Рішення від 12.05.2026 по справі 396/222/26

Справа № 396/222/26

Провадження № 2/396/626/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Цесельська О. С.

за участю секретаря судового засідання: Луценко Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в м. Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу 396/222/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТзОВ «Споживчий центр» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 07.04.2023 року між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 07.04.2026-100001966, відповідно до умов якого остання отримав кредит у розмірі 3 500,00 гривень, строком на 42 днів, дата повернення кредиту 18.05.2023 року. У свою чергу, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку із чим, станом на час звернення з позовом, виникла заборгованість у розмірі 7 420,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 3 500,00 гривень, по процентам 3 920,00 гривень.

Натомість, відповідач добровільно відмовляється сплатити суму заборгованості, а тому представник позивача звернувся із позовом про стягнення суми заборгованості в судовому порядку.

Ухвалою суду від 20.02.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за наявними у справі матеріалами. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У свою чергу, відповідач відзив на позовну заяву не подав, повідомлявся про час та місце розгляду справи судовою повісткою за місцем реєстрації, проте на адресу суду повернувся конверт із вкладенням з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст. 280, 281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.04.2023 року між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 07.04.2026-100001966, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 3 500,00 гривень, строком на 42 днів, дата повернення кредиту 18.05.2023 року. Ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ".

Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти.

Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача.

Отже, позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти згідно договору кредиту №07.04.2026-100001966.

У свою чергу, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку із чим, станом на час звернення з позовом, виникла заборгованість у розмірі 7 420,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 3 500,00 гривень, по процентам 3 920,00 гривень.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Так, на підтвердження існування договірних відносин позивачем по справі було надано кредитний договір №07.04.2026-100001966, паспорт споживчого кредиту, примірні пропозиціі про укладення договору (оферти) до кредитного договору. Усі документи підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відтак, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов'язання.

Таким чином, стороною позивача доведено, укладення кредитного договору між сторонами. Однак, в порушення умов договору позики, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредиту у розмірі та на умовах, визначених укладеним правочином, презумпція правомірності якого не спростована, на час розгляду справи відповідних доказів сплати боргу не подано, тому є підстави для стягнення з ОСОБА_1 основного боргу в розмірі 3 500,00 грн.

Разом з тим, частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, а також те, що відповідачем не подано до суду відзив на позовну заяву та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували проведений представником позивача розрахунок заборгованості за вищевказаними договорами, як і не надано доказів виконання належним чином та у встановлені строки зобов'язань за вказаними договорами, у зв'язку з чим порушення зобов'язання визнається судом таким, що сталося з вини відповідача, а отже суд вважає, що вимоги представника позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-81,141, 264, 265, 280-281, 279 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТзОВ «Споживчий центр» (ЄДРПОУ: 37356833 , 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, р/р НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № 07.04.2026-100001966 від 07.04.2023 року у розмірі сумі 7 420,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 3 500,00 гривень, по процентам 3 920,00 гривень та витрати по сплаті судового збору в сумі 2662, 40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: О. С. Цесельська

Попередній документ
136484991
Наступний документ
136484993
Інформація про рішення:
№ рішення: 136484992
№ справи: 396/222/26
Дата рішення: 12.05.2026
Дата публікації: 15.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (02.04.2026)
Дата надходження: 10.02.2026
Предмет позову: Стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
31.03.2026 08:10 Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області
12.05.2026 10:10 Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області