12.05.2026
ЄУН 389/111/26
Провадження №2/389/49/26
Рішення
іменем України
12 травня 2026 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Тарасенко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду міста Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №373772 LP від 16.04.2025 в розмірі 24 461 грн 20 коп.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 16.04.2025 ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомого інформаційно-телекомунікаційної системи уклали електронний кредитний договір №373772 LP, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 13 650 грн, зі сплатою процентів. Позивач виконав свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором та надав відповідачу кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника. У порушення зазначених норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим має заборгованість в розмірі 24 461 грн 20 коп, з яких 13 650 грн тіло кредиту; 10 811 грн 20 коп - нараховані проценти. Посилаючись на невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо повернення позики та сплати відсотків, просить стягнути з останньої на свою користь вказану заборгованість та понесені судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності. Не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, подала суду заяву, в якій розгляд справи просила проводити за її відсутності. Крім того, ОСОБА_1 подала суду клопотання про розстрочу (реструктуризацію) її боргу за кредитним договором у розмірі 10 811 грн 20 коп.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, 16.04.2025 між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 був укладений електронний кредитний договір №373772 LP за допомогою веб-сайту (https://firstcredit.com.ua). Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором z80500.
Згідно з п.1.2. зазначеного Договору сума кредиту складає 13 650 грн.
Відповідно до пункту 1.3. кредитного договору строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до 04.07.2025 (включно). Деталі терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № до цього Договору.
Пунктами 1.4.1. та 1.4.2. кредитного договору встановлено, що базова та основна процентна ставка становить 0,0100 % та 0,99 % в день, що застосовується протягом першого та другого періоду користування кредитом.
Кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, укладаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України (п.2.1. кредитного договору).
Пунктом 4.1. кредитного договору встановлено, що строк кредиту може бути продовжено за ініціативою позичальника на кількість днів, запропоновану кредитором (умови продовження строку кредиту, що пропонуються Кредитором, публікуються на сайті), на підставі правочину, що укладається між сторонами.
Також, відповідачем було підписано одноразовим ідентифікатором паролем (електронний підпис), Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Крім того, 15.05.2025 між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору №373772 LP від 16.04.2025, згідно з умовами якої сторони погодили продовжити строк дії кредиту на 80 днів, з кінцевим терміном повернення кредиту 03.08.2025. Додаткова угода та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит на період продовжено строку кредиту підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором t64695.
ОСОБА_1 умови договору не виконала і борг не погасила, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 461 грн 20 коп, з яких 13 650 грн тіло кредиту; 10 811 грн 20 коп - нараховані проценти, що підтверджується карткою обліку Договору надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту.
За правилами ч.1ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст 628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1ст.638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України).
Відповідно до положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
За правилами ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно з ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Як з'ясовано в судовому засіданні, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст.1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Долучені до матеріалів справи письмові докази підтверджують укладення відповідачем договору в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи та отримання кредитних коштів, існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах.
Натомість, відповідачем не доведено належного виконання зобов'язань за договором. Останнім, власний розрахунок заборгованості за договором не подано та не спростовано, відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.
З огляду на те, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання по погашенню заборгованості за Кредитним договором №373772 LP від 16.04.2025, кошти у добровільному порядку не повертає, внаслідок чого має заборгованість у розмірі 24 461 грн 20 коп, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо клопотання позивачки про розстрочку (реструктуризацію) її боргу за кредитним договором у розмірі 10 811 грн 20 коп, суд зазначає наступне.
Так, згідно з ч.1 ст.267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно з ч.3 ст.435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч.4 ст.435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435 ЦПК України є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.
З огляду на викладене, оскільки, у поданому клопотанні ОСОБА_1 не наводить обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання.
Пунктом 4 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження понесених позивачем витрат на оплату послуг поштового зв'язку до позовної заяви додано: квитанцію №1910701 від 16.01.2026 ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» та накладну із описом вкладення, з яких вбачається, що позивачем на виконання вимог абз.2 ч.1 ст.177 ЦПК України направлено на поштову адресу відповідача позовну заяву з додатками, плата за пересилання документів становить 127 грн 50 коп.
Оскільки надіслання позовної заяви з додатками відповідачу є обов'язком позивача у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет, то суд вважає, що витрати позивача на пересилання позивачу позовної заяви з додатками є процесуальними витратами, які відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.
Також, згідно з ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п.4 ч.3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2 662 грн 40 коп та витрати пов'язані з розглядом справи за пересилання документів відповідачу на виконання вимог абз.2 ч.1 ст.177 ЦПК України в сумі 127 грн 50 коп..
На підставі викладеного ст.ст.512, 514, 525, 526, 546, 548, 549, 599, 611, 612, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись, ст.ст.4, 13, 80, 81, 89, 95, 141, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Абекор» заборгованість за кредитним договором №373772 LP від 16.04.2025 у розмірі 24 461 (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят одна) грн 20 коп, з яких 13 650 грн - тіло кредиту; 10 811 грн 20 коп - нараховані проценти.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Абекор» судовий збір в сумі 2 662 дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Абекор» витрати на відправку документів у розмірі 127 (сто двадцять сім) грн 50 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абнкор», місце знаходження: вул.Костянтинівська,75, приміщення 601а, м.Київ, 04080, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39287145.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.В. Савельєва