Справа № 397/608/26
н/п : 2/397/671/26
Іменем України
13.05.2026 селище Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Мирошниченка Д.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Волошаненко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Олександрівка у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить розірвати шлюб з відповідачкою, зареєстрований 14.11.2003 Красносільською сільською радою Олександрівського району Кіровоградської області, актовий запис № 7.
В обґрунтування позовної заяви зазначив, що стосунки з відповідачкою розладились, кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами, за різними адресами, зникло взаємопорозуміння та взаємоповага, фактично сім'я припинила своє існування, шлюб носить формальний характер. Мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає та перебуває на його утриманні.
Ухвалою судді від 21.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 13-14).
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 26).
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі (а.с. 27).
За правилами частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 14.11.2003 сторони уклали шлюб, який зареєстрований Красносільською сільською радою Олександрівського району Кіровоградської області, актовий запис № 7(а.с. 6).
Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем та перебуває на його повному утриманні (а.с. 7-8).
На теперішній час шлюб носить лише формальний характер, спільне життя з відповідачкою не склалося, сторони проживають окремо, шлюбні відносини між подружжям повністю припинені, спільного господарства не ведуть. Фактично сім'я припинила своє існування.
Відповідно до ст. 24 Сімейного кодексу (далі СК) України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом статті 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, що в даному випадку не відбулось і підтверджується доказами, що є у справі.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушувати до припинення шлюбних відносин, примушувати до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їх дітей, що мають істотне значення.
За викладених обставин, суд враховує фактичні взаємовідносини між подружжям, дійсні причини пред'явлення позову до суду, волевиявлення позивача припинити шлюбні відносини, що рішення позивача про розірвання шлюбу та пред'явлення з цього приводу позову до суду прийнято з усвідомленням ним його наслідків. У свою чергу відповідачка не заперечила щодо розірвання шлюбу, а тому суд дійшов висновку про те, що шлюб між сторонами носить суто формальний характер, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя та їх неповнолітньої дитини, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позовних вимог, з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору, проте позивач просив вважати сплачений ним судовий збір як фактично понесений.
Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.11.2003 Красносільською сільською радою Олександрівського району Кіровоградської області, актовий запис № 7.
Роз'яснити сторонам, що за приписом частини другої статті 115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
На рішення суду протягом 30 днів з дня його складення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Суддя Д.В. МИРОШНИЧЕНКО