відповідачів витребувано докази ( т.1 а.с.215).

Відповідно до розпорядження керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2021 року №752-р щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 29 вересня 2021 року справа №398/3901/20 (провадження №2/398/523/21) розподілена судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Нероді Л.М. (т.2 а.с.1)

07.10.2021 року ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Неродою Л.М. справу прийнято до свого провадження та призначено до підготовчого судового засідання (т.2 а.с.3).

17.12.2021 року ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Неродою Л.М. клопотання представника позивача ОСОБА_4 про залучення співвідповідача та третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_2 . Та у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»(т.2 а.с.25,26).

17.05.2024 року відповідачем ОСОБА_2 поданий відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що ознайомившись з позовною заявою та матеріалами справи, після його залучення до участі у справі в якості співвідповідача, вважає позовні вимоги А Т «Ощадбанк» незаконними, безпідставними і необґрунтованими, які повністю не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом позову АТ «Ощадбанк» у справі № 398/3901/20 є вимога: в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 77 від 25.12.2008 року на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, зареєстрованим в реєстрі за № 6687 та посвідчений приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіною І.В., нерухоме майно, нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються зі: складу з листової сталі, загальною площею 801,9 кв.м. під літ М1; склад з листової сталі, загальною площею 376,6 кв.м. - О; контори цеглової, загальною площею 158,9 кв.м. - А; 1/2 прохідної - 1Б, що знаходяться на земельній ділянці площею 8023,38 кв.м. переданої іпотекодавцю у тимчасове користування, з визначенням способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, а також стягнення з відповідачів судового збору.

Проте, наведені АТ «Ощадбанк» доводи не можуть бути підставою для задоволення його позовних вимог про звернення стягнення на нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі договорів купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2021, посвідчених приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Кіровоградської області Стенюхіною І.В., зареєстрованих в реєстрі за № 161 та за № 160, ОСОБА_2 придбав в TOB «ВК АГРОТРАНС» нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 1 913 300,00 грн, та нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 за ціною 1 886 700,00 грн.

02.02.2021 року зареєстровано право власності ОСОБА_2 на придбане ним нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, згідно записів про право власності, а саме:

- нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються з: адмінбудівля літ. А; 1/2 прохідної літ. Б; склад літ. Ж, 3, загальною площею 996,89 кв. м. - на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2021р., посвідченого приватним нотаріусом Стенюхіною І.В. зареєстрованого в реєстрі за №161, номер запису про право власності: 40369937 від 02.02.2021 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №242743971 від 02.02.2021 р.);

- нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , та складаються з: склади літ. З, О, М', загальна площа 1290,01 кв. м. - на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2021 р.. посвідченого приватним нотаріусом Стенюхіною І.В., зареєстрованого в реєстрі за №160, номер запису про право власності: 40371514 від 02.02.2021 р. (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №242757694 від 02.02.2021 р.).

05 лютого 2021 року між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_2 як фізичною особою-підприємцем укладений договір про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів мікро- та малого підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «УКРГАЗБАНК» №115/2021/КОД-МСБ (далі - Кредитний договір), на підставі якого ОСОБА_2 отримав від АБ «УКРГАЗБАНК» кредит у розмірі 3 040 000,00 грн з кінцевим терміном повернення до 04.02.2026 р.

У забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 05 лютого 2021 року між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_2 укладений договір іпотеки без оформлення заставної №115/2021/КОД-МСБ-І, посвідчений приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіною І.В., зареєстрований в реєстрі за№194 (далі - Договір іпотеки №115/2021/КОД-МСБ-І від 05.02.2021 року).

За умовами Договору іпотеки №115/2021/КОД-МСБ-І від 05.02.2021 року предметом іпотеки виступає наступне нерухоме майно:

- нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються з: адмінбудівля літ. А; 1/2 прохідної літ. Б; склад літ. Ж, 3, загальною площею 996,89 кв. м.;

- нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , та складаються з: склади літ. З, О, М', загальна площа 1290,01 кв. м.

05.02.2021 р. на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» та укладеного ОСОБА_2 з АБ «УКРГАЗБАНК» Договору іпотеки №115/2021/КОД-МСБ-І від 05.02.2021 року, приватним нотаріусом Стенюхіною І.В. накладено заборону відчуження на вказані нежитлові будівлі, яка зареєстрована в реєстрі за №195 та за №196, а також в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано іпотеку на вказані нежитлові будівлі.

Оплата за придбані в ТОВ «ВК АГРОТРАНС» ОСОБА_2 нежитлові будівлі здійснена частково за власні кошти (платіжні доручення №7 від 26.01.2021 р, №8 від 01.02.2021 р, а інша частина в розмірі 3 040 000,00 грн сплачена ТОВ «ВК АГРОТРАНС» за рахунок кредитних коштів, отриманих в АБ «УКРГАЗБАНК» на підставі кредитного договору №115/2021/КОД-МСБ від 05.02.2021 р., з яких:

за нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 сплачено 1 913 300,00 грн, з яких: 382 660,00 грн сплачено у безготівковій формі власними коштами, решта суми - 1 530 640,00 грн за рахунок кредитних коштів, отриманих в АБ «УКРГАЗБАНК»;

за нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_4 сплачено 1 886 700,00 грн, з яких: 377 340,00 грн сплачено у безготівковій формі власними коштами, решта суми - 1 509 360,00 грн за рахунок кредитних коштів отриманих в АБ «УКРГАЗБАНК».

Оплата ОСОБА_2 за придбані нежитлові будівлі ТОВ «ВК АГРОТРАНС» за рахунок кредитних коштів, отриманих в АБ «УКРГАЗБАНК» на суму 3 040 000,00 грн підтверджується випискою по особовому рахунку ФОП ОСОБА_2 в АБ УКРГАЗБАНК» № НОМЕР_1 за період: 03.02.2021 -14.02.2021.

Після набуття у власність нежитлових будівель, ОСОБА_2 на підставі рішення Олександрійської міської ради від 07 липня 2021 року № 236 надано в оренду строком на 25 років дві земельні ділянки комунальної власності із земель житлової та громадської забудови для обслуговування набутих ним у власність будівель та споруд з проведенням державної реєстрації права оренди ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При укладенні 05.02.2021 Договору іпотеки №115/2021/КОД-МСБ-І року між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_2 приватним нотаріусом Стенюхіною І.В. було перевірено та встановлено відсутність обтяжень на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 , які виступали предметом іпотеки. Таким чином, нотаріусом було встановлено відсутність будь-яких перешкод для укладення договору іпотеки між ОСОБА_2 та АБ «УКРГАЗБАНК» та надання вказаних об'єктів нерухомого майна в іпотеку.

Перед укладенням 05.02.2021 договору іпотеки співробітниками АБ «УКРГАЗБАНК» також було перевірено вказані об'єкти нерухомого майна, та за результатами такої перевірки саме і було укладено зазначений договір іпотеки.

Придбавши у ТОВ «ВК АГРОТРАНС» у 2021 році на підставі договорів купівлі-продажу від 02.02.2021 року два окремих об'єкти нерухомого майна, які були вільними від будь-яких обтяжень, а саме нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_2 не має жодного відношення до обставин, пов'язаних з наданням ОСОБА_3 у 2008 році в іпотеку АТ «Ощадбанк» інших нежитлових будівель та подальшого їх вибуття з володіння ОСОБА_3 .

На момент набуття у власність нежитлових будівель за двома різними адресами ОСОБА_2 не були і не могли бути відомі обставини, які стосуються надання ОСОБА_3 у 2008 році в іпотеку АТ «Ощадбанк» нежитлових будівель, щодо яких зазначеною банківською установою подано позов, який розглядається у даній справі. Відтак, ОСОБА_2 , придбаваючи у 2021 році в ТОВ «ВК АГРОТРАНС» нежитлові будівлі за оплатними договорами купівлі-продажу, та виступаючи добросовісним набувачем майна, не знав і не мав знати про можливість існування в АТ «Ощадбанк» прав на визначені в Іпотечному договорі від 25.12.2008 року нежитлові будівлі, передані йому в іпотеку ОСОБА_3 .

До укладення ОСОБА_2 з АБ «УКРГАЗБАНК» договору іпотеки від 05.02.2021 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні будь-які зареєстровані обтяження на придбані ОСОБА_2 нежитлові будівлі, у тому числі обтяження іпотекою об'єкту нерухомого майна - нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 на користь обтяжувача (іпотекодержателя), яким би виступав АТ «Ощадбанк».

Такі записи про обтяження відсутні також і в раніше діючих державних реєстрах - Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек.

Вказане свідчить, що придбані ОСОБА_2 нежитлові будівлі не були обтяжені іпотекою за зобов'язаннями будь-яких осіб перед АТ «Ощадбанк».

Відтак, ОСОБА_2 , придбавши в ТОВ «ВК АГРОТРАНС» вказані нежитлові будівлі у власність, є добросовісною особою і під час їх придбання у лютому 2021 року покладався на відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-яких відомостей про права інших осіб та відсутність обтяжень на придбане нерухоме майно.

З огляду на це, перехід права власності на нерухоме майно, щодо якого раніше було укладено договір іпотеки, від іпотекодавця до іншої особи, за відсутності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою (в тому числі у зв'язку з вилученням такого запису), іпотека не може бути дійсною для набувача нерухомого майна, і такий набувач нерухомого майна не набуває статусу іпотекодавця в порядку, визначеному статтею 23 Закону України «Про іпотеку».

Виходячи з приписів Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 182 ЦК України, наявність укладеного договору іпотеки, у разі нездійснення державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою (або вилучення такого запису), не свідчить про наявність в особи статусу іпотекодержателя, у разі відсутності запису про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою, а вимога такої особи не має пріоритету відносно зареєстрованих прав.

Відповідна правова позиція наведена в п. 6.11. постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.10.2020 року у справі № 922/1995/17.

За таких обставин, відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою (в тому числі у зв'язку з вилученням такого запису) позбавляє особу статусу іпотекодержателя та наявність у такої пріоритету на нерухоме майно відносно інших зареєстрованих на нього прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як слідує з позовної заяви АТ «Ощадбанк» та доданої до неї копії кредитного договору №77 від 25.12.2008 року, боржником у кредитних зобов'язаннях, в рахунок погашення яких вказаною банківською установою заявлені позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, виступає фізична особа ОСОБА_3 , яким на підставі іпотечного договору від 25.12.2008 року були надані в іпотеку АТ «Ощадбанк» нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

У даній справі АТ «Ощадбанк» в рахунок погашення кредитної заборгованості минулих періодів ОСОБА_3 просить звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.12.2008 - нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , які, за твердженням АТ «Ощадбанк», наразі перебувають у власності ОСОБА_2 , залучивши його до участі у справі як співвідповідача.

З наведеного слідує, що власник нежитлових будівель і боржник у зобов'язаннях за кредитним договором № 77 від 25.12.2008 року, в рахунок погашення яких АТ «Ощадбанк» просить звернути стягнення на нежитлові будівлі як на предмет іпотеки, є різними особами.

Виходячи з приписів Закону України «Про іпотеку», третя особа - власник нерухомого майна, який не є боржником у забезпеченому іпотекою зобов'язанні (зокрема, майновий поручитель, інша особа в порядку ст. 23 Закону України «Про іпотеку») несе відповідальність перед іпотекодержателем виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У правовідносинах між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_3 щодо нерухомого майна, яке визначено в укладеному між ними Іпотечному договорі від 25.12.2008 р., ОСОБА_2 , не перебував і не є учасником таких правовідносин.

ОСОБА_2 не мав і раніше жодного відношення до нерухомого майна, щодо якого АТ «Ощадбанк» заявлені позовні вимоги про звернення стягнення як на предмет іпотеки та яке визначено в якості предмета іпотеки в укладеному Іпотечному договорі від 25.12.2008 року.

Нежитлові будівлі, які належать ОСОБА_2 як два різні об'єкти нерухомого майна, розташовані на окремих різних сформованих земельних ділянках за різними адресами, на відміну від земельної ділянки 8023,38 кв.м., яка зазначена в Іпотечному договорі від 25.12.2008 року між ОСОБА_3 та АТ «Ощадбанк».

Нежитлові будівлі, щодо яких АТ «Ощадбанк» в цивільній справі № 398/3901/20 заявлені позовні вимоги про звернення стягнення як на предмет іпотеки, та 2 об'єкти нежитлових будівель, які належить на праві власності ОСОБА_2 та передані ним в іпотеку АБ «УКРГАЗБАНК», є різними об'єктами нерухомого майна.

Тож, ОСОБА_2 , не може нести відповідальність перед АТ «Ощадбанк» за зобов'язаннями ОСОБА_3 по кредитному договору № 77 від 25.12.2008 року, у тому числі й за рахунок належних йому на праві власності нежитлових будівель.

При цьому, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, саме позивач у справі № 398/3901/20 (в даному випадку - АТ «Ощадбанк») обирає особу - відповідача, до якої пред'являє позовну вимогу. Тому подання АТ «Ощадбанк» позову, що розглядається у даній справі, із залученням ОСОБА_2 в якості співвідповідача жодним чином не може свідчити про наявність в ОСОБА_2 зобов'язань перед АТ «Ощадбанк».

Більш того, на відміну від нежитлових будівель, що виступали предметом іпотеки за укладеним ОСОБА_3 з АТ «Ощадбанк» Іпотечним договором від 25.12.2008 року. ОСОБА_2 набув у власність два інших об'єкти нерухомості, які були вільними від будь-яких обтяжень, та не є тим самим об'єктом нерухомого майна, яке у 2008 році ОСОБА_3 надав в іпотеку АТ «Ощадбанк».

У пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/17 (провадження № 12-127гс19) наведено правовий висновок про те, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

При цьому, у п. 7.22. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) наведено висновок про те, що за відсутності обтяжень нерухомого майна особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості в реєстрі (відсутність обтяжень нерухомого майна) набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору (абзац 2 частини 1): реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону (абзац 3 частини 1); знищення (втрати і переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її (абзац 6 частини 1).

Як вбачається з матеріалів даної справи, ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2015 у справі № 11/69 підтверджується факт реалізації в провадженні у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , з метою задоволення грошових вимог АТ «Ощадбанк» як іпотекодержателя, та направлення коштів від реалізації вказаного майна в рахунок погашення зобов'язань ОСОБА_3 перед АТ «Ощадбанк».

Тобто в провадженні у справі № 11/69 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 у встановленому законом порядку відбулося звернення стягнення та реалізація предмета іпотеки - нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , з направленням коштів на задоволення вимог іпотекодержателя - АТ «Ощадбанк».

Тому, враховуючи реалізацію предмета іпотеки в рахунок погашення зобов'язань перед АТ «Ощадбанк», іпотека на підставі іпотечного договору від 25.12.2008 є припиненою з підставі та у порядку, які встановлені законом (Закон України «Про іпотеку»).

Також, як слідує з наявної в матеріалах справи ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2015 у справі № 11/69, у цьому судовому рішенні за результатами завершення провадження у справі про банкрутство встановлено, що відповідна до реєстру вимог кредиторів заборгованість фізичної особи-підприємця банкрута ОСОБА_3 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» в сумі 737 729,92 грн не може бути сплачена за рахунок майна банкрута і відповідно до ч. 6 ст. 31 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вважається погашеною за відсутністю майна банкрута.

Отже, за результатами процедури банкрутства зобов'язання ОСОБА_3 перед АТ «Ощадбанк» є погашеними, тобто припиненими і на даний час такі зобов'язання в нього відсутні. Це саме і було встановлено в ухвалі господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2015 року у справі № 11/69, якою завершено процедуру банкрутства і відповідними правовими наслідками.

При цьому, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, АТ «Ощадбанк вже звертався до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №77 від 25.12.2008 року, що розглядався у справі № 398/3936/20. Провадження у справі №398/3936/20 було закрито ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.01.2023 року, яка залишена без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 10.05.2023 року та постановою Верховного Суду від 20.09.2023 року.

Як слідує з постанови Верховного Суду від 20.09.2023 року у справі №398/3936/20. Верховним Судом констатовано, що в ухвалі від 10 серпня 2015 року Господарський суд Кіровоградської області, припиняючи провадження у справі про банкрутство та підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_3 , зазначив, що заборгованість банкрута, зокрема перед АТ «Ощадбанк» на суму 737 729,92 грн не може бути сплачена за рахунок майна банкрута і вважається погашеною за відсутністю майна банкрута (тобто заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № 77 від 25.12.2008 року).

Отже, в даному випадку, стосовно нерухомо майна, щодо якого АТ «Ощадбанк» заявлено позовну вимогу про звернення стягнення, очевидним є наявність двох підстав припинення іпотеки за Іпотечним договором від 25.12.2008 р., а саме:

- припинення основного зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором №77 від 25.12.2008, яке було забезпечене іпотекою згідного укладеного ним з АТ «Ощадбанк» іпотечним договором від 25.12.2008, внаслідок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед АТ «Ощадбанк» на наслідками процедури банкрутства ОСОБА_3 як підприємця (абзац 2 частини 1 статті 17 Закону України «Про іпотеку»);

- реалізація предмета іпотеки в установленому законодавством порядку для задоволення вимог АТ «Ощадбанк» як іпотекодержателя (абзац 3 частини 1 статті 17 Закону України «Про іпотеку»).

Вказаним фактом припинення іпотеки на підставі іпотечного договору від25.12.2008 року, після реалізації нерухомого майна в провадженні у справі № 11/69 про банкрутство ОСОБА_3 як підприємця та погашення заборгованості останнього перед АТ «Ощадбанк» за кредитним договором № 77 від 25.12.2008 року за недостатністю майна за наслідками процедури банкрутства згідно ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 10 серпня 2015 року по справі №11/69 та на підставі ч. 6 ст. 31 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», саме це може пояснюватись відсутність на даний час у відповідних державних реєстрах будь-яких записів про обтяження іпотекою на користь А'Г «Ощадбанк» такого нерухомого майна.

Таким чином, майно, що виступало предметом іпотеки згідно укладеного між АТ «Ощадбанк» і ОСОБА_3 іпотечного договору від 25.12.2008 року, було реалізовано в установленому законодавством порядку для задоволення вимог іпотекодержателя - АТ «Ощадбанк».

ОСОБА_2 лише у 2021 році набув у власність нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_4 .

Тому в даному випадку також необхідно враховувати значну давність обставин, які стосувались відносин ОСОБА_3 з АТ «Ощадбанк» за кредитним договором №77 від 25.12.2008 із забезпеченням виконання зобов'язань іпотекою згідно іпотечного договору від 25.12.2008 (минуло понад 15 років, з послідуючими змінами власників майна).

Із наведеного слідує, що ОСОБА_2 правомірно і на законних підставах набув у 2021 році право власності на нежитлові будівлі, вільні від будь-яких обтяжень, з подальшим наданням їх в іпотеку АБ «УКРГАЗБАНК» в забезпечення виконання своїх зобов'язань по кредитному договору. Наразі будь-які права інших осіб (крім АБ «УКРГАЗБАНК») на дані нежитлові будівлі відсутні.

При цьому, іпотекодержатель - АБ «УКРГАЗБАНК», якому ОСОБА_2 надані в іпотеку належні йому нежитлові будівлі, має стратегічне значення для економіки країни, 94,94% акціонерного капіталу банку належить державі в особі Міністерства фінансів України. Тобто АБ «УКРГАЗБАНК» є державним банком.

Також зазначає, що задоволення позовних вимог AT «Ощадбанк» про звернення стягнення на нежитлові будівлі, які належать ОСОБА_2 на праві власності, призведе до порушення не лише прав ОСОБА_2 як власника, позбавивши його права власності на придбане на законних підставах майно, але й одночасно до порушення прав іпотекодержателя - державного банку АБ «УКРГАЗБАНК», якому ОСОБА_2 передано в іпотеку нежитлові будівлі в забезпечення виконання своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором на суму виданого кредиту 3 040 000,00 грн, позбавивши його тим самим предмета забезпечення (іпотеки).

Верховний Суд (Касаційний цивільний суд) у постановах від 18.03.2020 у справі №199/7375/16-ц та від 20.05.2020 у справі № 199/8047/16-ц дійшов висновків, що «конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною».

Звернення стягнення на нежитлові будівлі за зобов'язаннями ОСОБА_3 по кредитному договору №77 від 25.12.2008 року не має суспільного інтересу в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а відтак недопустимим є покладання на ОСОБА_2 та АБ «УКРГАЗБАНК» надмірного тягаря, пов'язаного із позбавленням відповідно права власності та права іпотеки, що буде порушувати баланс інтересів у цій справі.

Відтак, звернення стягнення на належні на праві власності ОСОБА_2 нежитлові будівлі для задоволення вимог АТ «Ощадбанк», якому це майно не належить на праві іпотеки, та враховуючи факт припинення зобов'язань ОСОБА_3 по кредитному договору №77 від 25.12.2008 року, з огляду на те, що вимоги АТ «Ощадбанк» ґрунтуються на кредитному та іпотечному договорах, укладених ще у 2008 році, тобто за обставин значної давності (минуло 15 років після укладення договорів), призведе до порушення частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, внаслідок незаконного, невиправданого і непропорційного втручання держави в право на мирне володіння майном власника та добросовісного набувача - ОСОБА_2 та іпотекодержателя - АБ «УКРГАЗБАНК».

На підставі викладеного у задоволені позову просять відмовити повністю (т.2 а.с.104-109).

Згідно з розпорядженням керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2024 року № 756-р щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 26 вересня 2024 року зазначена справа розподілена судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Шинкаренко І.П. (т.2 а.с.161).

До прийняття цивільної справи до свого провадження суддя Шинкаренко І.П. з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості головуючого у справі, заявила самовідвід, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, з тих підстав, що під час перебування на посаді державного реєстратора речових прав на нерухоме майно нею було прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права оренди земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_4 , про що здійснено відповідну реєстрацію. ОСОБА_2 є відповідачем по вказані справі та власником майна, що є предметом іпотеки, а саме нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_4 .

01.10.2024 року ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Шинкаренко І.П. задоволено свою заяву про самовідвід. Цивільну справу передано до канцелярії суду для виконання вимог ст. 33 ЦПК України (т.2 а.с.163,164) .

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2024 року справу розподілено судді Подоляк Я.М. (т.2 а.с.165).

Ухвалою від 12.12.2024 року справу прийнято до розгляду, та призначено в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання (т.2 а.с.166,167).

24.12.24 від представника ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» надійшли письмові пояснення в яких просить у задоволені позову відмовити, оскільки ОСОБА_2 правомірно і на законних підставах набув у 2021 році право власності на нежитлові будинки з подальшим наданням їх в іпотеку ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» в забезпечення виконання своїх зобов'язань по кредитному договору (т.2 а.с.168-172).

06.11.2025 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання (т.3 а.с.80).

Сторони та їх представники в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, підтримують надані ними усні та письмові пояснення викладені в заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступні факти та існуючі між сторонами правовідносини та визначив наступні правові норми що їх регулюють.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до кредитного договору №77 від 25.12.2008 укладеного між фізичною особою ОСОБА_3 та відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі в.о. керуючого філії Чигиринського відділення №3199, ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 750 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 20% річних, комісійні винагороди та інші платежі, на умовах та в строки, визначені цим договором. Пунктом 1.2. кредитного договору встановлено, що кредит надається на 120 місяців зі строком остаточного повернення не пізніше 24 грудня 2018 року на споживчі цілі ( т.1 а.с.8-10)

У забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_3 та відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі в.о. керуючого філії Чигиринського відділення №3199 укладено Іпотечний договір від 25.12.2008р., що посвідчений приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіною І.В. 25.12.2008 року за р.№6688.

Предметом іпотечного договору є нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до відомостей викладених в довідці - характеристиці, виданої Олександрійським комунальним МБТІ 17.12.2008 року №004628/3767 нежитлові будівлі та споруди складаються: зі складу з листової сталі, загальною площею 801,9 кв.м. під літерою М1; склад з листової сталі, загальною площею 376,6 кв.м. - Ж; склад з листової сталі, загальною площею 376,6 кв.м. - З; склад з листової сталі, загальною площею 376,6 кв.м. - О; контори цеглової, загальною площею 158,9 кв.м -А, прохідної цеглової -1Б, що знаходиться на земельній ділянці площею 8023,38 кв.м, переданої Іпотекодавцю у тимчасове користування на підставі договору оренди земельної ділянки №18 від 20 березня 2006 року зі змінами від 25.12.2008 року, зареєстрованого у Кіровоградській регіональній філії ЦЕІ державного земельного кадастру України, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 20 березня 2006 року за №18.

Предмет Іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі, виданого виконавчим комітетом Олександрійської міської ради 11.12.2006 року на підставі рішення виконкому Олександрійської міської ради №984 від 07.12.2006 року, право власності на предмет іпотеки зареєстроване за Іпотекодавцем в Олександрійському міжміському бюро технічної інвентаризації, про що зроблено запис до реєстрової книги №114 (ф) с. 128 за реєстр.№113.

Вартість предмета іпотеки визначена шляхом проведення оцінки Предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності ПП ОСОБА_5 (Сертифікат ФДМУ МФ №2777/ПК від 30.08.2007 р, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №3817 від 17.09.2005 року) та становить 1 500 645,00 грн. Договірна вартість предметі іпотеки, оцінена в розмірі 1 500 645,00 грн (п.1.2,1.3 Іпотечного договору).

Іпотекодавець зберігає за собою право володіння, користування та розпорядження предметом іпотеки з урахуванням обмежень, встановлених цим договором (2.1 Іпотечного договору).

Іпотекодавець не повинен без згоди Іпотекодержателя розпоряджатись будь-яким чином Предметом іпотеки або його частиною, а також укладати стосовно предмета іпотеки договори оренди (найму), лізингу, та будь-які інші договори, що встановлюють обмеження предмету іпотеки. Наступні іпотеки предмету іпотеки не допускається. (2.2, 2.3 Іпотечного договору).

Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку не виконання або неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором та/або цим Договором, в тому числі:

- не виконання або неналежне виконання іпотекодавцем зобов'язання за кредитним договором в цілому або в будь-якій його частині, якщо прострочення строку будь-якого з платежів або його частина становить більше 2 (двох) місяців;

- незгоди іпотекодавця із запропонованою банком зміною плати за користування кредитом (процентами) або неотримання банком відповіді на таку пропозицію протягом 25 календарних днів з моменту її отримання іпотекодавцем;

- в разі невиконання зобов'язань, що визначені п.3.3 цього Договору (3.1.3 Договору Іпотеки)

Відповідно до п.3.2.1 Іпотечного договору іпотекодержатель зобов'язаний здійснити державну реєстрацію обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, в порядку встановленому законодавством.

Відповідно до п. 4.1. Іпотечного договору право іпотеки виникає у Іпотекодержателя з моменту нотаріального посвідчення цього Договору. Пріоритет права Іпотекодержателя на задоволення зобов'язання за рахунок предмету іпотеки відносно вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації обтяження нерухомого майна, зазначеного в п. 1.2. Договору, іпотекою в Державному реєстру іпотек в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

У випадку невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язання в цілому чи тієї або іншої її частини, а також у інших випадках, передбачених цим договором, іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному цим договором (п.4.2 Договору).

Право іпотеки припиняється: а) виконання у повному обсязі зобов'язання за кредитним договором; б) у інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п.4.4)

Відповідно до п.5.1. пп.5.1.1 Іпотекодавець підтверджує, що на момент набуття чинності цим договором предмет іпотеки є власністю іпотекодавця і він (Іпотекодавець) та його дружина вправі ним розпоряджатися і на нього (предмет іпотеки) може бути звернути стягнення без жодних обмежень та обтяжень. На передачу в іпотеку нежитлових будівель, що є предметом іпотеки за цим договором, є письмова згода дружини іпотекодавця, ОСОБА_1 , справжність підпису якої на заяві засвідчено приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіною І.В. 25.12.2008 р. за р.№6686. Предмет іпотеки не є предметом іпотеки по договорах іпотекодавця за іншими договорами, не обтяжений іншими зобов'язаннями, в тому числі не переданий в оренду (найм), позичку, іпотеку, нікому не відчужений, у спорі та/або під арештом та забороною не перебуває. Відсутність заборони відчуження (арешту) підтверджується витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №22166119, витягом з державного реєстру іпотек №22166184, виданих приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіною І.В. 25.12.2008 р. Відсутність податкової застави предмету іпотеки підтверджується Витягом №22166230 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави від 25.12.2008 року, виданого цим же нотаріусом.

У випадку пред'явлення будь-яких претензій третіх осіб стосовно предмета іпотеки за цим договором, такі претензії повинні бути врегульовані за рахунок іпотекодавця.

Відповідно до п.6.1. Іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцями та/або позичальником будь-якого з своїх обов'язків, передбачених цим договором та/або кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих іпотекодавцями у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною.

При цьому, у разі порушення зобов'язання та/або умов цього договору та прийняття іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель зобов'язаний надіслати іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про його виконання протягом 30 календарних днів з моменту її отримання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Положення частини другої цього пункту не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.6.2. Іпотечного договору, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законом, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду у встановленому чинним законодавством України та цим договором порядку.

В разі прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, останній (предмет іпотеки) на підставі договорі між іпотекодавцями та іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому чинним законодавством та цим договором (п.6.3. іпотечного договору). Реалізація предмету іпотеки, на який звернено стягнення за рішенням суду або виконавчим написом нотаріуса провадиться у встановленому законодавством порядку (п.6.4. іпотечного договору). У випадку, якщо предмет іпотеки буде реалізовано, кошти, виручені від його продажу, направляються у першу чергу на погашення зобов'язання, а також на покриття витрат, зазначених у п.4.3. цього договору (п.6.4.1. іпотечного договору). У випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета іпотеки, недостатньо для повного задоволення розміру зобов'язання та витрат, зазначених у п.4.3. цього договору, іпотекодержатель має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення зобов'язання та видатків, з іншого майна іпотекодавців (п.6.4.2. іпотечного договору). Якщо під час реалізації предмета іпотеки отримана грошова сума перевищує розмір зобов'язання та витрат, зазначених у п.4.3., різниця повертається іпотекодавцям (п.6.4.3. іпотечного договору). В разі не реалізації предмета іпотеки або визнання публічних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право залишити предмет іпотеки за собою, на що іпотекодавець цим надає свою згоду і надання додаткової згоди не потрібно.

25.12.2008 року приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіною І.В, на підставі ст.73 ЗУ "Про нотаріат" , та у зв'язку з посвідченням цього іпотечного договору, накладається заборона відчуження зазначених в договрі нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_3 , до припинення дії іпотечного договору (т.1 а.с.11-14).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №77 від 25.12.2008 року заборгованість ОСОБА_3 станом на 08.09.2020 р. становить 952 025,34 грн ( т.1 а.с.18-20).

Згідно з рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.11.2010 року по справі №2-4373/2010 позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії ТВБВ №10023/01- Черкаське обласне управління ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволені. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії ТВБВ №10023/01- Черкаське обласне управління заборгованість за кредитним договором №77 від 25 грудня 2008 року, в розмірі 828 368,76 грн шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі виданого виконавчим комітетом Олександрійської міської ради 11.12.2006 року на підставі рішення виконкому Олександрійської міської ради №984 від 07.12.2006 року, та складаються із: складу з листової сталі, загальною площею 801,9 кв.м. під літерою М1; склад з листової сталі, загальною площею 376,6 кв.м. - Ж; склад з листової сталі, загальною площею 376,6 кв.м.; склад з листової сталі, загальною площею 376,6 кв.м. - О; контори цегляної, загальною площею 158,9 кв.м -А, прохідної цеглової -1Б, що знаходиться на земельній ділянці площею 8023,38 кв.м. Вирішено питання щодо судових витрат (т.1 а.с.94).

27.09.2011 ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.11.2010 року у справі №2-4373/2010 скасовано, провадження у справі закрито у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У своєму рішенні апеляційний суд Кіровоградської області посилався на висновки викладанні в ухвалі господарського суду Кіровоградської області від 08.09.2011 про те, що заборгованість ОСОБА_3 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаське обласне управління ВАТ «Ощадбанк» виникла з підстав пов'язаних зі здійсненням ОСОБА_3 підприємницької діяльності та порушення господарським судом Кіровоградської області 22 жовтня 2010 року справу про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , а 16 березня 2011 року господарським судом Кіровоградської області громадянина-підприємця ОСОБА_3 визнано банкрутом (т.1 а.с.95-96).

Відповідно до постанови господарського суду Кіровоградської області у справі №11/69 від 16.03.2011 громадянина - підприємця ОСОБА_3 визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру щодо банкрута громадянина - підприємця ОСОБА_3 на дванадцять місяців. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пашковського Андрія Анатолійовича. Зобов'язано ліквідатора, арбітражного керуючого Пашковського А.А.: письмово повідомити про визнання господарським судом боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів (в тому числі направити таке повідомлення міському відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції), копії письмових повідомлень подати господарському суду до 16.04.2011 року; кошти, отримані від продажу майна громадянина - підприємця ОСОБА_3 , а також наявні у ОСОБА_3 кошти в готівковій формі внести на депозитний рахунок нотаріальної контори. Ці кошти можуть бути використані за ухвалою господарського суду, який визнав ОСОБА_3 банкрутом; до 16.09.2011 року подати господарському суду відомості (інформацію) про виконану роботу по проведенню ліквідаційної процедури; після завершення усіх розрахунків з кредиторами подати господарському суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута, що відповідають вимогам статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна (т.1 а.с.98,99).

Відповідно до ухвали господарського суду Кіровоградської області у справі №11/69 від 08.09.2011 року скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Черкаського обласного управління АТ "Ощадбанк" від 24.06.2011 року № 19-06/133 на дії ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , арбітражного керуючого Пашковського А.А. щодо невизнання кредиторських вимог та не включення їх до реєстру вимог кредиторів, задоволено. Визнано грошові вимоги кредитора публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Черкаського обласного управління АТ "Ощадбанк" в сумі 887 977,89 грн та включено їх до реєстру вимог кредиторів у третю чергу задоволення (т.1 а.с. 100).

15.04.2013 рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі №1118/2774/12 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору: ліквідатор ФОП ОСОБА_3 арбітражного керуючого Пашковського А.А. та ПАТ АКБ «Промінвестбанк», про поділ майна подружжя, задоволено частково. З урахуванням ухвали про виправлення описки від 21.08.2013 року визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 65,1 кв. м., житловою площею 40,2 кв. м. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 65,1 кв. м., житловою площею 40,2 кв. м. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності по 1/2 ідеальній частині нежитлових будівель, що розташовані в АДРЕСА_1 , які складаються з будівель: склад - літ. М1, площею 801,9 кв. м.; склад - літ. Ж, площею 376,6 кв. м.; склад - літ. З, площею 376,6 кв. м.; склад - літ. О, площею 376,6 кв. м.; контора - літ. А, площею 158,9 кв.м.; 1/2 частини прохідної - літ. 1Б (т.1 а.с.21,23).

05.06.2014 рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі №398/332/14-ц позов ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - арбітражного керуючого Пашковського Андрія Анатолійовича до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про виділ частки із спільної часткової власності задоволено.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , що складаються з: адмінбудівлі літ. А, площею 349,1 кв.м.; 1/2 прохідної літ. Б, площею 6,1 кв.м.; складу літ. Ж, площею 376,6 кв.м.; складу літ. З, площею 376,6 кв.м.; складу літ. О, площею 376,6 кв.м.; складу літ. М', площею 801,9 кв.м., що належали цим співвласникам по 1/2 частці кожному.

Виділено в натурі у приватну власність ОСОБА_3 із спільної часткової власності 1/2 частку нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , розташованих на земельній ділянці комунальної власності Олександрійської міської ради площею 8023,38 кв.м., кадастровий номер 3510300000:11:402:0002, в окремий самостійний об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі згідно Варіанту №1 (Таблиця №1) висновку судової будівельно-технічної експертизи №33 від 12.05.2014 року, складеного судовим експертом Хомутенко Д.Г. наступні приміщення (згідно плану нежитлових будівель):

- адмінбудівля літ. А площею 349,1 кв.м.;

- 1/2 прохідної літ. Б площею 6,1 кв.м.;

- склад літ. Ж площею 376,6 кв.м.;

- частина складу літ. З площею 265,09 кв.м., довжиною 22,56 метрів від зовнішньої торцевої стіни будівлі.

Визнано за ОСОБА_3 право приватної власності на вказаний виділений йому самостійний об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі.

Виділено в натурі у приватну власність ОСОБА_1 із спільної часткової власності 1/2 частку нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , розташованих на земельній ділянці комунальної власності Олександрійської міської ради площею 8023,38 кв.м., кадастровий номер 3510300000:11:402:0002, в окремий самостійний об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі згідно Варіанту №2 (Таблиця №2) висновку судової будівельно-технічної експертизи №33 від 12.05.2014 року, складеного судовим експертом Хомутенко Д.Г. наступні приміщення (згідно плану нежитлових будівель):

- склад літ. літ. М' площею 801,9 кв.м.;

- склад літ. О площею 376,6 кв.м.;

- частина складу літ. З площею 111,51 кв.м., довжиною 9,49 метрів від зовнішньої торцевої стіни будівлі.

Визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на вказаний виділений їй самостійний об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі. Вирішено питання судових витрат (т.1 а.с.24-26).

З листа заступника начальника філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» від 21.10.2014 року №26-12/509 вбачається, що філія - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» надає згоду ліквідатору ФОП ОСОБА_3 арбітражному керуючому Пашковському А.А. на продаж в ліквідаційній процедурі майна банкрута фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , що є предметом забезпечення вимог кредитора ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк», а саме: нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , які з урахуванням виділу частки складаються з наступного: адмінбудівля літ. А площею 349,1 кв.м; 1/2 прохідної літ. Б площею 6,1 кв.м.; склад літ. Ж площею 376,6 кв.м.; склад літ. З площею 265,09 кв.м., розташованих на земельній ділянці комунальної власності Олександрійської міської ради площею 8023,38 кв.м., кадастровий номер 3510300000:11:402:0002, та належить на праві власності ОСОБА_3 , шляхом проведення торгів у формі аукціону в порядку та на умовах, встановлених ст.ст. 43,44 розділом IV «Продаж майна в провадженні у справі про банкрутство» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом» (т.1 а.с.103).

Відповідно до договору купівлі продажу від 20.02.2015 року, укладеного між ФОП ОСОБА_3 в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Пашковського А.А. (Продавець) та ОСОБА_6 (покупець), продавець в особі його ліквідатора передає у власність покупця, а покупець приймає нерухоме майно - нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , і сплачує за нього обговорену грошову суму в розмірі та на умовах, встановлених цим договором.

У п.1.2 договору купівлі-продажу нерухомого майна визначено характеристику нерухомого майна: адмінбудівля (цегляна шлакоблок) літ. А площею 349,1 кв.м; прохідної (цегляна) літ. Б площею 6,1 кв.м.; склад (шлакоблоки) літ. Ж площею 376,6 кв.м.; склад (металевий) літ. З площею 265,09 кв.м. Нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці комунальної власності Олександрійської міської ради площею 8023,38 кв.м., кадастровий номер 3510300000:11:402:0002, що передана продавцю в оренду на підставі договору оренди земельної ділянки №18 від 20 березня 2006 року зі змінами від 25.12.2008 року, зареєстрованого у Кіровоградській регіональній філії Центру державного земельного кадастру України, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 20 березня 2006 року. Право на користування земельною ділянкою до покупця переходить в порядку, передбаченому ст. 120 Земельного кодексу України.

Відповідно до п.1.3 договору вказані нежитлові будівлі належать продавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно за індексним номером 27650936, виданого Реєстраційної службою Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області 03.10.2014 року, право власності зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області 03.10.2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом за індексним №27651110, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна:468639635103, номер запису право власності 7216659.

Відповідно до п.1.5 договору продаж нежитлових будівель здійснюється за згодою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» №26-12/509 від 21.10.2014 року, якому нежитлові будівлі були передані в іпотеку на підставі іпотечного договору від 25.12.2008 р. за реєстровим №6687.

Відповідно до п.1.6 визначене цим договором нерухоме майно відчужується покупцю за результатами аукціону з продажу майна банкрута фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , проведеного організатором аукціону - Товарна біржа «Кіровоградська універсальна товарна біржа» (податковий номер 34548259) на підставі положень ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та відповідно до договору про проведення аукціону з продажу майна в процедурі банкрутства №17 від 13.10.2014 року (з усіма змінами).

Згідно з п.2.1 договору відповідно до протоколу проведення аукціону №3 від 12 лютого 2015 р., що складений організатором аукціону - ТБ «Кіровоградська універсальна товарна біржа» продаж нерухомого майна здійснюється за ціною 307 505 гривень 61 коп., без ПДВ, що сформувалась за результатами аукціону з продажу майна банкрута фізичної-особи підприємця ОСОБА_3 . Зазначена ціна є остаточною та не підлягає будь-яким змінам

Покупець зобов'язаний прийняти відчужуване нерухоме майно у встановлений цим договором строк. За власний рахунок здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно. Підписати акти прийому-передачі нерухомого майна (передавальні акти) (п.3.4) (т. 1 а.с.106-107).

Відповідно до акту про передання права власності на куплене нерухоме майно від 19.02.2015 року укладеного між ФОП ОСОБА_3 в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пашковського А.А. та ОСОБА_6 , у відповідності до умов договору купівлі-продажу від 12.02.2015 продавцем передані, а покупцем прийняті у власність нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Опис об'єкта: адмінбудівля (цегляна шлакоблок) літ. А площею 349,1 кв.м; 1/2 прохідної (цегляна) літ. Б площею 6,1 кв.м.; склад (шлакоблоки) літ. Ж площею 376,6 кв.м.; склад (металевий) літ. З площею 265,09 кв.м. Нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці комунальної власності Олександрійської міської ради площею 8023,38 кв.м., кадастровий номер 3510300000:11:402:0002, що передана продавцю в оренду на підставі договору оренди земельної ділянки №18 від 20 березня 2006 року зі змінами від 25.12.2008 року, зареєстрованого у Кіровоградській регіональній філії Центру державного земельного кадастру України, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 20 березня 2006 року. Право на користування земельною ділянкою до покупця переходить в порядку, передбаченому ст. 120 Земельного кодексу України (т.1.а.с.108).

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 10.04.2015 року у справі №11/69 клопотання № 02-01/1-23 від 02.03.15 р. ліквідатора арбітражного керуючого Пашковського А.А. задоволено. Встановлено порядок використання грошових коштів, отриманих від продажу майна банкрута фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , внесених на депозит приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Приходько Ольги Миколаївни в сумі 296 537,71 грн для відшкодування витрат, пов'язаних з провадженням у справі № 11/69 про банкрутство громадянина-підприємця ОСОБА_3 і виконанням постанови господарського суду про визнання цього громадянина-підприємця банкрутом, та задоволення вимог кредиторів наступним чином:

- 4 448,07 грн приватному нотаріусу Олександрійського міського нотаріального округу Приходько Ользі Миколаївні (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) за прийняття грошових сум в розмірі 296 537,71 грн у депозит (рахунок № НОМЕР_3 в ТВБВ №10010/0149 філії - Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 323475) та за ведення депозиту;

- 106 306,35 грн ліквідатору фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , арбітражному керуючому Пашковському А.А. (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) оплати послуг (винагороди) арбітражного керуючого за здійснення повноважень ліквідатора за період: 16.03.2011 р - 25.02.2015 р.;

- 26 243,62 грн ліквідатору фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , арбітражному керуючому Пашковському А.А. (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) понесених витрат під час здійснення ліквідаційної процедури щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період: 16.03.2011 р - 25.02.2015 р.;

-321,00 грн ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) судових витрат за подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство;

- 150 247,97 грн Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 02767059, код банку 354507) в рахунок задоволення грошових вимог третьої черги до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

- 8 970,70 грн Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (код ЄДРПОУ 00039002, код банку 300012), Обласне відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Кіровоград в рахунок задоволення грошових вимог третьої черги до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (т.1 а.с. 113-115).

Листом від 06.04.2015 року №26-12/228 заступник начальника філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» повідомило ліквідатору ФОП ОСОБА_3 арбітражному керуючому Пашковському А.А. банківські реквізити для перерахування коштів від реалізації заставного майна боржника ОСОБА_3 (т.1 а.с.110).

Відповідно до платіжного доручення №4 (#49870358) від 29.04.2015 року приватним нотаріусом Приходько О.М. на підставі ухвали господарського суду Кіровоградської області у справі №11/69 від 10.04.2015 року на рахунок одержувача - філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» перераховано грошові кошти у сумі 150 247,97 грн (т.1 а.с.112 зв. бік).

10.08.2015 року ухвалою господарського суду Кіровоградської області у справі №11/69 затверджено звіт ліквідатора арбітражного керуючого Пашковського А.А. та ліквідаційний баланс банкрута фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 . Припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 . Провадження у справі припинено.

В ухвалі суду зазначено, що, відповідно до реєстру вимог кредиторів, заборгованість банкрута перед: ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Черкаського обласного управління АТ "Ощадбанк" в сумі 737 729,92 грн; ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Обласне відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Кіровограді в сумі 752 667,01 грн; Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області в сумі 65 617,28 грн (з яких 63916,96 грн - четверта черга, 1700,32 грн - п'ята черга); гр. ОСОБА_7 в сумі 500 880,00 грн не може бути сплачена за рахунок майна банкрута і відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вважається погашеною за відсутністю майна банкрута (т.1 а.с.116,117).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16.10.2020 №228433469 нежитлові будівлі загальною площею 996,89 кв.м, що складаються (опис майна) з: адмінбудівля літ. А; 1/2 прохідної літ. Б; склад літ. Ж; склад літ. З, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1-18, виданий 16.01.2018, видавник: ОСОБА_6 /ТОВ «Виробнича компанія Агротранс» на праві приватної власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Агротранс», код ЄДРПОУ: 39690202.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3510300000:11:402:0011 площею 0,381 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для обслуговування будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у комунальної власності Територіальної громади м. Олександрії в особі Олександрійської міської ради, та на підставі договору оренди землі від 01.07.2018 року б/н передана у строкове платне користування строком на 5 років ТОВ «ВК АГРОТРАНС».

Відомості про реєстрацію іншого речового права, реєстрацію іпотек та/або обтяжень - відсутні.

З цієї ж довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16.10.2020 №228433469, вбачається що нежитлові будівлі загальною площею 1290,01 кв.м, що складаються (опис майна) з: склад літ. З; склад літ. О, склад - літ. М1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 2-18, виданий 16.01.2018, видавник: ОСОБА_1 /ТОВ «Виробнича компанія Агротранс» на праві приватної власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Агротранс», код ЄДРПОУ: 39690202.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3510300000:11:402:0012 площею 0,4213 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для обслуговування будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 перебуває у комунальної власності Територіальної громади м. Олександрії в особі Олександрійської міської ради, та на підставі договору оренди землі від 01.07.2018 року б/н передана у строкове платне користування строком на 5 років ТОВ «ВК АГРОТРАНС».

Відомості про реєстрацію іншого речового права, реєстрацію іпотек та/або обтяжень - відсутні (т.1 а.с.15,16,84, 181-183).

Листом №17327/21 від 28.09.2021 директор ТОВ «ВК АГРОТРАНС» на виконання ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2021 року про витребування доказів, на адресу суду надав належним чином завірену копію договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2021 року, укладеного між ТОВ «ВК АГРОТРАНС» та ОСОБА_2 . Також у листі зазначено, що надати копію акта приймання-передачі нерухомого майна №2-18 від 16.01.2018 року не має можливості, оскільки при укладенні договору купівлі-продажу вищезазначений акт було надано та зберігається у нотаріуса (т.1 а.с.227).

Згідно з договором купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2021 року, укладеного між ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ АГРОТРАНС» та ОСОБА_2 , ОСОБА_2 придбав нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 . Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначений об'єкт нерухомості має наступний технічний опис: склади літ. З,О, М1, загальна площа 1290,01 кв.м. Технічна характеристика будівель наведена в технічному паспорті. Об'єкт нерухомості розташований на земельній ділянці, площею 0,4213 гектарів, що перебуває в оренді у продавця на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між продавцем та Олександрійською міською радою Кіровоградської області 01.07.2018 р., право оренди зареєстровано 03.07.2018, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1428763235103, номер запису про інше речове право: 26865686 (т.1 а.с.228-229).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 01.07.2021 №263892172 нежитлові будівлі загальною площею 1290,01 кв.м, що складаються (опис майна) з: склад літ. З; склад літ. О, склад - літ. М1, та розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель №160 від 02.02.2021 посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Кіровоградської області Стенюхіною І.В., на праві приватної власності належать ОСОБА_2 .

При цьому у розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію іпотек» міститься запис про іпотеку: 40428735. 05.02.2021 року приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Кіровоградської області Стенюхіною І.В. зареєстровано обтяження на вказане нежитлове приміщення на підставі договору іпотеки №115/2021/КОД-МСБ-I. Строк виконання основного зобов'язання: 04.02.2026, розмір основного зобов'язання: 3 040 000 грн, правочин в якому встановлене основне зобов'язання: Договір про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів мікро- та малого підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «УКРГАЗБАНК», серія та номер: 115/2021/КОД-МСБ, виданий 05.02.2021, видавник ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК». Іпотекодавець: ОСОБА_2 . Іпотекодержатель: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАПРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРАГАЗБАНК», код ЄДРПОУ:23697280 ( т.1 а.с. 184,185)

Згідно з договором купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2021 року, укладеного між ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ АГРОТРАНС» та ОСОБА_2 , ОСОБА_2 придбав нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначений об'єкт нерухомості має наступний технічний опис: адмінбудівля літ.А; прохідної літ. Б, склад літ. Ж,З, загальна площа 996,89 кв.м. Технічна характеристика будівель наведена в технічному паспорті. Об'єкт нерухомості розташований на земельній ділянці, площею 0,3810 гектарів, що перебуває в оренді у продавця на підставі договору оренди земельної ділянки укладеного між продавцем та Олександрійською міською радою Кіровоградської області 01.07.2018 р., право оренди зареєстровано 03.07.2018, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1428813035103, номер запису про інше речове право: 26866166 (т.2 а.с.111-113).

Відповідно до копії договору №115/2021/КОД-МСБ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів мікро- та малого підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «УКРГАЗБАНК» (надалі договір про приєднання) 05.02.2021 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_2 укладено договір приєднання, за умовами якого останньому у період з 05.02.2021 до 04.02.2026 року відкрито кредитну лінію з загальним лімітом 3 040 000,00 грн з цільовим використанням (мета) кредитних коштів: для придбання нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_5 (т.2 а.с.117-123).

У забезпечення договору приєднання №115/2021/КОД-МСБ, укладеного 05.02.2021 між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_2 , цього ж дня було укладено іпотечний договір №115/2021/КОД-МСБ-I, посвідчений приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Кіровоградської області Стенюхвною І.В., зареєстровано в реєстрі за №194, згідно п.п. 2.1 зазначеного іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно:

- нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначений об'єкт нерухомості має наступний технічний опис: адмінбудівля літ.А; прохідної літ. Б, склад літ. Ж,З, загальна площа 996,89 кв.м.(предмет іпотеки 1);

- нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 . Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначений об'єкт нерухомості має наступний технічний опис: склади літ. З,О, М1, загальна площа 1290,01 кв.м.(предмет іпотеки2) (т.2 а.с.124-130)

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №24324622 від 05.02.2021 року за реєстраційним номером 40424500 від 05.02.2021 року зареєстровано іпотечне обтяження на нежитлові будівлі: адмінбудівля літ.А; 1/2 прохідної літ. Б, склад літ. Ж,З, загальна площа 996,89 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.131).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 243284561 від 05.02.2021 року за реєстраційним номером 40428735 від 20.08.2009 року зареєстровано іпотечне обтяження на нежитлові будівлі: склади літ. З,О, М1, загальна площа 1290,01 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 (т.2 а.с.132).

З постанови Верховного суду від 20 вересня 2023 року у справі №398/3936/20 вбачається, що у листопаді 2020 року публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , в якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 77 від 25 грудня 2008 року в розмірі 952 025,34 грн. Позовна заява мотивована тим, що 25 грудня 2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кошти в сумі 750 000 грн на споживчі потреби строком до 24 грудня 2018 року. В забезпечення виконання умов кредитного договору між позивачем та ОСОБА_8 07 жовтня 2008 року було укладено договір поруки. Починаючи з 23 липня 2010 року позичальник припинив погашення основного боргу, у зв'язку з чим 12 лютого 2010 року позичальнику було направлено претензію про дострокове виконання умов кредитного договору, яка виконана не була. Станом на 08 вересня 2020 року заборгованість ОСОБА_3 становить 952 025,34 грн. Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 листопада 2020 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 14 січня 2021 року ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 листопада 2020 року скасовано, справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду. Окрім іншого колегія суддів звернула увагу, що ОСОБА_8 помер до звернення банку із цим позовом. Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 січня 2021 року у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_8 відмовлено та відкрито провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_3 . Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 січня 2023 року, залишеною без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 10 травня 2023 року, закрито провадження у справі за позовом АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що між сторонами виникли спір щодо господарських правовідносин, а тому справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Верховний суд залишаючи без змін ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 січня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 10 травня 2023 року, а касаційну скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» без задоволення, зазначив, що саме банк, шляхом подання відповідної скарги на дії ліквідатора - арбітражного керуючого, ініціював вирішення вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 77 від 25 грудня 2008 року в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, задоволення касаційної скарги банку може призвести до виникнення юрисдикційного конфлікту, коли одні й ті самі вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором будуть розглядатись судами різних юрисдикцій (т.2 а.с.73-82).

Отже, судовим розглядом встановлено, що 25 грудня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі в.о. керуючого філії Чигиринського відділення №3199 та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_3 отримав кошти в сумі 750 000 грн строком до 24 грудня 2018 року.

У забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_3 та ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі в.о. керуючого філії Чигиринського відділення №3199 укладено Іпотечний договір від 25.12.2008р., відповідно до умов якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю ВАТ «Державнийощадний банк України» нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до відомостей викладених в довідці - характеристиці, виданої Олександрійським комунальним МБТІ 17.12.2008 року №004628/3767 нежитлові будівлі та споруди складаються: зі складу з листової сталі, загальною площею 801,9 кв.м. під літерою М1; склад з листової сталі, загальною площею 376,6 кв.м. - Ж; склад з листової сталі, загальною площею 376,6 кв.м. - З; склад з листової сталі, загальною площею 376,6 кв.м. - О; контори цеглової, загальною площею 158,9 кв.м -А, 1/2 прохідної цеглової -1Б, що знаходиться на земельній ділянці площею 8023,38 кв.м, переданої Іпотекодавцю у тимчасове користування на підставі договору оренди земельної ділянки №18 від 20 березня 2006 року зі змінами від 25.12.2008 року.

Предмет Іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі, виданого виконавчим комітетом Олександрійської міської ради 11.12.2006 року на підставі рішення виконкому Олександрійської міської ради №984 від 07.12.2006 року, право власності на предмет іпотеки зареєстроване за Іпотекодавцем в Олександрійському міжміському бюро технічної інвентаризації, про що зроблено запис до реєстрової книги №114 (ф) с. 128 за реєстр.№113.

Відповідно до п.5.1. пп.5.1.1 іпотекодавець підтверджує, що на момент набуття чинності цим договором предмет іпотеки є власністю іпотекодавця і він (іпотекодавець) та його дружина вправі ним розпоряджатися і на нього (предмет іпотеки) може бути звернути стягнення без жодних обмежень та обтяжень. На передачу в іпотеку нежитлових будівель, що є предметом іпотеки за цим договором, є письмова згода дружини іпотекодавця, ОСОБА_1 , справжність підпису якої на заяві засвідчено приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіною І.В. 25.12.2008 р. за р.№6686.

Щодо справи №1118/2774/12

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15.04.2013 право спільної сумісної власності подружжя на предмет іпотеки було поділено по 1/2 ідеальній частині нежитлових будівель, що розташовані в АДРЕСА_1 , (т.1 а.с.21,23).

Щодо справи №398/332/14-ц

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.06.2014 припинено право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , що складаються з: адмінбудівлі літ. А, площею 349,1 кв.м.; 1/2 прохідної літ. Б, площею 6,1 кв.м.; складу літ. Ж, площею 376,6 кв.м.; складу літ. З, площею 376,6 кв.м.; складу літ. О, площею 376,6 кв.м.; складу літ. М', площею 801,9 кв.м., що належали цим співвласникам по 1/2 частці кожному.

Виділено в натурі у приватну власність ОСОБА_3 із спільної часткової власності 1/2 частку нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , розташованих на земельній ділянці комунальної власності Олександрійської міської ради площею 8023,38 кв.м., кадастровий номер 3510300000:11:402:0002, в окремий самостійний об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі згідно Варіанту №1 (Таблиця №1) висновку судової будівельно-технічної експертизи №33 від 12.05.2014 року, складеного судовим експертом Хомутенко Д.Г. наступні приміщення (згідно плану нежитлових будівель):

- адмінбудівля літ. А площею 349,1 кв.м.;

- 1/2 прохідної літ. Б площею 6,1 кв.м.;

- склад літ. Ж площею 376,6 кв.м.;

- частина складу літ. З площею 265,09 кв.м., довжиною 22,56 метрів від зовнішньої торцевої стіни будівлі.

Визнано за ОСОБА_3 право приватної власності на вказаний виділений йому самостійний об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі.

Виділено в натурі у приватну власність ОСОБА_1 із спільної часткової власності 1/2 частку нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , розташованих на земельній ділянці комунальної власності Олександрійської міської ради площею 8023,38 кв.м., кадастровий номер 3510300000:11:402:0002, в окремий самостійний об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі згідно Варіанту №2 (Таблиця №2) висновку судової будівельно-технічної експертизи №33 від 12.05.2014 року, складеного судовим експертом Хомутенко Д.Г. наступні приміщення (згідно плану нежитлових будівель):

- склад літ. літ. М' площею 801,9 кв.м.;

- склад літ. О площею 376,6 кв.м.;

- частина складу літ. 3 площею 111,51 кв.м., довжиною 9,49 метрів від зовнішньої торцевої стіни будівлі.

Визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на вказаний виділений їй самостійний об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі.

Вирішено питання судових витрат (т.1 а.с.24-26).

Щодо справи №11/69

16.03.2011 громадянина - підприємця ОСОБА_3 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (т.1 а.с.98,99).

У порядку ліквідаційної процедури, відповідно до договору купівлі продажу від 20.02.2015 року укладеного між ФОП ОСОБА_3 в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Пашковського А.А. та ОСОБА_6 (покупцем), шляхом проведення торгів у формі аукціону було реалізовано предмет іпотеки - нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , що після поділу майна подружжя складались з адмінбудівлі літ. А площею 349,1 кв.м; прохідної літ. Б площею 6,1 кв.м.; склад літ. Ж площею 376,6 кв.м.; склад літ. З площею 265,09 кв.м. та належали іпотекодавцю ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Відповідно до п.1.5 договору продаж нежитлових будівель здійснюється за згодою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» №26-12/509 від 21.10.2014 року, якому нежитлові будівлі були передані в іпотеку на підставі іпотечного договору від 25.12.2008 р. за реєстровим №6687.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 10 квітня 2015 року встановлено порядок використання грошових коштів, отриманих від продажу майна банкрута, та задоволено вимоги кредиторів, зокрема АТ «Ощадбанк» на суму 150 247,97 грн (а.с.113-115).

10.08.2015 року ухвалою господарського суду Кіровоградської області затверджено звіт ліквідатораарбітражного керуючого Пашковського А.А. та ліквідаційний баланс банкрута фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 . Припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 . Провадження у справі припинено (а.с.116,117).

Щодо справи №398/3936/20

Як вбачається з ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.01.2023 року, постанови Кропивницького апеляційного суду від 10.05.2023 року та постанови Верховного суду від 20.03.2023 року, у листопаді 2020 року ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , який відповідно до договору поруки № 77 від 07.10.2018 року є солідарним боржником за кредитним договором №77 від 25.12.2008 року, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 77 від 25 грудня 2008 року в розмірі 952 025,34 грн.

Судовими рішеннями встановлено, що поручитель ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Верховний суд залишаючи без змін ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 січня 2023 року, якою закрито провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, та постанову Кропивницького апеляційного суду від 10 травня 2023 року, а касаційну скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» без задоволення, зазначив, за встановлених в цій справі обставин, задоволення касаційної скарги банку може призвести до виникнення юрисдикційного конфлікту, коли одні й ті самі вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором будуть розглядатись судами різних юрисдикцій.

Надаючи оцінку дослідженим доказам, суд зазначає наступне.

Велика Палата у постанові від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18, дійшла висновку, що за змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Статтею 611 ЦК України (тут і надалі у редакції станом на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтями 526, 530, 610,ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін) Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» (у редакції станом на час виникнення спірних відносин) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Також згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Частиною першою статті 12 цього Закону передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель вправі вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1-3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, укладаючи договір іпотеки, іпотекодавець бере на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета іпотеки), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із Єдиного державного реєстру.

Сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з унесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладено для забезпечення виконання кредитного договору боржником. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків повинно бути предметом спеціальної домовленості між такою особою та кредитором.

За вимогами частин першої, другої та четвертої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність.

Судовим розглядом встановлено, що передача в іпотеку нежитлових будівель, була здійснена за письмової згоди дружини іпотекодавця, ОСОБА_1 .

Разом з тим, 15.04.2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, в тому числі спірного нерухомого майна - нежитлових будівль, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які є предметом договору іпотеки від 25.12.2008 року.

Судовими рішеннями у порядку поділу майна та його виділення в натурі частина іпотечного майна була виділена в самостійний об'єкт нерухомого майна в приватну власність ОСОБА_1 , що складалась з складу літ. літ. М' площею 801,9 кв.м.; складу літ. О площею 376,6 кв.м.; частини складу літ. 3 площею 111,51 кв.м., та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

У межах здійснення провадження у справі № 11/69 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відбулося звернення стягнення та реалізація частини предмета іпотеки - нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , та складалася адмінбудівлі літ. А площею 349,1 кв.м; прохідної літ. Б площею 6,1 кв.м.; склад літ. Ж площею 376,6 кв.м.; склад літ. З площею 265,09 кв.м., з направленням коштів на задоволення вимог іпотекодержателя - АТ «Ощадбанк».

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Отже, у разі вибуття заставного майна із власності іпотекодавця законодавством передбачено механізм захисту іпотекодержателя шляхом переведення всіх прав та обов'язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно. Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна. У цьому випадку у разі невиконання позичальником своїх кредитних зобов'язань іпотекодержатель в силу положень частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» має право задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна шляхом пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки до особи, яка є власником іпотечного майна на момент пред'явлення таких вимог (постанова Верховного Суду від 28.11.2024 у справі № 922/1374/20).

Факт поділу предмета іпотеки та виділення його в самостійний/окремий об'єкт нерухомого майна з присвоєнням іншої адреси, не свідчить про те, що цей об'єкт є новоствореним, а є лише частиною нерухомого майна, на яку поширюється іпотека. При цьому новоствореним об'єктом може вважатися лише той, що був створений без прив'язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто неможливо визнати новоствореним нерухомим майном вже існуючий об'єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами.

Частиною п'ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Суд вважає, що матеріалами справи підтверджено факт невиконання позичальником зобов'язань за укладеними кредитним та іпотечним договорами, які не припинили свою дію внаслідок припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 внаслідок банкрутства, та дійсність іпотеки внаслідок переходу права власності на частину предмета іпотеки від іпотекодавця до іншої особи - відповідача ОСОБА_1 та ТОВ «ВК АГРОТРАНС», засновником та керівником якого є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яка мала нести всі обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття нею права власності на предмет іпотеки.

Враховуючи притаманний інституту іпотеки принцип слідування, який закріплений у статті 23 Закону України «Про іпотеку», при переході права власності на предмет іпотеки до іншої особи, право іпотеки зберігає свою силу. Новий власник нерухомого майна приймає на себе всі права та обов'язки іпотекодавця; стаття 23 Закону України «Про іпотеку» свідчить, що правовий режим майна, яке знаходиться в іпотеці, не змінюється незалежно від кількості правочинів, за якими право власності переходило до інших набувачів такого права; тому до нових власників предмета іпотеки перейшли всі права і обов'язки іпотекодавця за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки; чинне законодавство не встановлює залежність збереження права іпотеки від добросовісності чи недобросовісності нового власника предмета іпотеки, а також від його обізнаності про обтяження придбаного нерухомого майна чи оспорювання в судовому порядку права іпотекодержателя на це майно на момент його придбання; будь-яких обмежень або виключень, які б дозволяли звільнити особу, що придбала іпотечне майно від переведених на нього обов'язків іпотекодавця на підставі того, що при укладенні договору купівлі-продажу вона не знала про наявність іпотечного обтяження, законом не передбачено; співвідношення зазначених положень законодавства дає змогу дійти висновку про те, що Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом щодо урегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення статті 17 Закону України «Про іпотеку» містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, такий висновок кореспондується із статтею 593 Цивільного кодексу України (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.06.2025 у справі № 910/13153/23, від 29.05.2019 у справі №668/9978/15-ц та від 12.06.2019 у справі № 205/578/14-ц).

Отже твердження відповідачів, що на відміну від нежитлових будівель, що виступали предметом іпотеки за укладеним ОСОБА_3 з АТ «Ощадбанк» Іпотечним договором від 25.12.2008 року ТОВ «ВК АГРОТРАНС», а в подальшому ОСОБА_2 набув у власність два інших об'єкти нерухомості, які були вільними від будь-яких обтяжень, та не є тим самим об'єктом нерухомого майна, яке у 2008 році ОСОБА_3 надав в іпотеку АТ «Ощадбанк», є помилковими, оскільки позивач просить звернути стягнення саме на частину предмета іпотеки, яка внаслідок поділу майна подружжя перейшла до ОСОБА_1 та ТОВ «ВК АГРОТРАНС», засновником та керівником якого вона є, а в подальшому на підставі договору купівлі продажу нежитлових будівель від 02.02.2021 року була відчужена ОСОБА_2 .

Щодо застосування позовної давності до вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представником відповідача ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ АГРОТРАНС» - адвокатом Черновим О.С. та відповідачем ОСОБА_1 було заявлено клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки остаточне судове рішення у справі №11/69 про банкрутство ФОП ОСОБА_3 було ухвалено 10 серпня 2015 року, яким завершено процедуру банкрутства ФОП ОСОБА_3 та встановлено, що заборгованість банкрута, зокрема перед АТ «Ощадбанк» на суму 737 729,92 грн не може бути сплачена за рахунок майна банкрута і вважається погашеною за відсутністю майна банкрута.

Загальна позовна давність (строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу) встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. ст. 256, 257, 267 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Так, в обґрунтування позову, позивач посилався на положення ст. 23 Закону України «Про іпотеку», зазначивши, що незалежно від зміни власника майна іпотека залишається дійсною, а особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця. Враховуючи, що 15.04.2013 рішенням суду про часткове задоволення позову, здійснено поділ спільно нажитого майна подружжя, та визнано за ОСОБА_1 право власності та 1/2 предмета іпотеки, з того моменту ОСОБА_1 вважалася співвласником предмету іпотеки.

Разом з тим у своєму клопотанні про поновлення пропущеного строку позовної давності з поважних причин банк посилається на те, що він тільки дізнався про передачу нерухомого майна ТОВ «ВК АГРОТРАНС» за актом приймання - передачі, який виданий 16.01.2018 року, що на думку позивача, свідчить про початок перебігу позовної давності з 16.01.2018 року.

Суд вважає такі підстави є необґрунтованими, оскільки ним неправильно визначається початок перебігу позовної давності за заявленими ним вимогами.

Позивач виступаючи кредитором у справі господарського суду Кіровоградської області №11/69 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , був обізнаний про поділ майна подружжя та виділ часток предмета іпотеки в натурі із спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Про обізнаність поділу предметаіпотеки також свідчить дозвіл АТ «Ощадбанк» на реалізацію виділеної частки предмета іпотеки, що належала ОСОБА_3 , в ліквідаційній процедурі, з направленням коштів на задоволення вимог іпотекодержателя - АТ «Ощадбанк».

Цей факт підтверджується договором купівлі-продажу від 20.02.2015 року, укладений між ФОП ОСОБА_3 в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Пашковського А.А. (Продавець) та ОСОБА_6 (покупця); актом про передання права власності на куплене нерухоме майно від 19.02.2015 року; ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 10.04.2015 року у справі №11/69, якою встановлено порядок використання грошових коштів, отриманих від продажу майна банкрута фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , та задоволено вимоги кредиторів, зокрема АТ «Ощадбанк» на суму 150 247,97 грн; платіжним дорученням №4 (#49870358) від 29.04.2015 року, згідно з яким, приватним нотаріусом Приходько О.М. на підставі ухвали господарського суду Кіровоградської області у справі №11/69 від 10.04.2015 року на рахунок одержувача - філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» перераховано грошові кошти у сумі 150 247,97 грн.

В ухвалі від 10 серпня 2015 року Господарський суд Кіровоградської області, припиняючи провадження у справі про банкрутство та підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_3 , зазначив, що заборгованість банкрута, зокрема перед АТ «Ощадбанк» на суму 737 729,92 грн не може бути сплачена за рахунок майна банкрута і вважається погашеною за відсутністю майна банкрута.

Відтак, з моменту, коли право власності разом з правами та обов'язками іпотекодателя перейшло до особи, відмінної від боржника - банкрута, у банка виникло право і можливість для звернення стягнення на предмет іпотеки.

АТ «Ощадбанк» з вимогою до ОСОБА_1 та ТОВ «ВК АГРОТРАНС», засновником та керівником якого є ОСОБА_1 , про звернення стягнення, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №77 від 25.12.2008 року, на 1/2 іпотечного майна, яке відповідно до рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.06.2014 року у справі №398/332/14-ц виділено в натурі у приватну власність ОСОБА_1 , з подальшим присвоєнням адреси: АДРЕСА_4 , звертається лише 30 жовтня 2020 року.

Отже банк розуміючи про часткове виконання позичальником своїх вимог за кредитним договором №77 від 25.12.2008 року шляхом отримання грошових коштів від продажу майна банкрута відповідно до ухвали господарського суду Кіровоградської області від 10.04.2015 року, а також перехід права власності за рішенням суду від 05.06.2014 на частину предмета іпотеки від іпотекодавця до іншої особи - ОСОБА_1 , заходів захисту свого порушеного права до 30 жовтня 2020 року не вживав.

Отже суд доходить висновку про наявність підстав для застосування строку позовної давності, оскільки у позивача право на захист свого порушеного права про яке йому було відомо, виникло після ухвалення 10 серпня 2015 року остаточного судового рішення у справі №11/69 про банкрутство ФОП ОСОБА_3 , в межах якого частково задоволено вимоги кредиторів, зокрема АТ «Ощадбанк» на суму 150 247,97 грн, та яким завершено процедуру банкрутства.

Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки жодних обставин, які перешкоджали/робили неможливим або утрудненим позивачу своєчасно звернутися до суду з вказаним позовом позивачем не зазначено, та судовим розглядом не встановлено.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити внаслідок пропуску строку позовної давності.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ПАТ «Державний ощадбанк України» до ОСОБА_1 , ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМАПАНІЯ АГРОТРАНС», ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ПАТ «Державний ощадбанк України», ЄДРПОУ 00032129, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Госпітальна,12-г, в особі філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк», адреса місцезнаходження: м.Черкаси, вул.Шевченка,320.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 ,

ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМАПАНІЯ АГРОТРАНС», ЄДРПОУ 39690202, адреса місцезнаходження: м. Олександрія Кіровоградської області, вул.Козацька,122,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_7 .

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», ЄДРПОУ 23697280, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Єреванська,1,

Суддя Я.М. ПОДОЛЯК